Аналіз дворівневих урбогеосистем через засоби ГІС
DOI:
https://doi.org/10.26565/2410-7360-2016-44-13Ключові слова:
урбаністичні дослідження, два рівня урбогеосистем, екстернальна та інтернальна УГС, предметна «гравітаційна» модель, геоінформаційна система, інтерфейс та функціональність програмного забезпечення ГІС, LiDAR-технологіяАнотація
В статті подається концептуальний підхід щодо моделювання, аналізу і візуалізації дворівневих урбогеосистем (УГС) в середовищі ГІС. Виокремлюються два рівня урбогеосистем: екстернальна УГС, як сукупність окремих міст, котрій притаманні емерджентні властивості, та інтернальна УГС – сукупність частин одного міста з їх усіма різноманітними зв’язками. Отримала подальший розвиток авторська концепція про те, що урбаністичну систему можна моделювати через три сутності: сукупність дискретних (точкових) об’єктів, що подають суспільно-географічні та економічні характеристики окремих населених пунктів; сукупність лінійних об’єктів, що визначають взаємодії між окремими населеними пунктами; та сукупність сфер, які описують території радіального впливу даного міста на прилеглі до цих територій ділянки іншого типу землекористування. Наводиться приклад регіональної імплементації відповідної ГІС-моделі екстернальної урбогеосистеми на підставі релевантних суспільно-географічних даних, що описують атрибутивні характеристики урбанізованих територій. Коротко розглядаються окремі складові поданого підходу, ГІС-інтерфейс та функціональність авторського спеціалізованого програмного забезпечення щодо аналізу інтернальних урбогеосистем на підставі LiDAR-технології дистанційного зондування.
Посилання
Bitykova, V.R. (2004). Socialjno-ecologicheskie problem razvitiya gorodov Rossii. Moscow: Editorial URSS, 448.
Isachenko, A.G. (2001). Ecologicheskaya geographiya Rossii. St. Petersburg: St. Petersburg University, 328.
Lihacheva, E.A. et al. (1996). Gorod - ekosystema. Moscow: IGRAN, 336.
Kostrikov, S.V. (2014). Geoinfomatsijne modelyuvanny prurodno-antropogennogo dovkillya. Naukova monographiya. Kharkiv. Vud-vo HNU, 484.
Kostrikov, S.V. (2014). Programne zabezpechennya GIS dlya LiDAR-technologii dustantsijnogo zonduvannya v tsilyah analizu urbogeosystem. Problemu bezperervnoi geographichnoi osvitu i kartographii. 19, 45-52.
Kostrikov, S.V., Chuev, O.S. (2015). Dvorivneva GIS-model dlya analyzu urbogeosystem. Region – 2015: Strategy of optimal development. Annual International Conference. Kharkiv, 20-22.
Chuev, O.S., Kostrikov, S.V. Otsinka cherez GIS-zasobu prostorovoi differentisatsii blagoustroyu mista yak funktsii urbogeosystemu (na prukladi mista Kharkiv. Chosopus socialjno-ekonomichnoi geographii. 18 (1). Kharkiv, 52-62.
Berkowitz, A.R., Nilon, C.H., Hollweg, K.S. (Eds). (2005). Understanding Urban Ecosystems: A New Frontier for Science and Education. New York: Springer-Verlag, 523.
Boyce, D., Williams, H. (2015). Forecasting Urban Travel: Past, Present and Future Cheltenham – Northhampton: EE Publishing, 639.
Bourne, L.S., Simmons, J.W. (Editors). (1978). Systems of Cities: Readings on Structure, Growth, and Policy. Oxford: Oxford University Press, 565.
Bourne, L.S. (1997). Polarities of Structure and Change in Urban Systems: A Canadian Example. 43, 339 -349.
12. Coffey, W.J., Shearmur, R.G. (1998). Factors and Correlates of Employment Growth in the Canadian Urban System, 1971-1991. Growth and Change, 29, 44-66.
13. Du, G.Q. (1997). A Study on the relationship of regional urbanization and socio-economic structure in China./ Annals of Japanese Association of Economical Geographers. 43, 151–164 (in Japanese with English abstract).
14. Friedmann, J. (1996). The world city hypothesis. Development and Change. 27 (1), 69–83.
15. Kostrikov, S., Sehida, K. Human geography with geographical information systems. Human Geography journal. 15 (2), 39-47.
16. Olivero, M. Yotov, Y. (2012). Dynamic gravity: endogenous country size and asset accumulation. Canadian Journal of Economics, 45 (1), 64–92.
17. Romano, M.E. (2004). Innovation in LiDAR processing technology. Photogrammetric Engineering Remote Sensing. 70, 1202-1206.
18. Sassen, S. (2001). The Global City: New York, London, Tokyo. Princeton: Princeton University Press, 480.
19. Simmons, J.W. (1978). The organization of the urban system. In: Bourne L.S., Simmons J.W. (eds), Systems of Cities: Readings on Structure, Growth, and Policy. Oxford: Oxford University Press, 61-69.
20. Taylor, G. (2007). Modelling and prediction of GPS availability with digital photogrammetry and LiDAR. International Journal of Geographical Information Science. 21 (1), 1–20.
21. Werlen, B. (2003). Society, Action and Space. NY-London: Psychology Press, 279.
22. Wong, C, Baker, M, Webb, B, Hincks, S., Schulze-Baing, A. (2015). Mapping policies and programmes: The use of GIS to communicate spatial relationships in England. Environment and Planning B: Planning & Design, 42(6), 1020-1039.
23. Zax, J. (1994). When is a move a Migration? Regional Science and Urban Economics, 24, 341-360.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 С. В. Костріков, О. С. Чуєв
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
