Focal mechanism of the November 9, 2023, Mw 4.1  earthquake in northern Thailand determined  by full-waveform inversion

К. Саетанг; В. Шрісават

doi:10.24028/gj.v47i6.333550

Автор(и)

К. Саетанг Університет Накхонсітхаммарат Раджабхат, Накхонсітхаммарат, Таїланд, Таїланд
В. Шрісават Муніципальна школа Ваттапхо, Накхонсітхаммарат, Таїланд , Таїланд

DOI:

https://doi.org/10.24028/gj.v47i6.333550

Ключові слова:

фокальний механізм, повнохвильова інверсія, мінімальна 1D модель швидкості, північний Таїланд, сейсмотектоніка

Анотація

Землетрус магнітудою 4,1 стався на півночі Таїланду (19,498° пн.ш., 98,518° сх.д.) 9 листопада 2023 р. (07:30:19,86 UTC) у межах сейсмічноактивного террейну Шан-Тай. Визначення параметрів джерела проводилося за допомогою повнохвильової інверсії з використанням трикомпонентних сейсмічних даних з десяти регіональних станцій на відстанях 73—108 км, що експлуатуються мережею сейсмічного моніторингу Департаменту метеорології Таїланду, мережею Департаменту мінеральних ресурсів Таїланду та Національною сейсмологічною мережею М’янми. У методології інверсії використовувався програмний пакет ISOLA, що реалізує ітеративну деконволюцію на основі шестиелементної структури тензора моментів. Методологія включала мінімальну одновимірну модель швидкості з корекціями станцій, каліброваними для північного Таїланду. Попередня обробка даних складалася з видалення інструментального відгуку, корекції базової лінії та смугової фільтрації. Функції Гріна були обчислені за допомогою інтегрування частоти та хвильового числа в смузі частот 0,03—0,10 Гц. Інверсія тензора моментів виявила переважно механізм скидо-зсуву з двома нодальними площинами: площина 1 (простягання=1°, падіння=59°, нахил=–148°) і площина 2 (простягання=253°, падіння=63°, нахил=–35°) з 75 % подвійної пари та –1,2 % CLVD-компонентів. Аналіз пошуку за сіткою систематично дослідив глибини джерел від 0 до 35 км і визначив оптимальну глибину центроїда (2,5 км) з максимальними коефіцієнтами кореляції, що перевищують 0,4 у діапазоні глибин 2—4 км. Аналіз хвильової форми демонструє зменшення дисперсії в діапазоні від 0,40 до 0,80 на станціях поблизу регіону (Δ<250 км), що свідчить про надійне визначення параметрів джерела. Фокальний механізм і розподіл сейсмічності вказують на вивільнення деформації вздовж структури, що простягається з північного заходу на південний схід, розташованої за 17 км на захід від системи розломів Віанг Хенг північно-південного простягання.

Посилання

Bouchon, M. (1981). A simple method to calculate Green’s functions for elastic layered media. Bulletin of the Seismological Society of America, 71(4), 959—971. https://doi.org/10.1785/BSSA0710040959.

Earthquake catalog for Thailand and adjacent regions (in Thai). (2024). Thai Meteorological Department. Retrieved from https://earthquake.tmd.go.th/inside.html.

Geological map of Thailand. (2007). Department of Mineral Resources. Retrieved from https://shop.geospatial.com/publication/24M1N7DW45KJ4E257BFCC4DR57/Thailand-1-to-250000-Scale-Geological-Maps.

Havskov, J., & Ottemöller, L. (1999). SEISAN earthquake analysis software. Seismological Research Letters, 70(5), 532—534. https://doi.org/10.1785/gssrl.70.5.532.

Kikuchi, M., & Kanamori, H. (1991). Inversion of complex body waves: III. Bulletin of the Seismological Society of America, 81(6), 2335—2350. https://doi.org/10.1785/BSSA0810062335.

Lienert, B.R., Berg, E., & Frazer, L.N. (1986). HYPOCENTER: An earthquake location method using centered, scaled, and adaptively damped least squares. Bulletin of the Seismological Society of America, 76(3), 771—783. https://doi.org/10.1785/BSSA0760030771.

Lienert, B.R., & Havskov, J. (1995). A computer program for locating earthquakes both locally and globally. Seismological Research Letters, 66(5), 26—36. https://doi.org/10.1785/gssrl.66.5.26.

Morley, C.K., Charusiri, P., & Watkinson, I.M. (2011). Structural geology of Thailand during the Cenozoic. In M.F. Ridd, A.J. Barber, M.J. Crow (Eds.), The geology of Thailand (pp. 237—334). Geological Society of London. https://doi.org/10.1144/GOTH.11.

Noisagool, S., Boonchaisuk, S., Pornsopin, P., & Siripunvaraporn, W. (2014). Thailand’s crustal properties from teleseismic receiver function studies. Tectonophysics, 632, 64—75. https://doi.org/10.1016/j.tecto.2014.06.014.

Saetang, K. (2017). Focal mechanisms of Mw 6.3 aftershocks from waveform inversions, Phayao Fault Zone, northern Thailand. International Journal of Geophysics. https://doi.org/ 10.1155/2017/9059825.

Saetang, K. (2022). Two-layer model of anisotropy beneath Myanmar and Thailand revealed by shear-wave splitting. Annals of Geophysics, 65(6), 1—13. https://doi.org/10.4401/ag-8769.

Saetang, K., & Duerrast, H. (2023). A minimum 1-D velocity model of northern Thailand. Journal of Seismology, 27, 493—504. https://doi.org/10.1007/s10950-023-10148-6.

Saetang, K., Srisawat, W., & Duerrast, H. (2018). Crustal structures, geothermal sources, and pathways beneath northern Thailand revealed by local earthquake tomography. Chiang Mai Journal of Science, 45(1), 565—575.

Simons, W.J.F., Socquet, A., Vigny, C., Ambrosius, B.A.C., Haji Abu, S., Promthong, C., Subarya, C., Sarsito, D.A., Matheussen, S., Morgan, P., & Spakman, W. (2007). A decade of GPS in Southeast Asia: Resolving Sundaland motion and boundaries. Journal of Geophysical Research: Solid Earth, 112, B06420. https://doi.org/10.1029/2005JB003868.

Sokos, E.N., & Zahradník, J. (2008). ISOLA: A Fortran code and a MATLAB GUI to perform multiple-point source inversion of seismic data. Computers & Geosciences, 34(8), 967—977. https://doi.org/10.1016/j.cageo.2007.07.005.

Seismic monitoring stations in Thailand (in Thai). (2024). Thai Meteorological Department. Retrieved from https://earthquake.tmd.go.th/stations.html.

Seismic station network (in Thai). (2024). Department of Mineral Resources. Retrieved from https://www.dmr.go.th/.

Tingay, M., Morley, C., King, R., Hillis, R., Coblentz, D., & Hall, R. (2010). Present-day stress field of Southeast Asia. Tectonophysics, 482(1—4), 92—104. https://doi.org/10.1016/j.tecto.2009.06.019.

Zahradník, J., & Plešinger, A. (2005). Long-period pulses in broadband records of near earthquakes. Bulletin of the Seismological Society of America, 95(5), 1928—1939. https://doi.org/10. 1785/0120040210.