Геологічна будова та тектонічна еволюція українського сектора Чорного моря
DOI:
https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v42i5.2020.215072Ключові слова:
Чорне море, Одеський шельф, Східний басейн Чорного моря, Західний басейн Чорного моря, вал Андрусова, тектонічна еволюція, перевернуті рифтові структури, рифтинг, стиснення, месинська криза, мезозой, кайнозой, сейсмічна інтерпретаціяАнотація
Український сектор Чорного моря вивчений за даними МСГТ, отриманими після 1990 р. уздовж сейсмічних ліній загальною довжиною близько 30 000 км. У північній частині Чорного моря рифтогенез продовжувався з альбу до кінця сеноману та характеризувався відносно невеликим розтягом континентальної кори, що не привело до формування глибоководних (суб)океанічних басейнів. Рифтові розломи утворили три великі за розмірами рифтові басейни, кожен з яких складався із системи грабенів та напівграбенів. Один із субширотних рифтових басейнів займав сучасні площі Каркінітського прогину, Криловсько-Зміїної зони підняттів, валу Губкіна та Сулинської депресії на Одеському шельфі. Другий субширотний басейн включав території підняття Тетяєва, прогину Сорокіна, підводного продовження кримських складок і, вочевидь, Кримських гір. Третій рифтовий басейн простягався з північного заходу на південний схід та охоплював території Евксинського грабену, валу Андрусова, Східночорноморського басейну та валу Шатського. Пасивне термічне (пострифтове) занурення рифтових басейнів продовжувалось з турону до середнього еоцену в морських басейнах завглибшки не більше перших сотень метрів. Сильне регіональне стиснення наприкінці середнього еоцену перервало пострифтове прогинання рифтогенних басейнів, викликало в них інтенсивні деформації осадового чохла та привело до формування протяжного суходолу, що простягався з північного заходу на південний схід. Цей суходіл займав центральну та південну частини Одеського шельфу й Кримського півострова, а в глибоководній частині Чорного моря він охоплював території Евксинського грабену, морського продовження кримських складок, прогину Сорокіна, підняття Тетяєва, валів Андрусова і Шатського та Східночорноморського басейну. За час існування суходолу в його межах було еродоване до 5 км осадового чохла. Два регіональні стиснення наприкінці пізнього міоцену були спрямовані із півдня на північ та спровокували надзвичайно інтенсивні деформації осадового чохла на території досліджень. Антиклінальні структури Одеського шельфу зазнали додаткового росту та ускладнень тектонічними порушеннями, а на окраїнах Західночорморського басейну та в акваторії на південь від Кримських гір, включаючи прогин Сорокіна, сформувалась велика кількість нових антиклінальних складок, обмежених підкидами та насувами. Під час обох пізньоміоценових стиснень сформувались широкі суходоли, які простягались у майже широтному напрямку та охоплювали сучасні мілководні шельфи, Кримський півострів та північну частину сучасної глибоководної акваторії. Подібно до пізньоеоценових, пізньоміоценові суходоли вочевидь були джерелом осадового матеріалу для морських басейнів, що їх оточували. Перше пізньоміоценове стиснення збіглось у часі з проявом месинської соляної кризи та, ймовірно, супроводжувалось швидким падінням рівня моря. Перед другим пізньоміоценовим стисненням рівень моря значно піднявся, а велика частина Одеського шельфу та інші частини суходолу періодично покривалися мілководним морем. Сучасна глибоководна частина Чорного моря почала швидко прогинатись у пліоцені. У плейстоцені та, можливо, голоцені механічний відгук на швидке прогинання басейну зумовив утворення скидів, які успадкували площини інвертованих під час попередніх фаз стиснення рифтових розломів, що мали південне падіння та простягалися вздовж прибережної полоси Кримських гір та в східній частині Евксинського грабену. Швидке прогинання і дефіцит надходження осадового матеріалу у четвертинному періоді спричинили утворення (суб)океанічного басейну, який перед тим формувався у відносно мілководних морських умовах.Посилання
Afanasenkov, A.P., Nikishin, A.M., & Obukhov, A.N. (2007). Geology of the Eastern Black Sea. Moscow: Nauchnyy Mir, 198 p. (in Russian).
Andrusov, N.I. (1926). Geological structure of the Kerch Strait floor. Byulleten Moskovskogo obshchestva ispytateley prirody. Otdel geo¬lo¬gi¬ches¬kiy, (34), 294—332 (in Russian).
Arkhangelskiy, A.D., & Strakhov, N.M. (1938). Geological structure and history of evolution of the Black Sea. Moscow: Publ. of the Academy of Sciences of the USSR, 226 p. (in Russian).
Astakhova, T.V., Gorbac, S.V., & Kraeva, E.Yu. (Eds). (1984). Geology of shelf of UkrSSR (the shelf and the Black Sea coast). Stratigraphy. Kiev: Naukova Dumka, 184 p. (in Russian).
Banks, C.J., & Robinson, A.G. (1997). Mesozoic strike-slip back-arc basins of the Western Black Sea. In A. G. Robinson (Ed.), Regional and Petroleum Geology of the Black Sea and Surrounding Region (pp. 53—62). OK, Tulsa: Amer. Assoc. Petrol. Geol. Memoir.
