Глибинна будова Добруджі і Переддобруджинського прогину як відображення розвитку Трансєвропейської шовного зони
DOI:
https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v41i1.2019.158869Ключові слова:
Trans-European suture zone, Dobrogea, geodynamics, deep structure, seismicity, orogenАнотація
На основі геолого-геофізичних даних розглянуто тектонічну будову Добруджі (ДБ) і Переддобруджинського прогину (ПДП). Підкреслено, що ДБ і ПДП є ключовими вузлами для розуміння геодинаміки Центральної Європи, оскільки вони розташовані в межах південно-східної частини Транс'європейської шовної зони (ТЄШЗ), яка тут доступна для безпосереднього польового вивчення. Сучасне положення цих структур у передгір'ях Карпат і на північно-східному узбережжі Чорного моря робить їх ланкою, що пов'язує Паннонсько-Карпатський і Кримсько-Чорноморський регіони. Глибинну будову району схарактеризовано за швидкісними моделями по профілях ГСЗ VRANCHEA 2001 і DOBRE-4 із залученням матеріалів ГСЗ профілю PANCAKE. Район Добруджі є системою насувів північно-східної вергентності, розділених серією великих розломів-зміщувачів. Ці розломи, головним з яких є Печеніга-Камена, входять до системи крайньої південної частини ТЄШЗ. Ширина зони насувів Добру- джі становить близько 60 км і наближається до ширини зони насувів на лінії профілю PANCAKE. Сучасна складчасто-насувна споруда Добруджі утворена на місці давньої палеозойської сутури в кімерійський етап тектогенезу (пізня юра—рання крейда) та активізувалась у ранньоальпійський етап (пізня крейда—палеоген), тобто пізніше, ніж доюрські, і раніше, ніж альпійські насуви в Карпатському регіоні. Враховуючи геологічну і геофізичну аналогію між Рава-Руським і Північнодобруд- зьким елементами Східноєвропейської платформи, а також між Внутрішньою зоною Львівського палеозойського прогину і ПДП, можна стверджувати, що в досліджуваному районі північно-східна межа ТЄШЗ проходить поблизу поверхні під ПДП, а південно-західна примикає до зони розлому Печеніга-Камена і, можливо, навіть перетинає її на межі верхньої і середньої кори. За даними ГСЗ по профілях DOBRE-4 і PANCAKE встановлено спільність структури ТЄШЗ, яка не простежується вертикально, але є похилою системою розривів, що відділяє Східноєвропейську платформу від насунутого на неї облямування Західноєвропейської та Мізійської платформ.Посилання
Baranova, E. P., Yegorova, T. P., Omelchenko, V. D. (2008). Reinterpretation of seismic materials for the PES and gravity modeling using profiles 25, 28 and 29 in the Black and Azov Seas. Geofizicheskiy zhurnal, 30(5), 124—144 (in Russian).
Boyko, G. Yu., Lozinyak, P. Yu., Zayats, Kh. B., Anikeev S. G., Petrashkevich, M. I., Kolodiy, V. V., & Hayvanovich, O. P. (2003). Deep geological structure of the Carpathian region. Heolohiya i heokhimiya horyuchykh kopalyn (2), 52—62 (in Ukrainian).
Chebanenko, I. I. (Ed.). (1990). Geotectonics of Volyn-Podolia. Kiev: Naukova Dumka, 244p. (in Russian).
Gintov, O. B., Bubnyak, I. N., Vyhot, Yu. M., Murovskaya, A. V., Nakapelyuk, M. V., & Shlapinskiy, V. Ye. (2014). Tectonophysical and palinspastic sections of the Ukrainian Carpathians along the geo-traverse DOBRE-3 (PANCAKE). Geofizicheskiy zhurnal, 36(3), 3—33. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v36i3.2014.116050 (in Russian).
Gintov, O. B., Murovskaya, A. V., Yegorova, T. P., Volfman, Yu. M., Tsvetkova, T. A., Bugaenko, I. V., Kolesnikova, E. Ya., Ostrovnaya, A. N., Bubnyak, I. N., Farfuliak, L. V., & Amashukeli, T. A. (2015). Deep seismogenic zone Vrancea as an indicator of geodynamic processes. Geofizicheskiy zhurnal, 31(3), 22—44. https://doi.org /10.24028/gzh.0203-3100.v37i3.2015.111101 (in Russian).
