Геофлюїдодінамічна система Дніпровсько-Донецької западини – становлення і розвиток
DOI:
https://doi.org/10.26565/2410-7360-2015-42-03Ключові слова:
флюїдодинамічна система, геологічна структура, стабільні ізотопи 13С / 12С, вуглеводнева система (ВВ система)Анотація
Дніпровсько-донецька западина (як основний структурно-тектонічний елемент нафтогазоносної провінції) входить до складу рифтових систем Східно-європейської платформи і є областю інтенсивної перебудови земної кори і верхньої мантії
До справжнього моменту в межах западини виявлено більше 200 родовищ нафти і газу в широкому стратиграфічному діапазоні - юра-девон і породах кристалічного фундаменту.
Компонента єдиної природної геологічної системи нафтогазоносного басейну «геологічна структура - порода – вода – нафта – газ – жива речовина» існують в нерозривній єдності і взаємодії і визначають буття (існування) покладу ВВ в активному динамічному середовищі та просторово-часову впорядкованість подій і процесів розвитку системи. Розподіл стабільних ізотопів 13С / 12С всього спектру ВВ-сполук визначають критерії глибинного високотемпературного мінерального синтезу і пульсуючого потоку ВВ в осадову товщу.
Принципово новим елементом моделі розподілу покладів ВВ і нафтогазопроявлень в Дніпровсько-донецької западини являється встановлена періодична зональність, тектонічна розшарування розрізу, яка визначається хвилевими коливальними рухами і формуванням резонансних зон динамічних полів напруги.
Посилання
Zagorodnov, A. (2012). Place endogenous faktor in the gypothesis halogenesis and galokinesis. Announcer HENNA of the name of V.N. Karazin. 1033, 72-76.
Galimov, E. (1984). 13С/12С diamonds. A vertical zonality of diamonds is in a sial. XXVII МGК "Geochemistry and cosmochemistry". Мoskow, Science, 110-123.
Zybkov, В., Stepanov, А., Karpov, I., Buchinskuy, В. (1998). Thermodynamics model of the system C-Н in the conditions of high temperatures and pressures. Geochemistry, 1, 95-101.
Voytov, G. (1991). About chemical and isotopic-carbon instability of free gases (of gas streams) in Hibinsk. Geochemistry, 6, 769-779.
Krulova, Т., Маhоv, S. (1993). Forming of composition of the gaseous systems on no-bottoms (from data of isotopic geochemical researches). Geology of oil and gas, 11, 30-35.
Krivosheja, V., Eremin, V. (1999). New isotopic-geochemical models of the natural hydrocarbons system. Materials of international conference are the "Geochemical design and maternal breeds of NGB of Russia and countries the CIS". S.-Peterbyrg, 38-43.
Krivosheja, V., Eremin, V. (2006). New isotopic (13C/12C) criteria of genesis of hydrocarbons. Col. Genesis of hydrocarbon fluid and deposits. М., Geos, 139-146.
Chekalyk, E. (1967). Oil of overhead mantle of earth. Science thinking. Kyiv, 256 p.
Alekseev, F., Lebedev, V., Krulova, Т. (1967). Isotopic composition of carbon of natural hydrocarbons and some questions of their genesis. М., ОNТI VНIIYGG, 230.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 V. A. Krivosheja
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
