Закономірності розміщення бітумо-гідротермальних асоціацій у геологічних структурах Західно-Донецького грабену
DOI:
https://doi.org/10.26565/2410-7360-2016-45-05Ключові слова:
бітумо-гідротермальні асоціації, вуглеводні, гідротермаліти, геологічні структури, тепломасоперенесення, флюїди, міграція, глибинний розлом, грабенАнотація
Розглянуто закономірності розміщення бітумо-гідротермальних асоціацій у геологічних структурах Західно-Донецького грабену. Підкреслено, що основними тектонічними елементами регіону є довгоживучі глибинні розломи з якими пов’язані процеси тепломасоперенесення, які проявляються у гідротермальній мінералізації в породах, новітніх і сучасних тектонічних рухах, підвищеній напруженості теплового поля, а також висхідному розвантаженні ендогенних газів, вуглеводневих флюїдів та вод глибокого формування.
Встановлено, що характерною рисою регіону є присутність в антиклінальних структурах бітумо-гідротермальних асоціацій, які у зонах розущільнення гірських порід представлені з одного боку як рудною (ртутною та ртутно-поліметалічною) так і безрудною (кварц-карбонатною) мінералізацією, а з іншого – бітумами. На думку автора, головною причиною такого співіснування у геологічному просторі є, передусім, спільні шляхи міграції мінералоутворюючих флюїдів різної геохімічної спеціалізації.
Виходячи з того, що основні геолого-структурні та геохімічні особливості Західно-Донецького грабену сформувалися у ларамійську фазу альпійського тектогенезу, вона й стала причиною значної інтенсифікації процесів тепломасоперенесення, внаслідок якого утворилися гідротермаліти, що тісно співіснують у геологічному просторі з різноманітними вуглеводневими сполуками – від метанових газів до твердих бітумів.
Посилання
Belous I. R.,Kirikilica S. I. (1973) Jendogennye rudnye formacii rtutnyh i svincovo-cinkovyh rudoprojavlenij. Mineralogicheskij sbornik L'vovskogo gosudarstvennogo universiteta im. I.Franko,27, 220–228.
Belous I.R. (1986)Osobennosti perehoda riftovoj zony v skladchastuju oblast' na primere Bol'shogo Donbassa. DAN SSSR,3,676-680.
Voznyak D.K. (2007)Mikrovklyuchennya ta rekonstruktsiya umov endohennoho mineraloutvorennya. Naukova dumka,279.
Gavrish V.K. (1986) Zalozhenie, razvitie Dneprovsko-doneckoj vpadiny i problema ee krupnomasshtabnogo tektonicheskogo rajonirovanija.l Geol.zhurnal, 4,3-16.
Ivan'tishina O. M., Pen'kov V. F., Uspenskij V. A., Shumljanskij V. A. (1982) Gidrotermal'nye bitumy Slavjanskogo rtutnogo mestorozhdenija. Rtutnye mestorozhdenija Donbassa. Naukova dumka,177–187.
Zaciha B. G. (1989) Kristallogenezis i tipomorfnye osobennosti mineralov rtutnogo i fljuoritovogo orudenenija Ukrainy. Kiev, Naukova dumka,189.
Ishchenko L. V. (2016) Kryteriyi heokhimichnykh poshukiv nafty i hazu v skhidniy chastyni Dniprovs'ko-Donets'koyi zapadyny. Materialy KhII Vseyukrayins'koyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi «Suchasna heolohichna nauka i praktyka v doslidzhennyakh studentiv i molodykh fakhivtsiv». Vydavnychyy tsentr Kryvoriz'koho natsional'no universytetu,73–76.
Ishchenko L. V. (2016) Bitumo-hidrotermal'ni asotsiatsiyi Druzhkivs'ko-Kostyantynivs'koyi antyklinali (Donbas). Materialy IV Vseukrayins'koyi molodizhnoyi naukovoyi konferentsiyi-shkoly "Suchasni problemy heolohichnykh nauk",70–73.
Kaljuzhnyj V. A. (1978) Sovremennoe sostojanie problemy "Uglerod i ego soedinenija v endogennyh procesah mineraloobrazovanija (po vkljuchenijam v mineralah)". Uglerod i ego soedinenija v endogennyh procesah mineraloobrazovanija Kiev, Naukova dumka,3–16.
10. Klitchenko M.A., Sujarko V.G. (1989)Postoenie geologo-geneticheskih modelej rtutnyh mestorozhdenij na primere Nikitovskogo rudnogo polja (Donbas).Geologija rtutnyh mestorozhdenij,57-68.
11. Kuznecova S. V. (1971) O rudnoj mineralizacii severo-zapadnogo Donbassa. Mineralogicheskij sbornik L'vovskogo gosudarstvennogo universiteta im. I.Franko, 2, 111–123.
12. Lazarenko E.K., Panov B.S., Pavlishin V.N. (1975) Mineralogija Doneckogo bassejna, Kiev, Naukova dumka, 254 s.
13. Panov B. S. (1982) Izotopno-geohimicheskie dannye i genezis rtutnoj mineralizacyii Nikitovskogo rudnogo polja / B. S. Panov. Rtutnye mestorozhdenija Donbassa. Kiev, Naukova dumka,119–126.
14. Redder Je. (1970) Fljuidnye vkljuchenija kak relikty rudoobrazujushhih fljuidov. Geohimija gidrotermal'nyh rudnyh mestorozhdenij. Moskva, Mir, 428–479.
15. Skarzhinskij V.I. (1973)Jendogennaja metallogenija Doneckogo bassejna. Kiev, Naukova dumka, 204.
16. Sujarko V.G. Shevchenko O.A. (1996) O sovremennoj aktivizacii drevnih gidrotermal'nyh sistem. Gornyj zhurnal DNTU, 2, 95-97.
17. Sujarko V.G. (2006) Geohimija podzemnyh vod vostochnoj chasti Dneprovsko-Doneckogo avlakogena . Har'kov: izd. HNU im. V.N. Karazina,296.
18. Suyarko V.H., Zahnitko V.M., Lysychenko H.V. (2010) Strukturno-heokhimichni kryteriyi prohnozuvannya skupchen' vuhlevodniv (na prykladi Zakhidno-Donets'koho hrabenu). Kyyiv, Salyutis,83.
19. Shumljanskij V.A. (1983) Kimmerijskaja metallogenicheskaja jepoha na territorii Ukrainy. Kiev, Naukova dumka, 220.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Л. В. Іщенко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
