Технічні і еколого-економічні показники перспективних технологій утилізації цінних компонентів із великотоннажних промислових відходів
DOI:
https://doi.org/10.26565/2410-7360-2015-42-23Ключові слова:
навколишнє природне середа, еколого-економічний збиток, шламонакопичувач, рекультивація, екологічні наслідки, утилізація, токсичні відходи, об'єкти і суб'єкти впливуАнотація
У статті проаналізовано особливості накопичення в Україні великотоннажних відходів металургійного комплексу. Описано технологічні передумови накопичення в промислово розвинених регіонах України великої кількості відходів та виявлена стійка тенденція росту їх кількості. Зазначено, що промислові відходи часто містять важкі, рідкісні та рідкоземельні метали в кількостях, що дають можливість оцінювати їх як техногенні родовища. Наведено досвід використання техногенних родовищ у країнах Євросоюзу. Встановлено, що техногенні мінерально-сировинні ресурси, що представляють істотну економічну цінність, вимагають спеціального геолого-економічного та технологічного вивчення. Виявлено, що після встановлення практичної цінності вивчених техногенних мінеральних ресурсів на об'єкті необхідно виконати детальні геологорозвідувальні роботи з оцінки обсягів та особливостей техногенного родовища. Розроблено ряд методів скорочення обсягів великотоннажних промислових відходів та створення екологічно безпечного виробництва, яке вдало замінює імпорт металургійної продукції. Запропоновано заходи, що дозволяють комплексно переробляти сировину, кооперувати різні виробництва і технологічні цикли. Рекомендовано використовувати відходи одного підприємства (галузі) в якості сировини для інших, що дозволить скоротити обсяги токсичних відходів і, як наслідок, ступінь їх впливу на навколишнє природне середовище. Розроблений системний підхід до еколого-економічної оцінки освоєння техногенних родовищ описаний на прикладі впливу шламонакопичувача на навколишнє природне середовище.
Посилання
Kasimov, A.M., Semenov, V.T., Romanovskij, A.A. (2007). Promyshlennye othody. Problemy i reshenija. Tehnologii i oborudovanie. Kh., HNAGH, 538.
Kasimov, A.M., Leonova, O.E. (2007). Cennye metally i tehnogennye mestorozhdenija. Sb. dokl. V Mezhdunarodnogo Kongressa po upravleniju othodami i prirodoohrannym tehnologijam. M., VJeJST–TJeK, 187-189.
Kasimov, A.M., Ljubchik, L.M., Toshinskij, V.I., Romanovskij, A.A. (2006). Zb. nauk. stat. “Ekologichna bezpeka: problemi ta shljahi virishennja”. Mіzhnar. nauk.-prakt. konf. Alushta, AR Krim. Tom P. Kh., UkrNDIEP, 28-32.
Udalov, I.V. (2014). Aspekty tehnogennogo vozdejstvija na okruzhajushhuju sredu pri restrukturizacii ugol'noj promyshlennosti Ukrainy. Kh., 380.
Kasimov, A.M., Tovazhnjanskij, L.L., Toshinskij, V.I., Stalinskij, D.V. (2009). Upravlenie opasnymi promyshlennymi othodami. Sovremennye problemy i reshenija. Kh., Izd. dom NTU «HPI», 512.
Kasimov, A.M., Semenov, V.T., Shherban', N.G., Mjasoedov, V.V. (2009). Sovremennye problemy i reshenija v sisteme upravlenija opasnymi othodami. Kh., HNAGH, 512.
Seminozhenko, V.P., Stalinskij, D.V., Kasimov, A.M. (2011). Promyshlennye othody: problemy i reshenija. Kh., Izd-vo «Industrija», 544.
Kasimov, A.M. (2011). Osnovnye meroprijatija po likvidacii ushherba okruzhajushhej prirodnoj srede v rajone razmeshhenija nakopitelej othodov metallurgicheskih zavodov. Chernaja metallurgija, 12(1344), 70-72.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 A. M. Kasimov, I. V. Udalov, А. В. Кононенко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
