Оцінка вуглеводневого потенціалу підняттів в осадових басейнах за даними вивчення їх геологічної історії (на прикладі структури Атешгях на Бакинському архіпелазі)
DOI:
https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v42i2.2020.201744Ключові слова:
hydrocarbon potential, backstripping, paleoprofile, deposition rate, Clarke numberАнотація
Накопичений вміст органічної речовини в осадовому басейні сильно залежить від геологічних умов його формування, зокрема від темпу осадження відповідно з геологічними епохами. Літологічні і стратиграфічні розрізи та інші доступні пов’язані з темою геологічні дані дають змогу реконструювати палеографічні профілі структури, наприклад, складка або підняття для різних періодів часу. З відновлених палеопрофілей (техніка «backstripping» ― зворотного моделювання) можуть бути наближено оцінені швидкості розвитку складки і швидкості осадження порід для минулих геологічних епох. Зроблено спробу встановити потенціал відповідних літологічних одиниць як материнських порід для родовищ вуглеводнів, визначаючи швидкості седиментації для декількох тимчасових періодів геологічної історії структури, що містить вуглеводень. В якості дослідно-методичного дослідження розглянуто підняття Атешгях як великої акваторіальної антиклінальної структури в центральній частині Бакинського архіпелагу в Каспійському морі. Швидкості росту складки для цієї структури монотонно збільшувалися в часі від 0,3―0,4 км/млн років до початку палеоцену, остаточно досягаючи значень 0,5―1,3 км/млн років. Цей результат узгоджується з подібними палеографічними реконструкціями, про які нещодавно повідомлялося для інших перспективних структур в цьому регіоні. Швидкість відкладення осадів, зазвичай, з часом збільшується з деякими варіаціями відповідно до змін палеогеографії. Існує деяке граничне значення швидкості відкладення порід, менше якої структура не здатна продукувати/акумулювати вуглеводневу речовину в істотних або промислово привабливих кількостях. Це спостереження може бути використано як практичний метод для зв’язку реконструкцій розвитку структури з очікуваннями, що стосуються її вуглеводневого потенціалу. За винятком палеоцену і еоцену інші стратиграфічні інтервали в структурі були сприятливі для нагромадження органічної речовини в потенційній материнській породі, принаймні, в концентраціях вище кларкових.
Посилання
Aliyev, A.A. (2006). Mud volcanism of the South Caspian oil and gas basin. Geologiya i poleznyye iskopayemyye Mirovogo okeana, (3), 35―51 (in Russian).
Aliyev, A.A., Guliyev, I.S., Dadashev, F.M., & Rahmanov, R.R. (2015). Atlas of the world mud volcanoes. Nafta Press Publ. House, p. 302. (in Russian).
Aliyev, A.A., Guliyev, I.S., Yusifzade, Kh.B., & Shikhaliyev, Y.A. (1985). Map of oil-and-gas fields and perspective structures of the Respublic of Azerbaijan. Scale 1 : 500 000. Moscow (in Russian).
Gurbanov, V.Sh., Babayev, M.S., Narimanov, N.R., Shpyrko, S., & Gahramanov, G.N. (2019). Oil-and-gas perspectives of Ateshgah structure (Baku Archipelago) in the context of its geological history: XIIІ International Scientific Conference «Monitoring of Geological Processes and Ecological Condition of the Environment», 12―15 November 2019, Kyiv, Ukraine.
Narimanov, N., Babayev, N., Gahramanov, G., & Javad-Zadeh, Z. (2019). Cenozoic stage of development of local structures of the Lower Kura Depression and Baku Archipelago related to their oil-and-gas prospectivity. Geological Journal, 54(4), 2419―2430. https://doi.org/10.1002/gj.3304.
Sokolov, B.A. (1985). Evolutionary-dinamic criteria of the oil-and-gas content of the entrails of the Earth. Moscow: Nedra, p. 168 (in Russian).
Vassoyevich, N.B. (1988). Oil-and-gas content of sedimentary basins. Selected works. Moscow: Nauka, p. 260 (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Геофізичний журнал
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
1. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства даної роботи і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі .
2. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на не ексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховище або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивної обговоренню, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивись The Effect of Open Access).
