Тяжіння Землі - причина землетрусів

Автор(и)

  • S. V. Mishin Північно-Східний комплексний науково-дослідний інститут ім. Н. А. Шило ДВО РАН, Російська Федерація
  • A. A. Panfilov Північно-Східний комплексний науково-дослідний інститут ім. Н. А. Шило ДВО РАН, Російська Федерація
  • I. M. Hasanov Північно-Східний комплексний науково-дослідний інститут ім. Н. А. Шило ДВО РАН, Російська Федерація

DOI:

https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v41i6.2019.190079

Ключові слова:

earthquake, seismic radiation, weight, momentum, energy

Анотація

Зроблено спробу описати сейсмічні процеси засобами класичної механіки. Оцінено динамічні параметри землетрусів — енергію, імпульс, сили, що визначають рух мас.

Розглянуто модель процесу землетрусу, що включає дію тяжіння планети на розподіл мас гірських порід, що складають земну кору. В моделі земна кора — це комплекс геологічних тіл, упорядкованих дією тяжіння планети. Відмінності в щільності рівних обсягів матеріалу кори ізостазії приводить до формування гірських споруд, характерних для земної поверхні. В результаті руйнування опорної площини таких структур блок гірських порід зміщується вниз, набуваючи в процесі гальмування механічного імпульсу. На думку авторів, саме цей імпульс визначає магнітуду землетрусу.

Імпульс поширюється в суцільному середовищі у вигляді сейсмічного випромінювання. Фронт хвилі створює тиск на непорушене середовище, який визначає макропроцеси, вимірювані балами. Таким чином, параметрами землетрусу є маса (вага) блока гірських порід, магнітуда (механічний імпульс при ударі). Сейсмічне випромінювання — це поширення механічного імпульсу і тиск хвильового фронту (згасання імпульсу з часом), що визначає макроефекти землетрусу.

Для оцінювання значень динамічних параметрів процесу землетрусу (зміщення маси, механічного імпульсу, тиску хвильового фронту запропоновано номограму. Магнітуда сейсмічної події має розмірність механічного імпульсу, а бал (інтенсивність землетрусу) — розмірність тиску.

Номограма розділена на кілька частин. Перша частина дає змогу аналізувати джерело випромінювання — зв’язок випроміненого імпульсу з масою тіла і енергією процесу. Наступна частина номограми відображає щільність імпульсу на одиницю площі хвильового фронту, яка зменшується пропорційно квадрату відстані від джерела, що описує сферичне поширення сейсмічного випромінювання в ізотропному середовищі. Третя частина номограми оцінює значення середнього сейсмічного тиску фронту випромінювання. Остання частина номограми дає змогу оцінити емпіричні характеристики сейсмічної події. Встановлено зв’язок між шкалою сейсмічного тиску і нормативної шкалою сейсмічної інтенсивності MSK-64. Як приклад проаналізовано параметри Спітакського землетрусу від 7 грудня 1988 р.

Посилання

Aki, K., & Richards, P. (1983). Quantitative Seismology. Moscow: Mir, 336 p. (in Russian).

Bridgman, P. (1955). Studies of large plastic deformations and fracture. Moscow: Foreign Literature Publ. House, 444 p. (in Russian).

Genkin, M. D. (Ed.). (1981). Vibration in technology. Handbook in 6 volumes. Vol. 5. Measurements and tests. Moscow: Mashinostroyeniye, 496 p. (in Russian).

Vorobiev, A. A. (1974). Physical conditions of occurrence of deep matter and seismic phenomena. In 2 volumes. Tomsk: Publ. House of Tomsk State University (in Russian).

Gedakyan, E. G., Golinskiy, G. L., & Papalashvili, V. G. (1991). Spitak earthquake of December 7, 1988. Isoseist maps. In Earthquakes in the USSR in 1988 (pp. 74―86). Moscow: Nauka (in Russian).

Gorshkov, G. P. (1984). Regional seismotectonics of the south of the USSR. Alpine belt. Moscow: Nauka, 272 p. (in Russian).

Dmitriev, A. P., Kuzyaev, L. S., Protasov, Yu. I., & Yamshchikov, V. S. (1969). Physical properties of rocks at high temperatures. Moscow: Nedra, 160 p. (in Russian).

Kondorskaya, N. V., Vandysheva, N. V., & Zakharova, A. I. Spitak earthquake of December 7, 1988. Instrumental data. In Earthquakes in the USSR in 1988 (pp. 60―74). Moscow: Nauka (in Russian).

Kostrov, B. V. (1975). The mechanics of the source of a tectonic earthquake. Moscow: Nauka, 172 p. (in Russian).

Mishin, S. V. (2016). About experiments in seismology. Sodruzhestvo, (3), 105―109 (in Russian).

Mishin, S. V. (2013). About the physics of seismic processes. Experiments and models. Lambert Academic Publishing, 196 p. (in Russian).

Mishin, S. V., & Khasanov, I. M. (2015). About the physics of seismic processes. Geofizika, (4), 73―80 (in Russian).

Pevnev, A. K. (2003). Ways to practical earthquake prediction. Moscow: GEOS, 152 p. (in Russian).

Ramberg, H. (1985). Gravity and strain in the earth’s crust. Moscow: Nedra, 399 p. (in Russian).

Salnikov, A. S., Staroseltsev, V. S., & Sobolev, P. N. (2014). Report on the results of work on the object «Creation of a reference geological and geophysical profile 3 Far East (North-Eastern section)». Rosgeolfond TFGI in the Far Eastern Federal District (in Russian).

Churinov, M. V. (Ed.). (1974). Handbook of engineering geology. Moscow: Nedra, 408 p. (in Russian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-26

Як цитувати

Mishin, S. V., Panfilov, A. A., & Hasanov, I. M. (2019). Тяжіння Землі - причина землетрусів. Геофізичний журнал, 41(6), 213–222. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v41i6.2019.190079

Номер

Розділ

Наукове повідомлення