Магнітометрія скіфського курганного могильника Катеринівка у Нижньому Подніпров’ї

Автор(и)

  • K. M. Bondar “Інститут геології”, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна
  • M. M. Daragan Інститут археології НАН України, Україна
  • V. Prilukov Корпорація “Науковий парк Київський університет імені Тараса Шевченка”, Україна
  • S. V. Polin Інститут археології НАН України, Україна
  • I. V. Tsiupa “Інститут геології”, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна
  • S. V. Didenko Національний музей історії України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v41i3.2019.172438

Ключові слова:

kurgans’ burial ground, high-resolution magnetometry, Scythian epoch, induction of geomagnetic field

Анотація

Магнітометрія могильника Катеринівка (Нікопольський р-н, Дніпропетровська обл., Україна) на площі 3,65 га показала наявність втричі більшої кількості курганів, ніж виявлено візуально і розшифрувати по космознімків. Згідно з археологічними дослідженнями, проведеними на всій площі геомагнітної зйомки, більшість курганів (24) відноситься до скіфської епохи (IV ст. До н. Е.), Також на могильнику розташовані чотири кургани золотоординського часу (XIII-XIV ст.) І один - епохи бронзи (початок III тис. до н. е.). Аномалії магнітної індукції (Bа) на могильнику пов'язані переважно з об'єктами, поглибленими в лесових материкову породу з магнітною сприйнятливістю k = (0,3 е 0,4) Ч 10-3 од. СІ, які мають затечное заповнення темним гумусірованние грунтом з k = (0,7 е 0,9) ґ ґ 10-3 од. СІ. Структурні елементи скіфських курганів - ями, катакомби, рови і прікурганние виїмки, створюють слабкі (2-10 нТл) аномалії Bа, які надійно реєструються за допомогою цезієвого магнітометрів навіть в умовах інтенсивних техногенних перешкод від важкої техніки в блізрасположенних кар'єрі. Факт наявності виїмок, звідки брали грунт для відсипки скіфських курганів, виявлений вперше завдяки магнітометри. Курган епохи бронзи ідентифікований по напівкільцевий аномалії Bа від виїмки шириною 15-20 м. З 10 поховань тільки 2 найбільш глибоких створили аномалії Bа інтенсивністю 1,5-5,4 нТл. Золотоординські кургани визначені на карті Bа по слабких кільцевих аномалій від ровів, а також від завалів з обпаленої цегли над деякими похованнями. Результати геомагнітної зйомки і археологічних досліджень аномалій доводять, що межкурганное простір видимих курганів насичене курганами меншого розміру і гіршою ступеня збереження. Показана нагальна необхідність застосування високоточної магнітометри для обліку і дослідження курганних пам'яток України, особливо на ділянках інтенсивного промислового і сільськогосподарського землекористування.

Посилання

Bondar, K., & Bashkatov, Yu. (2014). Reconstruction of archaeological landscape on Dmytrivka III settlement from highresolution magnetometry. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, (2), 102―106 (in Ukrainian).

Bondar, K., Daragan, M., & Polin, S. (2018). Modelling of space and reconstruction of the funeral ritual at a Scythian kurgan burial after magnetometry and archeological prospection: Proc. of the Intern. Forum held at the State Hermitage Museum “Virtual archaeology (from Air, on Earth, under Water and at Museum)” 28—30 May 2018 (pp. 13—28). St. Petersburg: State Hermitage Publishing House (in Russian).

Orlyuk, M., Rolle, R., Romenets, A., Ullrich, B., & Zollner, H. (2016). Micromagnetic survey of the Great Belsky Settlement Scythian time, Poltava region. Geofizicheskiy zhurnal, 38(5), 25—39. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v38i5.2016.107818 (in Russian).

Polin, S. (2011a). Amphoras and hallmarks from the mound number 32 near the city of Ordzhonikidze and some questions of amphora chronology. Antichnyy mir i arkheologiya, 15, 240—264 (in Russian).

Polin, S. O(2011b). In the history of the development of the technique of excavating large Scythian burial mounds. Field archaeological research techniques. In Greek and barbaric monuments of the Northern Black Sea. Experience in Russian and Ukrainian field research techniques (is. 4, pp. 206—222). Moscow: Publ. of the Institute of Archeology RAS (in Russian).

Polin, S., Chernykh, L., Daragan, M., & Razumov, S. (2008). Study of barrows of the Bronze Age and Scythian period in the town of Ordzhonikidze (Ukraine), season 2007 (preliminary report). Revista Arheologica, IV(1), 135—145.

Samashev, Z., Nagler, A., Partsinger, G., & Navrot, M. (2009). Joint German-Kazakh study of large mounds of Saka Semirechye: Proc. of the Fifth Kuban archaeological conference. Krasnodar (pp. 350—352) (in Russian).

Smekalova, T. N., & Chudin, A. V. (2009). Magnetic reconnaissance and some field observations on the Mamai Gora kurgan group in the Zaporozhye region. In: S. I. Andrukh & G. N. Toschev (Eds.), Mamai-Gora Burial Ground (pp. 281—293). Zaporozhye (in Russian).

