Розрахунок екологічного збитку від поверхневих вод атмосферного походження (на прикладі житлової підсистеми)
DOI:
https://doi.org/10.26565/2410-7360-2016-44-25Ключові слова:
поверхневі води атмосферного походження, житлова підсистема урболандшафтної басейнової геосистеми, екологічний збиток, вартісна оцінкаАнотація
У статті пропонується алгоритм, за яким проводиться розрахунок екологічної шкоди повеневих вод атмосферного походження. Даний поверхневий стік формуються в умовах житлової підсистеми урболандшафтної басейнової геосистеми р. Уди. Вихідними даними для дослідження є власні польові (відбір проб поверхневого стоку) та лабораторні дослідження їх хімічного складу. Визначені межі та площі урбофункціональних та морфологічно-позиційних підсистеми в межах урболандшафтної басейнової геосистеми р. Уди. Отримані результати показали, що площа житлової підсистеми значна, займає друге місце після полірекреаційної, серед 10 підсистем, що досліджувались. Розраховано об’єми утворення різних типів стічних вод на водонепроникній площі житлової підсистеми. Найбільший об’єм створюють талі води. Хімічний аналіз стану поверхневих вод атмосферного походження показав високий вміст зважених речовин, наявність важких металів та нафтопродуктів. Результати досліджень складу стічних вод та вмісту хімічних сполук були використані для розрахунку екологічного збитку від поверхневого стоку. В основі алгоритму закладено розрахунок, викладений у Постанові КМУ № 303 від 01.04.1999 р. (розрахунок платежів за скидання стічних вод у водні об'єкти). Розраховані суми екологічного збору для нафтопродуктів, зважених речовин, БПК та ХПК. Розрахована вартість екологічної шкоди поверхневих вод атмосферного походження житлової підсистеми урболандшафтної басейнової геосистеми р. Уди.
Посилання
Xvat, V.N. (redaktor) (1975). Vremennye rekomendacii po predotvrashheniyu zagryazneniya vod poverxnostnym stokom s gorodskoj territorii (dozhdevymi, talymi, polivo-moechnymi vodami). Moskva: VNIIVODGEO, VNIIVO, 39.
Shevchuk, V., Pylypchuk, M., Karpenko, N., Kulyk, O., Satalkina, Ju, Navroc'kyj, V., Mazurkevich, U. (2000). Dovidnyk z pytan' ekonomiky ta finansuvannja pryrodokorystuvannja i pryrodoohoronnoi' dijal'nosti. K.: Vyd. «Geoprynt», 412.
Dyrektyvy, JeS. «Mis'ki stichni vody» 91/271/JeES. Aviable at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994-911.
Kalicun, V.I. (1987). Vodootvodyashhie sistemy i sooruzheniya: ucheb. dlya stud. vyssh.uchebn.zaved. M.: Strojizdat, 336.
Kil'kist' opadiv u m. Harkiv. Aviable at: http://www.pogoda.ru.net/
Manujlov, M.B., Moskovkin, V.M. (2010). Vliyanie zagryaznenij, formiruyushhixsya na urbanizirovannyx territoriyax, na e'pidemiologicheskuyu i e'kologicheskuyu situacii. E'kologiya urbanizirovannyx territorij, 1, 18-31.
Moskovkin, V.M., Manujlov, M.B., Kravchuk, L.S., Bol'shakova, E.S. (2005). Ocenka vliyaniya poverxnostnogo stoka, otvodimogo s urbanizirovannyx territorij, na process zalivaniya rusel i podtopleniya gorodskix territorij. Biznes Inform, 1-2, 46-54.
Mostepan, O.V. (2008). Ocinka zbytkiv, zavdanyh dovkillju pry nadhodzhenni zlyvovyh vod z avtomobil'nyh dorig, roztashovanyh na terytorii' pidpryjemstva. Vestnyk Har'kovskogo nacional'nogo avtomobyl'nogo dorozhnogo unyversyteta, 43.
Mostepan, O.V. (2010). Doslidzhennja vplyvu zlyvovyh vod z avtomobil'nyh dorig u zabrudnennja vodnyh ob’jektiv (na prykladi m. Harkova). Vestnyk Har'kovskogo nacyonal'nogo avtomobyl'nogo dorozhnogo unyversyteta, 48, 37-41.
Nikoljev, A.M. (2013). Poverhnevyj stik z terytorii' mista jak dzherelo zabrudnennja richkvyh vod. Visnyk Chernivec'kogo nacional'nogo universytetu imeni Ju. Fed'kovycha. Serija: Gegrafija, 521, 5-8.
Rychak, N.L. (2013). Formuvannja jakosti richkovyh vod pid vplyvom poverhnevogo stoku z urbanizovanyh terytorij. Visn. Hark. nac. un-tu im.V.N. Karazina. Ser.: Geografija-Geologija-Ekologija, 1049, 38, 210-215.
Rychak, N.L., Sribna, K. (2014). Stan jakosti zlyvogo–talogo stoku transportnoi' urbofunkcional'noi' pidsystemy basejnu r. Harkiv. Visn. Hark. nac. un-tu im. V.N. Karazina. Ser.: Geografija-Geologija-Ekologija, 1051, 40, 250-260.
Samojlenko, V.M., Veres, K.O. (2007). Modeljuvannja urbolandshaftnyh basejnovyh geosystem. K.: Nika-Centr, 296.
Ukrai'ns'kyj gidrometeorologichnyj centr. Aviable at: http://www.meteo.gov.ua/
Unificirovannye metody issledovaniya kachestva vod (1987). M., 1, 347.
Fesjuk, V.O. (2006). Poverhnevyj stik z terytorii' mista jak faktor zabrudnennja vodnogo ob’jektu urboekosystem Pivnichno-Zahidnoi' Ukrai'ny (na prykladi Luc'ka). Gidrologija, gidrohimija, gidroekologija, 3, 56-63.
Harkivs'ka oblasna derzhavna administracija. Departament ekologii' ta pryrodnyh resursiv Harkivs'koi' oblasti. Aviable at: http://kharkivoda.gov.ua/ru/document/view/id/12154
Harakterystyka Harkova. Aviable at: http://www.docme.ru/doc/54306/harakteristika-har._kova
Jurchenko, V.O., Korotchenko, M.V., Brygada, O.V., Myhajlov, L.S. (2012). Doslidzhennja tehnologichnyh harakterystyk poverhnevogo stoku z avtomobil'nyh dorig. Avtoshljahy Ukrai'ny: nauk.-vyrobn. zhurn, 4 (228), 44-47.
Rentz, R. (2011). Water and Sediment Quality of Urban Water Bodies in Cold Climates. Lulea University of Technology. Printed by Universitetstryckeriet, Lulea.
Boris, M. (2013). Influential Factors in Simulations of Future Urban Stormwater Quality. Lulea University of Technology. Printed by Universitetstryckeriet, Lulea.
Moskovkin, V., Prizhihalinskiy, A., Rychak, N., Lesovik, V. (2015). Bibliometric Analysis of Urban Runoff Study with help of Google Scholar. The Open Ecology Journal, 8, 37-43.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Н. Л. Ричак, В. М. Московкін, В. В. Кузнєцова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).