Проблеми палеомагнетизму докембрію території України
DOI:
https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v40i5.2018.147491Ключові слова:
paleomagnetism, Ukrainian Shield, Ingul megablock, Volyn traprocks, Vendian PodoliaАнотація
Розглянуто деякі проблемні питання, пов'язані з палеомагнітними дослідженнями докембрійських порід на території України. Проаналізовано результати па- леомагнітних досліджень протерозойських порід Українського щита, трапової формації Волині та осадового венду Поділля. Здавалося б, з появою численних нових визначень абсолютного віку порід щита з'явилися нові можливості для отримання надійних палеомагнітних полюсів. Однак дослідження пілотних колекцій зразків з деяких опорних відслонень у Середньопридніпровському, Приазовському, Дністровсько-Бузькому, Інгульському і Північно-Західному мегаблоках щита, для яких надійно визначенно геохронологічний вік, показали їх палеомагнітну неінформа- тивність. У межах щита палеомагнітно інформативними є породи габро-анортози- тової формації, зокрема породи Інгульського мегаблока, у межах Корсунь-Ново- миргородського плутону і Новоукраїнського масиву — відповідно габро-анортози- ти і граніти рапаківі, а також у межах коростенського комплексу у північно-західній частині щита — анортозити і габро-анортозити. На шести об'єктах віком 1750 млн років у межах Інгульського мегаблока визначено палеомагнітний полюс (Ф = = 22,7° N Л = 164,3° Е, ёр/ёш = 4,9°/ 9,6°). На підставі аналізу палеомагнітних полюсів для Фенноскандії і Українського щита побудовано модель взаємного розташування цих блоків 1770 і 1750 млн років тому. Близько 1770 млн років тому Фенно- скандія і Український щит займали палеошироти 15 ° N і 2° 8 відповідно. При цьому щит був повернений щодо Фенноскандії на 40° проти годинникової стрілки щодо його сучасного положення в складі Східноєвропейської платформи. За подальші 20 млн років Фенноскандія і Український щит дрейфували у південному напрямку приблизно на 5° і зайняли палеошироти 10 ° N і 7° 8 відповідно, при цьому обертання блоків майже не відбувалося. Середня швидкість широтного дрейфу для обох блоків становила близько 2,8 см/рік. Наведено нові результати палеомагнітних досліджень базальтів ратненської світи Волині, згідно з якими можна припускати, що в едіакарії геометрія геомагнітного поля відрізнялася від дипольної. У межах тестування цієї гіпотези передбачаються вивчення повного розрізу трапової формації по свердловинах і магнітостратиграфічне вивчення осадових відкладів венда—кембрію Поділля з метою отримання фактичного матеріалу про частоту інверсії.Посилання
Artemenko, G. V., Zhukov, G. V., Klots, V. A. (1985). Isotopic age of granodiorites of the Osipenko village area (Western Azov). Dopovidi AN URSR, 3, 6—7 (in Ukrainian).
Bakhmutov, V. G. & Iosifidi, A. G. (2010). Paleomagnetism of Paleoproterozoic igneous rocks of Ukrainian Shield: The abstracts of the International Scientific-practical conference “Stratigraphy, geochronology and correlation of the Lower Precambrian rock complexes of the basement of the East European Platform” (May 31—June 4, 2010) (pp. 25—27). Kiev: UkrGGRI (in Russian).
Bakhmutov, V., Teisseyre-Jeleńska, M., Kądziałko-Hofmokl, M., Konstantinenko, L. & Poliachenko, I. (2012). Paleomagnetic studies of Low Devonian grey deposits of Podolia. Geofizicheskiy zhurnal, 34(6), 57—67. https://doi. org/10.24028/gzh.0203-3100.v34i6.2012.116703 (in Russian).
Velikanov, V. A., Aseeva, E. A. & Fedonkin, M. A. (1983). Vendian of Ukraine. Kiev: Naukova Dumka (in Russian).
