«Велика» дайка Побужжя

Автор(и)

  • V. A. Entin Державне підприємство «Українська геологічна компанія», Україна
  • O. B. Gintov Інститут геофізики ім. С.І.Субботіна Національної академії наук України, Україна
  • S. V. Mychak Інститут геофізики ім. С.І.Субботіна Національної академії наук України, Україна
  • V. N. Belskyi Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М.П. Семененка Національної Академії наук України, Україна
  • Yu. V. Geyko Державне підприємство «Українська геологічна компанія», Україна
  • E. B. Polyachenko Інститут геофізики ім. С.І.Субботіна Національної академії наук України, Україна
  • S. I. Guskov Державне підприємство «Українська геологічна компанія», Україна
  • A. V. Marchenko Інститут геофізики ім. С.І.Субботіна Національної академії наук України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v41i4.2019.177368

Ключові слова:

dyke, faults, lamprophyres, diorites, magnetic properties, Bug area, the Ukrainian shield, chemical analysis

Анотація

Розглянуто нові дані геофізичного, геохімічного та петрологічного вивчення відомої витягнутої на 35 км лінійної геологічної структури передбачуваної розломно-дайкової природи у кристалічному фундаменті західної частини Побузького гірничорудного району (Середнє Побужжя, Український щит). За даними наземного магнітного знімання масштабу 1:50 000 структура яскраво виражена у магнітному полі лінійною, завширшки до 1,5 км, аномалією інтенсивністю понад 1000 нТл, але практично не проявлена у гравітаційному полі. Простягання структури (ПнС 69°) є січним до загального широтного і північно-західного напрямку геологічних утворень досліджуваного регіону. За тими самими даними північно-західний фланг зазначеної полоси магнітних максимумів на протязі понад 40 км супроводжується яскраво вираженим лінійним мінімумом, який відповідає осьовій частині потужної міжблокової Маньківської зони розломів. За геофізичними ознаками, тектонофізичними вимірами, протяжністю та напрямком цей тектонічний лінеамент до останнього часу не мав аналогів у західній частині щита. Встановлено просторово-генетичний зв'язок досліджуваної структури та зони розлому. Геохімічним зніманням у корі вивітрювання і зоні дезінтеграції кристалічних порід досліджуваної структури встановлено три геохімічні аномалії золота. Це третина загальної кількості виявлених геохімічних аномалій золота в межах західної частини Побузького гірничорудного району. Золото зафіксовано в комплексі з висококонтрастними аномаліями мангану, берилію, фосфору, цирконію, хрому, нікелю, кобальту. Однак геохімічним зніманням (буріння з гідротранспортуванням керна без входу у свіжі кристалічні породи) геологічну природу досліджуваної геофізичної аномалії не було встановлено. Новітніми роботами в межах північно-західного екзоконтакту зазначеної структури у відслоненні серед гранітоїдів уманського і гайсинського комплексів виявлено дайку не відомих раніше в цьому районі кристалічних порід, яку за матеріалами мікроскопічного та мікрозондового дослідження, хімічних аналізів, магнітними і густинними властивостями (χ=(40—60)×10–3 од. СІ; s =2,84 г/см3) визначено як лампрофір (спесартит). Вивчення вмісних гранітоїдів у зоні контакту з лампрофіром вказує на їх активне динамометаморфічне і, особливо, метасоматичне перетворення, внаслідок якого гранітоїди насичені феромагнетиками, що й зумовлює загальну підвищену намагніченість цих утворень. Рекомендується подальше вивчення дайки як у наукових, так і пошукових цілях.

Посилання

Barabanov, A. P., & Tsymal, P. N. (1957). Report of the Vinnitsa Geophysical Party for 1956. Kiev: Geolfondy, 183 p. (in Russian).

Gintov, O. B., Entin, V. A., Mychak, S. V., Pavlyuk, V. N., & Zyultsle, V. V. (2016). Structural-petrophysical and tectonophysical base of geological map of crystalline basement of the central part of Golovanevsk suture zone of the Ukrainian Shield. Geofizicheskiy zhurnal, 38(3), 3―28. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v38i3.2016.107777 (in Russian).

Dzidzinsky, A. A. (1989). Results of aeromagnetic survey of 1:25 000 and 1:50 000 scales of the territory of Ukrainian Transdniestria. Report of the Aerogeophysical Party for 1986—1989. Kiev: Geoinform, 140 p. (in Russian).

Dovgan, R. N., Entin, V. A., & Pavlyuk, V. N. (2006). Bandurovskaya paleovolcanic structure and the associated prospects for diamondiferousness. Mineralnyye resursy Ukrainy, (4), 22—28 (in Russian).

Entin, V. A., & Lukash, V. V. (1998). Report on the results of the preparation of the geophysical and geochemical basis for the GDP-200 platform cover and GGK-200 of the crystalline base of the sheet M-35-XXXVI (Gaivoron). Kiev: Geolfondy, 265 p. (in Russian).

