On the management of seismic activity
DOI:
https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v35i6.2013.116448Анотація
The problem of seismic hazard decrease with the help of artificial sources, mainly the powerful impulse MHD-generator is considered. It has been shown that powerful electric impulses during their action on source zones are able to provoke strong earthquakes before their natural term. A review of theoretical works dedicated to the problems of interpretation of controlled seismicity is given. The authors do not conceal the difficulties on the way of comprehending difficult seismic processes in such open, nonlinear dissipative system, which corresponds to real geo-medium as well as they denote a set of problems, which can be solved only due to performance of large-scale geophysical experiment with artificial sources (powerful impulse MHD-generators, seismic vibrators, electric generators et al.). A conclusion is made on the vital necessity of elaboration of Federal program of works to decrease seismic hazard, which integrates traditions of geophysical monitoring based on scientific foundation and the ideas of controlled seismic activity.Посилання
Велихов Е. П. О применении мощных импульсных МГД-генераторов для исследования глубинного геоэлектрического строения Земли и проведения геофизического мониторинга для уменьшения сейсмической опасности // Протокол заседания НТС Комплекса перспективного развития г. Москвы, 21.09.1999. Материалы заседания. - Москва: Правда Москвы, 2000. - С. 15.
Велихов Е. П., Волков Ю. М. Перспектива развития импульсной МГД-энергетики и ее применение в геологии и геофизике // РНЦ «Курчатовский институт» 3436/6. - Препр. - Москва, 1981. - 28 с
Велихов Е. П., Николаев А. В., Новиков В. А. Программа НИР «Исследование глубинного геоэлектрического строения Дальнего Востока, геофизический мониторинг и уменьшение сейсмической опасности с помощью мощного импульсного МГД-генератора». - Москва: РНЦ «Курчатовский институт», 2004. - 15 с.
Геншафт Ю. С. Земля - открытая система: геологические и геофизические следствия // Физика Земли. - 2009. - № 8. - С. 4-12.
Гульельми А. В. Инерционные эффекты в коре и магнитосфере Земли // Физика Земли. - 2008. - № 1. - С. 50-56.
Гуфельд И. Л. Сейсмический процесс. Физикохимические аспекты. - Королев: ЦНИИМаш, 2007. - 160 с.
Дещерский А. В., Лукк А. А., Сидорин А. Я. О новой парадигме прогноза землетрясений // Докл. РАН. - 2003. - 388, № 2. - С. 233-236.
Зейгарник В. А., Авагимов А. А., Тарасов Н. Т. Можно ли управлять землетрясениями? // Наука в России. - 1999. - № 6. - С. 16-21.
Кадомцев Б. В. Динамика и информация // Успехи физ. наук. - 1994. - 164, № 5. - С. 449-530.
Козырев Н. А. Избранные труды. - Ленинград: Издво Ленингр. ун-та, 1991. - 441 с.
Любушин А. А. Анализ данных систем геофизического и экологического мониторинга / Отв. ред. Г. А. Соболев. - Москва: Наука, 2007. - 228 с.
Моргунов В. А. Реальности прогноза землетрясений // Физика Земли. - 1999. - № 1. - С. 79-91.
Николаев А. В., Верещагина Г. М. Об инициировании землетрясений землетрясениями // Докл. АН СССР. - 1991. - 318, № 2. - С. 333-336.
Пригожин И., Николис Г. Самоорганизация в неравновесных системах: От диссипативных структур к упорядоченности через флюктуации. - Москва: Мир, 1979. - 512 с.
Савин М. Г. Лечу землетрясения. Услуги платные // Химия и жизнь. - 2005. - № 11. - С. 8-13.
Савин М. Г., Смагин С. И. Применение МГДгенераторов в геофизических исследованиях на Дальнем Востоке // Вестн. ДВО РАН. - 2004. - № 2. - С. 129-143.
Сеидов Д. Г. Синэргетика геофизических систем // Природа. - 1989. - № 9. - С. 25-35.
Страхов В. Н. Отзыв на доклад академика Е. П. Велихова «О применении мощных импульсных МГД-генераторовдля исследования глубинного геоэлектрического строения Земли и проведения геофизического мониторинга для уменьшения сейсмической опасности // Протокол заседания НТС комплекса перспективного развития г. Москвы, 21.09.1999. Материалы заседания. - Москва: Правда Москвы, 2000. - С. 17.
Страхов В. Н., Савин М. Г. О научных основах краткосрочного прогноза землетрясений // Геофиз. журн. - 2013а. - 35, № 2. - С. 18-23.
Страхов В. Н., Савин М. Г. Уменьшение сейсмической опасности: упущенные возможности // Геофиз. журн. - 2013б. - 35, № 1. - С. 4-12.
Страхов В. Н., Соболев Г. А., Рукин М. Д., Моргунов В. А., Сидорин А. Я. О необходимости Федеральной программы работ по решению проблемы краткосрочного прогноза землетрясений. - Москва: ОИФЗ РАН, 2005. - 40 с.
Тарасов Н. Т. Изменение сейсмичности коры при электрическом воздействии // Докл. АН СССР. - 1997. - 353, № 4. - С. 542-545.
Тарасов Н. Т. Изменение сейсмического процесса при облучении коры мощными электромагнитными импульсами. Электромагнитные исследования Земли / Под ред. В. В. Спичака: Материалы 3-й Междунар. конф. по электромагнитным зондированиям Земли (Звенигород, 2-8 сентября 2007 г.). - Москва: ИФЗ РАН, 2007. - С. 124- 137.
Фрадков А. А. О применении кибернетических методов в физике // Успехи физ. наук. - 2005. - 175, № 2. - С. 113-138.
Фридман А. М., Поляченко Е. В., Насырканов Н. Р. О некоторых корреляциях в сейсмодинамике и двух компонентах сейсмической активности Земли // Успехи физ. наук. - 2010. - 180, № 3. - С. 303-312.
Шуман В. Н. Геосреда и сейсмический процесс: проблемы управления // Геофиз. журн. - 2011. - 33, № 2. - С. 3-15.
Silver P., Wakita H. Earthquake precursors // Science. - 1996. - 275. - Р. 77.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Геофізичний журнал
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
1. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства даної роботи і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі .
2. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на не ексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховище або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивної обговоренню, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивись The Effect of Open Access).
