Бази даних цитувань та ідентифікатори дослідників
DOI:
https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v42i3.2020.204703Ключові слова:
ORCID, DOI, наукові публікації, цитування, видимість, ідентифікатори авторів, профіль вченого, Google Scholar, Web of Science, ScopusАнотація
На сьогодні існує велика кількість ресурсів для пошуку наукової інформації, як комерційних, так і безкоштовних. В аспектi пошуку та аналізу наукових публікацій інтенсивний розвиток інформаційних технологій привів до якісних та навіть революційних змін. Незважаючи на насиченість ринку технологічних інструментів, програмного забезпечення, інструментів інформаційних технологій і комунікації, що оточують діяльність вчених, багато з них не використовуються або використовуються недостатньо, оскільки вони не відомі академічній спільноті. Не існує також єдиного інструменту, здатного задовольнити всі потреби вчених в процесі підготовки і рецензування статей. Основним предметом цієї статті є огляд та короткий аналіз інформаційних ресурсів і систем, ідентифікаторів і профілів вчених. Описані основні пошукові системи, бази даних цитувань, бібліотечні інформаційно-пошукові системи, які може і повинен використовувати український вчений для пошуку наукової літератури. Розглянуто відмінності пошуку інформації в комерційних базах даних від стандартного пошуку в Інтернеті. Наведено приклади практичного використання баз даних цитувань. Результати дослідження профілів наукових співробітників Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна свідчать про недостатнє використання сервісів Google Scholar вченими і наявність значного потенціалу щодо збільшення частки їх видимості у світових науково-інформаційних потоках. Лише третя частина всіх працівників Інституту з науковим ступенем мають профіль в Google Scholar. Показано, що висока статистика цитування ґрунтується не тільки на якості та актуальності наукових праць, а й на активності дослідника в сучасному медійному просторі. Надано рекомендації щодо реєстрації та використання міжнародного ідентифікатора дослідників ORCID (Open Researcher and Contributor ID).
Посилання
Vasiliev, O., & Chyoch, V. (2009). Scientific information retrieval systems (Review). Bibliotechna planeta, (2), 11—16 (in Ukrainian).
Gordin, V. M. (2007). Selected Works and Memories. Moscow: Edition of the Institute of Earth Physics RAS, 138 p. (in Russian).
Gordin, V. M., & Tikhotskiy, S. A. (2004). Bibliographic database “Gravimetry and magnetometry”: history of creation, state of affairs and prospects: Issues of the theory and practice of geological interpretation of gravitational, magnetic and electric fields. Materials of the 31st session of the D. Uspensky International Seminar (Moscow, January 26—29, 2004) (pp. 20—21). Moscow: Edition of the Institute of Applied Physics, Russian Academy of Sciences (in Russian).
Grinchenko, V. T. (2019). Transition from content to form. The road to the mirror. Visnyk NAN Ukrayiny, (5), 48—51 (in Ukrainian).
Guz, A. N. (2006). On the formation of the information scientific space. Prykladna mekhanika, 42(11), 3—29 (in Russian).
Guz, A. N., Ruschitsky, Ya. Ya., & Chernyshenko, I. S. (2008). On modern approaches to the evaluation of scientific publications. In Science of Ukraine in the world information space (Is. 1, pp. 4—14). Kyiv: Akademperiodika (in Russian).
Didenko, Yu. V., & Radchenko, A. I. (2017). Publication activity as a way of scientific communication and pursuit of ratings. Visnyk NAN Ukrayiny, (9), 82—98. https://doi.org/10.15407/visn2017.09.082 (in Ukrainian).
Report on the activities of the National Academy of Sciences of Ukraine in 2018. (2019). Kyiv: Akademperiodika, 596 p. (in Ukrainian).
Kasatkin, D. Yu. (2015). Methods for determining the citation index and scientometric ratings of scientific publications. Bioresursy i pryrodokorystuvannya, 7(5-6), 66—80 (in Ukrainian).
Kryazhych, O. O. (2015). Features of work with authors — young scientists. In Science of Ukraine in the world information space (Is. 11, pp. 36—42). Kyiv: Akademperiodika. https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.391.085 (in Ukrainian).
Kukharchuk, E. (2014). World scientometric systems. Bibliotechnyy visnyk, (5), 7—11 (in Ukrainian).
Lande, D. V., Snarskiy, A. A., & Bezsudnov, I. V. (2009). Internet: Navigation in complex networks: models and algorithms. Moscow: LIBROCOM, 264 p. (in Russian).
Lossovskiy, E. K. (2000). Philosophy and scientometrics of natural sciences and systems of flows of geophysical information: a review. Geofizicheskiy zhurnal, 22(6), 93—107 (in Russian).
