Палеообстановки нагромадження осадів, грязьовий вулканізм і міграція вуглеводнів у Південнокаспійському басейні
DOI:
https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v42i3.2020.204710Ключові слова:
міграція вуглеводнів, грязьовий вулканізм, річкові системи, нафтогазові родовища, неньютонівська рідинаАнотація
Інститут нафти і газу НАН Азербайджану, Баку, Азербайджан
Одним з не до кінця вирішених питань геології нафти і газу залишається механізм міграції вуглеводнів і формування нафтогазових родовищ. Відомо, що для утворення покладів необхідна наявність в осадової товщі земної кори не лише материнських порід, порід-колекторів і порід-покришок, а й шляхів міграції, за якими утворені в материнських породах вуглеводні зможуть мігрувати у завчасно сформовані пастки. Наведено результати новітніх досліджень на основі комплексної геологічної інтерпретації даних 2D/3D сейсморозвідки та промислової геофізики, що дало змогу виявити механізм утворення грязьового вулканізму, з яким, на думку авторів, пов’язана міграція вуглеводнів з нафтогазоматеринських порід у породи-колектори, причому канали грязьових вулканів розглянуто як основні шляхи міграції. Автори вважають, що геодинамічні процеси, пов’язані з тангенціальним стисненням усього басейну, і грязьовий вулканізм, що продовжуються і нині, створюють сприятливі умови для первинної міграції вуглеводнів з нафтогазоматеринської товщі у вулканічні канали грязьових вулканів і вторинну міграцію в пласти-колектори. Виявлено, що продуктив на товща нижнього пліоцену є сукупністю різних за формою і літологічним складом геологічних тіл, утворених палеоруслами річок, які гідравлічно ізольовані один від одного, а пліоценові структури з амплітудами, що сягають 500 м, розділені глибокими синкліналями, які перешкоджають горизонтальній міграції флюїдів. Установлено, що на глибинах, які відповідають нафтогазоносним горизонтам продуктивної товщі, відсутня система розломів і тріщин, через які могла б відбуватися вертикальна міграція флюїдів з нафтогазоматеринської товщі в породи-колектори. Отже, найімовірнішим механізмом, який регулює вертикальну міграцію УВ, є грязьовий вулканізм.
Посилання
Abdullaev, N., Riley, G., & Bauman, E. (2011). The history of sedimentation of the productive stratum in the South Caspian, taking into account the sinking of the basin (Part II). Azerbaydzhanskoye neftyanoye khozyaystvo, (5), 8—14 (in Russian).
Abdullaev, N., Riley, G., Grin, T., & Bauman, E. (2010). The history of sedimentation of the productive stratum in the South Caspian, taking into account the sinking of the basin (Part I). Azerbaydzhanskoye neftyanoye khozyaystvo, (9), 8—17 (in Russian).
Alizade, A. A., Guliev, I. S., Mamedov, P. Z., Alie¬va, E. G., Feizullaev, A. A., & Guseinov, D. A. (2018a). Productive stratum of Azerbaijan. Vol. I. Moscow: Nedra, 305 p. (in Russian).
Alizade, A. A., Guliev, I. S., Mamedov, P. Z., Alieva, E. G., Feizullaev, A. A., & Guseinov, D. A. (2018b). Productive stratum of Azerbaijan. Vol. II. Moscow: Nedra, 236 p. (in Russian).
Belozerov, V. B. (2011). The role of sedimentation models in the electro-facies analysis of terrigenous deposits. Izvestiya Tomskogo politekhnicheskogo universiteta, 319(1), 116—123 (in Russian).
Hobson, G. D. (Ed.). (1980). Advances in Petroleum Geology. Moscow: Nedra, 328 p. (in Russian).
Yezhova, A. V. (2014). Lithology. Short course: study guide. Tomsk: Publishing House of Tomsk Polytechnic University, 102 p. (in Russian).
Itenberg, S. S. (1987). Interpretation of the results of geophysical surveys of wells. Moscow: Nedra, 375 p. (in Russian).
The model of the deep structure of the South Caspian basin. (2006). Retrieved from http://www.wdcb.ru/sep/sedimentary_basins/Caspsea/models/SCasp_mod.ru.html (in Russian).
Muromtsev, V. S. (1984). Electrometric geology of sand bodies of lithological oil and gas traps. Leningrad: Nedra, 260 p. (in Russian).
Mustafaev, I. S. (1963). Lithofacies and paleogeography of Middle Pliocene oil and gas deposits of the Caspian Basin. Baku: Azerneshr, 194 p. (in Russian).
Shirali, I. Ya., Yusifov, M. G., Mamedova, M. A., & Balaev, E. S. (2014). The origin of the Absheron facies of the productive stratum and its range in the South Caspian. Azerbaydzhanskoye neftyanoye khozyaystvo, (2), 3—11 (in Russian).
Yusubov, N. P., & Guliev, I. S. (2015). The lithological-facies models of the Garadag, March 8, Sangachaly-deniz, Duvani-deniz, Bulla-adasy and Bulla-deniz fields, dated to the «interval break» according to GIS data.Azerbaydzhanskoye neftyanoye khozyaystvo, (5), 3—8 (in Russian).
Yusubov, N. P., & Guliev, I. S. (2018). The role of mud volcanism in the formation of oil and gas fields. Azerbaydzhanskoye neftyanoye khozyaystvo, (9), 13—24 (in Russian).
Abreu, V., & Nummedal, D. (2007). Miocene to Quaternary Sequence Stratigraphy of the South and Central Caspian Basins. In P. O. Yilmaz & G. H. Isaksen (Eds.), Oil and Gas of the Greater Caspian Area (Vol. 55, pp. 65—86). AAPG Studies in Geology.
Hinds, D. J., Simmons, M. D., Allen, M. B., & Aliyeva, E. (2007). Architecture Variability in the Pereriva and Balakhany Suites of the Neogene productive series, Azerbaijan: Implications for reservoir quality. In P. O. Yilmaz & G. H. Isaksen (Eds.), Oil and Gas of the Greater Caspian Area (Vol. 55, pp. 87—107). AAPG Studies in Geology.
Javanshir, R. J., Riley, G. W., Duppenbecker, S. J., & Abdullayev, N. R. (2015). Validation of lateral fluid flow in an overpressured sand-shale sequence during development of Azeri-Chirag-Gunashli oil field and Shah-Deniz gas field: South Caspian Basin, Azerbaijan. Marine and Petroleum Geology, 59, 593—610.
Yusubov, N. P., & Yusubov, X. N. (2010). About prediction of petrophysical and hydrodynamic models of Galmaz gas storage based on well logging data. Geophysical News in Azerbaijan, (3), 28—32 (in Azerbaijani).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Геофізичний журнал
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
1. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства даної роботи і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі .
2. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на не ексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховище або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивної обговоренню, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивись The Effect of Open Access).
