Про зв'язок рідкоземельних-редкометалльние і золоторудної мінералізації з розломно-блоковою тектонікою Українського щита. 2
DOI:
https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v41i2.2019.164450Ключові слова:
Український щит, Середнє Побужжя, зони розломів, металогенія, динамометаморфізм, метасоматитиАнотація
У другій статті циклу «Про зв’язок рідкісноземельно-рідкіснометалевої і золоторудної мінералізації з розломно-блоковою тектоникою Українського щита» розглянуто внутрішню структуру, кінематику, вік і металогенію розломів Гайворон-Заваллівської ділянки Побузького гірничорудного району Українського щита. Показано, що Гайворонська зона розломів завширшки до 10 км складається з п’яти зон сколювання широтного простягання, що є межею поділу Бузького та Росинського мегаблоків щита. Кінематично зони сколювання закладені як ліві зсуви в полі напружень σ1 45°, σ3 315°, σ2 ∟ (західноінгулецький етап). Наймолодший етап їх активізації — суботсько-мошоринський (σ1 312°, σ3 42°, σ2 ∟ — правий зсув). Для власне Гайворонської зони сколювання характерний широкий розвиток лампрофірів з рідкісноземельною мінералізацією лантану, церію, ітрію, а також підвищений вміст титану, мангану, барію, хрому. В межах Хащуватської зони сколювання серед тектонітів відомі Соломіївське родовище водних фосфатів з ітрієвим складом руд і залізо-манганове родовище з пріоритетною тріадою ітрій, ітербій, германій, а також золото. Гранітоїди Устя-Ставської зони сколювання вирізняються аномально високим вмістом монациту. Вперше детально вивчено внутрішню структуру і кінематику Заваллівської зони розломів, ширина якої становить не менше 4 км. Показано, що зона складається з двох зон сколювання — широтної власне Заваллівської, що, як і Гайворонська зона розломів, закладалася на західноінгулецькому етапі, і північно-східної Піщансько-Жакчицької, закладеної на пізнішому маньківському етапі (вперше виділеному). Обидві зони сколювання спостерігаються у Заваллівському графітовому кар’єрі. Остання фаза активізації сталася на суботсько-мошоринському етапі. Висловлено думку, що Заваллівська структура є не синклінальною складкою, як передбачалося, а внутрішньорозломною лінзою гідротермалітів-метасоматитів. До них належать графіт-біотитові гнейси і сланці, рудні та безрудні кварцити, кальцифіри і скарноїди. Крім світових запасів графіту в зоні розломів (у зонах окварцування і сульфідизаціі графіт-біотитових гнейсів) виявлено підвищені концентрації золота, срібла, платини, іридію.Посилання
Alekhin, V. I., & Gintov, O. B. (2004). Kinematic features, phases of development and metallogeny of the system of latitudinal zones of faults of USh. Geofizicheskiy zhurnal, 26(6), 83―101 (in Russian).
Vasilenko, A. P., Lepigov, G. D., & Voynovskiy, A. S. (2000). Forecast of new geological-industrial types of ore deposits, minerals in the crust of residual soil of the Ukrainian Shield. In Collection of the international scientific conference to the 55th anniversary of the geological department of the Lviv University (pp. 71―72). Lviv (in Ukrainian).
Galetskiy, L. S., Soloviev, G. S., & Nikolaenko, B. A. (1988). Latitudinal lineaments of Ukraine and their metallogenic meaning. In Geophysical methods for studying the crustal fault systems and the principles of their use for predicting ore deposits (pp. 78―80). Dnepropetrovsk (in Russian).
Scherbak, N. P. (Ed.). (2005). Geochronology of the early Precambrian Ukrainian shield. Archaea. Kiev: Naukova Dumka, 244 p. (in Russian).
Scherbak, N. P. (Ed.). (2008). Geochronology of the early Precambrian Ukrainian shield. Pro¬terozoic. Kiev: Naukova Dumka, 240 p. (in Russian).
Gintov, О. B. (2005). Field tectonophysics and its application in the study of deformations of the earth’s crust of Ukraine. Kiev: Feniks (in Russian).
Gintov, O. B. (2014). Scheme of periodization of faulting stages in the Earth’s crust of the Ukrainian Shield — new data and consequences. Geofizicheskiy zhurnal, 36(1), 3―18. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v36i1.2014.116145 (in Russian).
