Доменна структура вулканічних феромагнітних зерен: на прикладі Саатлінской надглибокої свердловини, Азербайджан
DOI:
https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v41i3.2019.172474Ключові слова:
непрямі магнітні критерії, магнітний доменний стан, вулканогенні породи, надглибока свердловинаАнотація
Магнітні властивості різних магнітних мінералів дуже залежать від розміру зерен (доменного стану). Гірські породи часто містять суміш різних магнітних мінералів з різними розмірами зерен (доменних станів). Як матеріал для визначення доменного стану зерен мінералів використано вулканіти з надглибокої свердловини Саатлі в інтервалі глибин 3540—8126 м. За даними петрографічного та електронно-мікроскопічного аналізів у верхній частині розрізу (3540—5500 м) цих порід зерна рудних мінералів представлені двома генераціями: 1) великі зерна титаномагнетиту (бідні на титан), гомогенні або зі структурами розпаду; 2) невеликі за розміром, зазвичай добре ограновані зерна практично стехіометричного магнетиту. Гомогенні невеликі зерна або фрагменти розпаду великих зерен (які дуже змінені хімічно) можуть мати властивості однодоменних частинок; феромагнітні зерна часто визначають як псевдоодиничний домен. У нижній частині розрізу (5500—8126 м) мультидоменні зерна титаномагнетиту збіднені титаном. З глибин 7000 м спостерігається також окиснений магнетит. Псевдооднодоменних зерен зафіксовано значно менше, ніж у верхній частині розрізу. З глибини 7300 м і нижче вони повністю відсутні. За результатами досліджень, феромагнетик представлений істотно мультидоменними зернами. Слід зазначити, що критерій Лорі—Фуллера непридатний при ідентифікації доменної структури складного сполучення феромагнітних зерен.Посилання
Abdullaev, R. N., & Salakhov, A. S. (1983). Comparative characteristics of Jurassic volcanics Kurdamir-Saatli buried uplift and the north-eastern part of the Lesser Caucasus. Izvestiya AN AzSSR, ser. Nauka o Zemle, (4), 14—23 (in Russian).
Abdullaev, R. N., Salayeva, F. O., & Salakhov, A. S. (1984). Magmatic complexes of the Middle Kurin depression. In Questions of mineralogy and lithology (pp. 85—90). Baku (in Russian).
Kobayashi, K., & Fuller, M. D. (1967). Vibration magnetometer. In D. W. Collinson, K. M. Creer, & S. K. Runcorn (Eds.), Methods in palaeo-magnetism (pp. 450—456). Amsterdam-London-New York: Elsevier.
Novruzov, Z. A., & Tselmovich, V. A. (2018). Microroentgen spectral ore mineral analysis of Saatlý column well volcanic (depth interval 3540—8126 m). Stratigraphy and sedimentology of oil-gas basins (International scientific journal), (2), 70—84.
Stackey, F. D., & Banerjee, S. K. (1974). The physical principles of rock magnetism. Amsterdam: Elsevier, 195 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Геофізичний журнал
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
1. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства даної роботи і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі .
2. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на не ексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховище або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивної обговоренню, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивись The Effect of Open Access).
