Геофізична модель мантійної рудообразующего системи
DOI:
https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v41i4.2019.177387Ключові слова:
geophysical model, Moho division, lithosphere, asthenosphere, mantle deposits, mantle faults, tectonic ruptures, ore fieldsАнотація
Розглянуто геофізичну модель мантійної рудоутворювальної системи, яка складається з трьох частин: а) район зародження рудного речовини; б) зона його транспортування; в) ареал рудовідкладення — родовище. Модель ґрунтується, з одного боку, на використанні сучасних досягнень металогенії і методів глибинної геофізики, а з іншого — на оригінальних даних щодо будови тектоносфери у просторі великих рудних районів кольорових і благородних металів, розташованих у Центральному Середньогір’ї і Центральних Родопах. У результаті геофізичних досліджень простежено поздовжні і поперечні мантійні розломи, а також підняття розігрітої покрівлі астеносферного шару. Отримано кількісні дані щодо значних вертикальних амплітуд (7—14 км і більше) тектонічних розривів, що відбуваються як на поділі Мохо, так і на верхній межі астеносферного шару (амплітуда понад 60 км). В описаній структурі ендогенної рудоутворювальної системи дві з її основних частин, а саме зародження і локалізація рудоносних продуктів, повністю розміщуються в астеносфері й земній корі відповідно. Третя основна частина — транспортна — займає обмежену ділянку верхньої мантії і за вертикаллю охоплює земну кору, яка збігається з коромантійними вузлами.
Виявлені особливості тектоносфери в межах мантійних рудних районів, а також специфічна геофізична характеристика астеносферного шару засвідчують, що в їх просторі існували сприятливі умови для виникнення і функціонування конвективних комірок і висхідних магмофлюїдних потоків. Все це спричинило зародження рудоносних магм в астеносферному шарі і їх пересування до земної поверхні, де у верхній крейді (Середньогір’я) і палеогені (Родопи) формувалися мантійні родовища. Результати досліджень важливі для з’ясування проблеми зародження рудної речовини, яке відбувається в астеносфері.
Посилання
Berdichevsky, M., & Zhdanov, M. (1981). Interpretation of anomalies of the variable electromagnetic field of the Earth. Moscow: Nedra, 327 p. (in Russian).
Botev, E., Treusov, A., & Eftimova, V. (1996). High-speed model of the crust and upper mantle in Bulgaria according to the registration of earthquakes and explosions. Bulgarian Geophysical Journal, 22(2), 50―61 (in Bulgarian).
Volvovsky, I., Dachev, Ch., Popova, O., Velev, A., Babinets, V. A., & Natroshvili, L. I. (1985). The crustal structure of the territory of Bulgaria according to the profile of the GSZ—MOVZ, Petrich—Nikopol—Vrancea. Byulleten Moskovskogo obshchestva ispytateley prirody. Otdel geologicheskiy, 60(4), 38―45 (in Russian).
Datchev, Hr. (1988). Construction of the crust in Bulgaria. Sofia: Technique, 334 p. (in Bulgarian).
Deryabin, N. I. (1999). Fluid ore formation. Kiev: Alfa-Print, 278 p. (in Russian).
Derbyin, N. I. (2003). New ideas about fluid ore formation in metallogeny of the earth’s crust. Geologicheskiy zhurnal, (4), 107—116 (in Russian).
Iosifov, D. (2007). Ore concentration structures in Bulgaria. Geology and mineral resources, (6), 14―17 (in Bulgarian).
Yosifov, D., & Georgieva, G. (2018). Features of the structure of the upper mantle on the territory of large deposits of non-ferrous metals in Bulgaria. Mining and Geology, (2-3), 3―9 (in Bulgarian).
Yosifov, D., & Radichev, R. (2018). The structure of the earth’s crust on the territory of large deposits of non-ferrous metals in Bulgaria. Mining and Geology, (10), 31―38 (in Bulgarian).
Kazansky, V. (1998). Endogenous ore-forming systems and genetic models of endogenous ore formations. In Ore formation and genetic models of endogenous ore formations (pp. 10—18). Novosibirsk: Science (in Russian).
Kozerenko, V. (1981). Endogenous metallogeny. Moscow: Nedra, 279 p. (in Russian).
Kutas, R. (1978). Heat flow field and thermal model of the Earth’s crust. Kiev: Naukova Dumka, 147 p. (in Russian).
Marakushev, A. (1988). Petrogenesis. Moscow: Nedra, 294 p. (in Russian).
Marakushev, A. (1997). Petrogenesis and ore formation. Moscow: Nedra, 216 p. (in Russian).
Pavlenkova, N. I. (2004). Empirical foundations of the rotational fluid hypothesis of global tectonogenesis. Geofizicheskiy zhurnal, 26(6), 41—60 (in Russian).
Smirnov, V. I. (1978). Endogenous metallogeny. In Tectonosphere of the Earth (pp. 121—169). Moscow: Nauka (in Russian).
Smirnov, V. I. (1981). Energy bases of postmagmatic ore formation. Geologiya rudnykh mestorozhdeniy, (1), 5―17 (in Russian).
Spasov, E., & Botev, E. (1987). Uniformity and anisotropy in the upper mantle of the Balkans according to tele-themitic data. Bulgarian Geophysical Journal, (13), 66―75 (in Bulgarian).
Scheglov, A. (1987). The main problems of modern metallogeny (theory and practice). Leningrad: Nedra, 232 p. (in Russian).
Anderson, D. (1981). A global geochemical model for the evolution of the mantle in evolution the Earth. Geodin. Series, 5, 6—18.
Christoskov, L. (1972). On the amplitude curves of body waves for short epicentral distances and their oscillatory character. Zeitschrift für Geophysik, 38, 129—239.
Cox, D. P., & Singer, D. A. (Eds.). (1986). Mineral deposit models. Washington, 175 p.
Menzies, M., & Chazot, G. (1995). Fluid processes in diamond to spinel facies shallow mantle. Journal of Geodynamics, 20(4), 387—415. https://doi.org/10.1016/0264-3707(95)00018-5.
Watson, J. (1980). Metallogenesis in relation to mantle heterogeneity. Philosophical Transactions of the Royal Society A, 297(1430), 347—352. https://doi.org/10.1098/rsta.1980.0220.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Геофізичний журнал
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
1. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства даної роботи і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі .
2. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на не ексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховище або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивної обговоренню, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивись The Effect of Open Access).
