Possibilities of biophysical models of the FitzHugh-Nagumo type in the mapping of two-dimensional seismicity migration
DOI:
https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v32i1.2010.117575Анотація
Possibilities of description of the observed 2d-migration of seismic activity by the models of the FHN-type have been considered in the article. Generalized models of the FHN-type, which include diffusion of slow variable, are apparently able to represent 2d-migration of seismic activation in regions, in the best way.Посилання
Барабанов В. Л., Гриневский А. О., Киссин И. Г., Милькис М. Р. Проявления деформационных волн в гидрогеологическом и сейсмическом режимах зоны Передового Копетдагского разлома // Физика Земли. - 1988. - № 5. - С. 21-31.
Быков В. Г. Деформационные волны Земли: концепция, наблюдения и модели // Геология и геофизика. - 2005. - 46, №11. - С. 1176-1190.
Вилькович Е. В., Шнирман М. Г. О миграции очагов землетрясений вдоль крупных разломов и зон Беньоффа // Вычисл. сейсмология. - 1980. - Вып. 13. - С. 19-24.
Злобин Т. К., Сафонов Д. А., Ершов В. В. Сильные землетрясения Сахалина: миграция и цикличность афтершоков по латерали и глубине // Геофизика XXI столетия: 2006 год. Сборник трудов Восьмых геофизических чтений им. В. В. Федынского (2-4 марта 2006 г., Москва). - Тверь: ООО “Издательство ГЕРС", 2007. - С. 153-157.
Каменобродский А. Г., Пустовитенко Б. Г., Поречнова Е. И. Пространственно-временные распределения эпицентров слабых толчков как индикатор подготовки сильных землетрясений // Физика Земли. - 1987. - № 10. - С. 3-13.
Морнев О. А., Асланиди О. В., Алиев Р. Р., Чайлахян Л. М. Солитонный режим в уравнениях Фитцхью-Нагумо: отражение сталкивающихся импульсов возбуждения // ДАН России. - 1996.- 347, № 1. - С. 123-125.
Николаевский В. Н., Рамазанов Т. К. Генерация и распространение тектонических волн вдоль глубинных разломов //Физика Земли. - 1986. - № 10. - С. 3-13.
Пустовитенко Б. Г., Поречнова Е. И. О процессах формирования очаговых зон сильных землетрясений // Геофиз. журн. - 2008. - 30, № 5. - С. 73-90.
Пустовитенко Б. Г., Пустовитенко А. А. Миграция очагов землетрясений Черноморского региона // Материалы 5 Севастопольского Международного семинара "Фундаментальные и прикладные проблемы мониторинга и прогноза природных, техногенных и социальных катастроф". - Севастополь, 2002. - С. 69-70.
Ризниченко Ю. В., Артамонов А. М. Развитие энергетической модели сейсмичности // Изв. АН СССР. Физика Земли. - 1975. - № 12. - С. 41-55.
Садовский М. А., Болховитинов Л. Г., Писаренко Г.П. Деформируемость геофизической среды и сейсмический процесс. - Москва: Наука,1987.- 100 с.
Соболев Г. А., Пономарев А. В. Акустическая эмиссия и стадии подготовки разрушения в лабораторном эксперименте // Вулканология и сейсмология. - 1999. - № 4-5. - С. 50-62.
Спиртус В. Б. Афтершоковая деятельность и физический механизм фрактальности временной компоненты сейсмичности // Геофиз. журн. - 2005а. - 27, № 1. - С. 187-191.
Спиртус В. Б. Исследование геосолитонов в Крымско-Черноморском регионе в моделях типа Фитцхью-Нагумо // Геофиз. журн. - 2008.- 30, № 5. - С. 91-100.
Спиртус В. Б. Некоторые энергетические оценки для реологических моделей континуально поврежденной среды // Геофиз. журн. - 2007. - 29, №4. - С. 163-169.
Спиртус В. Б. Связь эволюции сейсмической активности с кинетикой энергонасыщенности сейсмоактивной среды // Геофиз. журн. - 20056.- 27, № 3. - С. 512-519.
Спиртус В. Б., Пустовитенко Б. Г. Описание явления миграции сейсмической активности в рамках моделей возбудимых сред // Докл. НАН Украины. - 2005. - № 13. - С. 120-124.
Тюпкин Ю. С. Закон Омори и кинетика афтершоковой последовательности // Физика Земли. - 2001. - № 9. - С. 41-48.
Уломов В. И. Волны сейсмогеодинамической активизации и долгосрочный прогноз землетрясений // Физика Земли. - 1993. - № 4. - С. 43-53.
Уломов В. И., Кузин И. П., Соловьева О. Н., Полякова Т. П., Медведева Н. С. О миграционных сейсмогеодинамических процессах в Центральном Каспии и в сопредельных структурах Кавказа и Копетдага //Физика Земли. - 2005. - № 2.- С. 13.
Хакен Г. Синергетика. - Москва: Мир, 1985. - 423 с.
Холодниок М., Клич А., Кубичек М., Марек М. Методы анализа нелинейных динамических моделей. - Москва: Мир, 1991. - 368 с.
Garvie M. R. Finite-difference schemes for reactiondiffusion equations modeling predator-prey interactions in MATLAB // Bull. of math. Biology (2006) DOI 10.1007/s 11538-006-9062-3.Hagberg A., Meron E. From Labyrinthine patterns to spiral turbulence // Phys. Rev. Lett. - 1994. - 72. - P. 2494-2497.
Hill D. P., Johnston M. J. S., Langbein J. O. Bilham Response of Long Valley caldera to the M w =7.3 Landers, California, Earthquake // J. Geophys. Res. - 2000. - 100, B 7. - P. 12985-13005.
Mogi K. Migration of seismic activity // Bull.Earth Res. Inst. Tokyo Univ. -1968. - 46. - P. 53-74.
Wiemer S., Wyss M. Seismic Quiescence before the Landers (M=7,5) and Big Bear (M=6,5) 1992 Earthquakes // BSSA. - 1994. - 84, № 3. - P. 900-916.
Wu Y., Chen C. Seismic reversal pattern for the 1999 Chi-Chi, Taiwan, Mw = 7.6 earthquake // Tectonophysics. - 2007. - 429, issues 1-2. - P. 125- 132.
Wyss M., Sobolev G., Clippard D. Seismic quiescence precursors to two M7 earthquakes on Sakhalin Island, measured by two methods // Earth Planets Space. - 2004. - 56. - P. 725-740.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Геофізичний журнал
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
1. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства даної роботи і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі .
2. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на не ексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховище або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивної обговоренню, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивись The Effect of Open Access).