Lossovskiy, E. K. (2002). On the philosophy, technology and patterns of production and measurement of systems of flows of natural scientific knowledge. Geofizicheskiy zhurnal, 24(1), 53—66 (in Russian).
Hrynevych, L. (2019). Each state university or scientific institution will be able to connect to Scopus and Web of Science at the expense of the budget — access will be provided from June 1. Retrieved from https://mon.gov.ua/ua/news/liliya-grinevich-kozhen-derzhavnij-vish-chi-naukova-ustanova-zmozhe-pidklyuchitisya-do-scopus-ta-web-science-za-koshti -byudzhetu-dostup-zabezpechat-z-1-chervnya (in Ukrainian).
Mazov, N. A., & Gureev, V. N. (2014). The role of uniform identifiers in information-bibliographic systems. Nauchno-tekhnicheskaya informatsiya. Ser. 1, (9), 32—37 (in Russian).
Markusova, V. A. (2014). Introduction. On the occasion of the 50th anniversary of the Science Citation Index: The History and Development of Scientometrics. In M. A. Akoev (Ed.), Guide to scientometrics: indicators of the development of science and technology (pp. 14—48). Yekaterinburg: Publ. House Ural. University. https://doi.org/10.15826/B978-5-7996-1352-5.0003 (in Russian).
Meylikhov, E. Z. (2014). Why and how to write scientific articles. Scientific and technical guidance. Dolgoprudny: Intellekt, 160 p. (in Russian).
Mriglod, O. I., & Nazarovets, S. A. (2019). Scientometrics and management of scientific activity: once again about the world and Ukrainian. Visnyk NAN Ukrayiny, (9), 81—94. https://doi.org/10.15407/visn2019.09.081 (in Ukrainian).
Novikov, D. A. (2015). Will we compete with «Hirsch»? (Reflections on scientometrics). Vysshee obrazovaniye v Rosii, (2), 5—13 (in Russian).
Orovetskiy, Yu. (2008). In memory of a departed comrade. Geofizicheskiy zhurnal, 30(4), 167—168 (in Russian).
Radchenko, A. I., & Yatskiv, T. M. (2015). System of digital DOI identifiers for journals of the NAS of Ukraine. In Science of Ukraine in the world information space (Is. 11, pp. 18—23). Kyiv: Akademperiodika (in Ukrainian).
Savostyanov, N. A., & Savostyanov, Yu.N. (2007). How to write articles and make reports. Geofizika, (6), 81—85 (in Russian).
Solovyanenko, D. (2012). Policy of indexing publications in scientometric databases Web of Science and SciVerse Scopus. Bibliotechnyy visnyk, (1), 6—21 (in Ukrainian).
Tikhonkova, I. A. (2014). DOI (Digital Object Identifier) for scientific journals. Practical advice to small publishers. In Science of Ukraine in the world information space (Is. 10, pp. 29—40). Kyiv: Akademperiodika (in Russian).
Tykhonkova, I. O. (2010). International databases of scientific literature SCOPUS, INDEX COPERNICUS, DOAJ, ELIBRARY, Russian index of scientific citation open new opportunities for scientific journals of Ukraine. Experience of the magazine «Biopolymers and cell». In Science of Ukraine in the world information space (Is. 3, pp. 27—32). Kyiv: Akademperiodika (in Ukrainian).
Tykhonkova, I. O. (2019). Reviewing is the cornerstone of scientific communication. Possibilities Publons for the scientist, the magazine, the administrator. In Science of Ukraine in the world information space (Is. 16, pp. 85—93). Kyiv: Akademperiodika (in Ukrainian).
Ukrainian scientists received free access to the full texts of the leading scientific publishing house Springer Nature — the Ministry of Education and Science provided the connection from January 3. (2020). Retrieved from https://mon.gov.ua/ua/news/ukrayinski-vcheni-otrimali-bezkoshtovnij-dostup-do-povnih-tekstiv-providnogo-naukovogo-vidavnictva-springer-nature-mon-zabezpechilo-pidklyuchennya-z -3-sichnya (in Ukrainian).
Tchaikovsky, Yu. B., Silkina, Yu. V., & Potocka, O. Yu. (2013). Scientometric bases and their quantitative indicators (Part I. Comparative characteristics of scientometric bases). Visnyk NAN Ukrayiny, (8), 89—98 (in Ukrainian).
Yakimchik, A. I. (2019). Jupyter Notebook: an interactive science computing system. Geofizicheskiy zhurnal, 41(2), 112—121. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v41i2.2019.164458 (in Russian).
