Природа і походження магнітних аномалій кальдери Гельджюк, Іспарта, Туреччина

Автор(и)

  • M. N. Dolmaz Університет Сулеймана Деміреля, Туреччина
  • E. Oksum Університет Сулеймана Деміреля, Туреччина
  • E. Erbek Університет Сулеймана Деміреля, Туреччина
  • H. E. Tutunsatar Університет Сулеймана Деміреля, Туреччина
  • O. Elitok Університет Сулеймана Деміреля, Туреччина

DOI:

https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v40i3.2018.137191

Ключові слова:

South-Western Turkey, Gölcük Lake crater, volcanism, magnetic anomalies, subsurface volcanic structures

Анотація

Вперше проведена магнітна зйомка, дані якої були перетворені методами повної горизонтальної похідної (ПГП), виявлення аналітичного сигналу горизонтального градієнта (АСГГ), визначення кута гіперболічного нахилу (УГН) для ідентифікації похованих вулканічних структур навколо м Іспарта (південно-західна Туреччина). Тут активність вулкана Дериндже відбувалася в кутку трикутника Іспарта на перетині покривів Лучіан і Анталья.Вулканізм почався 4,0-4,7 млн. Років тому в основному виливом лав і закінчився виверженням магми і води в четвертинний час. Район досліджень перекритий автохтонними і Алохтонні утвореннями, які інтрудіровани пліоценовими і четвертинними породами вулкана Гельджюк, а також покриті пирокластическим попелом і відкладеннями лавових потоків. Межі похованою вулканічної структури були отримані методами виявлення граней джерела. Геометрія трахітовими купола на північний захід від озера Гельджюк і його продовження вниз були вивчені 2D моделюванням, причому конфігурація була проконтрольована результатами визначення глибини спектральним аналізом ізольованою аномалії. Графік азимутально усереднених логарифмічних спектрів вказує, що продовження вниз глибини джерела трахітвого купола достінает 850 м. За результатами рішення обратноц завдання горизонтальний розмір моделі цього купола дорівнює 1250 м під денний поверхностю тоді, як над нею тільки близько 400 м.

Посилання

Alici P.; Temel A.; Gourgaud A.; Kieffer G.; Gündogdu M. N.; 1998. Petrology and geochemistry in the Gölcük area (Isparta; SW Turkey): Genesis of enriched alkaline magmas. J. Volcanol. Geoth. Res. 85; 423—446. doi: 10.1016/S0377-0273(98)00065-1.

Altinli E.; 1945. Etude tectonique de la region d’Antalya: Revue de la Faculte´ des Sciences Universite´ d’Istanbul; Istanbul B10; 60—67.

Baranov V.; 1957. A new method for interpretation of aeromagnetic maps: pseudo gravimetric anomalies. Geophysics 22(2); 359—383.

Bournas N.; Baker H. A.; 2001. Interpretation of magnetic anomalies using the horizontal gradient analytic signal. Annals of Geophysics 44(3); 505—526. doi: doi: https://doi.org/10.4401/ag-3572.

Cooper G. R. J.; Cowan D. R.; 2006. Enhancing potential field data using filters based on the local phase. Computer & Geosciences 32; 1585—1591. doi: 10.1016/j.cageo.2006.02.016.

Cordell L.; 1979. Gravimetric expression of graben faulting in Santa Fe country and the Espanola basin; New Mexico. In: R. V. Ingersoll (ed.); Guidebook to Santa Fe country. New Mexico Geol. Sot. Guidebook. 30th Field Conference; P. 59—64.

Dolmaz M. N.; 2007. An aspect of the subsurface structure of the Burdur-Isparta area; SW Anatolia; based on gravity and aeromagnetic data; and some tectonic implications. Earth Planets Space 59; 5—12. https://doi.org/10.1186/BF03352016.