Gintov, O. B., Entin, V. A., & Mychak, S. V. (2017). On plotting the scheme of fracture-mega-block tectonics of the Ukrainian Shield in a scale 1:500 000. Geofizicheskiy zhurnal, 39(5), 63―82. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100 .v39i5.2017.112340 (in Russian).
Gintov, O. B., & Isay, V. М. (1988). Tectonophysical studies of faults in the consolidated crust. Kiev: Naukova Dumka, 228 p. (in Russian).
Gintov, O. B., & Mychak, S. V. (2011). Geodynamic development of the Ingul megablock of the Ukrainian Shield for geological-geophysical and tectonophysical data. I. Geofizicheskiy zhurnal, 33(3), 102―118. https://doi.org/ 10.24028/gzh.0203-3100.v33i3.2011.116932 (in Russian).
Gintov, O. B., Entin, V. A., Mychak, S. V., Pavlyuk, V. N., Guskov, S. I. (2018). Unique basite-metabasite structures of the Pobuzhsky ore mining region, their geological significance and ore-bearing prospects (by geophysical and geological data). Geofizicheskiy zhurnal, 40(3), 3―26. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v40i3.2018. 137170 (in Russian).
Gintov, O. B., Orlyuk, M. І., Entin, V. A., Pashkevich, I. K., Mychak, S. V., Bakarzhіeva, M. I., Shimkiv, L. M., & Marchenko, A. V. (2018). The structure of the Western and Central parts of the Ukrainian Shield. Controversial issues. Geofizicheskiy zhurnal, 40(6), 3―29. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v40i6.2018.151000 (in Ukrainian).
Gintov, O. B., Orlyuk, M. I., Mychak, S. V., Bakarzhieva, M. I., & Farfulyak, L. V. (2008). Subbotsko-Moshorinsky stage of the Earth’s crust deformation of the Ukrainian Shield. Geofizicheskiy zhurnal, 30(6), 23―38 (in Russian).
Dovgan, R. N., Entin, V. A., & Pavlyuk, V. N. 2006. Bandurovska paleovolcanic structure and diamond bearing potential associated with it. Mineral’nyye resursy Ukrainy, (4), 22―28 (in Russian).
Entin, V. A., & Lukash, V. V. (1998). Report on the results of the preparation of the geophysical and geochemical basis for the GDP-200 platform cover and GGK-200 crystal base of sheet M-35-XXXVI (Gaivoron). Kiev: Geolfondy (in Russian).
Entin, V. A., Shimkiv, L. M., Nechayeva, T. S, Dzyuba, B. M., Gintov, O. B., Pashkevich, I. K., & Krasovskiy S. S. (2002). Preparation of the geophysical basis of the tectonic map of Ukraine, scale 1:1000 000. Kyev: Geoinform Ukrainy, 55 p. (in Ukrainian).
Kirilyuk, V. P. (2005). The main summing up of morphoparagenetic geological formational in¬vestigations of Lower Precambrian. Visnik Lviv¬skogo universitetu. Ser. Geologochna, (19), 52—74 (in Ukrainian).
Kirilyuk, V. P. (2010). The Bug granulitic complex area. Granulitic structural-formational complexes of the Ukrainian Shield — European standard. In A. B. Bobrov, & V. P. Kirilyuk (Eds), Guide to geological excursions of the International Scientific and Practical Conference May 31 — June 4 (pp. 8—63). Kiev (in Russian).
Kirilyuk, V. P. (1982). Precambrian stratigraphy of the western part of the Ukrainian Shield (on a formational basis). Article I. Precambrian stratigraphic complexes and early Archean formations. Geologicheskiy zhurnal, (3), 88—103 (in Russian).
Kirilyuk, V. P., & Paranko, I. S. (2014). The stratigraphic complexes are the basis of the stratigraphic scheme of the Precambrian Ukrainian Shield. Article 1. Methodological aspects of the construction of the general stratigraphic scheme of the Precambrian Ukrainian Shield. Zbіrnik naukovykh prats UkrDGRI, (3-4), 70―87 (in Ukrainian).
