ОЦІНКА ЯКІСНОГО СКЛАДУ ПИТНИХ ПІДЗЕМНИХ ВОД СЕНОМАН-НИЖНЬОКРЕЙДЯНОГО ВОДОНОСНОГО КОМПЛЕКСУ НА ТЕРИТОРІЇ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
DOI:
https://doi.org/10.26565/2410-7360-2015-43-11Ключові слова:
питні підземні води, якісний склад, сеноман-нижньокрейдяний водоносний комплекс, показники хімічного складу, родовища підземних вод, водозабори, макро- та мікрокомпонентний склад, Харківська областьАнотація
У статті проаналізовано якісний склад питних підземних вод водоносного комплексу сеноман-нижньокрейдяних відкладів на водозаборах Харківської області. Наведено дані про аналіз попередніх досліджень стосовно оцінки якості питних підземних вод. Зроблено порівняння значень показників хімічного складу підземних вод по водоносному комплексу сеноман-нижньокрейдяних відкладів за період роботи водозаборів з нормативами ДержСанПіН 383-97 «Вода питна». Дана оцінка макро- та мікрокомпонентного складу підземних вод по діючим водозаборам. Розглянуто хімічний склад питних підземних вод у межах основних родовищ Харківської області з затвердженими запасами підземних вод, водозабори яких експлуатують підземні води водоносного комплексу сеноман-нижньокрейдяних відкладів. На території Харківської області по сеноман-нижнькрейдяному водоносному комплексу затверджені запаси підземних вод на 9 родовищах Прогнозні ресурси сеноман-нижньокрейдяного водоносного комплексу складають 382,4 тис. м3/добу.
Посилання
1. Barabanova, N.V. (2007). Otsinka stanu prohnoznykh resursiv ta ekspluatatsiynykh zapasiv pytnykh ta tekhnichnykh pidzemnykh vod na terytoriyi Sums'koyi, Kharkivs'koyi ta Poltavs'koyi oblastey. Kharkivs'ka KHP, 1999-2007 rr.
2. Kliment'yev, I.M., Babych, I.V., Filonov, V.M. (2002). Pytannya polipshennya yakosti pytnoyi vody: sb. nauch. statey mezhdunarodnoy nauchno-praktycheskoy konferentsyy «Voda y zdorov'e - 2002». Odessa: OTsNTЭY, 104-108.
3. Ohnyanyk, N.S., Rudakov, V.K., Sytnykov, A.B. (1985). Okhrana podzemnikh vod v ulovyyakh tekhnoheneza. K.: Vyshcha shkola, 221.
4. Pashkovskyy, Y.S. (2002). Pryntsypi otsenky zashchyshchennosty podzemnikh vod ot zahryaznenyya. Sovremennie problemi hydroheolohyy y hydromekhanyky. SPb.: YZD. SPbHU, 122-131.
5. Prybilova, V.N., Reshetov, I.K. (2006). Otsenka kachestvennoho sostava podzemnikh vod tsentralyzovannikh vodozaborov Khar'kovskoy oblasty. Rehion – 2006: Stratehiya optymal'noho rozvytku: mizhnar. naukovo-praktychna konferentsiya. Kharkiv, 15-16 travnya 2006 r. Kharkiv, 243-245.
6. Prybilova V.N., Reshetov, I.K. (2008). Problemi kachestva pyt'evoho vodosnabzhenyya rayonnikh tsentrov y krupnykh naselennyakh punktov Khar'kovskoy oblasty. Hlobalizatsiyni protsesy v pryrodokorystuvanni: naukovo-praktychna konferentsiya. Alushta, 19-23 travnya 2008 r. Alushta, 33-34.
7. Prybilova, V.N. Reshetov, I.K. (2007). Pyt'evoe vodosnabzhenye Khar'kovskoho rehyona y eho svyaz' so zdorov'em naselenyya. Zakhyst dovkillya vid antropohennoho navantazhennya, 14(16), 189-199.
8. Prybilova, V.N. (2014). Problemi otsenky kachestva pyt'evoy vodi. Problemy hidroheolohiyi na suchasnomu etapi: naukova konferentsiya «Problemy hidroheolohiyi na suchasnomu etapi». Kharkiv, 5-6 lystopada 2014 r. Kharkiv, 27-29.
9. Prybilova, V.N. (2014). Problemi y puty sovershenstvovanyya normyrovanyya pokazateley kachestva pyt'evoy vodi. Visnyk kharkivs'koho natsional'noho universytetu im. V.N. Karazina: Geolohiya-Geohrafiya-Ekolohiya, 1128, 96-103.
10. Prybilova, V.N. (2015). Pidzemni vodni resursy Kharkivs'koyi oblasti ta stratehiya yikh vykorystannya dlya vodopostachannya naselennya. Visnyk kharkivs'koho natsional'noho universytetu im. V.N. Karazina: Seriya «Geolohiya-Geohrafiya-Ekolohiya», 1157, 37-44.
11. Skal'niy, A.V., Bikov A.T., Serebryanskyy, E.P. (2003). Medyko-эkolohycheskaya systema ryska hypermykroэlementozov u naselenyya mehapolysa. Orenburh, 134.
12. Skal'niy, A.V. (1999). Mykroelementozi cheloveka (dyahnostyka y lechenye). M.: yzd-vo AKMK, 96.
13. Stavyts'ky, E.A., Rud'ko, H.I., Yakovlyev, Ye.O. (2011). Stratehiya vykorystannya resursiv pytnykh pidzemnykh vod dlya vodopostachannya: u 2 t. Chernivtsi: Bukrek, 1, 348.
14. Suslykov, V.L. Heokhymycheskaya эkolohyya bolezney (1999). Dyalektyka byosferi y noobyosferi. M.: Helyos ARV, 1, 410.
15. Suslykov, V.L. (2000). Heokhymycheskaya ekolohyya bolezney. Atomovyti. M.: Helyos ARV, 2, 627.
16. Tsihanenko, A.Ya., Zaytseva, O.V., Zhukov, V.Y. (2001). Ekoloho-hyhyenycheskye osnovi okhrani okruzhayushchey sredi y zdorov'e naselenyya v sovremennikh sotsyal'no-эkonomycheskykh uslovyyakh: trudi konferentsyy «Ekolohyya y zdorov'e cheloveka», 1. Khar'kov, 85-90.
17. Shestopalov, V.M. (1988). Vodoobmen v hydroheolohycheskykh strukturakh Ukrayni. Metodi yzuchenyya vodoobmena. Kyev: «Naukova dumka», 272.
18. Shestopalov, V.M., Ohnyanyk, N.S., Yakovlyev, E.O. (2005). Pidzemni vody yak stratehichnyy resurs. Visnyk NAN Ukrayiny, 5, 32-39.
19. Shnyukov, E.F. Shestopalov, V.M., Yakovlev, E.A. (1998). Ekolohycheskaya heolohyya Ukrayni. K.: Naukova dumka, 407.
20. Khvesyk M.A., Yarots'ka, O.V., Holovyns'kyy, I.L. (2005). Vodni resursy na rubezhi XXI st.: problemy ratsional'noho vykorystannya, okhorony ta vidtvorennya. K.: RVPS Ukrayiny NAN Ukrayiny, 564.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 В. М. Прибилова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).