Про перетворення координат пунктів з системи СК-42 в систему WGS-84
DOI:
https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v41i5.2019.183641Ключові слова:
geodetic coordinates Pulkovo 1942, ellipsoid WGS-84, Earth's normal gravity field, data conversion, softwareАнотація
Повноцінне та ефективне застосування глобальних навігаційних супутникових систем під час вирішення важливих теоретичних і прикладних завдань наук про Землю і збереження можливості використання величезної кількості геодезичних, картографічних, гравіметричних та інших матеріалів, створених на основі традиційних методів і в різних системах координат, неможливе без коректного перетворення координат при переході від однієї системи до іншої. Визначення координат пунктів з використанням супутникової радіонавігаційної системи NAVSTAR GPS тісно пов'язане зі світовою геодезичною системою координат WGS-84. Водночас накопичено великі обсяги даних гравіметричних спостережень у системі координат 1942 р. Очевидна необхідність перерахунку координат, що задані в різних системах. Наведено відомості про системи координат, геодезичні координати, одиниці виміру, формати відображення значень широти і довготи. Досить детально описано референцну систему координат 1942 р. та сучасну світову геодезичну систему WGS-84. Наведено формули для обчислення нормальної сили тяжіння в цих системах. Розглянуто історичні передумови і класифікація способів перетворення координат. Значну увагу приділено високоточному способу Молоденського і модифікованому способу Гельмерта перетворення координат. Подано опис стандартного способу Молоденського на тому рівні, на якому він описаний в офіційних відкритих публікаціях урядових установ США. Розглянуто програми, що дають змогу автоматизувати розв'язок задачі перерахунку координат об'єктів, а також питання трансформації систем координат у географічних інформаційних системах. Звернено увагу на те, що необдумане використання програмного забезпечення може призвести до деяких дуже дивних і незрозумілих результатів.Посилання
Antonovich, K. M. (2005). The use of satellite radio navigation systems in geodesy. Vol. 1. Moscow: FSUE “Kartgeocenter”, 333 p. (in Russian).
Belenkov, O.V. (2009). The method of establishing local coordinate systems. Geoprofi, (2), 32—34 (in Russian).
Bugaevsky, L.M. (1998). Mathematical Cartography. Moscow: Zlatoust, 400 p. (in Russian).
Bulatsen, V. G., Khalyavina, L. YA., & Borisyuk, T. Ye. (2019). Characteristics of the gravity field of predictive oil-gas areas in the DDD region according to satellite model EGM08 and gravity measurements at the beginning of the XX century. Geofizicheskiy zhurnal, 41(1), 95—107. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v41i1.2019.158866 (in Russian).
Vakhrameeva, L. A., Bugaevsky, L. M., & Kazakova, Z. L. (1986). Mathematical cartography: Textbook for high schools. Moscow: Nedra, 286 p. (in Russian).
Hofmann-Wellenhof, B., Lichtenegger, G., & Collins, D. (1995). Global Positioning System (GPS). Theory and Practice. Ya. S. Yatskiva (Ed.). Kiev: Naukova Dumka, 380 p. (in Ukrainian).
Mudretsova, E. A., & Veselova, K. E. (Eds.). (1990). Gravity Exploration: A Handbook of Geophysics. Moscow: Nedra, 607 p. (in Russian).
Zakatov, P.S. (1976). Course in Higher Geodesy. Moscow: Nedra, 511 p. (in Russian).
Komarovsky, Yu. A. (205). The use of various reference ellipsoids in navigation. Vladivostok: Publю of the Maritime State University, 341 p. (in Russian).
Kucher, O.V., Zayats, I.M., Stopkhai, Yu.A., & Renkevich, A.V. Transformation of coordinates from the state geodetic system to the world system WGS-84. Visnyk heodeziyi ta kartohrafiyi, (3), 8—14 (in Ukrainian).
Interstate standard. GOST 32453—2017. (2017). Global Navigation Satellite System. Coordinate systems. Methods of transforming coordinates of defined points. Enter 2018.07.01. Moscow: Standartinform, 19 p. (in Russian).
Molodenskiy, M.S., Eremeev, V.F., & Yurkina, M.I. (1960). Methods for studying the external gravitational field and the Earth's figure. Trudy TSNIIGAiK, (131), 251 p. (in Russian).
