Визначення глибини джерел сейсмічних подій з використанням даних цифрових каналів Головного центру спеціального контролю та зарубіжних сейсмічних станцій
DOI:
https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v40i4.2018.140619Ключові слова:
seismic station, earthquake, depth, focus, hodograph, seismic wave, macroseismic observationАнотація
Серед основних параметрів осередку сейсмічної події найбільший інтерес представляє глибина гипоцентра, яка, як правило, визначається з найменшою точністю. Знання точного просторового положення вогнищ землетрусів дозволяє виявляти їх зв'язок з особливостями будови земної кори, в першу чергу з активними розломами. Вирішення цих завдань забезпечувала-ється насамперед використанням матеріалів спостережень, отриманих за допомогою локальних, регіональних або глобальних мереж цифрових сейсмічних станцій, а також шляхом совершенст-вования комп'ютерних технологій і методів обробки цифрових сейсмічних даних. Для оп-ределенном параметрів низькоенергетичних сейсмічних подій, епіцентри яких знаходяться в межах платформної частини території України доцільно використовувати дані інстр-рументальних спостережень, отриманих за допомогою регіональної мережі цифрових сейсмічних станцій Головного центру спеціального контролю (ГЦСК) Державного космічного агентства (ДКА) України. Для підвищення точності локалізації вогнищ сейсмічних подій необхідно, з одного боку, істотне розширення мережі сейсмічних спостережень, а з іншого - вдосконалення-лення методів визначення основних параметрів землетрусів. Проаналізовано ос-новні методи визначення глибин Гіпоцентр сейсмічних подій. Розглянуто програм-но-математичне забезпечення, що дає можливість уточнювати глибини вогнищ землетрусів по записах відбитих хвиль і за даними макросейсмічних спостережень. Для оцінки глибини сейсмічних джерел за даними цифрових сейсмічних каналів ГЦСК і зарубіжних сейсмічних станцій, амплітудно-частотні характеристики яких є в ПМЗ «Geotool», розробити конструкцію тана спеціалізована програма «Оцінка глибини». Визначено зарубіжні і вітчизняних-ні сейсмічні станцій, які найбільше підходять для уточнення глибин розміщення Гіпоцентр землетрусів з району гір Вранча. Запропоновано спосіб визначення глибини джерела землі-трясіння з району гір Вранча з використанням даних цифрових сейсмічних станцій, распо-викладених на відстані 20-40 км від центру сейсмічно активної зони.Посилання
Instruction on the order of production and supervision of seismic stations of the USSR’s seismic survey system. Moscow: Publ. house. Institute of Earth Physics, USSR Academy of Sciences (in Russian).
Kanasevich, E. R., (1985). Analysis of time sequences in geophysics. Moscow: Nedra (in Russian).
Kedrov, O. K., (2005). Seismic control methods for nuclear testing (pp. 112, 161—172). Moscow, Saransk: Ed. Institute of Physics of the Earth RAS (in Russian).
Kondorskaya, N. V., & Shebalin, N. V. (Eds.). (1977). New catalog of strong earthquakes on the territory of the USSR (pp. 20, 24, 32, 33). Moscow: Nauka (in Russian).
Arora, S. K., & Manekar, A. M., (1969). Precise determination of epicenters of surface focus seismic events. Bulletin of the Seismological Society of America, 59(2), 777—788.
Arora, S. K. Basu, T. K., & Krishnan, C. A., (1983). Source depth as a useful parameter in the discrimination of earthquakes and undergroubd explosions. Tectonophysics, 91(1-2), 29 — 52.
Сohen, T. J., (1970). Source-depth determination using spectral, pseudo-auto correlation and cepstral analysis. Geophysical journal of the Royal Astronomical Society, 20, 223—231.
Kulhanek, O., (1971). P-wave amplitude spectra of Nevada underground nuclear explosions. Pure and Applied Geophysics, 88(1), 121—136.
Ulrych, T. J., (1971). Application of homomorphic deconvolution to seismology. Geophysics, 36(4), 650—660. https://doi.org/10.1190/1.1440202.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Геофізичний журнал

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
1. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства даної роботи і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі .
2. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на не ексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховище або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивної обговоренню, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивись The Effect of Open Access).
Scimago Journal & Country Rank

