Геологія та літолого-структурні умови локалізації брекчієподібних порід центральної частини Українського щита (на прикладі Грузького поля трубкоподібних тіл)
DOI:
https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v41i6.2019.190068Ключові слова:
Ukrainian Shield, Raihorodska suite, brecciated rocks, diamond content, explosive structures, fluidizate-explosive processesАнотація
З використанням комплексу структурно-тектонічних, геолого-геофізичних і літолого-структурних досліджень всебічно охарактеризовані брекчіевідние освіти і трубкоподібні тіла їх локалізації як передумови вирішення проблеми алмазоносності райгородської свити палеоцену на прикладі Грузького поля експлозівних структур в центральній частині Українського щита. Для діагностики і оконтуривания локальних ізометричних структур трубкового типу використані структурно-тектонічний, геофізичний та морфоструктурний аналізи поверхні докембрійського фундаменту. Петрографічний склад порід Грузького поля вивчений по керну свердловин 4087 (структура Грузська-Південна), 4040, 4043 і 4045 (структура Лісова-Східна), пробурених ДРЕ-37 КП «Кіровгеологія». Для визначення віку брекчіевідно порід застосовані литолого-стратиграфічні і мікропалеонтологіческіе методи. По комплексу литолого-структурних ознак охарактеризовані морфологія тіл, деякі своєрідні петрографические особливості брекчіевідно порід Грузького поля, а також зроблено висновок про їх належність до ендогенної (магматогенной) групі алмазоносних утворень. Брекчіевідние породи райгородської свити віднесені до глинисто-мелкообломочних брекчій, які чітко приурочені до понижень в докембрийском фундаменті центральній частині щита і виконують западини типу діатрем. Обґрунтовано їх експлозівная природа, підтверджений крейда-палеогенових вік формування. Вони зіставлені з «піщанистих» туфами лампроїтові трубки Аргайл в Західній Австралії, а також з вулканокластіческімі кімберлітами району Форт а ля Корн в Канаді. Вперше показано, що западини в докембрийском фундаменті центральній частині Українського щита є трубкообразную тілами типу штокверк-Маарів з чітко вираженою нееродованих кратера частиною. На глибині вони переходять в систему по-різному орієнтованих тріщин, які виконували роль підвідних каналів для досить рухомий, збагаченої летючими компонентами лужно-ультраосновних магми. За структурно-речовим ознаками ці специфічні брекчіевідние освіти райгородської свити віднесені до продуктів швидкого брекчірованія в процесі флюідізатно-експлозівних проявів розвитку маарового вулканізму. На підставі виконаних досліджень можна оцінити перспективи трубкообразную тел на пошуки промислових родовищ алмазів на щиті, виділити локальні структури, перспективні щодо проявів експлозівних процесів і пов'язаної з ними ендогенної (кимберлит-лампроїтові) алмазоносности.Посилання
Bakarzhieva, M. I., & Orlyuk, M. I. (2007). Theoretical magnetic model of a kimberlite pipe. Geofizicheskiy zhurnal, 29(4), 182—191 (in Russian).
Hurov, Ye. P., & Valter, A. A. (1977). Emissions of the Boltyskyi meteorite crater on the Ukrainian shield. Geologicheskiy zhurnal, 37(6), 76—81 (in Ukrainian).
Gurov, Ye. P., & Khmelnitskyi, A. F. (1996). Distribution and preservation of emissions from impact structures using the example of Boltyshsky and Ekremen craters. Astronomicheskiy vestnik, 30(1), 19—24 (in Russian).
Kalashnik, A. A., Palkina, Ye. Yu., Makivchuk, O. F., & Kiryanov, N. N. (2011). Promising diamond explosive structures of the north-eastern part of the Kirovogradskiy block of the Ukrainian shield. Actual problems of geology, forecast, prospecting and evaluation of solid mineral deposits. Second Sudak Geological Readings (pp. 48—58). Kiev: Akademperiodika (in Russian).
Kalashnik, A. A., Palkina, Ye. Yu., Makivchuk, O. F., Kiryanov, N. N., & Khrenov, A. Ya. (2010). Results of searches on the discovery of diamond-bearing objects in the northeast part of the Kirovogradskiy block of the Ukrainian shield. Collection of Scientific Works of UkrSGRI, (3-4), 44—60 (in Russian).
Kalashnik, A. A., Fedorishyn, Yu. I., Kuzmin, A. V., & Kiryanov, N. N. (2016). Prerequisites of formation and forecasting criteria for diamondiferous structures on the Ukrainian shield. Naukovyy visnyk Natsionalnoho hirnychoho universytetu, (6), 22—40 (in Russian).
Makarenko, D. Ye. (1974). Paleogeography of the territory of platform Ukraine in the Late Paleocene. Geologicheskiy zhurnal, 34(1), 138—143 (in Russian).
Makarenko, D. Ye., & Rotman, R. N. (1966). New data on the Paleocene of the north-eastern part of the Ukrainian Shield. Geologicheskiy zhurnal, 26(1), 42—51 (in Ukrainian).
Makhlaev, L. V., & Golubeva, I. I. (2010). Pseudo-liquefaction (fluidization) as a special geological process and its role in rock formation and minerageny. Magmatism and metamorphism in the history of the Earth. 11th All-Russian Petrographic Meeting (Vol. 2, pp. 58—59). Yekaterinburg: Publ. of Institute of Geology and Geochemistry of Ural Division of the RAS (in Russian).
