Довгочасові зміни термічного індексу континентальності, амплітуди і фази сезонних варіації температури в Україні
DOI:
https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v40i3.2018.137175Ключові слова:
climate change, climate of Ukraine, thermal index of continentality, amplitude and phase of seasonal fluctuations of temperatureАнотація
Проаналізовані особливості просторово-часових варіацій індексів континентальності Gorczynsky та Johanson—Ringleb, а також амплітуди та фази сезонних варіацій температури на території України в умовах глобального потепління.
Для аналізу використовуються довгострокові емпіричні дані (середньомісячна температура), що отримані на мережі метеорологічних станцій України, які рівномірно розташовані на рівнинній території України (з висотою над рівнем моря не більше 350 м) за період 1900—2017 рр. Зміни амплітуди та фази сезонних варіацій температури були досліджені за допомогою аналізу Фур'є.
Встановлено, що на фоні загального зниження значень індексів континентальності клімату на території України за період 1900—2017 рр. (через значне потепління в холодний період року), спостерігаються зростаючі тенденції (КG на 6 % за 100 років і КJ–R на 4 % за 100 років) за період 1970—2017 рр. (через підвищення температури в теплий сезон, особливо в травні—серпні). Амплітуда температури в XX ст. і на початку XXI ст. зменшилася на –0,5 ± 0,2 °С за 100 років, а в період 1970—2017 рр. інтенсивно підвищилася на 1,1 ± 0,6 °С за 100 років. Існує деяка тенденція до зміщення фази сезонних коливань температури, під впливом змін клімату, так фаза змістилася переміна на 1,9 ± 1,1 дні в більш пізні сезони в цілому для території України.
Посилання
Ahmed M.; Kenawy E.; McCabe M.; Vicente-Serrano S.; Robaa S.; Lopez-Moreno J.; 2016. Recent changes in continentality and aridity conditions over the Middle East and North Africa region; and their association with circulation patterns. Climate Research 69; 25—43. doi: https://doi.org/10.3354/cr01389.
Blaylock I.; 2012. Long-Term Changes to the Frost-Free Season as a Function of Climatic Continentality. Honors College Capstone Experience. Thesis Projects. Paper 373. http://digitalcommons.wku.edu/stu_hon_theses/373.
Boer E. P. J.; de Beurs K. M.; Hartkamp A. D.; 2001. Kriging and thin plate splines for mapping climate variables. International Journal of Applied Earth Observation and Geoinformation 3(2); 146—154. https://doi.org/10.1016/S0303-2434(01)85006-6.
Boychenko S. G.; 2008. Semi-empirical models and scenarios of global and regional changes of climate. Kyiv: Naukova Dumka; 310 p. (in Ukrainian).
Boychenko S.; Serdyuchenko N.; 2005. Estimation of dependence of parameters of regional climatic fields from height of district above sea level. Geofizicheskiy zhurnal 27(5); 858—867 (in Russian).
Boychenko S.; Voloshchuk V.; Movchan Ya.; Serdyuchenko N.; Tkachenko V.; Tyshchenko O.; Savchenko S.; 2016. Features of climate chan-ge on Ukraine: scenarios; consequences for nature and agroecosystems. Proceedings of the National Aviation University 4; 96—113. doi: https://doi.org/10.18372/2306-1472.69.11061.
Boychenko S. G; Voloshchuk V. M; Serdyuchenko N. N.; 2017. Modern space-time variations of the index of continentality and the amplitude of a seasonal course of the surfase air temperature on the territory of Ukraine. Dopovidi Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy (9); 64—75 (in Russian). doi: https://doi.org/10.15407/dopovidi2017.09.067.
Brázdil R.; Chromá K.; Dobrovolný P.; Tolasz R.; 2009. Climate fluctuations in the Czech Republic during the period 1961—2005. Int. J. Climatol. 29; 223—242. doi: https://doi.org/10.1002/joc.1718.
Brázdil R.; Trnka M.; Dobrovolný P.; Chromá K.; Hlavinka P.; Žalud Z.; 2008. Variability of droughts in the Czech Republic. Theor. Appl. Climatol. 8; 1881—2006. doi: https://doi.org/10. 1007/s00704-008-0065-x.
Buksha I. F.; 2009. Assessment of Ukrainian Forests Vulnerability to Climate Change. In: Regional Aspects of Interactions in Non-boreal Eastern Europe. Berlin; Heidelberg; New York: Springer Science & Business Media. P. 143—156. doi: https://doi.org/10.1007/978-90-481-2283-7_16.
Ciaranek D.; 2014. Variability of the thermal con-tinentality index in central Europe. Aerul şi Apa: Componente ale Mediului 63; 307—313.