Report of the Institute of Geophysics of the National Academy of Sciences of Ukraine on the research work «Geological structure of the Pobuzhsky mining region on the basis of modern geophysical and geological data and assessment of its prospects for mineral resources». (2018). Stage III. Kiev (in Ukrainian).

Kisliuk, V. V., Zultsle, V., & Nikitash, L. P. (2011). Geological structure and mineral resources of the Southern Bug and Dniester watersheds. Report on the DDP-200 of the territory of sheet M-35-XXXVI (Gayvoron). Kiev: Geolfondy, 460 p. (in Ukrainian).

Mikhailov, N. D., Laptsevich, A. G., & Vladykin, N. V. (2010). Alkaline lamprophors of the Paleozoic magmatic complex of Belarus: Proc. of the 10th International Seminar «Deep Magmatism, Its Sources and Plumes», Sudak, September 14―18, 2010 (pp. 212―224). Irkutsk: Publ. house of the Institute of Geography SB RAS(in Russian).

Mychak, S. V., Murovska, G. V., Poliachenko, E. B., & Belsky, V. N. (2018). Stress-deformed state of the Earth’s crust of the Bug mining area in the section Gayvoron-Zavalye. Geofizicheskiy zhurnal, 40(2), 95—107. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v40i2.2018.128933 (in Ukrainian).

Nechaev, S. V., Gintov, O. B., & Mychak, S. V. (2019). On a link of rare earth-rare metal and gold-ore mineralization with fault-block tectonics of the Ukrainian Shield. 2. Geofizicheskiy zhurnal, 41(2), 58—83. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v41i2.2019.164450 (in Russian).

Pavlyuk, V. M., Bobrov, O. B., Vysotskyy, B. L., Dovhan, R. M., Zhovynskyy, E. Ya., Kostenko, M. M., Lykov, L. I., & Tsymbal, S. M. (2008). Report on the topic «Geology, petrology, geochemistry, age and ore content of mafic-ultramafic associations of the western part of the Ush». Books 1-6. State Enterprise Fund «Ukrainian Geological Company». Kyev, 683 p. (in Ukrainian).

Serzhin, V. I., & Goncharenko, K. I. (1958). Report of the Pobuzhsky Geophysical Party for 1957. Kiev: Geolfondy, 204 p. (in Russian).

Blundy, J., & Holland, T. (1990). Calcic amphibole equilibria and a new amphibole-plagioclase geothermometer. Contributions to Mineralogy and Petrology, 104(2), 208—224. 10.1007/BF00306444.

Hammarstrom, J., & Zen, E. (1986). Aluminum in hornblende: An empirical igneous geobarometer. American Mineralogist, 71(11-12), 1297—1313.

Henry, D. J., & Guidotti, C. V. (2002) Titanium in biotite from metapelitic rocks: Temperature effects, crystal-chemical controls and petrologic applications. American Mineralogist, 87(4), 375—382.

Hollister, L. S., Grissom, G. C., Peters, E. K., Stowell, H. H., & Sisson, V. B. (1987). Confirmation of the empirical correlation of Al in hornblende with pressure of solidification of calc-alkaline plutons. American Mineralogist, 72(3-4), 231—239.

Johnson, M. C., & Rutherford, M. J. (1989). Experimental calibration of the aluminum-in-hornblende geobarometer with application to Long Valley caldera (California). Geology, 17(9), 837—841. https://doi.org/10.1130/0091-7613(1989)017<0837:ECOTAI>2.3.CO;2.

Mychak, S. V., Cherkes, S. I., Farfuliak, L. V., Poliachenko, I. B., & Murovskaya, A. V. (2018). The ratio of deformation structures and magnetic textures of rocks Pobuzhsky ore mining district: 17th International Conference on Geoinformatics ― Theoretical and Applied Aspects, 14—17 May 2018, Kiev, Ukraine. doi: 10.3997/2214-4609.201801851.

Schmidt, M. W. (1992) Amphibole composition in tonalite as a function of pressure: An experimental calibration of the AI-in-hornblende barometer. Contributions to Mineralogy and Petrology, 110(2-3), 304—310. https://doi.org/10.1007/BF00310745.

Sklyarov, E. V. (Ed.). (2001). Metamorphism and Tectonics: A Training Manual. Moscow: Intermet Engineering, 216 p. (in Russian).

Wu, C. M., Pan, Y., Wang, K., & Zhang, J. (2002). A report on a biotite-calcic hornblende geothermometer. Acta Geologica Sinica, 76(1), 126—131.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-09-12

Як цитувати

Entin, V. A., Gintov, O. B., Mychak, S. V., Belskyi, V. N., Geyko, Y. V., Polyachenko, E. B., Guskov, S. I., & Marchenko, A. V. (2019). «Велика» дайка Побужжя. Геофізичний журнал, 41(4), 77–96. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v41i4.2019.177368

Номер

Том 41 № 4 (2019)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Геофізичний журнал

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

1. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства даної роботи і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі .

 2. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на не ексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.

 3. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховище або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивної обговоренню, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивись The Effect of Open Access).