Morozov, V.P. (1979). Course of spheroidal geodesy. Moscow: Nedra, 296 p. (in Russian).
National standard of the Russian Federation. GOST R 51794-2008. (2009). Global navigation satellite systems. Coordinate systems. Methods of transforming coordinates of defined points. Enter 2009.09.01. Moscow: Standartinform, 15 p. (in Russian).
National standard of the Russian Federation. GOST R 52572-2006. (2006). Geographic information systems. Coordinate basis. General requirements. Enter 2007.01.01. Moscow: Standartinform, 11 p. (in Russian).
Nepoklonov, V. B., & Tyulkin, V. V. (2003). A comparative study of programs for converting geodetic coordinates. Izvestiya vuzov «Geodeziya i aerofotosyemka», (6), 14—28 (in Russian).
Ogorodova, L.V. (2006). Higher Geodesy. Part III. Theoretical Surveying. Moscow: Geodezkartizdat, 338 p. (in Russian).
Decree of the Council of Ministers of the USSR of April 7, 1946 No. 760 “On the introduction of a unified system of geodetic coordinates and heights in the USSR”. (1946). Retrieved from http://www.alppp.ru/law/hozjajstvennaja-dejatelnost/geologija--geodezija-i-kartografija/8/postanovlenie-sovmina-sssr-ot-07-04-1946--760.html.
World Geodetic System Manual-1984 (WGS-84). Doc 9674 AN/946. Second edition. International Civil Aviation Organization. (2002). Retrieved from http://ggspb.org/normativnaya-baza/files/rukovodstvo-po-vsemirnoi-geodezicheskoi-sisteme-1984.pdf.
Timofeev, A. N., & Legachev, S. S. (2005). On the transformation of coordinate systems in MapInfo Professional. Geoprofi, (1), 18—20 (in Russian).
Chornyy, A. V., Chorna, O. A., & Yakimchik, A. I. (2013). The theory of mathematical processing of geodetic measurements. Kiev: Naukova Dumka, 294 p. (in Ukrainian).
Yurkina, M.I., & Serebrova, L.I. (2001). Current coordinate systems in Russia. Izvestiya vuzov «Geodeziya i aerofotosyemka», (3), 40—53 (in Russian).
Yakimchik, A.I. (2010). A technology of digitization of practical materials maps based on software programs Maplnfo Professional and CorelDRAW. Geofizicheskiy zhurnal, 32(3), 112—124. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v32i3.2010.117544 (in Russian).
BAE Systems. (2019). Mensuration Services Program (MSP). User's Guide for MSP Geographic Translator (GEOTRANS) Version 3.8. Document No.: 2100434. San Diego. 176 p. Retrieved from https://earth-info.nga.mil/GandG/update/wgs84/apps/geotrans/current-version/docs/MSP_GeoTrans_Users_Guide%203.8.pdf.
External Quality Evaluation Reports of EGM08. International Association of Geodesy and International Gravity Field Service. Bureau Gravimétrique International Geoid Service Joint Bulletin. Newton's Bulletin. Issue No 4, April 2009. 331 p. Retrieved from http://www.isgeoid.polimi.it/Newton/Newton_4/NEWTON4_TOTAL.pdf.
Hofmann-Wellenhof, B., Lichtenegger, H. & Wasle, E. (2008). GNSS — Global Navigation Satellite Systems: GPS, GLONASS, Galileo, and more. Wien, New York: Springer. 516 p.
Merrigan, M. J., Swift, E. R., Wong, R, F. & Saffell, J. T. (2002). A refinement to the World Geodetic System 1984 reference frame. Proceedings of the 15th International Technical Meeting of the Satellite Division of the Institute of Navigation (ION GPS 2002). Portland, Oregon, September 24—27, 1519—1529.
National Geospatial-Intelligence Agency (NGA). Standardization Document. (2014). World Geodetic System 1984: Its Definition and Relationships with Local Geodetic Systems. NGA.STND.0036_1.0.0_WGS84, Version 1.0.0, Department of Defense. Office of Geomatics. Retrieved from https://earth-info.nga.mil/GandG/update/wgs84/NGA.STND.0036_1.0.0_WGS84.pdf.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Геофізичний журнал
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
1. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства даної роботи і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі .
2. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на не ексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховище або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивної обговоренню, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивись The Effect of Open Access).
