Інструментальні спостереження на постійній мережі сейсмічного моніторингу Рівненської АЕС

Автор(и)

  • Yu.A. Andrushchenko Головний центр спеціального контролю НЦУВКЗ ДКА України, Україна
  • V.I. Osadchy Головний центр спеціального контролю НЦУВКЗ ДКА України, Україна
  • A.I. Liashchuk Головний центр спеціального контролю НЦУВКЗ ДКА України, Україна
  • I.V. Kornienko Головний центр спеціального контролю НЦУВКЗ ДКА України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v42i4.2020.210677

Ключові слова:

сейсмічна станція, землетрус, глибина, гіпоцентр, макросейсмічні спостереження

Анотація

У відповідності до договору № 1881 від 30.11.2018 р. між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”» і Національним центром управління та випробувань космічних засобів, фахівці Головного центру спеціального контролю проаналізували результати інструментальних спостережень на постійній мережі сейсмічного моніторингу Рівненської АЕС. Основна мета виконання робіт — аналіз результатів сейсмічного моніторингу та надання висновків щодо необхідності змін вихідних даних для оцінювання сейсмостійкості майданчика ВП Рівненської АЕС у Держатомрегулювання. Наведено відомості про організацію і облаштування мережі сейсмічного моніторингу в районі Рівненської АЕС, а також результати аналізу завадової обстановки та впливу мікросейсмів різного порядку на здатність реєстрації корисних сигналів на елементах мережі. За записами, отриманими з використанням сейсмічних датчиків, установлених у приладових свердловинах та на земній поверхні, розраховано усереднені значення мікросейсмічного фону в пунктах реєстрації. За результатами аналізу визначено, що середній рівень сейсмічного фону в районі розташування Рівненської АЕС змінюється в межах 0,003—0,424 мкм. Максимальна інтенсивність мікросейсмічних шумів спостерігається в районі промислового майданчика Рівненської АЕС. У процесі інструментальних спостережень зареєстровано локальні, регіональні й телесейсмічні події різної природи та енергетичного рівня. Переважна більшість епіцентрів зареєстрованих землетрусів знаходяться на території Румунії в сейсмоактивній зоні Вранча, в Польщі та у південній частині Білорусі. За результатами обробки сейсмічних записів визначено інтенсивності сейсмічних подій у районі розташування Рівненської АЕС, зроблено висновки щодо необхідності змін вихідних даних для оцінювання сейсмостійкості майданчика станції.

Посилання

Sharov, N.V., Malovichko, A.A., & Shchukin, Yu.K. (Eds.). (2007). Earthquakes and microseismicity in the Problems of Modern Geodynamics of the Eastern European Platform. Book. 2: Microseismicity. Petrozavodsk: Karelian Scientific Center of the Russian Academy of Sciences, 32 p. (in Russian).

Order of the State Inspectorate for Nuclear Regulation of Ukraine 17.10.2016 № 175. Requirements for seismic design and seismic safety assessment of nuclear power plant units. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1449-16#Text (in Ukrainian).

Sagalova, E.A. Implementation of long-term forecast in the Vrancea zone. Geofizicheskiy zhurnal, 9(6), 84—94 (in Russian).

Chekunov, A.V. (1986). Seismic region of Vrancea — tectonic aspect. Dopovidi AN URSR. Ser. B., (5), 21—26 (in Russian).

Bratt, S.R., & Bache, T.C. (1988). Locating events with a space network of regional arrays. Bulletin of the Seismological Society of America, 78, 780—798.

Coyne, J., Clark, K., & Lloyd, S. (2003). IDC Documentations. Geotool Software User Tutorial. 50 p.

Harjes, H.P. (1990). Design and siting of a new regional seismic array in Central Europe. Bulletin of the Seismological Society of America, (6), 1801—1817.

GSE/US/79. High-frequency noise characteristics of stations participating in the Group of scientific experts Second technical test April 22—June 2, 1991 (Committee on Disarmament). (1992). 130 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-09-18

Як цитувати

Andrushchenko, Y., Osadchy, V., Liashchuk, A., & Kornienko, I. (2020). Інструментальні спостереження на постійній мережі сейсмічного моніторингу Рівненської АЕС. Геофізичний журнал, 42(4), 133–141. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v42i4.2020.210677

Номер

Розділ

Статті