Земна кора великих родовищ кольорових металів Болгарії
DOI:
https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v40i1.2018.123994Ключові слова:
deep structure, Moho boundary, deep faults, tectonic nodes, metallogenyАнотація
У запропонованій публікації розглядаються основні результати досліджень будови земної кори в найбільших рудних районах Болгарії - Панагюрського і Центрально-родопських. Підтверджено уявлення про її континентальному типі. Доведено наявність ряду розривів розділу Мохо, що відрізняються значною вертикальної амплітудою (від 7-8 до 13-14 км), які підсилюють і каталізують ендогенні процеси, включно і рудообразующие. Встановлено велика щільність глибинних розривів кори, причому крім відомих мантійних розломів, що обмежують основні поздовжні тектонічні одиниці (Марішскій тектонічний шов і Забалканського розломна зона) намічені ще два таких: Південно-Средногорскій і Південно-Родопский. У місцях їх перетину з субмеридіональними рудоконцентрірующімі структурами (Панагюрського і Центрально-родопських) утворилися коромантійний тектонічні вузли, в ареалах яких розташовуються основні рудні поля. Земна кора в досліджуваних рудних районах характеризується градієнтними змінами її глибинної структури, представленими великий тектонічної роздробленістю, високою ендогенної проникністю, інтенсивної магмонасищенностью і значним за своїми масштабами рудоносних потенціалом.Посилання
Bogdanov B., 1987. Copper deposits in Bulgaria. Sofia: Technika, 387 p. (in Bulgarian).
Boyadzhieva K., Gasharov S., 2001. Geothermal catalog of Bulgaria. Ed. house “Gorex press”, 163 p. (in Bulgarian).
Velev A., Yanev I., Boyanov I., 1996. Structure of the East Rhodopes cortex according to the seismic profile of Ardino—Ivailovgrad. Novelties in geology of Bulgaria, BG, VI congress. P. 109—110 (in Bulgarian).
Volvovskiy I., Dachev Hr., Popova O. et al., 1985. The structure of the Earth’s crust of the territory of Bulgaria along the profile of the DSS—MRWE Petrich—Nikopol. Byulleten Moskovskogo obshchestva pol’zovateley prirody 60(4), 38—45 (in Russian).
Dachev Hr., 1988. Construction of the Earth’s crust in Bulgaria. Sofia: Technika, 234 p. (in Bulgarian).
Dimitrov R. (ed.), 1988. Lead-zinc deposits in Bulgaria. Sofia: Technika, 258 pp. (in Bulgarian).
Dimitrov R., Bogdanov K., Breskovska V. et al., 1986. Isotope composition of sulfur in lead-zinc and copper-ore deposits in Bulgaria. Ore formation processes and mineral deposits 26, 3—21 (in Bulgarian).
Dobrev T., Yosifov D., Dimovski S., 2005. On the temperature distribution on the border of the “M” and “K” in the territory of Bulgaria. Geofizicheskiy zhurnal 27(5), 730—737 (in Russian).
Yosifov D., 2007. Rudoconcentrating structures in Bulgaria. Geology and mineral resources 6(12), 12—15 (in Bulgarian).
Yosifov D., Radichev R., 2016. Depth structure of the Panagyurishte ore region. Geology and mineral resources (9-10), 29—39 (in Bulgarian).
Yosifov D., Radichev R., Tsankov Hr., 2016. The Dlbochinni structure in Madanscoto ore field and is also a meta-not important meaning. Mining and geology (3-4), 32—38 (in Bulgarian).
Dokov R., Vassileff L., Stajkov M. et al., 1989. Metallogenic map of Bulgaria. 1 : 1 000 000. CIPP in map making. Sofia.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Геофізичний журнал
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
1. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства даної роботи і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі .
2. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на не ексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховище або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивної обговоренню, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивись The Effect of Open Access).