Elitok Ö.; Özgür N.; Drüppel K.; Dilek Y.; Platevoet B.; Guillou H.; Poisson A.; Scaillet S.; Satir M.; Siebel W.; Bardintzeff J.-M.; Deniel C.; Yilmaz K.; 2010. Origin and geodynamic evolution of late Cenozoic potassium-rich volcanism in the Isparta area; southwestern Turkey. International Geology Review 52(4-6); 454—504.

Erbek E.; Dolmaz M. N.; 2014. Geophysical researches (Gravity and Magnetic) of the Erato-sthenes Seamount in the Eastern Mediterranean Sea. Acta Geopyhsica 62(4);762—784.

Kalyoncuoglu U. Y.; Anadolu N. C.; Baykul A.; Erek Y.; 2010. Isparta sehir merkezi yüzey topragindaki radyoaktivite düzeyi. Süleyman Demirel Üniversitesi Fen Bilimleri Enstitüsü Dergisi 14(1); 111—119.

Lefevre C.; Bellon H.; Poisson A.; 1983. Pre’sences de leucitites dans le volcanisme Plioce’ne de la region d’Isparta (Taurides occidentales; Turquie). Comptes-Rendus de l’Acade’mie des Sciences 297(2); 367—372.

Platevoet B.; Elitok Ö.; Guillou H.; Bardintzeff J.-M.; Yagmurlu F.; Nomade S.; Poisson A.; Deniel C.; Özgür N.; 2014. Petrology of Quaternary volcanic rocks and related plutonic xenoliths from Gölcük volcano; Isparta Angle; Turkey. Origin and evolution of the high-K alkaline series. Journal of Asian Earth Sciences 92; 53—76. doi: 10.1016/j.jseaes.2014.06.012.

Platevoet B.; Scaillet S.; Guillou H.; Blamart D.; Nomade S.; Massault M.; Poisson A.; Elitok O.; Özgür N.; Yagmurlu F.; Yilmaz K.; 2008. Pleistocene eruptive chronology of the Gölcük volcano; Isparta Angle; Turkey. Quaternaire 19(2); 147—156.

Poisson A.; Wernli R.; Sagular E. K.; Temiz H.; 2003a. New data concerning the age of the Aksu Thrust in the south of the Aksu valley; Isparta Angle (SW Turkey): consequences for the Antalya basin and the Eastern Mediterranean. Geological Journal 38; 311—327. https://doi.org/10.1002/gj.958.

Poisson A.; Yagmurlu F.; Bozcu M.; Sentürk M.; 2003b. New insights on the tectonic setting and evolution around the apex of the Isparta Angle (SW Turkey). Geological Journal 38; 257—282. https://doi.org/10.1002/gj.955.

Schmitt A. K.; Danišík M.; Siebel W.; Elitok Ö.; Chang; Y.-W.; Shen; C.-C.; 2014. Late Pleistocene zircon ages for intracaldera domes at Gölcük (Isparta; Turkey). J. Volcanol. Geoth. Res. 286; 24—29. doi: 10.1016/j.jvolgeores.2014.08.027.

Spector A.; Grant F. S.; 1970. Statistical models for interpreting aeromagnetic data. Geophysics 35; 293—302.

Talwani M.; Heirtzler J. R.; 1964. Computation of magnetic anomalies caused by two-dimensional structures of arbitrary shape. In: Computers in the Mineral Industries. Standford Univ. Publ. Geol. Sci.; P. 464—480.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-07-25

Як цитувати

Dolmaz, M. N., Oksum, E., Erbek, E., Tutunsatar, H. E., & Elitok, O. (2018). Природа і походження магнітних аномалій кальдери Гельджюк, Іспарта, Туреччина. Геофізичний журнал, 40(3), 145–156. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v40i3.2018.137191

Номер

Том 40 № 3 (2018)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Геофізичний журнал

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

1. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства даної роботи і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі .

 2. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на не ексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.

 3. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховище або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивної обговоренню, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивись The Effect of Open Access).