Starostenko, V. I., & Gintov, O. B. (Eds). (2013). Kirovograd ore area. Deep structure. Tectonophysical features. Ore mineral deposits. Kiev: Galaktika, 500 p. (in Russian).
Kislyuk, V. V., Zyultsle, V. V., & Nіkitash, L. P. (2011). Geological structure and minerals of watershed of the Southern Bug and the Dnister. Report of GDP-200 of the territory of sheet M-35-XXXVI (Gaivoron). Kyiv: Geolfondy (in Ukrainian).
Correlation chronostratigraphic scheme of the early Precambrian Ukrainian Shield. (2004). Approved by the Bureau of the NSC of June 13, 2003. Kyiv: Ukr NDGRI (in Ukrainian).
Lazko, E. M., Kirilyuk, V. P., Sivoronov, A. A., & Yatsenko, G. M. (1975). Lower Precambrian of the western part of the Ukrainian Shield. (Age complexes and formations). Lvov: Vyshcha shkola, 239 p. (in Russian).
Lobach-Zhuchenko, S. B., Balagansky, V. V., Baltybaev, Sh. K., Stepanyuk, L. M., Ponomarenko, A. N., Lokhov, K. I., Koreshkova, M. Yu., Yurchenko, A. V., Yegorova, Yu. S., Sukach, V. V., Berezhnaya, N. G., & Bo¬gomolov, E. S. (2013). Stages of formation of the Bug area granulite complex by the data of isotopic-geo-chronological investigations (the Middle Bug area, the Ukrainian Shield). Mineralohichnyy zhurnal, 35(4), 87―99 (in Russian).
Mikhailov, V. A. (2010). Rare earth ores of the world. Geology, resources, economics. Kiev: IPC «Kiev University», 223 p. (in Russian).
Mychak, S. V., Murovska, G. V., Polyachenko, E. B., & Belsky, V. N. (2018). Stress-deformed state of the Earth crust of the Bug mining area in the section Gaivoron―Zavallya. Geofizicheskiy zhurnal, 40(2), 95―107. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v40i2.2018.128933 (in Ukrainian).
Nechaev, S. V. (1990). The evolution of the processes of ore genesis in the structures of the Ukrainian Shield. Geologicheskiy zhurnal, (2), 68―80 (in Russian).
Nechaev, S. V., Voynovsky, A. S., Isakov, L. V., Anishenko, T. M., Shukshina, L. V., Churubov, S. S., & Parfenova, A. Ya. (2005). Report on scientific research work «Forecast-metallogenic mapping of raremetallic mineralization of the Ukrainian shield of scale 1:500 000». Kyiv: UkrDGRI (in Ukrainian).
Nechaev, S. V., Gintov, O. B., & Mychak, S. V. (2019). Connection of rare-metal-rare-earth and gold mineralization with the fault-block tectonics of the Ukrainian Shield. 1. Geofizicheskiy zhurnal, 41(1), 3―32. doi: 10.24028/gzh.0203-3100.v41i1.2019.158861 (in Russian).
Nechaev, S. V., Esipchuk, K. E., Shumlyanskiy, V. A., Gurskiy, D. S., & Kalinin, V. I. (2005). An outline of metallogeny and the evolution of ore formation in the earth’s crust of Ukraine. In N. P. Scherbak, & A. B. Bobrov (Eds), Metallic and nonmetallic minerals of Ukraine (Vol. 1, pp. 639―704). Kiev-Lvov: Tsentr Evropy (in Russian).
Nechaev, S. V., & Semka, V. A. (1989). Skarns of Ukraine. Kiev: Naukova Dumka, 212 p. (in Russian).
Nechaev, S. V., Semka, V. A., & Boyko, A. K. (1990). The time of the formation of skarns of the Ukrainian Shield. Geologicheskiy zhurnal, (3), 141―144 (in Russian).
Pavlyuk, V. M., Bobrov, O. B., Vysotskyy, B. L., Dovgan, R. M., Zhovynskyy, E. Ya., Kostenko, M. M., Lykov, L. I., & Tsymbal, S. М. (2008). Report on the theme «Geology, petrology, geochemistry, age and ore bearing of the mafite-ultramaphite associations of the western part of the Ush». Books 1―6. Kiev: Fund of State Enterprise «Ukrainian Geological Company», 683 p. (in Ukrainian).
