Оцінка сейсмічних впливів на південному схилі Великого Кавказу (Азербайджан) по сценарним землетрусам: параметри і моделі прискорення переміщення грунту
DOI:
https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v41i3.2019.172471Ключові слова:
scenario earthquake, the southern slope of the Greater Caucasus, maxi-mum accelerations, amplification of the seismic wave amplitudeАнотація
Оцінено параметри сценарних землетрусів для детерміністичної оцінки сейсмічної небезпеки південного схилу Великого Кавказу (Азербайджан). В історичному минулому у досліджуваному регіоні відбувалися сильні землетруси. Серія відчутних і сильних землетрусів, що сталися за останні роки на південному схилі Великого Кавказу в межах території Азербайджану в Балакане (14.10.2012, M = 5,6; 29.06.2014, M = 5,3); Загаталі (07.05.2012, M = 5,7; 18.05.2012, M = 5,0; 05.06.2018, M = 5,5); Шеки (“рій” землетрусів 05.02.2004, M = 3,2 ё 4,6); Шеки-Огуз (04.09.2015, M = 5,9); Габалі (04.10.2014, M = 5,0 ); Ісмаїлі (05.02.2019, M = 5,2 ), показує зростання сейсмічної активності цього регіону і ще раз доводить необхідність і актуальність продовження досліджень з оцінювання сейсмічної небезпеки. Для сценарних землетрусів різної віддаленості побудовано середні спектри реакції (при 5%-му згасанні) коливань поверхні ґрунту,оцінено максимальні горизонтальні прискорення переміщення ґрунту за максимальної можливої магнітуди, побудовано серії моделей пікових прискорень переміщень ґрунту і відповідної інтенсивності за бальною шкалою MSK-64, а також карту розподілу амплітуди посилення сейсмічної волни. Порівняльний аналіз дає змогу припустити, що посилення амплітуди хвилі виникає внаслідок резонансних процесів, тобто пухкіші шари ґрунту впливають на збільшення амплітуди сейсмічної хвилі внаслідок різниці імпедансів цих шарів і твердіших порід . Збільшення інтенсивності сейсмічності спостерігається на ділянках з пропластками слабозцементованих піщано-глинистих відкладів, хоча існують шари пісковиків, вапняків і піщаних мергелів різної потужності. Показано, що переміщення ґрунту не є одновимірними і не орієнтовані чітко за напрямком на сейсмічне джерело.
Посилання
Abikh, G. V. (1862). Earthquakes in Shemakha and Erzurum in May 1859. In Notes of the Caucasian Department of the Imperial Russian Geographical Society (Book V, pp. 1―19). Tiflis (in Russian).
Agayeva, S. (1999). Fields of elastic stresses of seismogenic structures of the southern slope of the Greater Caucasus (within Azerbaijan): Candidate’s thesis. Baku, 150 p. (in Russian).
Agamirzoyev, R. А. (1987). Seismotectonics of the Azerbaijan part of the Greater Caucasus. Baku: Elm, 118 p. (in Russian).
Aptikaev, F., & Kopnichev, Yu. (1979). Accounting for the mechanism of the earthquake source when predicting the parameters of strong motions. Doklady AN SSSR, 247(4), 822―825 (in Russian).
Aptikaev, F. F., & Shebalin, N. V. (1988). Refinement of correlations between the level of macroseismic effect and dynamic parameters of soil movement. Seismic hazard studies. Voprosy inzhenernoy seysmologii, (29), 98―108 (in Russian).
Babayev G. R. (2017). Modeling of strong ground fluctuations in the territory of the city of Baku according to microseismic data and parameters of tangible scenario earthquakes: Doctor’s thesis. Baku, 265 p. (in Russian).
Babayev, G. R., Akhmedova, E. V., & Kadirov, F. A. (2017). Analysis of stress-strain state of Caucasus region (Azerbaijan) on the basis of maximum horizontal stress vectors and World Stress Map. Application technique. Geofizicheskiy zhurnal, 39(3), 26―39. doi: http://dx.doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v39i3.2017.104026 (in Russian).