Toschev, G. N. (1996). About the method of excavation of large burial grounds of the steppe zone. Proc. of Intern. Conf. “Northeast Azov in the system of Eurasian antiquities (Eneolithic — Bronze Age)” (pp. 91—92). Donetsk (in Russian).

Chernych, L., & Daragan, M. (2014). Kurgans dated to the eneolithic-bronze age in the area of Bazavluk, Solenaya, Chertomlyk interfluve (seriya «Kurgany Ukrainy», Vol. 4). Kiev-Berlin (in Russian).

Becker H. (2001). Duo- and Quadro-sensor Configuration for High Speed/High Resolution Magnetic Prospecting with Caesium Magnetometer. In: H. Becker & J. W. E. Fassbinder (Eds.), Magnetic Prospecting in Archaeological Sites (pp. 20—25). Munich: ICOMOS.

Fassbinder, J. W. E. (2016). Magnetometerprospektion sakischer Kurgane: Das Gräberfeld Žoan Tobe mit einem Großkurgan und der Kurgan bei Kegen, Süd-Ost Kasachstan. In: A. Gass (Ed.), Das Siebenstromland zwischen Bronze- und Früheisenzeit. Eine Regionalstudie (pp. 520—537). TOPOI. Berlin Studies of the Ancient World 28.

Fassbinder, J. W. E. (2017). Magnetometry for archaeology. In A. S. Gilbert (Ed.), Encyclopedia of Geoarchaeology (pp. 499—514). Springer Science+Business Media Dordrecht. doi:10.1007/978-1-4020-4409-0.

Fassbinder, J. W. E., Gass, A., Hofmann, I., Belinskij, A., & Parzinger, H. (2015а). Early Iron Age kurgans from the North-Caucasus. Archaeologia Polona, 53, 280—284.

Fassbinder, J. W. E., Gass, A., Hofmann, I., Belinskij, A., & Parzinger, H. (2015б). Early Iron Age kurgans and their periphery: Latest findings and interpretations from the northern Caucasus. Virtual Archaeology (Methods and benefits). Proc. of the Second Inter. Conf. held at the State Hermitage Museum, 1—3 June 2015 (pp. 81—88).

Mathé, V., Lévêque, F., & Druez, M. (2009). What interest to use caesium magnetometer instead of fluxgate gradiometer? ArcheoSciences, 33, 325—327.

Parzinger, H., Gass, A., & Fassbinder, J. (2016). The latest geoarchaeological and geophysical studies: At the Foot of Royal Kurgans. Science First Hand, (1), 74—89.

Parzinger, H., Gass, A., Faßbinder, J., & Belinskij, A. (2015). Interdisziplinäre Erforschung der Gräberfelder mit früheisenzeitlichen Großkurganen im Nordkaukasus. In: M. T. Kašuba, S. Reinhold & V. A. Alekšin (Hrsg.), Der Kaukasus im Spannungsfeld zwischen Osteuropa und Vorderem Orient: Dialog der Kulturen, Kultur des Dialoges (im Gedenken an den 140. Geburtstag von Alexander A. Miller). Internationale Fachtagung für die Archäologie und Humboldt-Kolleg (5―8 Oktober 2015, Sankt Petersburg) (pp. 49—53).

Polin, S., & Daragan, M. (2011). Das Prunkgrab Alexandropol-kurgan. Verberichtuber die Untersuchungeninden Jahren 2004—2009. Eurasia Antiqua, 17, 189—214.

Rassmann, K., Korvin-Piotrovskiy, A., Videiko, M. & Müller, J. (2016). The New Challenge for Site Plans and Geophysics: Revealing the Settlement Structure of Giant Settlements by Means of Geomagnetic Survey. In Trypillia-Megasites and European Prehistory (Chapter 3). London. https://doi.org/10.4324/9781315630731.

Smekalova, T., Voss, O., Smekalov, S., Myts, V., & Koltukhov, S. (2005). Magnetometric investigations of stone constructions within large ancient barrows of Denmark and Crimea. Geoarchaeology, 20(5), 461—482. https://doi.org/10.1002/gea.20060.

Zöllner, H., Ulrich, B., Rolle, R. Makhortykh, S. & Orlyuk, M. (2008). Results of Geophysical Prospection in the Scythian Settlement of Belsk (Bol’šoe Belskoe Gorodišče). Layers of Perception: Proc. of the 35th Intern. Conf. on Computer Applications and Quantitative Methods in Archaeology (CAA), Berlin, Germany, April 2–6, 2007 (Kolloquien zur Vor- und Frühgeschichte, Vol. 10). Dr. Rudolf Habelt GmbH, Bonn, pp. 25 + CD-ROM.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-07-15

Як цитувати

Bondar, K. M., Daragan, M. M., Prilukov, V., Polin, S. V., Tsiupa, I. V., & Didenko, S. V. (2019). Магнітометрія скіфського курганного могильника Катеринівка у Нижньому Подніпров’ї. Геофізичний журнал, 41(3), 134–152. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v41i3.2019.172438

Номер

Том 41 № 3 (2019)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Геофізичний журнал

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

1. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства даної роботи і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі .

 2. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на не ексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.

 3. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховище або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивної обговоренню, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивись The Effect of Open Access).