Velikanov, V. A., Korenchuk, L. V., Kiryanov, V. V., Gureev, Yu. A. & Aseeva, E. A. (1990). Vendian of Podolia. Guide tour of the III International Symposium on the Cambrian system and the margin of the Vendian and Cambrian. Kiev (in Russian).
Galle, I. & Pavlov, V. E. (2016). Three modes of geodynamo. Fizika Zemli, (2), 148—153. doi: 10.7868/S0002333716020046 (in Russian).
Glevasskaya, A. M., Kravchenko, S. N. & Kosovskiy, Ya. A. (2006). Magnetostratigraphic of traps from southwestern margin of the East European Craton. Geofizicheskiy zhurnal, 28(4), 121—130 (in Russian).
Glevasskaya, A. M., Mikhaylova, N. P. & Kravchenko, S. N. (2000). Paleomagnetism of the Volhynian and Mogilev-Podolian series of the Vendian of southwestern part of East-European platform. Geofizicheskiy zhurnal, 22(2), 3—18 (in Russian).
Starostenko, V. I. & Gintov, O. B. (Eds.). (2013). Kirovograd ore area. Deep structure. Tectonophysical analysis. Ore deposits. Kiev: Prastyi ludy (in Russian).
Lubnina, N. V., Bogdanova, S. V. & Shumlyanskiy, L. V. (2009). East-European craton in the Paleoproterozoic: new paleomagnetic determinations for magmatic complexes of the Ukrainian Shield. Geofizika, (5), 56—64 (in Russian).
Mikhailova, N. P. (1982). Problems of Precambrian paleomagnetism. Kiev: Naukova Dumka (in Russian).
Mikhailova, N. P. & Glevasskaya, A. M. (1989). Magnetization of the basic and ultrabasic rocks of the Ukrainian Shield. Kiev: Naukova Dumka (in Russian).
Mikhailova, N. P., Kravchenko, S. N. & Glevasskaya, A. M. (1994). Paleomagnetism of anorthosites. Kiev: Naukova Dumka (in Russian).
Pavlov V. E, Galle I., Shatsillo A. V. & Vodovozov V. Yu. (2004). Paleomagnetism of the Lower Cambrian in the valley of the lower reaches of the Lena River — new restrictions on the apparent polar wander of the pole of the Siberian platform and the anomalous mode of the geomagnetic field at the beginning of the Phanerozoic. Fizika Zemli, (2), 28—49 (in Russian).
Khramov, A. N. (Eds). (1982). Paleomagnetology. Leningrad: Nedra (in Russian).
Pecherskiy, D. M. & Didenko, A. N. (1995). Paleoasian Ocean. Moskva: IFZRAN (in Russian).
Stepaniuk, L. M. (1996). Crystallogenesis and the age of zircon from the rocks of the mafic-ultramafic association of Middle Pobuzhye. Mineralogicheskiy zhurnal, 18(4), 10—19 (in Russian).
Hozhyk, P. F. (Eds). (2013). Stratigraphy of Upper Proterozoic and Phanerozoic of Ukraine. Stratigraphy Upper Proterozoic, Paleozoic and Mesozoic of Ukraine (Vol. 1). Kyiv: Lohos (in Ukrainian).
Khramov, A. N., Fedotova, M. A., Pisakin, B. N. & Priiatkin, A. A. (1997). Paleomagnetism of Early Proterozoic intrusions and related rocks of Karelia and the Kola Peninsula: contribution to the development of the model of Precambrian Evolution of the Russian-Baltic Craton. Fizika Zemli, (6), 24—41 (in Russian).
Shcherbak, N. P., Artemenko, G. V., Lesnaia, I. M. & Ponomarenko, A. N. (2005). Geochronology of the Early Precambrian of the Ukrainian Shield. Archean. Kiev: Naukova Dumka (in Russian).