Byus, E. I. (1948). Seismic conditions of Transcaucasia. Part 1. Chronology of earthquakes in Transcaucasia. Tbilisi: Publishing House of the Academy of Sciences of the Georgian SSR, 304 p. (in Russian).
Weber, V. N. (1903). Shemakha earthquake of January 31, 1902. Proc. of the St. Petersburg Geological Committee (in Russian).
Khain, V. E., Alizade, Ak. A. (Eds.). (2005). Geology of Azerbaijan, Vol. IV. Tectonics. Baku: Nafta Press (in Russian).
Alizade, Ak. A. (Ed.). (2015). Tectonics. In Geology of Azerbaijan (Vol. 2, Section 3, pp. 192―213). Baku, Elm (in Russian).
Gubin, I. E. (1974). Seismogenic fractures and their significance for seismic zoning. Geotectonika, (6), 29―40 (in Russian).
Ismail-Zade, A. D., Kangarli, T. N., Korobanov, V. V., Mustafaev, G. V., Narimanov, A. A., & Rustamov, M. I. (2008). Geological map of Azerbaijan. Scale 1 : 500,000. Explanatory note. Baku, 85 p. (in Russian).
Kadirov, F. A., Kadyrov, A. G., Babaev, G. R., Agayeva, S. T., Mamedov, S. K., Garagezova, N. R., & Safarov, R. T. (2013). Seismic zoning of the southern slope of Greater Caucasus from the fractal parameters of the earthquakes, stress state, and GPS velocities. Fizika Zemli, (4), 111―119 (in Russian).
Kangarli, T. N. (2003). Tectonic stratification of structural-material complexes of the Azerbaijani part of the Greater Caucasus. Assessment of seismic hazard and risk in oil and gas bearing areas: Report Theses of the International Conference on the 100th anniversary of the Shamakhi earthquake (pp. 218―219). Baku (in Russian).
Malinovskiy, N. V. (1940). Materials on the seismic study of the Azerbaijan SSR. Baku: Publ. House of the Azerbaijan Branch of the Academy of Sciences of the USSR, 62 p. (in Russian).
Mammadli, T. Ya. (2007). Weak seismicity of the territory of Azerbaijan and its connection with modern geodynamics: Doctor’s thesis. Baku, 350 p. (in Azeri).
Riznichenko, Yu. V. (1974). Geological and geophysical data for solving the problem of seismic hazard. In Proc. of the conference on the study of seismicity and the deep structure of Azerbaijan (pp. 3―19). Baku: Elm (in Russian).
Shebalin, N. V. (1968). Methods of using engineering seismological data in seismic zoning. In Seismic zoning of the USSR (pp. 95―111). Moscow: Nauka (in Russian).
Ulomov, V. I. (1993). Global ordering of seismic-geodynamic structures and some aspects of seismic zoning and long-term earthquake prediction. In Seismicity and seismic zoning of Northern Eurasia. (is. 1, pp. 24―44). Moscow: Publ. House of the Institute of Physics of the Earth RAS (in Russian).
Agayeva, S. T., & Babayev, G. R. (2009). Analysis of earthquake focal mechanisms for Greater and Lesser Caucasus applying the method of World Stress Map: Proc. of the Geology Institute Azerbaijan National Academy of Sciences (pp. 40―44). Baku: Nafta-Press.
Alizadeh, A. A., Guliyev, I. S., Kadirov, F. A., & Eppelbaum, L. V. (2016). Geosciences of Azerbaijan. Vol. I: Geology. Springer International Publishing, 340 p. doi: 1007/978-3-319-27395-2.239.
Babayev, G., Tibaldi, A., Bonali, F., & Kadirov, F. (2014). Evaluation of earthquake-induced strain in promoting mud eruptions: the case of Shamakhi―Gobustan―Absheron areas, Azerbaijan. Natural hazards, 72(2), 789―808. https://doi.org/10.1007/s11069-014-1035-5.