Nechaienko, O. M., & Nikitchenko, I. M. (2010). Lithologic-stratigraphic characteristic of the Raihorodska suite of the Early Paleocene. Collection of Scientific Works of the Institute of Geological Sciences of the NASU, (3), 72—80 (in Ukrainian).
Orlyuk, M. I., & Bakarzhieva, M. I. (2006). Geomagnetic criteria and numerical magnetic modeling of diamond-promising structures. Geofizicheskiy zhurnal, 28(5), 30―40 (in Russian).
Orliuk, M., & Bakarzhieva, M. (2011). Geomagnetic criteria of diamond content of the Earth’s crust and 3D magnetic modelling of the prospective structures of the Inhulskyi megablock of the Ukrainian Shield. Heoloh Ukrayiny, (1), 30—44 (in Ukrainian).
Orlyuk, M. I., & Bakarzhieva, M. I. (2008). Three-dimensional magnetic model of Zelenogaysky prospect for diamonds. Geofizicheskiy zhurnal, 30(4), 140—149 (in Russian).
Radzivill, A., & Kudelia, Yu. (2009). On the peculiarities of the Alpine tectonic-magmatic activity manifestations of the Ukrainian shield. Heoloh Ukrayiny, (4), 72—83 (in Ukrainian).
Ruzina, M. V., Tereshkova, O. A., & Vavrish, N. G. (2013). Volcanoclastic kimberlites of the central region of the Ukrainian shield. Miners Forum 2013: International Science and Technology Conference, 4 (pp. 7—12). Dnipropetrovsk: SHEI “National Mining University” (in Russian).
Ruzina, M. V., Tereshkova, O. A., & Vavrish, N. G. (2014). Evaluation of the diamond bearing potential of the pyroclastic kimberlites of the Ingul megablock of the Ukrainian Shield. Heoloho-mineralohichnyy visnyk Kryvorizkoho natsionalnoho universytetu, (1-2), 28—33 (in Russian).
Rybalchenko, A. Ya., Rybalchenko, T. M., & Silayev, V. I. (2011). Theoretical foundations of forecasting and exploration of tuffisite type primary diamond deposits. Proceedings of the Komi Science Centre of the Ural Division of the RAS, (1), 54—66 (in Russian).
Tereshkova, O. A. (2011). Lithologic and facies composition and diamond prospects of the Raihorodska strata of the Inhulskyi megablock of the Ukrainian Shield. Extended abstract of candidate’s thesis. Dnipropetrovsk (in Ukrainian).
Falkovitch, A. L., Stefanskiy, V. L., Kalashnik, A. A., Tereshkova, O. A., & Stefanskiy, M. V. (2008). New data on the genesis and geological structure of the Raygorodskaya stratum of the Gruzskaya area of the Kirovograd district. Naukovyy visnyk Natsionalnoho hirnychoho universytetu, (7), 78—81 (in Russian).
Fedoryshyn, Yu., & Triska, N. (2008). Petrographic features of Mesozoic and Cenozoic kimberlite (lamproite) volcanism in the central part of the Inhulskyi megablock (Ukrainian Shield). Mineralohichnyy zbirnyk, 58(1-2), 73—79 (in Ukrainian).
Yatsenko, Н., Kyrianov, M., Kalashnyk, H., Hayovskyi, O., Slyvko, Ye., Yatsenko, I., & Solomatina, L. (2009). Mineralogical features of Kirovohrad block cover ore-bearing rocks (Ukrainian Shield) on example of terrigene-clay diamond-bearing formation. Mineralohichnyy zbirnyk, 59(1), 144—159 (in Ukrainian).
Yatsenko, H. M., Bekesha, S. M., Hayovskyi, O. V., & Yatsenko, I. H. (2011). Mineral features and ore content of fluidizate-explosive structures (on example of Kirovohrad megablock of the Ukrainian Shield). Zapysky Ukrayinskoho mineralohichnoho tovarystva, 8, 234—237 (in Ukrainian).
Hayovskyi, O. V. (2015). Activation periods of Kirovohrad protoplatform block (Ukrainian shield) and formation of diamond-bearing rocks. Naukovyy visnyk Natsionalnoho hirnychoho universytetu, (6), 15—24.
Kaminsky, F. V. (2017). The Earth’s Lower Mantle. West Vancouver, BC: Springer, KM Diamond Exploration Ltd. doi: 10.1007/978-3-319-
-0
Kjarsgaard, B. A., Harvey, S., McClintock, M., Zonneveld, J. P., Du Plessis, P., McNeil, D., & Heaman, L. (2009). Geology of the Orion South kimberlite, Fort à la Corne, Canada. Lithos, 112(1), 600—617. doi:10.1016/j.lithos.2009.05. 039.
Lefebvre, N., & Kurszlaukis, S. (2008). Contrasting eruption styles of the 147 kimberlite, Fort à la Corne, Saskatchewan, Canada. Journal of Volcanology and Geothermal Research, 174(1-3), 171—185. doi: 10.1016/j.jvolgeores.2007.12.048.
Ruzina, M. V., Tereshkova, O. A., Bilan, N. V., & Vunda, N. G. (2016). Prospects for diamond content in raygorodska strata of the Ukrainian Shield. Naukovyy visnyk Natsionalnoho hirnychoho universytetu, (1), С. 11—18.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Геофізичний журнал
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
1. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства даної роботи і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі .
2. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на не ексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховище або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивної обговоренню, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивись The Effect of Open Access).