Abrajevitch, A. & Van der Voo, R. (2010). Incompatible Ediacaran paleomagnetic directions suggest an equatorial geomagnetic dipole hypothesis. Earth and Planetary Science Letters, 293(1-2), 164—170. https://doi.org/10.1016/j.epsl.2010.02.038.
Bazhenov, M. L., Levashova, N. M., Meert, J. G., Golovanova, I. V., Danukalov, K. N. & Fedorova, N. M. (2016). Late Ediacaran magnetostratigraphy of Baltica: Evidence for Magnetic Field Hyperactivity? Earth and Planetary Science Letters, 435, 124—135. https://doi.org/10.1016/j.epsl.2015.12.015.
Besse, J. & Courtillot, V. (2002). Apparent and True Polar Wander and the geometry of the geomagnetic field over the last 200 Myr. Journal of Geophysical Research, 107. http://doi. org/10.1029/2000JB000050.
Biggin, A. J., Steinberger, B., Aubert, J., Suttie, N., Holme, R., Torsvik, T. H., van der Meer, D. G. & van Hinsbergen, D. J. J. (2012). Possible links between long-term geomagnetic variations and whole-mantle convection processes. Nature Geoscience, 5(8), 526—533. https://doi.org/10.1038/ngeo1521.
Creer, K. M., Irving, E. & Runcorn, S. K. (1954). The direction of the geomagnetic field in remote epochs in Great Britain. Journal of Geo-magnetism and Geoelectricity, 6(4) 163—168. https://doi.org/10.5636/jgg.6.163.
Damm, V., Gendler, T. S., Gooskova, E. G., Khramov, A. N., Lewandowski, M., Nozharov, P., ... Sokolov, S. J. (1997). Palaeomagnetic studies of Proterozoic rocks from the Lake Onega region, southeast Fennoscandian Shield. Geophysical Journal International, 129(3), 518—530. https://doi.org/10.1111/j.1365-246X.1997. tb04491.x.
Elming, S. A., Kravchenko, S. N., Layer, P., Rusakov, O. M., Glevasskaya, A. M., Mikhailova, N. P., & Bachtadse, V. (2007). Palaeomagnetism and 40Ar/39Ar age determinations of the Ediacaran traps from the southwestern mar-gin of the East European Craton, Ukraine: relevance to the Rodinia break-up. Journal of the Geological Society, 164(5), 969—982. https:// doi.org/10.1144/0016-76492005-163.
Elming, S.-A., Mikhailova, N. P. & Kravchenko, S. N. (2001). Palaeomagnetism of Proterozoic rocks from the Ukrainian Shield: new tectonic reconstruction of the Ukrainian and Fennoscandian shields. Tectonophysics, 339(1-2), 19—38. https://doi.org/10.1016/S0040-1951 (01)00032-4.
Elming, S.-A., Mikhailova, N. P. & Kravchenko, S. N. (1998). The Consolidation of the East European Craton: a paleomagnetic analysis of Proterozoic rocks from the Ukrainian Shield and tectonic reconstructions versus Fennoscandia. Geophysical Journal, 20(4), 71—74.
Elming, S.-A., Pesonen, L. J., Leino, M., Khramov, A. N., Mikhailova, N. P., Krasnova, A. F., ... Terho, M. (1993). The continental drift of the Fennoscandian and Ukrainan Shields during the Precambrian. Tectonophysics, 223(3-4), 177—198. http://dx.doi.org/10.1016/0040-1951(93)90137-9.
Elming, S.-A., Shumlyanskyy, L., Kravchenko, S., Layer, P. & Söderlund, U. (2010). Proterozoic Basic dykes in the Ukrainian Shield: A palaeomagnetic, geochronologic and geochemical study—The accretion of the Ukrainian Shield to Fennoscandia. Precambrian Research, 178(1), 119—135. http://doi.org/10.1016/j.precamres. 2010.02.001.
