Критерії розміщення нафтових та газових покладів у Дніпровсько-Донецькій западині з урахуванням соляної тектоніки
DOI:
https://doi.org/10.26565/2410-7360-2016-44-03Ключові слова:
вуглеводневий флюїд, нафта, газ, тектонічна активність, соляний діапір, еміграція, міграція, накопичення, поклад, родовищеАнотація
Нафта і газ накопичуються в пастках під час руху через товщі осадових порід, як способом фільтрації в ущільнених породах та колекторах, так і способом струменевої їх міграції в зонах розущільнення та тріщинуватості порід у місцях активних тектонічних порушень та соляних діапірів. Розглянуто варіанти ймовірної, міграції та можливість генерації вуглеводнів у осадових товщах порід на шляху до місць своєї акумуляції в різноманітних пастках, а також швидкість фільтрації нафти і газу в різних умовах. Визначено часовий інтервал утворення вуглеводнів, який показує, що всі поклади вуглеводнів належать до недавнього, у геологічному обліку, часу накопичення. Визначені критерії для розподілу покладів нафти і газу як по розрізу так і по латералі в умовах Дніпровсько-Донецької западини.
Посилання
1. Lineckiy, V.F. (1965). Migraciya nefti i formirovanie ee zalezhey [Migration of oil and forming of its beds]. Naukova dumka, 200.
2. Makoveckiy, P.S. (1966). Geologicheskaya characteristic neftey i drugich bitumov Ukrainy i Moldavii [Geological description of oils and other bitumens of Ukraine and Moldavia]. Nedra, 301.
3. Rozanov, L.N. (1962). Teoreticheskie voprosy neftyanoy geologii [the Theoretical questions of oil geology]. Publishing house AN UKRAINE, – 108.
4. Sokolov, V.A. (1965). Processy obrazovaniya i migracii nefti I gaza [Processes of education and migration of oil and gas]. Nedra, – 276.
5. Chekalyuk, E.B. (1967). Neft verkhney mantii Zemli [Oil of overhead mantle of Earth]. Naukova dumka, 256.
6. Chekalyuk, E.B. (1983). Obschaya teoriya proiskhozhdeniya nefti [the General theory of origin of oil] Geology and geochemistry of combustible minerals. Naukova dumka, 59, 3-7.
7. Lur'e M.A. (2012). Neft'. K of diskussii oh proiskhozhdenii. Serosoderzhanie of I metallonosnost' kak of geneticheskie description [Lur'e M.A. Oil. To the discussion about an origin. Serosoderzhanie and metalliferousness as genetic descriptions] Saarbrucken. : LAP Lambert Academic Publishing, 243.
8. Zavyalov, V.M. (1970). Pro verticalnu zonalnist rozpodilu skupchen nafti i gasa v osadochnom chohli zemnoї cory [About the vertical zonality of distributing of accumulations of oil and gas in the cover of sinking of the earth's crust] Geology and geochemistry of combustible minerals. Naukova dumka, 22, 6-10.
9. Zavyalov, V.M. (1971). Pro osoblyvosti prostorovogo rozmischennya pokladiv nafti i gasa v Dniprovsko-Donetskoy vpadine [About the features of the spatial placing of beds of oil and gas in to Dnepr-Donetsk to zapadini]. Geology and geochemistry of combustible minerals. Naukova dumka, 28, 3-8.
10. Korzhov, Y.V., Isaev, V.I., Korzhov, Y.V., Zhilcova, A.A. (2011). Problemy neftepoiskovoy geokhimii i obobschayuschaya schema migracii uglevodorodnykh flyuidov [Problems of neftepoiskovoy geochemistry and summarizing chart of migration of hydrocarbon flyuidov] News of the Tomsk polytechnic university, 318/1, 116-122.
11. Lur’e, A.I. (2011). O principach sosuschestvovaniya gidrodinamicheskikh i geotemperaturnykh anomaliy v neftegazonosnykh provinciyakh [About principles of coexistence of hydrodynamic and geotemperature anomalies in oil-and-gas bearings provinces]. Announcer of the Kharkiv national university. Series: «Geology-geography-ecology», 956, 38-42.
