Ізостазія і сейсмічність

Автор(и)

  • S. V. Mishin Північно-Східний комплексний інститут ДВО РАН, Російська Федерація
  • A. A. Panfilov Північно-Східний комплексний інститут ДВО РАН, Російська Федерація
  • I. M. Khasanov Північно-Східний комплексний інститут ДВО РАН, Російська Федерація

DOI:

https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v40i2.2018.128937

Ключові слова:

geological bodies, isostatic equilibrium, earthquake, density, impulse

Анотація

Розглянуто модель будови земної кори, що формується тяжінням планети. Важливу роль у такій структурі відведено процесам ізостазії. Аналіз результатів сейсморозвідувальних робіт методом відбитих хвиль дає змогу припустити, що відбивні площадки в земних надрах відповідають тріщинам і порожнинам у гірських породах, що складають структури земної кори. Зроблено припущення, що вагові навантаження, які утворює тяжіння планети, витримуються каркасом — опорними площадками, на яких контактують геологічні тіла різного складу і форми. Вага рівних обсягів порід кори варіює внаслідок відмінностей у густині речовини, наявності тріщин і порожнин. Гірські споруди формуються саме через такі варіації, які визначають запаси потенціальної енергії мас гірських порід. Наявність височин, суміжних з долинами, визначає градієнти потенціальної енергії і додаткові вагові навантаження у зонах, що облямовують гірські споруди. В результаті тривалої дії вагових навантажень опорні площадки можуть руйнуватися, що зумовлює переміщення блоків гірських порід; при цьому потенціальна енергія частково перетворюються в пакети механічного імпульсу — сейсмічне випромінювання, яке характеризує процес землетрусу.

Як модель сейсмічних процесів розглянуто удар у результаті переміщення великих блоків гірських порід. Землетрус уявляється наслідком часткового руйнування гірських споруд. Наведено результати модельних розрахунків нижніх кромок гірських споруд для двох ділянок території Магаданської області РФ.

Посилання

Dmitriev A. P., Kuzyaev L. S., Protasov Yu. I., Yamshchikov V. S., 1969. Physical properties of rocks at high temperatures. Moscow: Nedra, 160 p. (in Russian).

Zhurkov S. N., 1986. The dilatonic mechanism of strength of solids. In: Physics of Strength and Plasticity. Leningrad: Nauka, P. 5—11 (in Russian).

Koronovskiy N. V., 2001. Isostasy. Sorosovskiy obrazovatelnyy zhurnal (11), 73—78 (in Russian).

Mishin S. V., 2013. The model of a landslide earthquake. Internet-journal «Tekhnologii tekhnosfernoy bezopasnosti» (6). http://agps-2006.narod.ru/ttb/2013-6/27-06-13.ttb.pdf. (in Russian).

Mishin S. V., Khasanov I. M., 2015. On the physics of seismic processes. Geofizika (4), 73—80 (in Russian).

Mushketov I. V., Orlov A. P., 1883. Catalog of earthquakes of the Russian Empire. Notes of the Russian Geographical Society 26. St. Petersburg. (in Russian)

Mueller L., 1971. Engineering geology. Mechanics of rock massifs. Moscow: Mir, 256 p. (in Russian).

Ramberg H., 1985. Gravity and deformation in the earth’s crust. Moscow: Nedra, 399 p. (in Russian).

Salnikov A. S., Staroseltsev V. S., Sobolev P. N. et al., 2014. Report on the results of work on the project «Creation of a geological and geophysical geological profile 3 DV (North-Eastern site)» Rosgeolfond TFGI for the Far Eastern Federal District.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-04-23

Як цитувати

Mishin, S. V., Panfilov, A. A., & Khasanov, I. M. (2018). Ізостазія і сейсмічність. Геофізичний журнал, 40(2), 154–163. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v40i2.2018.128937

Номер

Розділ

Статті