Yatskiv, A. I. (2019). Publication activity of the National Academy of Sciences of Ukraine and new European trends in open access to publications. Visnyk NAN Ukrayiny, (5), 44—48 (in Ukrainian).
Yatskiv, T. M., & Danilova, A. D. (2019). Increasing the number of appeals to scientific publications: seven steps together with CrossRef. In Science of Ukraine in the world information space (Is. 16, pp. 94—112). Kyiv: Akademperiodika. https://doi.org/10.15407/ akademperiodyka.391.094 (in Ukrainian).
Blackburn, R., Brown, J., Buys, M., Cardoso, A., Demain, P., Demeranville, T. et al. (2019).
ORCID Public Data File 2019. figshare. Dataset. https://doi.org/10.23640/07243.9988322.v2.
Chebercus, D., & Nazarovets, S. (2019). Ukrainian open index maps local citations. Nature, 575(7784), 596—596. https://doi.org/10.1038/d41586-019-03662-6.
Granshaw, S.I. (2019). Research identifiers:
ORCID, DOI, and the issue with Wang and Smith. Photogrammetric Record, 34(167), 236—243. https://doi.org/10.1111/phor.12290.
Credit where credit is due. (2009). Nature, 462 (7275), 825—825. https://doi.org/10.1038/ 462825a.
Haak, L. L., Fenner, M., Paglione, L., Pentz, E., & Ratner, H. (2012). ORCID: a system to uniquely identify researchers. Learned Publishing, 25(4), 259—264. https://doi.org/10.1087/20120404.
Lariviere, V., Haustein, S., & Mongeon, P. (2015) The Oligopoly of Academic Publishers in the Digital Era. PLoS ONE, 10(6). https://doi.org/10.1371/journal.pone.0127502.
Lazarev, V. S., & Nazarovets, S. A. (2018). Don’t dismiss non-English citations. Nature, 556(7700), 174—174. https://doi.org/10.1038/d41586-018-04169-2.
Martinez-Lopez, J. I., Barron-Gonzalez, S., & Lopez, A. M. (2019). Which Are the Tools Available for Scholars? A Review of Assisting Software for Authors during Peer Reviewing Process. Publications, 7(3). https://doi.org/10.3390/publications7030059.
Martin-Martin, A., Orduna-Malea, E., Thelwall, M., & Lopez-Cozar, D. (2018). Google Scholar, Web of Science, and Scopus: A systematic comparison of citations in 252 subject categories. Journal of Informetrix, 12(4), 1160—1177. https://doi.org/10.1016/j.joi.2018.09.002.
Magnus, M., Antczak, M., Zok, T., Wiedemann, J., Lukasiak, P., Cao, Y., Bujnicki, J. M., Westhof, E., Szachniuk, M., & Miao, Z. (2020). RNA-Puzzles toolkit: a computational resource of RNA 3D structure benchmark datasets, structure manipulation, and evaluation tools. Nucleic Acids Research, 48(2), 576—588. https://doi.org/10.1093/nar/gkz1108.
Nazarovets, S. A. (2018). Black Open Access in Ukraine: Analysis of Downloading Sci-Hub Publications by Ukrainian Internet Users. Science and Innovation, 14(2), 19—24. https://doi.org/10.15407/scin14.02.019.
Niyazov, Y., Vogel, C., Price, R., Lund, B., Judd, D., Akil, A., Mortonson, M., Schwartzman, J. & Shron, M. (2016). Open access meets discoverability: Citations to Articles to Academia.edu. PLoS ONE, 11(2), e0148257. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0148257.
Perkel, J. M. (2014). TOOLBOX SCIENTIFIC WRITING: THE ONLINE COOPERATIVE. Nature, 514(7520), 127—128. https://doi.org/10.1038/514127a.
Shvartsman, M. E., Lebedev, V. V. & Skalaban, A. V. (2017). Sci-Hub as a mirror of research and educational institutions’ acquisition of E-resources. Integration of Education, 21(3), 522—534. https://doi.org/10.15507/1991-9468.088.021.201703.522-534.
Travis, J. (2016). In Survey, most give thumbs-up to pirated papers. Science. https://doi.org/10.1126/science.aaf5704.
Van Noorden, R. (2014). Google Scholar pioneer on search engine’s future. Nature, (November). https://doi.org/10.1038/nature.2014.16269.
Yakimchik, A. I., & Shabatura, S. O. (2019). About scientific computing within Python and Jupyter notebook: 18th International Conference «Geoinformatics: Theoretical and Applied Aspects». https://doi.org/10.3997/2214-4609.201902091.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Геофізичний журнал
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
1. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства даної роботи і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі .
2. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на не ексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховище або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивної обговоренню, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивись The Effect of Open Access).