12. Lur'e, A.I. (1987) Role of geotermicheskikh anomaliy mestorozhdeniy uglevodorodov for ocenki neftegazonosnosti [Role of geothermal anomalies of deposits of hydrocarbons for the estimation of the oil-and-gas bearing]. VNIIEgazprom, 8, 50.
13. Vysockiy I.V., Vysockiy V.I. (1986). Formirovanie of neftyanykh, gazovykh I kondensatnogazovykh mestorozhdeniy [Forming of oil, gas and kondensatnogazovykh deposits]. Nedra, 228.
14. Dyunin, V.I., Korzun, A.V. (2005). Gidrogeodinamika neftegazonosnykh basseynov [Gidrogeodinamika of oil-and-gas bearings pools]. Nauchnyy mir, 524.
15. Hunt, J.M., Keith, P.Ph., Kvenvolden, A. (2002). Early developments inpetroleum geochemistry. Organic Geochemistry, 33, 1025-1052.
16. Bushnev, D.A., Burdel'naya, N.S., Valyaeva, O.V., Savel'ev, V.S. (2005). Produkty termotransformacii kerogena goryuchego slanca v usloviyakh protochnogo piroliza v srede benzola [Products of termotransformacii of kerogen of pyroshale in the conditions of running pyrolysis in the environment of benzol]. Geochemistry, 11, 1238-1245.
17. Larin, V.I. (2007) Obrazovanie i intensivnost formirovaniya zalezhey nefti i gaza [Education and intensity of forming of beds of oil and gas]. Geology, geophysics and development of oil and gas deposits, 3, 54-59.
18. Trofimov, V.A. (2008). Glubinnye seysmicheskie issledovaniya MOGT kak instrument ocenki perspectyv neftegazonosnosti i poiskov krupnykh skoplenyi uglevodorodov [Deep seismic researches of MOGT as instrument of estimation of prospects of the oil-and-gas bearing and searches of large accumulations of hydrocarbons]. Geology of oil and gas, 4, 55-63.
19. Neruchev, S.G. (1998). Spravochnik po geokhimii nefti i gaza [Reference book on geochemistry of oil and gas]. Nedra, 576.
20. Bazhenova O.K., Burlin Yu.K., Sokolov B.A., Khain V.E. (2004). Geologiya i geokhimiya nefti i gaza [Geology and geochemistry of oil and gas]. IC «Akademiya» Moscow, 415.
21. Dmitrievskiy, A.N., Balanyuk, I.E., Dongaryan, L.Sh. (2003). Sovremennye predstavleniya o formirovanii skoplenyi uglevodorodov v zonach razuplotneniya verkhney chasti kory [The Modern pictures of forming of accumulations of hydrocarbons in the areas of razuplotneniya of overhead part of bark]. Geology of oil and gas, 1, 2-8.
22. Taranenko, E.I., Gerasimov, Yu.A., Headlights, F.S. (2008). Sovremennye aspekty vertikalnoy zonalnosti naftidogeneza [The Modern aspects of vertical zonality of naftidogeneza]. Geology, geophysics and development of oil and gas deposits, 9, 4-10.
23. Vyshemirskiy, V.S., Kontorovich, A.E. (1997). Ocenka masshtabov istoscheniya neftyanykh zalezhey vo vremeni [Estimation of scales of exhaustion of oil beds in time]. Geology of oil and gas, 8, 4-8.
24. Valyaev, B.M. (1997). Uglevodorodnaya degazaciya zemli i genesis neftegazovykh mestorozhdeniy [The Hydrocarbon degassing of earth and genesis of neftegazovykh deposits]. Geology of oil and gas, 9, 30-37.
25. Ivannikov, V.I. (2007). Gazoosmoticheskiy massoperenos dispersno-rasseyannykh uglevodorodov v porodach-kollektorakh [Gazoosmoticheskiy massoperenos of the dispersible-dissipated hydrocarbons in breeds-collectors]. Geology, geophysics and development of oil and gas deposits, 6, 60-62.
26. VNIGRI. Neftegazovaya geology. Theory and practice. 2007 (2). it is access Mode: http://www.ngtp.ru/rub/1/013.pdf, Neruchev S.G., Smirnov S.V. (2007). Estimation of potential resources of hydrocarbons on the basis of design of processes of their generation and forming of deposits of oil and gas.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 А. В. Загороднов
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
