ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЗЕМЛЕЗНАВСТВА В СИСТЕМІ ВИЩОЇ ГЕОГРАФІЧНОЇ ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.26565/2410-7360-2015-43-31Ключові слова:
землезнавство, географічна оболонка, географічна освіта, самоорганізація геосистем, глобальні зміни, людство у географічній оболонці, інноваційний потенціал географії та геоекологіїАнотація
У сучасному землезнавстві, яке є фундаментом наук про Землю, на часі суттєві зміни у бік комплексного використання результатів дистанційних зондувань, моделювання та прогнозування. Завдяки цьому, покращилась фактографічна база наукових положень, які досі мали натурфілософський характер. Також поглибилась позиція землезнавства як вчення про географічну оболонку–біосферу, яке є науковим підґрунтям глобальної екології. Ці обставини примушують змінювати як зміст і спрямованість викладання в університеті основ землезнавчих знань, так і стиль опанування предметом у новій, інноваційній взаємодії важливої комірки освітньої системи «викладач–студент».
У статті наведено власний досвід постановки й викладання університетського курсу, а також участі авторів у розробці чотирьох видань курсу для географічних, екологічних, метеорологічних та кліматологічних спеціальностей університетів України та Росії. Показано, як у викладанні курсу уперше використано новітні наукові дані. Курс виконує найважливіші світоглядні, природничо–наукові та соціально–гуманістичні функції, пересвідчуючи, що знання основних закономірностей структури та функціонування географічної оболонки–біосфери сприяє збереженню й покращенню умов життя людства і має значний інноваційний потенціал.
Посилання
Brounov P.I. (1910). Kurs fizicheskoj geografii. SPb.: K.L.Rikker, VIII, 543.
Grigor'ev А.А. (1937). Opyt analiticheskoj kharakteristiki sostava i stroeniya fiziko-geograficheskoj obolochki zemnogo shara, L.-M., 68.
Krasnov А.N. (1909). Kurs zemlevedeniya. SPb.: Tip. Trenke i Fyusno, XVI, 989.
Kruber А.А. (1938). Obshhee zemlevedenie:uchebnik. M.-L.: Uchpedgiz, 469 s.
Kalesnik S.V. (1947). Osnovy obshhego zemlevedeniya: uchebnik. M.: Uchpedgiz, 386.
Kalesnik S.V. (1955). Obshhee zemlevedenie: uchebnik. M.: Uchpedgiz, 312.
Kalesnik S.V. (1970). Obshhie geograficheskie zakonomernosti Zemli: ucebnik. M.: Mysl', 283.
Kondrat'ev K.Ya., Vinogradov B.V. (1971). Kosmicheskie metody zemlevedeniya. L.: Gidrometeoizdat, 191.
Fizicheskaya geografiya Mirovogo okeana. Red. K.K.Markov (1980). L.: Nauka, 363.
Kotlyakov V.M. (red.) (1997). Аtlas snezhno-ledovykh resursov mira. Tom 2. Kniga 1. M.: IG RАN, 264.
Florenskij K. P., Bazilevskij А. T. i dr. (1981). Ocherki sravnitel'noj planetologii. M.: Nauka, 326.
Gerenchuk K.I., Bokov V.А., Chervanyov I.G. (1984). Obshhee zemlevedenie. M.: Vysshaya shkola, 256.
Chervanyov I.G., Bokov V.А. (2003). Zemlevedenie: istoriya, metodologiya, uchenie o geograficheskoj obolochke: Uchebnoe posobie. Khar'kov: KHGU, 148.
Bokov V.А., Seliverstov Yu.P., Chervanyov I.G. (1998). Obshhee zemlevedenie. Sankt-Peterburg: Izd-vo Sankt-Peterburgskogo universiteta, 268.
Bagrov M.V., Bokov V.O., Chervan'ov І.G. (2000). Zemleznavstvo: Uchebnik. Rekomendovan Ministerstvom obrazovaniya i nauki Ukrainy. K.: Libіd', 464.
Budyko M.I. (1977). Global'naya ehkologiya. M.: Mysl'. 327.
Moiseev N. N., Аleksandrov V. V., Tarko А. M. (1985). Chelovek i biosfera: Opyt sistemnogo analiza i ehksperimenty s modelyami. M.: Nauka, 271.
Sorokhtin O.G., Ushakov S.А. (1991). Global'naya ehvolyutsiya Zemli. M., 445.
Kondrat'ev K.Ya., Krapivin V.F., Savinykh V.P. (2003). Perspektivy razvitiya tsivilizatsii: mnogomernyj analiz. M.: LOGOS, 240.