Zayets, Kh. B. (2013). The deep structure of the subsoil of the Western region of Ukraine on the basis of seismic studies and the direction of exploration for oil and gas. Lviv: Tsentr Eyropy, 80 p. (in Ukrainian).
Ivanova, A. V. (2016). Influence of geotectonic conditions on the coal-bearing formations of Lvov and Predobrogea depression. Geologicheskiy zhurnal, (1), 36—51 (in Russian).
Kendzera, A. V., Gurova, I. Yu., Amashukeli, T. A., & Lesnoy, Yu. V. (2003). Current state of seismological monitoring on the territory of Ukraine. Visnyk Kyyivskoho natsionalnoho universytetu. Ser. Heolohiya (26-27), 112—118 (in Uk-rainian).
Kopp, M. L. (2005). Mobilist neotectonics of the platforms of South-Eastern Europe. Moscow: Nauka, 340 p. (in Russian).
Kruglov, S. S., & Tsypko, A. K. (1988). Tectonics of Ukraine. Moscow: Nedra, 254 p. (in Russian).
Murovskaya, A. V. (2018). Geodynamics of Dobrogea. In: V. I. Starostenko & Î. B. Gintov (Eds), Essays on geodynamics of Ukraine (pp. 202—210). Kiev: VI EN EY (in Russian).
Sollogub, V. B. (1986). Lithosphere of Ukraine. Kiev: Naukova Dumka, 183 p. (in Russian).
Sollogub, V. B., Chekunov, A. V., Sologub, N. V., Kharitonov, O. M., Kutas, R. I., Kornya, I., Rădulescu, F., Baysarovich, M. N., Borodulin, M. I., Turchanenko, N. T., Malovitskiy, Ya. P., Pustylnikov, M. R., Voevodina, A. V., Drumya, A. V., Skovitin, A. I., & Chernyy, V. I. (1983). Structure of the lithosphere of the Carpathian-Crimean segment of the Mediterranean fold belt. Geofizicheskiy zhurnal, 5(1), 3—13 (in Russian).
Sollogub, V. B., Chekunov, A. V., Starostenko, V. I., Kutas, R. I., Bulakh, E. G., Sologub, N. V., Kharitonov, O. M., Pashkevich, I. K., Pustylnikov, M. R., Borodulin, M. A., Shlyakhovskiy, V. A., Kapitsa, Yu. M., Kulik, S. N., Kornya, I., Biter, M., Demitresku, K., Lazarescu, V., Pompilyan, A., Rădulescu, F., & Reymanu V. (1985). The structure of the lithosphere along the geotraverse V based on complex geological and geophysical data. Geofizicheskiy zhurnal, 7(4), 3—18 (in Russian).
Starostenko, V. I., Kendzera, A. V., Tsvetkova, T. A., & Bugaenko, I. V. (2013). Intermediate earthquakes of the Vrancea zone and high-speed structure of the mantle of Eastern Europe. Geofizicheskiy zhurnal, 35(3), 31—45. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v35i3.2013.116392 (in Russian).
Sollogub, V. B., Guterkh, A., & Prosen, D. (Eds). (1978). The structure of the crust and upper mantle of Central and Eastern Europe. Kiev: Naukova Dumka, 271 p. (in Russian).
Kruglov, S. S., & Gurskiy, D. S. (Eds). (2007). Tectonic map of Ukraine. 1 : 1 000 000. Kyiv: Ministry of Environmental Protection of Ukraine, State Geological Survey (in Ukrainian).
Shlapinskiy, V. E. (2012). Some questions tectonics Ukrainian Carpathians. Pratsi naukovoho tovarystva im. T. Shevchenka. Heolohichnyy zbirnyk, XXX, 48—67 (in Ukrainian).
Bala, A., Radulian, M., & Popescu, E. (2003). Earthquakes distribution and their focal mechanism in correlation with the active tectonic zones of Romania. Journal of Geodynamics, 36(1-2), 129—145. doi: 10.1016/S0264-3707(03)00044-9.
Balintoni, I., & Balica, C. (2016). Peri-Amazonian provenance of the Euxinic Craton components in Dobrogea and of the North Dobrogean Orogen components (Romania): a detrital zircon study. Precambrian Research, 278, 34—51. doi: http://dx.doi.org/10.1016/j.precamres.2016.03.008.
