Електромагнітні дослідження західної частини Українського щита
DOI:
https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v41i3.2019.172433Ключові слова:
MT/MV methods, anomalies of electrical conductivity, Ukrainian Shield, ore occurrencesАнотація
Представлені результати синхронних магнитотеллурических і магнітоваріаціонних досліджень за профілями Радомишль-Фастів та Ружин-Сквира, виконаних в 2015 р, при вивченні глибинної будови земної кори в західній частині Українського щита з метою пошуків зон метасоматоза і пов'язаних з ними рудопроявлений корисних копалин. Отримано Тіпері для періодів геомагнітних варіацій від 20 до 3700 з і криві питомої опору, що здається для періодів від 10 до 10 000 с. За якісної інтерпретації комплексних Тіперіі кривих МТЗ на профілі Радомишль-Фастів виділені три локальні аномальні структури, приурочені до перетину окремих частин субмеридіональних розломів (Віленського, Кочеровского і Брусилівського) з системою субширотних другорядних розломів. Аналіз кривих МТЗ свідчить про неоднорідний тривимірної ситуації на всій площі дослідження. У центрі Кочеровской синклинальной структури передбачається наявність високопроводящей зони, верхня покрівля якої залягає на глибині 20-50 км. На профілі Ружин-Сквира виділені локальна високопровідного поверхнева аномалія (Звіздаль-Заліська зона розломів); приповерхнева, можливо, відповідає Самгородського розлому другого порядку і обмежена з заходу Огієвським, а зі сходу - ВЕЛИКОЄРЧИКІВСЬКЕ глибинними розломами. Аномалії високої електропровідності приурочені до рудоносних полях редкометалльних пегматитов (Папірнянскому, толстовського і Кочеровскому) і вольфрамовому (Поташнянському). Аномалії тяжіють до зон поширення метасоматитов і метасоматически змінених порід, перспективних на ендогенне оруденение: скарнів (Волинський мегаблок Українського щита); грейзенов і зон епідотізаціі, окварцеванія (Кочеровскій синклинорий); зон окварцеванія і мікроклінізація (Звіздаль-Заліська розломна зона); зон хлорітізаціі, мікроклінізація, епідотізаціі і гідротермального зміни порід Брусилівської розломно зони; зон мусковітізаціі, епідотізаціі і окварцеванія (Росинський мегаблок щита).
Посилання
Berdichevskiy, M. N., & Dmitriev, V. I. (2009). Models and methods of magnetotelluric. Moscow: Nauchnyy Mir, 680 p. (in Russian).
Burakhovich, T. K., & Kulik, S. N. (1999). Quasi three-dimensional geoelectric model western part of Ukrainian Shield. Geofizicheskiy zhurnal, 21(6), 77—79 (in Russian).
Burakhovich, Т. К., Nikolaev, I. Yu., Sheremet, E. M., & Shirkov, B. I. (2015). Geoelectric anomalies of the Ukrainian Shield and their relation to mineral deposits. Ceofizicheskiy zhumal, 37(6), 42—63. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v37i6.2015.111171. (in Russian).
Buryanov, V. B., Gordienko, V. V., Zavgorodnyaya, O. V., Kulik, S. N., Logvinov, I. M., & Shuman, V. N. (1987). Geophysical model tectonosphere Europe. Kiev: Naukova Dumka, 184 p. (in Russian).
Varentsov, I. M. (2013). Software system PRC_MTMV for data processing synchronous MT/MV soundings: Proc. of the VI All-Russian Workshop on EM sounding named after M. N. Berdichevsky and L. L. Vanyan (pp. 1—4). Novosibirsk: Publ. Institute of Petroleum Geology and Geophysics. A. A. Trofimuk SB RAS (in Russian).
Antsiferov, A. V. (Ed.). (2009). Geological and geophysical model Nemirovskaya-Kocharovskaya suture zone of the Ukrainian Shield. Donetsk: Weber,253 p. (in Russian).
Antsiferov, A. V. (Ed.). (2011). Geological and geophysical criteria for ore-bearing and metallogeny of the subduction areas of the Ukrainian Shield. Donetsk: Weber, 285 p. (in Russian).
Gintov, О. B., Orlyuk, M. I., Entin, V. A., Pashkevych, I. K., Mychak, S. V., Bakarzhieva, M. I., Shymkiv, L. M., & Marchenko, A. V. (2018). The structure of the Western and Central parts of the Ukrainian Shield. Controversial issues. Geofizicheskiy zhurnal, 40(6), 3—29. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v40i6.2018.151000 (in Ukrainian).
Geological state map of the crystalline base of the scale of 1 : 200 000. Sheet M-35-XVIII (Phastiv). (2003). Kiev: Foundation of GP “Ukrainian Geological Company” (in Ukrainian).
Geological state map of the crystalline base of the scale of 1 : 200 000. Sheet M-35-XXIV (Skvira). (2005). Kiev: Foundation of GP “Ukrainian Geological Company” (in Ukrainian).
Hoshovskyy, S. V. (Ed.). (2003). Complex metallogenic map of Ukraine scale 1 : 500 000 and explanatory note. Kyiv: Pupl. UkrDGRI, 336 p. (in Ukrainian).
Сorrelation chronostratigraphic scheme of early Precambrian of Ukrainian Shield. Explanatory note. (2004). Kyiv: Publ. UkrDHRI, NSK Ukrainy, 30 p. (in Ukrainian).
Kulik, S. N., & Burakhovich, T. K. (2007). Three-dimensional geoelectric model of the crust of the Ukrainian Shield. Fizika Zemli, (4), 21—27 (in Russian).
Ingerov, A. I., Rokityansky, I. I., & Tregubenko, V. I. (1999). Forty years of MTS studies in the Ukraine. Earth, Planets and Space, 51, 1127―1133. https://doi.org/10.1186/BF03351586.
Logvinov, I. M. (2015). Deep Geoelectrical Structure of the Central and Western Ukraine. Acta Geophysica, 63(5), 1216—1230. https://doi.org/10.1515/acgeo-2015-0049.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Геофізичний журнал
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
1. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства даної роботи і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі .
2. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на не ексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховище або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивної обговоренню, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивись The Effect of Open Access).