Fedotova, M. A., Khramov, A. N., Pisakin, B. N. & Priyatkin, A. A. (1999). Early Proterozoic palaeomagnetism: new results from the intrusives and related rocks of the Karelian, Belomorian and Kola provinces, eastern Fennoscandian Shield. Geophysical Journal International, 137(3), 691—712. https://doi.org/10.1046/j.1365-246x.1999.00817.x.
Gallet, Y., Pavlov, V., Halverson, G., & Hulot, G. (2012). Toward constraining the long-term reversing behavior of the geodynamo: A new “Maya” superchron ~1 billion years ago from the magnetostratigraphy of the Kartochka Formation (southwestern Siberia). Earth and Planetary Science Letters, 229-340, 117—126. https: //doi.org/10.1016/j.epsl.2012.04.049.
Gradstein, F. M., Ogg, J. G., Schmitz, M. D. & Ogg, G. M. (Eds). (2012). The Geologic Time Scale 2012 (Vol. 1). Boston: Elsevier. http://dx.doi.org/10.1016/B978-0-444-59425-9.01001-5.
Halls, H. C., Lovette, A., Hamilton, M. & Söderlund, U. (2015). A paleomagnetic and U-Pb geochronology study of the western end of the Grenville dyke swarm: Rapid changes in paleomagnetic field direction at ca. 585 Ma related to polarity reversals? Precambrian Re-search, 257, 137—166. https://doi.org/10.1016 /j.precamres.2014.11.029.
Iosifidi, A. G., Bachtadse, V., Taiat, J., Khramov, A. N. & Kuznetsova, A. V. (2001). Palaeomagnetic data from Vendian rocks from the Ukraine. XXVI EGS General Assembly, Nice 2000. Geophysical Research Abstracts, (3), 1206.
Iosifidi, A. G., Khramov, A. N. & Bachtadse, V. (2005). Multicomponent magnetization of Vendian sedimentary rocks in Podolia, Ukraine. Russian Journal of Earth Sciences, 7(1), 1—14.
Jarboe, N. A., Koppers, A. A., Tauxe, L., Minnett, R. & Constable, C. (2012). The online MagIC Database: data archiving, compilation, and visualization for the geomagnetic, paleomagnetic and rock magnetic communities. AbstractGP31A-1063, American Geophysical Union Fall Meeting, San Francisco.
Jeleńska, M., Kądziałko-Hofmokl, M., Bakhmutov, V., Poliachenko, I. & Ziółkowski, P. (2014). Palaeomagnetic and rock magnetic study of Lower Devonian sediments from Podolia, SW Ukraine: remagnetization problems. Geophysical Journal International, 200(1), 557—573. https://doi.org/10.1093/gji/ggu411.
Kirschvink, J. L., Ripperdan, R. L., Evans D. A. (1997). Evidence for a Large-Scale Reorganization of Early Cambrian Continental Mas-ses by Inertial Interchange True Polar Wander. Science, 277, 541—545. https://doi.org/10.1126/science.277.5325.541.
Kravchenko, S. N. (2005). First estimate for the age of a mesoproterozoic palaeomagnetic pole from the Volodarsk-Volynsky Massif, The Ukrainian Shield. Studia Geophysica et Geodaetica, 49(2), 177—190. https://doi.org/10.1007/s11200-005-0004-6.
Levashova, N. M., Bazhenov, M. L., Meert, J. G., Danukalov, K. N., Golovanova, I. V., Kuznetsov, N. B. & Fedorova, N. M. (2015). Paleomagnetism of upper Ediacaran clastics from the South Urals: Implications to paleogeography of Baltica and the opening of the Iapetus Ocean. Gondwana Research, 28(1), 191—208. http://dx.doi.org/10.1016/j.gr.2014.04.012.
Meert, J. G. (1999). A paleomagnetic analysis of Cambrian true polar wander. Earth and Planetary Science Letters, 168(1-2), 131—144. https: //doi.org/10.1016/S0012-821X(99)00042-4.
