Гео Температурні умови нафтогазоносності мезо кайнозойского комплексу Південно-Каспійського басейну
DOI:
https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v41i5.2019.183638Ключові слова:
Alpine orogenesis, geothermal mode, temperature gradient, conductive heat transfer, contact interval, catagenetic methane, early catagenetic methane, Productive Suite, hydrocarbon generation windowАнотація
Проаналізовано дані температурних режимів нафтогазових родовищ і перспективних ділянок Південнокаспійського басейну. На основі масиву виміряних температур і стратиграфічних даних за 190 морськими та наземними родовищами на різних глибинах побудовано тривимірні інтерпольовані карти температурних полів і стратиграфічних одиниць осадового комплексу регіону. Наявні дані охоплюють стратиграфічний інтервал від неогену до верхнього мезозою, у тому числі продуктивні формації пліоцену, які інтенсивно розробляють, та можливі інтервали залягання материнських порід (майкопська серія олігоцену, верхня крейда). Геотемпературні режими (залежність температура—глибина) для окремих полів і регіону в цілому можна апроксимувати узагальнено-параболічними кривими з підбиранням коефіцієнтів за наявними експериментальними даними. Виконано порівняння геотемпературних режимів Південнокаспійського басейну та подібних великих нафтогазоносних світових басейнів. Унаслідок особливостей геологічної історії та осадонагромадження, зокрема, швидкого занурення западини та лавинної седиментації (швидкість осадонагромадження 1—2 км/млн років) зазначений басейн — один з "найхолодніших" серед гігантських світових басейнів. Це дає змогу сподіватися на наявність зони нафто-та газогенерації на глибинах до 15—20 км, тобто значно глибше осадових комплексів Продуктивної товщі пліоцену та підстильних комплексів, зокрема, олігоценової майкопської серії, які на сьогодні розглядають як основні об'єкти розробки та пошукових робіт. Зокрема, аналітичні результати разом із даними геохімічних, стратиграфічних і тектонічних досліджень, а також модельними реконструкціями дають змогу прогнозувати наявність великих перспективних структур у мезозойських комплексах, зокрема потенційні поклади на надвеликих глибинах до 12 км.Посилання
Arie, A. G. (1996). Generation and primary migration of hydrocarbons in clayey oil and gas strata. Geologiya nefti i gaza, (7), 4—11 (in Russian).
Aliev, A. I., & Aliev, E. A. (2011). Oil and gas in great depths. Problems of forecasting, searches and intelligence. Baku: Oscar, 412 p. (in Russian).
Guliev, I. S., & Bagirov, E. B. (2016). The role of fluid supports in the formation of hydrocarbon deposits in the South Caspian basin and the forecast of accumulations in the coastal zone of Absheron. Azerbaydzhanskoye neftyanoye khozyaystvo, (7-8), 3—10 (in Russian).
Guliev, I. S., Feizullaev, A. A., & Guseynov, D. A. (2001). The isotopic composition of carbon in hydrocarbon fluids of SCB. Geokhimiya, 39(3), 271—278 (in Russian).
Imanov, A. A., Feizullaev, A. A., & Kheirov, M. B. (2009). Preservation conditions for hydrocarbon accumulations in the South Kazakhstan basin: on fluid-resistant properties of clay rocks of the Productive Thickness. Azerbaydzhanskoye neftyanoye khozyaystvo, (1), 11—19 (in Russian).
Kagramanov, K. N., Ganiev, N. M., Mukhtarova, Kh. Z., Babaeva, M. T. Modeling of the mechanism of generation, accumulation and migration paths of hydrocarbons in the South Caspian basin. Geologiya, geofizika i razrabotka neftyanykh i gazovykh mestorozhdeniy, (6), 7—14 (in Russian).
Kagramanov, K. N., & Mukhtarova, Kh. Z. (2016). The mechanism and the main factors affecting the formation of hydrocarbon reservoirs at great depths in the South Caspian basin. Geologiya, geofizika i razrabotka neftyanykh i gazovykh mestorozhdeniy, (3), 25—33 (in Russian).
Kerimov, V. Yu., & Rachinsky, M. Z. (2011). Geofluidodynamics of oil and gas potential of mobile zones. Moscow: Nedra, 600 p. (in Russian).
Lukin, A. E., & Pikovsky, Yu. I. (2004). On the role of deep and superdeep fluids in oil formation. Geologicheskiy zhurnal, (2), 21—33 (in Russian).
Lapshin, V. I., Volkov, A. N., & Konstantinov, A. A. (2014). Phase transformations of hydrocarbon oil and gas condensate systems. Vesti gazovoy nauki, (2), 120—128 (in Russian).
Sokolov, B. A. (2001). New ideas in the geology of oil and gas: Selected works. Moscow: Publishing House of Moscow State University, 480 p. (in Russian).