Babayev, G., Gadirov, F., Agayeva, S., & Ismail-Zade, T. (2017). Assessment of seismic processes in the southern slope of the Greater Caucasus (Azerbaijan): Proc. of AASSA NAS KR Regional Workshop “Science, State, Structures and Public ― Joint Efforts to Reduce the Risks and Consequences of Earthquakes”, Bishkek, Kirgizistan, October (pp. 25―30). “Printhouse” Publishing House.
Bonilla, M. G., Mark, R. K., & Lienkaemper, J. J. (1984). Statistical relations among earthquake magnitude, surface rupture length and surface fault displacement. Bulletin of Seismology Society of American, 74, 2379―2411.
McKenzie, D. P. (1972). Active tectonics of the Mediterranean region. Geophysical Journal International, 30(2), 109―185. https://doi.org/10.1111/j.1365-246X.1972.tb02351.x.
Peresan, A., Zuccolo, E., Vaccari, F., Gorshkov, A., Panza, G. F. (2011). Neo-deterministic seismic hazard and pattern recognition techniques: Time-dependent scenarios for North-Eastern Italy. Pure and Applied Geophysics, 168(3-4), 583―607. https://doi.org/10.1007/s00024-010-0166-1.
Philip, H., Cisternas, A., Gvishiani, A., & Gorshkov, A. (1989). The Caucasus: An actual example of the initial stages of continental collision. Tectonophysics, 161(1-2), 1―21. https://doi.org/10.1016/0040-1951(89)90297-7.
Reilinger, R., McClusky, S., Vernant, P., Lawrence, Sh., Ergintav, S., Cakmak, R., … Karam, G. (2006). GPS constraints on continental deformation in the Africa-Arabia-Eurasia continental collision zone and implications for the dynamics of plate interactions. Journal of Geophysical research, 111(B5), B05411. https://doi.org/10.1029/2005JB004051.
Şengör, A. M. C., Görür, N. & Şaroğlu, F. (1985). Strike-slip faulting and related basin formation in zones of tectonic escape: Turkey as a case study. In: Bıddle, K. T. & Chrıstıe-Blıck, N. (Eds.), Strike-Slip Faulting and Basin Formation (pp. 227―264). Society of Economic Paleontologists and Mineralogists, Special Publications, 37.
Telesca, L., Kadirov, F., Yetirmishli, G., Safarov, F., Babayev, G., & Ismaylova, S. (2017). Statistical analysis of the 2003―2016 seismicity of Azerbaijan and surrounding areas. Journal of Seismology, 21(6), 1467―1485. doi: https://doi.org/10.1007/s10950-017-9677-x.
Telesca, L., Lovallo, M., Babayev, G., & Kadirov, F. (2013). Spectral and informational analysis of seismicity: an application to the 1996―2012 seismicity of Northern Caucasus-Azerbaijan part of Greater Caucasus-Kopet Dag Region. Physica A: Statistical Mechanics and its Applications, 392(23), 6064―6078. doi: 10.1016/j.physa.2013.07.031.
Trifunac, M. D., & Brady A. G. (1975). On the correlation of seismic intensity scales with the peaks of ground motion records. Bulletin of the Seismological Society of America, 65(1), 139―162.
Utsi, T. (1961). Statistical study of occurrence of aftershocks. Geophysical Magazine, 30, 521―605.
Zuccolo, E., Vaccari, F., Peresan, A., & Panza, G. F. (2011). Neo-Deterministic and Probabilistic Seismic Hazard Assessments: A Comparison over the Italian Territory. Pure and Applied Geophysics, 168(1-2), 69―83. https://doi.org/10.1007/s00024-010-0151-8.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Геофізичний журнал
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
1. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства даної роботи і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі .
2. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на не ексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховище або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивної обговоренню, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивись The Effect of Open Access).