Nawrocki, J., Boguckij, A. & Katinas, V. (2004). New late Vendian palaeogeography of Baltica and the TESZ. Geological Quarterly, 48(4), 309—316.
Pisarevsky, S. A., Komissarova, R. A. & Khramov, A. N. (2001). Reply to comment by J. G. Meert and R. Van der Voo on “New palaeomagnetic result from Vendian red sediments in Cisbaikalia and the problem of the relationship of Siberia and Laurentia in the Vendian”. Geophysical Journal International, 146(3), 871—873. https://doi.org/10.1046/j. 0956-540x.2001.01475.x.
Pisarevsky, S. A. & McElhinny, M. W. (2003). Global Paleomagnetic Data Base developed into its visual form. Eos, Transactions American Geophysical Union, 84(20), 192—192. https: //doi.org/10.1029/2003EO200007.
Pisarevsky, S. A. & Sokolov, S. J. (2001). The magnetostratigraphy and a 1780 Ma palaeomagnetic pole from the red sandstones of the Vazhinka River section, Karelia, Russia. Geophysical Journal International, 146(2), 531—538. https://doi.org/10.1046/j.0956-540x.2001. 01479.x.
Shcherbakova, V., Bakhmutov, V., Shcherba-kov, V. & Zhidkov, G. (2018). Extremely low palaeointensities in the Neoproterozoic obtai-ned on volcanic rocks from the Ukrainian Shi-eld. EGU General Assembly 2018. Geophysical Research Abstracts, 20.
Shumlyanskyy, L., Hawkesworth, C., Billström, K., Bogdanova, S., Mytrokhyn, O., Romer, R., ... Bilan, O. (2017). The origin of the Palaeoproterozoic AMCG complexes in the Ukrainian Shield: New U-Pb ages and Hf isotopes in zircon. Precambrian Research, 292, 216—239. https://doi.org/10.1016/j.precamres.2017.02. 009.
Torsvik, T. H., Meert J. G. & Smethurst M. A. (1998). Polar Wander and the Cambrian. Science, 279, 9. https://doi.org/10.1126/science. 279.5347.9a.
Torsvik, T. H., Müller, R. D., Van der Voo, R., Steinberger, B. & Gaina, C. (2008). Global plate motion frames: Toward a unified model. Reviews of Geophysics, 46(3). http://dx.doi. org/10.1029/2007RG000227.
Torsvik, T., Van Der Voo, R., Preeden, U., Mac Niocaill, C., Steinberger, B., Doubrovine, P. V., ... Cocks, L. R. M. (2012). Phanerozoic polar wander, paleogeography and dynamics. Earth-Science Reviews, 114(3-4), 325—368. https://doi.org/10.1016/j.earscirev.2012.06.007.
Van der Voo, R. (1993). Paleomagnetism of the Atlantic, Tethys and Iapetus Oceans. London: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511524936.
Van der Voo, R. (1990). The reliability of paleo-magnetic data. Tectonophysics, 184(1), 1—9. https://doi.org/10.1016/0040-1951(90)90116-P.
Veikkolainen, T., Pesonen, L. J. & Evans, D. A. D. (2014). PALEOMAGIA: A PHP/MYSOL database of the Precambrian paleomagnetic data. Studia Geophysica et Geodaetica, 58(3), 425—441. https://doi.org/10.1007/s11200-013-0382-0.
Veselovskiy, R. V. (2013) Paleomagnetism, geo-chronology and magnetic mineralogy of Devonian dikes from the Kola alkaline province (NE Fennoscandian Shield). Izvestiya, Physics of the Solid Earth, 49(4), 526—547. https://doi.org/10.1134/S106935131303018X.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Геофізичний журнал
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
1. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства даної роботи і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі .
2. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на не ексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховище або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивної обговоренню, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивись The Effect of Open Access).