ГЕОХІМІЧНІ КРИТЕРІЇ ПОШУКІВ ВУГЛЕВОДНІВ НА СХОДІ ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКОЇ ЗАПАДИНИ
DOI:
https://doi.org/10.26565/2410-7360-2015-43-13Ключові слова:
вуглеводні, геохімічні методи, гідротермальна мінералізація, нафтогазоносність, Дніпровсько-Донецька западинаАнотація
Розглянуто геохімічні критерії пошуків вуглеводнів на сході Дніпровсько-Донецької западини. Виявлено закономірності формування геохімічних аномалій над скупченнями вуглеводнів. Встановлено просторово-часові взаємовідносини між процесами гідротермального мінералоутворення та нафтогазонагромадження в антиклінальних структурах, що є важливою ознакою при прогнозування покладів нафти і газу.
У процесі геохімічних пошуків вуглеводнів на сході ДДЗ застосовувалися переважно газогеохімічні, гідрогеохімічні і меншою мірою – літогеохімічні (бітумінологічний), а також біогеохімічний методи. З`ясовано, що одним із показників нафтогазоносності є специфічні схеми формування газогеохімічної та гідрогеохімічної зональностей, а також гіпсометричне положення верхньої межі «метанової зони». Встановлено, що одним з найважливіших пошукових критеріїв нафтогазоносносності є просторово-часові співвідношення утворення скупчень вуглеводнів та гідротермалітів. У випадку, якщо гідротермальна мінералізація у породах певної геологічної структури є молодшою за процеси нафтогазонагромадження, пошук родовищ вуглеводнів у її надрах є практично безперспективним.
Посилання
Antonov P.L. (1971). Teorija i metodika geohimicheskih poiskov nefti i gaza. Rezul'taty razrabotki i oprobovanija prjamyh geohimicheskih metodov poiskov mestorozhdenij nefti i gaza, 10, 3-16.
Anciferov A.V., Golubev A.A., Kanin V.A., V.I. Uzijuk, A.A. Anciferov, V.G. Sujarko (2009). Gazonosnost' i resursy metana ugol'nyh bassejnov Ukrainy. Ukrayina, Doneck:Veber, 456.
Bezruk K.O., Ly`sy`chenko G.V., Suyarko V.G. (2013). Geoximiya rtuti i pidzemny`x vodax geologichny`x struktur Donecz`koyi skladchatoyi sporudy. Ukrayina, Ky`yiv, 132.
Blank M.I. (1964). O nekotoryh zakonomernostjah razmeshhenija zalezhej nefti i gaza v Dneprovsko-Doneckoj vpadine. Geologija nefti i gaza, 11-16.
Vetshtejn V.E., Gavrish V.K., Gucalo L.K. (1979). Izotopnyj sostav vodoroda i kisloroda vod v zonah glubinnyh razlomov. Sov. Geologija, 7, 96-103.
Galimov Je.M. (1973). Izotopy ugleroda v neftegazovoj geologii. Nedra, 344.
Kuznecov K.I., Lagutina V.R., Levenshtejn M.L. i dr.(1963). Geologija mestorozhdenij uglja i gorjuchih slancev SSSR. Moscow: Gosgeoltehizdat, 1210.
Trudy VNIIJaGG. (1972). Geohimicheskie metody poiskov neftjanyh i gazovyh mestorozhdenij. Moscow: Nedra, 232.
Karcev A.A. (1969). Osnovy geohimii nefti i gaza. Nedra, 272.
Kirikilica S.I., Levenshtejn M.L., Fridman A.I. i dr. (1972). O sostave i prirode svobodnyh gazovydelenij (gazovyh struj) rtutnyh rudoprojavlenij Druzhkovsko-Konstantinovskoj antiklinali. Geol. Zhurnal, 32(2), 92-97.
Kosenko B.M. (1968). Sushhestvovanie gazov v ugol'nyh plastah. ІІ geol. Konferencija «Stepankovskie chtenija». Artjomovsk (Ukrayina), 91-93.
Lazarenko E.K., Panov B.S., Pavlishin V.I. (1975). Mineralogija Doneckogo bassejna. Ukrayina, Ky`yiv : Nauk. Dumka, 500.
Popov V.S., Dzhamalova H.F., Ivanov G.P., i dr. (1970). O perspektive promyshlennoj gazonosnosti Kal'mius-Toreckoj i Bahmutskoj kotlovin. Rzvitie gazovoj promyshlennosti USSR, 5, 26-36.
Sevrjukova S.D. (1971). Gidrogeohimicheskaja zonal'nost' vodonosnogo kompleksa verhnekamennougol'nyh otlozhenij vo vzaimosvjazi s gazonosnost'ju i himicheskim sostavom shahtnyh vod Donbassa. Avtoref. kand. dis. Moscow, 20.
Starobinec I.S. (1986). Gazogeohimicheskie pokazateli neftegazonosnosti i prognoz sostava uglevodorodnyh skoplenij. Nedra, 200.
Sterlin B.P., Thorzhevskij S.A. (1964). O vremeni obrazovanija zlezhej nefti i gaza v Dneprovsko-Doneckoj vpadine i na okrainah Donbassa. Voprosy razvitija gazovoj promyshlennosti USSR, 11, 37-41.
Sujarko V.G. (1981). Geohimicheskie osobennosti i poiskovye kriterii rtutnyh mestorozhdenij Donbassa. Geol. Zhurnal, 41(2), 147-149.
V.G. Sujarko, M.A, Klitchenko (1991). O vozraste rtutnogo orudenenija Nikitovskogo rudnogo polja. Uslovija lokalizacii surmjano-rtutnogo i fljuoritovogo orudenenija v rudnyh poljah, 72-74.
Suyarko V.G., Istomin O.M. (2005). Do py`tannya pro mozhly`vi pry`chy`ny` formuvannya gidrokarbonatno-natriyevy`x vod u gly`by`nny`x gory`zontax paleozoyu. DAN Ukrayiny`, 2, 114-116.
Suyarko V.G., Bezruk K.O. (2006). Osobly`vosti formuvannya gazogeoximichnoyi zonal`nosti u pivnichno-zaxidnomu Donbasi. Visny`k Harkivs`kogo nacional`nogo universy`tetu imeni V.N. Karazina. Seriya «Geologiya. Geografiya. Ekologiya, 736, 67-72.
Sujarko V.G. (2006). Geohimija podzemnyh vod vostochnoj chasti Dneprovsko-Doneckogo avlakogena. Ukrayina, Har'kov, 296.
Suyarko V.G., Zagnitko V.M., Ly`sy`chenko G.V. (2010). Strukturno-geoximichni kry`teriyi prognozuvannya skupchen` vuglevodniv (na pry`kladi Zaxidno-Donecz`kogo grabenu). Ukrayina, Ky`yiv: Salyutis, 83.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).