Čermák, V., Šafanda, J. & Guterch, A. (1989). Deep temperature distribution along three profiles crossing the Teisseyre—Tornquist tectonic zone in Poland. Tectonophysics, 164(2-4), 151—163. https://doi.org/10.1016/0040-1951(89)90009-7.
Cornea, I., Rădulescu, F., Pompilian, Al., & Sova, A. (1981). Deep seismic soundings in Romania. Pure and Applied Geophysics, 119(6), 1144—1156. https://doi.org/10.1007/BF00876 693.
Enciu, D. M, Knapp, C. C., & Knapp, J. H. (2009). Revised crustal architecture of the southeastern Carpathian foreland from active and passive seismic data. Tectonics, 28, TC4013. doi: 10.1029/2008TC002381.
Grad, M., Tiira, T. and ESC Working Group (2008). The Moho depth map of the European Plate. Geophysical Journal International, 176(1), 279—292. https://doi.org/10.1111/j.1365-246X.2008.03919.x.
Hauser, F., Raileanu, V., Fielitz, W., Dinu, C., Landes, M., Bala, A., & Prodehl, C. (2007). Seismic crustal structure between the Transylvanian Basin and the Black Sea, Romania. Tectonophysics, 430(1-4), 1—25. https://doi.org/10.1016/j.tecto.2006.10.005.
Hippolyte, J.-C. (2002). Geodynamics of Dobrogea (Romania): new constraints on the evolution of the Tornquist—Teisseyre Line, the Black Sea and the Carpathians. Tectonophysics, 357(1-4), 33—53. https://doi.org/10.1016/S0040-1951(02)00361-X.
Konerding, C., Dinu, C., & Wong, H. K. (2010). Seismic sequence stratigraphy, structure and subsidence history of the Romanian Black Sea shelf. Geol. Soc., London, Spec. Publ., 340, 159—80. https://doi.org/10.1144/SP340.9.
Mazur, S., Krzywiec, P., Malinowski, M., Lewandowski, M., Aleksandrowski, P., & Miko³ajczak, M. (2018). On the nature of the Teisseyre—Tornquist Zone. Geology, Geophysics and Environment, 44(1), 17—30. doi: http://dx.doi.org/10.7494/geol.2018.44.1.17.
Mucuta, D. M., Knapp, C. C., Knapp, J. H., Mocanu, V., & Raileanu, V. (2005). Neotectonic southeast Carpathian foreland deformation and genetic association with the Vrancea Seismogenic Zone. Eos Trans. AGU, 86(52), Fall Meet. Suppl., Abstract T51C-1358.
Narkiewicz, M., Maksym, A., Malinowski, M., Grad, M., Guterch, A., Petecki, Z., Probulski, J., Janik, T., Majdañski, M., Środa, P., Czuba, W., Gaczyñski, E., Jankowski, L. (2015). Transcurrent nature of the Teisseyre—Tornquist Zone in Central Europe: results of the POLCRUST-01 deep reflection seismic profile. International Journal of Earth Sciences, 104(3), 775—796. http://dx.doi.org/10.1007/s00531-014-1116-4.
Oczlon, M. S., Seghedi, A., & Carrigan, C. W. (2007). Avalonian and Balticanterranes in the Moesian Platform (southern Europe, Romania, and Bulgaria) in the context of Caledonian terranes along the southwestern margin of the East European craton. In U. Lnnemann, R. D. Nance, P. Kraft, G. Zulanf (Eds), The evolution of the Rheic Ocean: From Avalonian-Caledonian active margin to Alleghenian-Variscan collision (pp. 375—400). Geol. Soc. Amer. Spec. Paper 423. doi: 10.1130/2007.2423(18).
Pharaoh, T. C., Winchester, J. A., Verniers, J., Lassen, A., & Seghedi, A. (2006). The western accretionary margin of the East European Craton: an overview. In D. G. Gee & R. A. Stephenson (Eds), European lithosphere dynamics (pp. 291—311). Geol. Soc. London, Memoir 32.
Pharaoh, T. C. (1999). Palaeozoic terranes and their lithospheric boundaries within the Trans-European Suture Zone (TESZ): a review. Tectonophysics, 314(1-3), 17—41. https://doi.org/10.1016/S0040-1951(99)00235-8.