Yusifzade, Kh. B., Aksenov, A. A., Abbasov, I. A., & Lebedev, L. I. (1980). The structure and oil and gas content of the sedimentary sequence of the Caspian Sea. Overview. Series “Geology and Exploration of Offshore Oil and Gas Fields” (is. 4). Moscow: VNIIEGazprom, 50 p. (in Russian)
Amrakhov, R., Shiraliyeva, S., & Kerimova, N. (2016). South Caspian Pliocene-Anthropogenic basin (summary of existing views). EGU Gen. Assem., 17—22 April, Vienna, 18, 5621.
Abrams, M.A., & Narimanov, A.A. (1997). Geochemical evaluation of hydrocarbons and their potential sources in the western. South Caspian depression, Republic of Azerbaijan. Marine and Petroleum Geology, 14(4), 451―468. doi: 10.1016/S0264-8172(97)00011-1.
Bonini, М., Tassi, F., Feyzullayev, A., & Aliyev, C. (2013). Deep gases discharged from mud volcanoes of Azerbaijan: New geochemical evidence. Marine and Petroleum Geology, 43, 450—463. doi: 10.1016/j.marpetgeo.2012.12.003.
Etiope, G., & Martinelli, G. (2002). Migration of carrier and trace gases in the geosphere: an overview. Physics of the earth and planetary interiors, 129(3-4), 185—204. doi: 10.1016/S0031-9201(01)00292-8.
Etiope, G., Feyzullayev, A., Baciu, C., & Milkov, A. (2004). Methane emission from mud volcanoes in Eastern Azerbaijan. Geology, 32(6), 465—468. doi: 10.1130/G20320.1.
Feyzullayev, А. (2013a). Migration Pathways of Hydrocarbons in South-Caspian Basin. Journal of Geology & Geosciences, 2(3), 1000127. doi: 10.4172/2329-6755.1000127.
Feyzullayev, А. (2013b). The role of pressure in thermocatalytic processes in the sedimentary complex of the South Caspian basin. Russian Geology and Geophysics, 54(2), 262—270. doi: 10.1016/j.rgg.2013.01.006.
Gahramanov, G. N. (2017). Formation of the oil and gas reservoirs in deep water areas of the South Caspian Depression. Earth Sciences Research Journal, 21(4), 169—174. doi: 10.15446/esrj.v21n4.64008.
Javanshir, R., Riley, R., & Duppenbecker, S. (2015). Validation of lateral fluid flow in an overpressured sand-shale sequence during development of Azeri-Chirag-Gunashli oil field and Shah Deniz gas field: South Caspian Basin, Azerbaijan. Marine and Petroleum Geology, 59, 593—610. doi: 10.1016/j.marpetgeo.2014.07.019.
Kerimov, V. Yu., Rachinskiy, M. Z., & Kolushkina, O. V. (2010). Conditions of oil and gas generation in South-Caspian basin: Proc. of Gubkin Russian State University of Oil and Gas, 259, 29—38.
Meckel, T. A., Bryant, S. L., & Ganesh, Р. R. (2015). Characterization and prediction of CO2 saturation resulting from modeling buoyant fluid migration in 2D heterogeneous geologic fabrics. International Journal of Greenhouse Gas Control, 34, 85—96. doi:10.1016/j.ijggc. 2014.12.010.
Narimanov, N., Babayev, N., Gahramanov, G., & Javad-Zadeh, Z. (2019). Cenozoic stage of development of local structures of the Lower Kura Depression and Baku Archipelago related to their oil and gas prospectivity. Geological Journal, 54(4), 2419— 2430. doi: 10.1002/gj.3304.
Qəhrəmanov, Q. N., Muxtarova, X. Z., & Vəliyev, R. V. (2016a). Cənubi Xəzər çökəkliyi və ona oxşar hövzələrdə neft-qazlılığın paylanmasında geotermik şəraitlərin rolu. Azerbaydzhanskoye neftyanoye khozyaystvo, (4), 3—11 (in Azerbaijani).
Qəhrəmanov, Q. N., Muxtarova, X. Z., & Vəliyev, R. V. (2016b). Cənubi Xəzər çökəkliyi və ona oxşar hövzələrdə neft-qazlılığın paylanmasında geobarik şəraitlərin rolu. Azerbaydzhanskoye neftyanoye khozyaystvo, (10), 3—12 (in Azerbaijani).
Roberts, K., Stewart, S., & Davies, R. (2011). Sector collapse of mud volcanoes, Azerbaijan. Journal of the Geological Society, 168(1), 49—60. doi: 10.1144/0016-76492010-115.
Yusifov, М., & Rabinowitz, Р. (2014). Classification of mud volcanoes in the South Caspian Basin, offshore Azerbaijan. Marine and Petroleum Geology, 21(8), 965—975. doi: 10.1016/j.marpetgeo.2004.06.002.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Геофізичний журнал
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
1. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства даної роботи і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі .
2. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на не ексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховище або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивної обговоренню, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивись The Effect of Open Access).