Climate change 2013: The Physical Science Basis; 2013. Working Group I Contribution to the Fifth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate; UNEP/WMO. Retrieved from. http://www.ipcc.ch/report/ar5/wg1/.
Conrad V.; 1946. Usual formulas of continentality and their limits of validity. Trans. Am. Geophys. Union. 27; 663—664. https://doi.org/10.1029/TR027i005p00663.
Currey D. R.; 1974. Continentality of Extratropical Climates. Ann. Am. Assoc. Geogr. 64; 268—280.
Gorczynsky L.; 1922. The calculation of the degree of continentality. Mon. Weather Rev. 50; P. 370.
Hutchinson M. F.; 1995. Interpolating mean rainfall using thin plate smoothing splines. International Int. J. Geogr. Inform. Syst. 9(4); 385—403. doi: https://doi.org/10.1080/02693799508902045.
Ivanov N. N.; 1959. Belts of continentality on the globe. Izvestiya vsesoyuznogo geograficheskogo obshchestva 91; 419—423.
Johansson O. V.; 1931. Die hauptcharaktristika des johrlichen temperaturganges; Gerlands Beitr. Geophysik 33; 406—428.
Khromov S. P.; Mamontova L. I.; 1974. Meteorological dictionary. Leningrad: Gidrometeoizdat; 568 p. (in Russian).
Lipinskyi V.; Diachuk V.; Babichenko V. (Eds); 2003. Kyiv: Rayevskyy Publishing. 344 p. (in Ukraine).
Mikolášková K.; 2009. A regression evaluation of thermal continentality. Geografie. Sbornik Ceské geografické spolecnosti 114(4); 350—362. http://geoprodig.cnrs.fr/items/show/34 585.
Minetti J. L.; 1989. Continentality indices. Methodological revision and proposition. Erdkunde 43; 51—58. doi: https://doi.org/10.3112/erdkunde.1989.01.05.
Oliver J. E. (ed.); 2005. Encyclopedia of World Climatology. Berlin; Heidelberg; New York: Springer Science & Business Media. 874 ð.
Przybylak R.; Majorowicz J.; Brázdil R.; Kejan M. (Eds); 2010. The Polish Climate in the European Context: An Historical Overview. Berlin; Heidelberg; New York: Springer Science & Business Media. 535 p. doi: https://doi.org/10.1007/978-90-481-3167-9.
Smith T. B.; Smith N.; Weleber R. G.; 2017. Comparison of nonparametric methods for static visual field interpolation. Med. Biol. Eng. Comput. 55(1); 117—126. doi: https://doi.org/10. 1007/s11517-016-1485-x.
Stine A.; Huybers P.; Fung I.; 2009. Changes in the phase of the annual cycle of surface temperature. Nature 457; 435—440. doi: https://doi.org/10.1038/nature07675.
Szabó-Takács B.; Farda A.; Zahradníček P.; 2015. Continentality in Europe according to various resolution regional climate models with A1B scenario in the 21st century. Quarterly Journal of the Hungarian Meteorological Service 119(4); 515—535.
Tkachenko V. S.; Boychenko S. G.; 2017. Ecotopic transformations of steppe ecosystems un-der the influence of climate changes in the se-cond half of the XX century and in the early XXI century. Dopovidi Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy (11); 94—102 (in Ukrainian). doi: https://doi.org/10.15407/dopovidi2017.11.094.
Vilček J.; Škvarenina Ja.; Vido Ja.; Nalevanková P.; Kandrík R.; Škvareninová J.; 2016. Minimal change of thermal continentality in Slovakia within the period 1961—2013. Earth System Dynamics (7); 735—744. doi: https://doi.org/10.5194/esd-7-735-2016.
Voloshchuk V. M.; Boychenko S. G.; 2003. Scenarios of possible changes of climate of Ukraine in 21 century (under influence of global anthropogenic warming). In: V. Lipinskyy; V. Dyachuk; V. Babichenko (Eds). The Climate of Ukraine. Kiev: Raevsky Publishing; P. 308—331 (in Ukrainian).
Voloshchuk V.; Boychenko S.; Stepanenko S.; Bortnik S.; Shishchenko P.; 2002. Global warming and the climate of Ukraine. Kyiv: Publ. of Kyiv State University; 116 p. (in Ukrainian).
Vrublevskaya A. A.; Kasadyuk T. L.; 2012. Annual amplitude of air temperature as an indicator of climate dynamics in Ukraine. Visnyk Odeskoho derzhavnoho ekolohichnoho universytetu (14); 86—92 (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Геофізичний журнал
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
1. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства даної роботи і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі .
2. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на не ексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховище або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивної обговоренню, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивись The Effect of Open Access).