Meadows D., Meadows D., Randers J., Behrens W. (1972). Limits to Growth, 205.
Gorshkov V.G., Kondrat'ev K.Ya., Losev K.S. (1992). Zemlya v opasnosti (kontseptual'nye aspekty regional'noj i global'noj ehkologii v kontekste Vtoroj konferentsii OON po okruzhayushhej srede i razvitiyu). Izvestiya Russkogo geograficheskogo obshhestva, 4, 4-17.
Kazanskij А.B. (2000). Fenomen Gei Dzhejmsa Lavloka. Ekogeosofskij al'manakh, Sankt-Peterburg, 2, 4-21.
Chizhevskij А.L. (1976). Zemnoe ehkho solnechnykh bur'. M.: Mysl', 367.
Reteyum А.Yu. (2007). Periodicheskie vozmushheniya okruzhayushhej sredy, prognozirovanie i planirovanie. Ekhologicheskoe planirovanie i upravlenie, 4, 4-13.
Leonov E.А. (2010). Kosmos i sverkhdolgosrochnyj gidrologicheskij prognoz. SPb.: Аletejya, 352.
Аrmand А.D. (1996). Problemy estestvennonauchnogo mirovozzreniya. Kratkij kurs lektsij. M.: Izdatel'stvo ROU, 68.
Nazaretyan А.P. (2004). Tsivilizatsionnye krizisy v kontekste universal'noj istorii. M., 284.
Vernadskij V.I. (2004). Biosfera i noosfera. M.: Аris-press, 574.
Аjzatullin T.А., Lebedev V.L., KHajlov K.M. (1979). Okean. Аktivnye poverkhnosti i zhizn'. L.: Gidrometeoizdat, 192.
Katterfel'd G.N. (1962). Lik Zemli i ego proiskhozhdenie. M.: Geografgiz. M.: Geografgiz, 274.
Grigor'ev А.А., Budyko M.I. (1956). O periodicheskom zakone geograficheskoj zonal'nosti. Doklady АN SSSR, 110(1), 129–132.
Reteyum А.Yu. (1988). Zemnye miry. M.: Mysl', 268.
Kostitsin V.А. (1984). Ehvolyutsiya atmosfery, biosfery i klimata. M.: Nauka, 94.
Sergin S.A., Sergin V.A. (1978). Sistemnyj analiz problemy bol'shikh kolebanij klimata i oledeneniya Zemli. L., Gidrometeoizdat, 279.
Budyko M.I. (1980). Klimat v proshlom i budushhem. L.: Gidrometeoizdat, 252.
Аrmand А.D. (1988). Samoorganizatsiya i samoregulirovanie geograficheskikh sistem. M.: Nauka, 260.
Chervanyov I.G. (1988). Samoorganizatsiya rel'efa zemnoj poverkhnosti. Fizicheskaya geografiya i geomorfologiya, 35, 45-51.
Chervanyov I.G., Bokov V.А., Timchenko I.E. (2005). Geosistemnye metody upravleniya prirodnoj sredoj. Khar'kov, 128.
Knyazeva E.N., Kurdyumov S.P. (2003). Zhizn' nezhivogo s tochki zreniya sinehrgetiki. V kn. Samoorganizatsiya i dinamika geomorfosistem. Materialy KHKHVII Plenuma Geomorfologicheskoj komissii RАN. Tomsk: Izd-vo Instituta optiki atmosfery SO RАN, 3-14.
Pozdnyakov А.V. (2003). K teorii spontannoj samoorganizatsii slozhnykh struktur. V kn. Samoorganizatsiya i dinamika geomorfosistem. Materialy KHKHVII Plenuma Geomorfologicheskoj komissii RАN. Tomsk: Izd-vo Instituta optiki atmosfery SO RАN, 30-43.
Kazanskij А.B. (2006). Biosfera i chelovechestvo kak konfliktuyushhie kognitivnye sistemy. V kn.: Trudy Vtoroj mezhdunarodnoj konferentsii po kognitivnoj nauke, t. 1, Sankt-Peterburg, 290-291.
Losev K.S. (2010). Mify i zabluzhdeniya v ehkologii. Zelenyj mir, 5-6 (571-572).
Bagrov, N.V. (2010). Ustojchivo-noosfernoje razvitie regiona. Problemy. Reshenija. Simferopol, 204.
Platon (2003). Parmenid. Moskva, 256.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 И. Г. Черванёв, В. А. Боков
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
