Структура пустотного простору складнопобудовних башкирських карбонатних порід-колекторів Опішнянського родовища ДДЗ
DOI:
https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v41i3.2019.172472Ключові слова:
геофізичні дослідження свердловин, башкирські відкладення, карбонатная порода-колектор, структура пустотного просторуАнотація
Проведено аналіз матеріалів геофізичних досліджень свердловин опішнянське родовища Дніпровсько-Донецької западини з метою визначення перспективності башкирських карбонатних відкладень як порід-колекторів. Вперше за даними геофізичних досліджень свердловин визначена структура пустотного простору цих відкладень (продуктивний горизонт Б-10) по керну 11 свердловин опішнянське родовища. Кількісна оцінка типів пористості порід-колекторів проводилася за допомогою методики, розробленої в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, основою якої є комплекс методів геофізичних досліджень свердловин, що включає в себе свердловинні радіоактивні і акустичні методи досліджень. За матеріалами цих досліджень виділені потенційні породи-колектори, розраховані формати пустот і їх концентрації в породах, встановлений внесок в загальну пористість різних типів пустот - межзерновой (гранулярной), тріщиною і кавернозної, вторинної пористості. За результатами досліджень встановлено, що трещинние порожнечі в значній мірі знаходяться тільки в пластах, представлених водонасиченими породами-колекторами, коефіцієнт тріщиною пористості становить від 0,2 до 1,5%. У пластах з газонасичених колекторів тріщинні тип пустот відзначається в породах зі значно меншими концентраціями (від 0,05 до 0,29%). Кавернозні порожнечі виділені практично в більшості пластів, кавернозна пористість в них досягає 9,8%. На основі визначення типу і концентрації пустот карбонатних порід-колекторів встановлена перспективність зазначених пластів і визначені прогнозні дебіти води і газу за розрахованим параметру питомої площі поверхні пустот. У всіх водонасичених пластах-колекторах прогнозовані дебіти вище 1 т / добу, а найвищі - в двох пластах з середньодобовими дебітом 307 і 3200 т / добу в інтервалах глибин 2816,4-2820 (скв. 12) і 2864-2870,4 м (скв. 114). Найвищий прогнозний дебіт газу (352 тис. М3 / добу) встановлено в скв. 127 (інтервал 2773,8-2775,5 м). У трьох інтервалах скв. 212 дебіти газу розраховані в межах 130-140 тис. М3 / добу (2762,4-2764,7;2788-2790; 2822,8-2824,4 м). Підвищені дебіти корелюють з наявністю тріщиною і підвищеної вторинної пористості.
Посилання
Bayuk, I. O., & Ryzhkov, V. I. (2010). Determination of parameters of cracks and pores of carbonate reservoirs according to wave acoustic logging data. Tekhnologii seysmorazvedki, (3), 32―42 (in Russian).
Bezrodna, I. M. (2014). Evaluation of pore space structures of carbonate rocks as a result of acoustic research at variable pressure. Nauchnyy vestnik NGU, (3), 21―25 (in Ukrainian).
Bezrodna, I. M., & Gozhik A. P. (2018). Petrophysics: study guide. Kyiv: VPTs “Kyivskyi universytet”, 256 p. (in Ukrainian).
Vakarchuk, S. G. (2015). Prospects for finding non-conventional hydrocarbon accumulations in carbonate sediments of the Bashkir line of the Dnipro-Donets depression. Naftohazova haluz Ukrayiny, (3), 3―6 (in Ukrainian).
Vyzhva, S. A., & Bezrodna, I. M. (2003). Determination of the structure of the complex built rocks of the sedimentary cover and crystal solid surface using the acoustic data: Proc. of the Inter. geophys. conf. EAGE OS-15. Geophysics of the 21st Century ― The Leap into the Future, Moskow, 1―4 September (in Russian).
Vyzhva, S. A., Bezrodna, I. M., & Shinkarenko, A. V. (2017). Influence of the reservoir pressure on the void space structure of Semyrenkivska area reservoir rocks: Proc. of XVІ Inter. Conf. on Geoinformatics ― Theoretical and Applied Aspects. Kyiv (in Ukrainian).
Dzeban, I. P. (1986). Influence of various combinations of intergranular and secondary porosity on the speed of elastic waves. Razvedochnaya geofizika, (103), 127―135 (in Russian).
Dorokhov, M., Kogut, T., Makeev, V., Kychka, O., Kharchenko, M., Bashkirov, G., & Vertyukh, A. K. (2017). Geological and economic evaluation of Opishnia oil and gas condensate deposit: Report. Kyiv, 61 р. (in Ukrainian).
Ivanuta, M. М., Fedyshin, V. O., Denega, B. I., Arsiriy, Y. O, & Lazaruk, Ya. G. (1998). Atlas of oil and gas fields of Ukraine. Lviv: Edition Ukrainian Oil and Gas Academy, 181 p. (in Ukrainian).
Lukin, O. (2008). The hydrocarbon potential of the subsoil of Ukraine and the main directions of its development. Visnyk NAN Ukrainy, (4), 56―67 (in Ukrainian).
Lukin, A. E. (1977). Formations and secondary changes of coal deposits of the DDB in connection with oil and gas potential. Moscow: Nedra, 102 p. (in Russian).
Morozov, V. P., Plotnikova, I. N., Zakirov, R. Kh., Kolchugin, A. N., Kalcheva, A. V., Korolev, E. A., Eskin, А. А. (2012). Morphological-genetic classification of carbonate reservoir voids structure. Georesursy, (4), 19―22 (in Russian).
Ponomareva, M. V., Tungyshbaeva, A. T., & Aukeshev, B. K. (2017). Evaluation of the secondary porosity of carbonate reservoirs by a complex of geophysical methods. Molodoy uchenyy, (9), 194―198 (in Russian).
Prodayvoda, G. T., Vyzhva, S. A., Bezrodna, I. M., & Prodayvoda, T. G. (2011). Geophysical methods for assessing the performance of oil and gas collectors. Kyiv: VPC “Kyivs’kiy universitet”, 367 p. (in Ukrainian).
Tkachenko, O. (2016). Main characteristics of the Bashkirian stage carbonate sediments (illustrated by the example of velykobubnivs’ka field of the Dnipro-Donets depression. Visnyk Kyyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Heolohiya, (3), 45―50. doi.org/10.17721/1728-2713.74.08 (in Ukrainian).
Fedorishin, D. D., & Makhambetova, M. S. (2006). Selection of carbonate reservoirs of deposits of the Dnipro-Donets depression and assessment of their productivity by geological and geophysical materials. Naukovyy visnyk Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu nafty i hazu, (2), 20―25 (in Ukrainian).
Khamidullina, G. S., Ziganshin, E. R., Minnibaeva, E. I., & Khaliullin, R. R. (2015). Study of the filtration-capacitance properties of carbonate rocks on the basis of the analysis of the reservoir quality index. Neftyanoye khozyaystvo, (10), 64―66 (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Геофізичний журнал
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
1. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства даної роботи і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі .
2. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на не ексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховище або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивної обговоренню, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивись The Effect of Open Access).
