Особливості динаміки температури і солоності поверхневого шару води в протоці Босфор і на його чорноморському шельфі
DOI:
https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v42i4.2020.210674Ключові слова:
Чорне море, протока Босфор, температура, солоність, широтний розподіл, сезонний хід, середні значення, екстремумиАнотація
За даними безперервної реєстрації по ходу судна температури і солоності поверхневого шару води на чорноморському шельфі протоки Босфор і в самій протоці за середньомісячними значеннями за 1998—2000 рр. розраховано середні за три роки їх значення — відповідно 15,45 °С; 17,37 ‰ та 15,20 °С; 17,48 ‰, а також оцінено їх широтний розподіл і сезонний хід. Виявлено своєрідний широтний розподіл температури і солоності поверхневого шару води: на шельфі ізолінії мають меридіональну спрямованість , оскільки в їх мінливості домінував кліматичний фактор; у протоці термохалінні характеристики істотно різняться в результаті дії динамічного фактора — процесу перемішування вод, що зіткнулись. Чорноморська вода з надходженням у протоку повільно змішується із середземноморською водою у придонному шарі. Досягнувши порогу, процес з повільного (зі швидкістю зміни за температурою і солоністю, відповідно, 0,5 °С і 1,1 ‰ на 1 градус широти) перетворюється на лавиноподібний (зі швидкістю 5,9 °С і 6,4 ‰ на 1 градус широти), що визначає особливості розподілу температури і солоності води в протоці Босфор. Установлено, що внаслідок проходження через протоку чорноморська вода у середньому знижує свою температуру на 1,5 °С і підвищує солоність на 1,5 ‰. Сезонний хід температури води в протоці має нижчі значення, ніж на шельфі. У річному ході солоності води на шельфі виявлено існування двох екстремумів (основного і вторинного), в результаті процесу змішування в протоці Босфор води, що надійшли, втрачають вторинний екстремум солоності. Встановлено цілорічну наявність вод зі зменшеною солоністю у районі стику шельфу і протоки (за широтою 41,25° с. ш.). Це пояснюється узбережною течією, що поширюється вузькою смугою вздовж північного узбережжя Туреччини. В результаті в протоку надходять насамперед води узбережної течії, а не з відкритих акваторій шельфу. Меридіональна ширина цієї течії за попереднім оцінюванням коливається до 10 км.
Посилання
Andrianova, O.R., Belevich, R.R., & Skipa, M.I. (2019). Marmara Sea waters with the Mediterranean origin in the formation of the salinity and dynamics fields in the Black Sea. Geofizicheskiy zhurnal, 41(5), 235―249. http://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v41i5.2019.183639 (in Russian).
Bogdanova, A.K. (1972). Seasonal and interannual fluctuations in water exchange through the Bosporus. In Biology of the Sea (is. 27, pp. 41―54). Kiev: Naukova Dumka (in Russian).
Goryachkin, Yu.N., & Ivanov, V.A. (2006). Black Sea level: past, present and future. V.N. Eremeev (Ed.). Sevastopol: Edition of the Marine Hydrophysical Institute of the NAS of Ukraine, 210 p. (in Russian).
Zubov, N.N. (1956). Fundamentals of the doctrine of the strains of the oceans. Moscow: Geografiz, 240 p. (in Russian).
Ivanov, V.A., & Belokopytov, V.N. (2011). Oceanography of the Black Sea. Sevastopol: Ed. of the Marine Hydrophysical Institute of the NAS of Ukraine, 213 p. (in Russian).
Ilyin, Yu.P. (2016). Climatic changes in the hydrometeorological regime of the seas of Ukraine: Doctor’s thesis. Kiev, 380 p. (in Russian).
Sukhovey, V.F., Ruban, I.G., & Ibrishin, A.N. (2012). About the water exchange of the Black Sea with the Mediterranean and the current velocities in the Bosphorus. Ukrayinskyy hidrometeorolohichnyy zhurnal, (10), 217―225 (in Russian).
Popov Yu.I. & etc. (2016). Northwest part of the Black Sea: structure and climatic changes of oceanological fields. Odessa: Bukayev Vadim Viktorovich [PH]. 439 p. (in Russian).
Tolmazin, D.M. (1962) Field of currents and water exchange in the Bosporus. Okeanologiya, 2(1), 44-50 (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Геофізичний журнал
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
1. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства даної роботи і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі .
2. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на не ексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховище або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивної обговоренню, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивись The Effect of Open Access).