Radulescu, D. P., Cornea, I., Sandulescu, M., Constantinescu, P., Rădulescu, F., & Pompilian, A. (1976). Structure de la croute terrestre en Roumanie, Essai d’interpretation des etudes sismiques profondes. Anu. Inst. Geol. Geofiz., L(50), 5—36.
Saintot, A., Stephenson, R. A., Stovba, S., Brunet, M. F., Yegorova, T., & Starostenko, V. (2006). The evolution of the southern margin of Eastern Europe (Eastern European and Scythian platforms) from the latest Precambrian-Early Palaeozoic to the Early Cretaceous. In D. G. Gee & R. A. Stephenson (Eds), European lithosphere dynamics (pp. 481—505). Geol. Soc. London, Memoir 32.
Seghedi, A. (2012). Paleozoic Formations from Dobrogea and Pre-Dobrogea. Turkish Journal of Earth Sciences, 21, 669—721. doi: 10.3906/yer-1101-20.
Starostenko, V., Janik, T., Kolomiyets, K., Czuba, W., Środa, P., Grad, M., Kováč, I., Stephenson, R., Lysynchuk, D., Thybo, H., Artemieva, I., Omelchenko, V., Gintov, O., Kutas, R., Gryn, D., Guterch, A., Hegedüs, E., Komminaho, K., Legostaeva, O., Tiira, T., Tolkunov, A. (2013a). Seismic velocity model of the crust and upper mantle along profile PANCAKE across the Carpathians between the Pannonian Basin and the East European Craton. Tectonophysics, 608, 1049—1072. https://doi.org/10.1016/j.tecto.2013.07.008
Starostenko, V., Janik, T., Lysynchuk, D., Środa, P., Czuba, W., Kolomiyets, K., Gintov, O., Omelchenko, Â., Komminaho, K., Guterch, A., Tiira, T., Gryn, D., Legostaeva, O., Thybo, H., & Tolkunov, A. (2013b). Mesozoic(?) lithosphere-scale buckling of the East European Craton in southern Ukraine: DOBRE-4 deep seismic profile. Geophysical Journal International, 195(2), 740—766. https://doi.org/10.1093/gji/ggt292.
Starostenko, V. I., Janik, T., Yegorova, T., Farfuliak, L., Czuba, W., Środa, P., Thybo, H., Artemieva, I., Sosson, M., Volfman, Y., Kolomiyets, K., Lysynchuk, D., Omelchenko, V., Gryn, D., Guterch, A., Komminaho, K., Legostaeva, O., Tiira, T., & Tolkunov, A. (2015). Seismic model of the crust and upper mantle in the 675 Scythian Platform: the DOBRE-5 profile across the northwestern Black Sea and the 676 Crimean Peninsula. Geophysical Journal International, 201(1), 406—428. doi: 10.1093/gji/ggv018.
Wybraniec, S. (1999). Transformations and visualization of potential field data. Polish Geological Institute Special Papers, 1, Warszawa, 1—59.
Yegorova, T. P., Baranova, E. P., & Omelchenko, V. D. (2010). The crustal structure of the Black Sea from reinterpretation of Deep Seismic Sounding data acquired in the 1960 s. In: M. Sosson, N. Kaymakci, R. Stephenson, F. Bergerat, & V. Starostenko (Eds), Sedimentary Basin Tectonics from the Black Sea and Caucasus to the Arabian Platform (pp. 43—56). Geol. Soc., London, Spec. Publ., 340. https://doi.org/10.1144/SP340.4.
Yegorova, T., & Gobarenko, V. (2010). Structure of the Earth’s crust and upper mantle of West- and East Black Sea Basins revealed from geophysical data and their tectonic implications. In: M. Sosson, N. Kaymakci, R. Stephenson, F. Bergerat, & V. Starostenko (Eds), Sedimentary Basin Tectonics from the Black Sea and Caucasus to the Arabian Platform (pp. 23—42). Geol. Soc., London, Spec. Publ., 340. https://doi.org/10.1144/SP340.3.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Геофізичний журнал
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
1. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства даної роботи і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі .
2. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на не ексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховище або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивної обговоренню, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивись The Effect of Open Access).