Визначення глибини джерел сейсмічних подій з використанням даних цифрових каналів Головного центру спеціального контролю та зарубіжних сейсмічних станцій
DOI:
https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v40i4.2018.140619Ключові слова:
seismic station, earthquake, depth, focus, hodograph, seismic wave, macroseismic observationАнотація
Серед основних параметрів осередку сейсмічної події найбільший інтерес представляє глибина гипоцентра, яка, як правило, визначається з найменшою точністю. Знання точного просторового положення вогнищ землетрусів дозволяє виявляти їх зв'язок з особливостями будови земної кори, в першу чергу з активними розломами. Вирішення цих завдань забезпечувала-ється насамперед використанням матеріалів спостережень, отриманих за допомогою локальних, регіональних або глобальних мереж цифрових сейсмічних станцій, а також шляхом совершенст-вования комп'ютерних технологій і методів обробки цифрових сейсмічних даних. Для оп-ределенном параметрів низькоенергетичних сейсмічних подій, епіцентри яких знаходяться в межах платформної частини території України доцільно використовувати дані інстр-рументальних спостережень, отриманих за допомогою регіональної мережі цифрових сейсмічних станцій Головного центру спеціального контролю (ГЦСК) Державного космічного агентства (ДКА) України. Для підвищення точності локалізації вогнищ сейсмічних подій необхідно, з одного боку, істотне розширення мережі сейсмічних спостережень, а з іншого - вдосконалення-лення методів визначення основних параметрів землетрусів. Проаналізовано ос-новні методи визначення глибин Гіпоцентр сейсмічних подій. Розглянуто програм-но-математичне забезпечення, що дає можливість уточнювати глибини вогнищ землетрусів по записах відбитих хвиль і за даними макросейсмічних спостережень. Для оцінки глибини сейсмічних джерел за даними цифрових сейсмічних каналів ГЦСК і зарубіжних сейсмічних станцій, амплітудно-частотні характеристики яких є в ПМЗ «Geotool», розробити конструкцію тана спеціалізована програма «Оцінка глибини». Визначено зарубіжні і вітчизняних-ні сейсмічні станцій, які найбільше підходять для уточнення глибин розміщення Гіпоцентр землетрусів з району гір Вранча. Запропоновано спосіб визначення глибини джерела землі-трясіння з району гір Вранча з використанням даних цифрових сейсмічних станцій, распо-викладених на відстані 20-40 км від центру сейсмічно активної зони.Посилання
Instruction on the order of production and supervision of seismic stations of the USSR’s seismic survey system. Moscow: Publ. house. Institute of Earth Physics, USSR Academy of Sciences (in Russian).
Kanasevich, E. R., (1985). Analysis of time sequences in geophysics. Moscow: Nedra (in Russian).
Kedrov, O. K., (2005). Seismic control methods for nuclear testing (pp. 112, 161—172). Moscow, Saransk: Ed. Institute of Physics of the Earth RAS (in Russian).
Kondorskaya, N. V., & Shebalin, N. V. (Eds.). (1977). New catalog of strong earthquakes on the territory of the USSR (pp. 20, 24, 32, 33). Moscow: Nauka (in Russian).
Arora, S. K., & Manekar, A. M., (1969). Precise determination of epicenters of surface focus seismic events. Bulletin of the Seismological Society of America, 59(2), 777—788.
Arora, S. K. Basu, T. K., & Krishnan, C. A., (1983). Source depth as a useful parameter in the discrimination of earthquakes and undergroubd explosions. Tectonophysics, 91(1-2), 29 — 52.
Сohen, T. J., (1970). Source-depth determination using spectral, pseudo-auto correlation and cepstral analysis. Geophysical journal of the Royal Astronomical Society, 20, 223—231.
Kulhanek, O., (1971). P-wave amplitude spectra of Nevada underground nuclear explosions. Pure and Applied Geophysics, 88(1), 121—136.
Ulrych, T. J., (1971). Application of homomorphic deconvolution to seismology. Geophysics, 36(4), 650—660. https://doi.org/10.1190/1.1440202.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Геофізичний журнал
![Creative Commons License](http://i.creativecommons.org/l/by/4.0/88x31.png)
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
1. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства даної роботи і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі .
2. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на не ексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховище або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивної обговоренню, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивись The Effect of Open Access).