Ponomarenko, A. N., Gintov, O. B., & Stepanyuk, L. M. (2018). On the so-called «leucogranulite» formation and the greenlevada suite of Early Precambrian of the Ukrainian Shield. Geofizicheskiy zhurnal, 40(5), 45―68. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v40i5.2018.147474 (in Russian).
Slenzak, O. I. (1965). About the structure of the Ukrainian Precambrian (on the example of the South-Western part of the Ukrainian Crystalline shield). Kiev: Naukova Dumka, 139 p. (in Ukrainian).
The creation of a complex 3-dimentional geophysical model of the lithosphere in connection with magmatism, tectonics and the establishment of minerals of the Ukrainian Shield. (2006). Report of ІGF of NAS of Ukraine. Kyiv: Ukrgeolfond, 514 p. (in Ukrainian).
Stepanyuk, L. M. (1997). Metasomatic nature of biotitic and biotitic — garnet gneisses of the Middle Bug area. Dopovidi NAN Ukrainy, (1), 133―136 (in Ukrainian).
Stepanyuk, L. M. (2018). Problems of stratigraphy and geochronology of the Ukrainian shield. Mineralogicnyy zhurnal, 40 (1), 16―31 (in Ukrainian).
Stepanyuk, L. M. (2000). Geochronology of the Precambrian Western part of the Ukrainian Shield (Archean-Paleoproterozoic): PhD dissertation. Kyiv, 290 p. (in Ukrainian).
Stepanyuk, L. M., Dovbush, T. I., Kurilo, S. I., Zyultsle, O. V., & Yaskevich, T. B. (2017). Uranium-lead age of monazite biotitic gneisses of the Middle Bug area of the Ukrainian Shield. Mineralogichnyy zhurnal, 39(2), 46―56 (in Ukrainian).
Tectonic map of Ukraine. (2007). Scale 1:1000 000. Part I. Explanatory note. Kyev: UkrGGRI, 97 p. (in Ukrainian).
Shakina, K. A., & Skakun, L. Z. (2010). Mineral composition and processes of graphite enclosing rocks formations of the Zavalivsk graphite deposits. Abstracts of the reports at the International Scientific and Practical Conference «Stratigraphy, geochronology and correlation of the Lower Precambrian rock complexes of the foundation of the East-European platform». Kiev: UkrNIGRI, 252 p. (in Russian).
Shumlyanskyy, L. V. (2012). Age and isotopic composition of hafnium of zircons from quartzites of the Middle Bug area of the Ukrainian shield. Heokhimiya ta rudoutvorennya, (31-32), 136―142 (in Ukrainian).
Shcherbakov, I. B. (2005). Petrology of the Ukrainian Shield. Lviv: ZUKC, 296 p. (in Russian).
Yaroshchuk, M. A. (1983). Iron-ore formations of the Belotserkovsk-Odessa metallogenic zone. Kiev: Naukova Dumka, 224 p. (in Russian).
Yaroshchuk, M. A., & Dovgan, R. N. (1990). Serendibite from rocks of the Bug area of the Ukrainian Shield. Mineralogicheskiy zhurnal, 12(6), 75―78 (in Russian).
Yaroshchuk, M. A., & Yaroshchuk, E. A. (1989). Diaftorites of the southwestern margin of the Ukrainian Shield and their ore-bearing. Geologiya rudnykh mestorozhdeniy, XXXI(3), 74―81 (in Russian).
Yatsenko, G. M., Gurskiy, D. S., Slivko, E. M., Geyko, Yu. V., & Prikhodko, V. L. (2002). Diamondiferous formations and structures of the southwestern margin of the East European Platform, 331 p. (in Russian).
Mychak, S. V., Cherkes, S. I., Farfuliak, L. V., Poliachenko, I. B., & Murovskaya, A. V. (2018). The ratio of deformation structures and magnetic textures of rocks Pobuzhsky ore mining district. 17th International Conference on Geoinformatics — Theoretical and Applied Aspects, 14―17 May 2018, Kiev, Ukraine. Conference Paper. doi: 10.3997/2214-4609.201801851.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Геофізичний журнал
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
1. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства даної роботи і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі .
2. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на не ексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховище або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивної обговоренню, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивись The Effect of Open Access).
