Аналіз глобальних гравітаційних передвісників деяких сильних землетрусів в Азії
DOI:
https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v41i2.2019.164462Ключові слова:
прогнозування землетрусів, гравітаційні попередники, тектонічні хвилі, станція ATROPATENA, сейсмологія, геодинаміка, геотектонікаАнотація
Розглянуто гравітаційні попередники мегаземлетрусів в Азії та Південно-Східній Азії: Сичуань, M7.9, 12 травня 2008 р.; Андаманські острови, M7.5, 10 серпня 2009 р.; острови Самоа, M8.1, 29 вересня 2009 р.; Північна Суматра, M7.8, 06 квітня 2010 р.; Тохоку, M9, 11 березня 2011 р. Усі гравітаційні попередники були записані з використанням станцій прогнозування землетрусів ATROPATENA. Запропоновано створення міжнародної системи прогнозування землетрусів на отриманих результатів. Для моніторингу просторово-часових варіацій гравітаційного поля розроблено та виготовлено спеціальні детектори — станці ATROPATENA. Детектори безперервно вимірюють величину гравітаційної сталої G у взаємно перпендикулярних напрямках і відносні значення сили тяжіння Δg. До і після мегаземлетрусів в Азії та Південно-Східній Азії виявлено зміни гравітаційного поля Землі на великих відстанях від епіцентру (близько 8000 км); їх виміряли станції ATROPATENA у Баку (Азербайджан) та Джокьякарта (Індонезія). На показники балансу Кавендиша при вимірюванні гравітаційної сталої G впливають просторово-часові зміни зовнішніх гравітаційних полів геологічного походження, які з часом змінюють ознаки справжніх значень G. Вимірювання справжнього значення гравітаційної сталої G на поверхні Землі з точністю, що перевищує другу цифру після десяткової крапки, неможливе через просторово-часові варіації гравітаційного поля під впливом геодинамічних процесів.
Уперше ідентифіковано справжню причину коливань записаних значень гравітаційної сталої G. Ці варіації були предметом наукових дискусій протягом усього минулого століття.
Посилання
Elsasser, W. H. (1969). Convection and stress propagation in the upper mantle. Earth and Planetary Interiors., (223—246), New York: Willey.
Geller, R. J. (1997). Earthquake prediction: a critical review. Geophysical Journal International, 131(3), 425—50. doi: 10.1111/j.1365-246X. 1997.tb06588.x.
Geller, R. J., Jackson, D. D., Kagan, Y. Y. & Mulargia, F. (1997). Earthquakes cannot be predicted. Science, 275, 1616—1618. doi: 10.1126/science.275.5306.1616.
Gorbunova, E. A., & Sherman, S. I. (2012). Slow deformation waves in the lithosphere: Registration, parameters, and geodynamic analysis (Central Asia). Russian Journal of Pacific Geology, 6(1), 13—20. https://doi.org/10.1134/ S181971401201006X.
Hasanov, A. A., & Keramova, R. A. (2006). Reflection of global geodynamical processes in seismic-geochemical mode of fluids of Azerbaijan at the example of catastrophic earthquake in the Indian Ocean (26.12.04; MLH=8.9). In Geophysics of XXI century: Collection of works of the Seventh Geophysical Readings named after V. V. Fedynsky (pp. 326—330). Moscow: Nauchnyy Mir (in Russian).
Keilis-Borok, V. I. (1999). What comes next in the dynamics of lithosphere and earthquake prediction? Physics of the Earth and Planetary Interiors, 111(3-4), 179—327. https://doi.org/10.1016/S0031-9201(98)00171-X.
Khain, V. E., & Khalilov, E. N. (2006). Tideless variations of gravity before strong distant earthquakes. In Science Without Borders (Vol. 2, pp. 319—339). Innsbruck: SWB.
Khalilov, E. N. (2009a). About influence of geodynamic processes on the results of measurements of Cavendish balance. In Science Without Borders (Vol. 3, pp. 398—410). Innsbruck: SWB.
Khalilov, E. N. (2013). Earthquake prediction method and device for the implementation thereof. Geneva. WO 2013/096997, Eurasian Patent 018373. Geneva: World Intellectual Property Organization.
Khalilov, E. N. (2009b). Global Network for the Fo¬recasting of Earthquakes. International System of Geodynamics Monitoring. London: SWB, 38 p. http://seismonet.com/media_files/ 1/GNFE_Broshure_new.pdf.
Khalilov, E. N. (2004). Gravitational waves and geodynamics. Baku-Berlin-Moscow: ICSD/IAS.
Khalilov, E. N., Starostenko, V. I., Kendzera, A. V., Mubarak, A., Qaisar, M., Sjamsinarsi, R., Sartohadi, J., Wahyudi, & Yatman, C. (2011). Global gravitational effects before and after strong M8.9 JAPAN earthquake of March 11, 2011. Proc. Int. Congress. «Natural Cataclysms and Global Problems of the Modern Civilization» Istanbul, 19-21 September, 2011 (pp. 57—69). Istanbul: SWB.
Kopilova, G. N., Pinegina, T. K., & Smolina, N. N. (2007). Seismic-hydro-geological effects of the strongest earthquakes (at the example of Kamchatka region). Proc. of scientific meeting. Problems of modern seismic geology and geodynamics of Central and Eastern Asia (Vol. 2, pp. 166—173). Irkutsk: Publ. SB RAS.
Lehner, F. K., Li, V. C., & Rice, J. R. (1981). Stress diffusion along rupturing plate boundaries. Journal of Geophysical Research: Solid Earth, 86(B7), 6155—6169. https://doi.org/10.1029/JB086iB07p06155.
Ludwin, R. S. (2001). Earthquake Prediction. Washington Geology, 28(3), 27.
Lyubushin, A. A. (2008). Microseismic noise in the low frequency range (Periods of 1—300 min): Properties and possible prognostic features. Izvestiya Physics of the Solid Earth, 44(4), 275—290. doi: 10.1134/S1069351308040022.
Petrova, L. N., Orlov, E. G., & Karpinskiy, V. V. (2005). Large-scale deformations of the Earth before strong earthquakes on the observations with the help of seismic-gravimeters. Physical bases of forecasting the rock failure. Thesis of reports of VII International school-seminar. Geophysical observatory «Borok», 17―21 October 2005. Moscow, 46 p.
Sobolev, G. A., Lyubushin, A. A., & Zakrzhevskaya, N. A. (2008). Asymmetric impulses, periodicity and synchronization of low-frequency microseisms. Journal of Volcanology and Seismology, 2(2), 135—152. doi: 10.1134/S074204630802005X.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Геофізичний журнал
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
1. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства даної роботи і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі .
2. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на не ексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховище або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивної обговоренню, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивись The Effect of Open Access).
