Балістичний гравіметр Полтавської гравіметричної обсерваторії: Історія створення і сучасна модернізація
DOI:
https://doi.org/10.24028/gj.v48i3.356209Ключові слова:
балістичний гравіметр, прискорення сили тяжіння, автоматизація вимірювань, мікроконтролер, історія створення, модернізація, пробні вимірюванняАнотація
Створення балістичного гравіметра було розпочато в Полтавській гравіметричній обсерваторії в 1968 р. Після випробовування першого зразка в 1972-му р. прилад вдосконалили. Робота виконувалась провідним інженером Б.І. Бродським. Значний вклад у реалізацію проєкту вніс механік високої кваліфікації В.О. Овчинніков. До 2000 р. було створено діючий прототип БГ-2, оснащений розвиненою на той час системою реєстрації та обробки вимірів. З 2003 р. регулярно виконувалися вимірювання прискорення сили тяжіння g, точність яких поступалася точності діючих серійних приладів, що зумовило продовження робіт з удосконалення ключових блоків БГ-2. Незважаючи на обмежену точність результатів, аналіз 7-річного ряду g показав наявність припливних хвиль, зокрема півдобової місячної хвилі М2, що свідчить про доцільність застосування балістичного гравіметра для моніторингу сили тяжіння.
З 2024 р. відновлено функціонування БГ-2. Механічні та оптичні блоки установки залишились без змін. Модернізовано модуль системи управління, реєстрації і обробки вимірювань. Модуль створено на основі програмованого мікроконтролера STM32F407VGT6 (SYSCLC=168 МГц) у складі плати STM32F4-DISCOVERY, а також термічностабілізованого кварцового генератора OSC5A2B02 10 MГц для тактування мікроконтролера. Забезпечено технічний контроль інтервалів опитування його внутрішнього таймера. Створено програмне забезпечення для обробки вимірів та аналізу отриманих результатів. Пробні вимірювання підтвердили працездатність модуля
Посилання
Bezvesilna, O.M., Ostapchuk, A.A., & Tymchyk, G.S. (2014). Automated laser ballistic gravimeter. Zhytomyr: ZhDTU, 176 p. (in Ukrainian).
Brodskiy, B.I. (1975). Ballistic Gravimeter of the Poltava Observatory. Rotation and tidal deformations of the Earth, (7), 24—26 (in Russian).
Brodskiy, B.I. (1973). Preliminary Results of Determining the Acceleration of Gravity by the Free-Fall Method. Rotation and tidal deformations of the Earth, (5), 10—11 (in Russian).
Gordienko, V.V., Gordienko, I.V., Gordienko, L.Ya., Zavgorodnyaya, O.V., Logvinov, I.M., & Tarasov, V.N. (2020). Zones of recent activation of Ukraine. Geofizicheskiy Zhurnal, 42(2), 29—52. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v42i2.2020.201740 (in Russian).
Dvulit, P. (1998). Gravimetry. Lviv: LAGT, 196 p. (in Ukranian).
Dychko, I.A., Bulatsen, V.G., & Balenko, V.G. (1980). The works by A.Ya. Orlov on Gravimetry and their development at the Poltava Observatory. In Geodynamics and Astrometry. Bases. Methods. Results (pp. 52—58). Kiev: Naukova Dumka (in Russian).
Khalyavina, L.Ya. (2025). Geodynamic studies at the Poltava Gravimetric Observatory based on astrometric and GPS observations. Geofizychnyi Zhurnal, 47(2), 339—343. https://doi.org/10.24028/gj.v47i2.322574 (in Ukranian).
Shliahovyi, V.P., Shyian, R.V., Yelchenko-Lobovska, A.S., & Shliahovyi, R.V. (2025) Seismic activity of the Dnieper-Donetsk Basin, geodeformation fields and geotectonics of its seismogenic zones. Geofizychnyi Zhurnal, 47(2), 353—358. https://doi.org/10.24028/gj.v47i2.322577 (in Ukrainian).
Khalilov, E.N. (2010). Global Changes of Environment: Threatening the Progress of Civilization. GEOCHANGE: Problems of Global Changes of the Geological Environment, 1, 54—188. Retrieved from https://www.academia.edu/34551385/Geochange_Journal_V1_2010_English_version.
Micro-g LaCoste. A-10 Portable Gravimeter User’s Manual. (2012). Retrieved from https://microglacoste.com/wp-content/uploads/2021/02/A-10-Manual-web.pdf.
Olszak, T., Rosowiecka, O., Musiatewicz, M., Targosz, P., Kulpinski, M., Krupa, P., & Stefanski, M. (2024). Modernization of the basic gravimetric control network Polish Geological Institute — implementing a modern international gravimetric system and relationship with the historical Potsdam system. Reports on Geodesy and Geoinformatics, 117, 1—10. https://doi.org/10.2478/rgg-2024-0001.
Ron, C., Ŝtefka, V., & Vondrak, J. (2009). The Deflection of Local Vertical from the New CCD Zenith Tube at Ondrejov observatory. Geophysical Research Abstracts, 11, EGU2009-12883.
Serna, J.M., Vaquero, P., Sainz-Maza, S., Calvo, M., Córdoba, B., López, J., López, C., & López-Fernández, J.A. (2012). FG5 Absolute Gravimeter. INFORME TÉCNICO IT-OAN 2012- 01, 26 р. Retrieved from https://icts-yebes.oan.es/reports/doc/IT-CDT-2012-1.pdf.
Timmen, L., Gitlein, O., Müller, J., Strykowski, G., & Forsberg, R. (2008). Absolute Gravimetry with the Hannover Meters JILAg-3 and FG5-220, and their Deployment in a Danish-German Cooperation. Zeitschrift fur Geodasie, Geoinformation und Landmanagement, 133(3), 149—163.
Torge, W. (1989). Gravimetry. Published by De Gruyter, 465 p.
Tyshchuk, M., & Pavlyk, V. (2010). Searching of plumb-line variations in the astrometric and gravimetric data of Poltava. The 6th Orlov conference proceeding: The study of the Earth as a planet by methods of geophysics, geodesy and astronomy, Kiev (pp. 167—170).
Yang, Y.Z., Ping, J.S., & Li, Z.X. (2013). Plumb Line Variations (PLV) at China and Their Relation with Earthquakes and Underground Materials Changes. Open Journal of Geology, (3), 38—40. https://doi.org/10.4236/ojg.2013.32B009.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Alexander Khalyavin, Ludmila
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
1. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства даної роботи і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі .
2. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на не ексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховище або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивної обговоренню, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивись The Effect of Open Access).