Barrier, E., & Vrielynck, B. (2008). Palaeotectonic Map of the Middle East, Tectonosedimentary-Palinspastic Maps from Late Norian to Pliocene. Atlas of 14 Maps, Scale 1:18 500 500. Commission for the Geological Map of the World (CGMW/CCGM/UNESCO), Paris. Retrieved from http://www.ccgm.org.
Belousov, V.V., & Volvovskiy, B.S. (Eds.). (1989). Structure and evolution of Earth’s crust and upper mantle of the Black Sea. Мoscow: Nauka, 208 p. (in Russian).
Bogaets, A.T., Bondarchuk, G.K., & Leskov, I.V. (Eds.) (1986). Geology of shelf of UkrSSR. Oil-and-gas. Kiev: Naukova Dumka, 152 p. (in Russian).
Cloetingh, S., Spadinil, G., Van Wees, J.D., & Beekman, F. (2003). Thermo-mechanical modelling of Black Sea Basin (de)formation. Sedimentary Geology, 156(1-4), 169—184. http://doi.org/10.1016/S0037-0738(02)00287-07.
Cooper, M.A., Williams, G.D., Graciansky, P.C., Murphy, R.W., Needham, T., de Paor, D., Stoneley, R., Todd, S. P., Turner, J.P., & Ziegler, P.A. (1989). Inversion tectonics — a discussion. In M.A. Cooper, & G.D. Williams, (Eds.), Inversion Tectonics (Vol. 44, pp. 335—347). Geol. Soc., London, Spec. Publ. https://doi.org/10.1144/GSL.SP.1989.044.01.18.
Dercourt, J., Ricou, L.E., & Vrielynck, B. (Eds.). (1993). Atlas Tethys, Paleoenvironmental Maps. Paris: Gauthier-Villars, 307 p.
Dinu, C., Wong, H.K., Tambrea, D., & Matenco, L. (2005). Stratigraphic and structural characteristics of the Romanian Black Sea shelf. Tectonophysics, 410(1-4), 417—435. https://doi.org/10.1016/j.tecto.2005.04.012.
Finetti, I., Bricchi G., Del Ben, A., Pipan, M., & Xuan, Z. (1988). Geophysical study of the Black Sea area. Bollettino di Geofisica Teorica ed Applicata, 30(117-118), 197—324.
Gerasimov, M.E, Bondarchuk, G.K., Yudin, V.V., & Beletskiy, S.V. (2008). Geodynamics and tectonic zoning of the Azov-Black Sea region. In Collection of reports of the VII international conference «Crimea-2007». Geodynamics, tectonics and fluid dynamics of the oil and gas regions of Ukraine (pp. 115—151). Simferopol (in Russian).
Gillet, H., Lericolais, G., & Rehault, J.P. (2007). Messinian event in the Black Sea: evidence of a Missinian erosional surface. Marine Geology, 244(1-4), 142—165. https://doi.org/10.1016/j.margeo.2007.06.004.
Görür, N. (1988). Timing of opening of the Black Sea basin. Tectonophysics, 147(3-4), 247—262. https://doi.org/10.1016/0040-1951(88)90189-8.
Gozhik, H.F., Maslun, N.V., Plotnikova, L.F., Ivanik, M.M., Yakushin, L.M., & Ischen¬ko, I.I. (2006). Stratigraphy of Meso-Cenozoic sediments of north-western shelf of the Black Sea. Kiev: Institute of Geological Science of NAN of Ukraine, 171 p. (in Ukrainian).
Graham, R., Kaymakci, N., & Horn, B.W. (2013). The Black Sea: something different? GEO ExPRO (10), 58—62.
Hippolyte, J.-C. (2002). Geodynamics of Dobrogea (Romania): new constraints on the evolution of the Tornquist-Teisseyre Line, the Black Sea and the Carpathians. Tectonophysics, 357(1-4), 33—35. https://doi.org/10.1016/S0040-1951(02) 00361-X.
Hippolyte, J.C., Espurt, N., Kaymakci, N., Sangu, E., Müller, C. (2015). Cross-sectional anatomy and geodynamic evolution of the Central Pontide orogenic belt (northern Turkey). International Journal of Earth Sciences, 105(1), 81—106. http://dx.doi.org/10.1007/s00531-015-1170-6.
Hippolyte, J.C., Murovskaya, A., Volfman, Yu., Yegorova, T., & Gintov, O. (2018). Age and geodynamic evolution of the Black Sea Basin: Tectonic evidences of rifting in Crimea. Marine and Petroleum Geology, 93, 298—314. https://doi.org/10.1016/j.marpetgeo.2018.03.009.
Ivannikov, A.V., Inozemtsev, Yu.I., & Stupina, L.V. (1999). Stratigraphy of the Mesozoic and Cenozoic sediments of the continental slope of the Black Sea. In Geology and Minerals of the Black Sea (pp. 23—262). Kiev: Naukova Dumka (in Russian).
Ivannikov, A.V., & Stupina, L.V. (2003). Stratigraphy of deep-sea sediments of the continental slope of Crimea based on the results of the 57th cruise of the scientific research institute «Professor Vodyanitsky». Geologicheskiy zhurnal, (1), 40—41 (in Russian).
Ivanov, M.K., Limonov, A.F., & Woodside, J.M. (1998). Extensive deep fluid flux through the sea floor on the Crimean continental margin (Black Sea). In J.-P. Henriet, & J. Mienert, (Eds.), Gas hydrates. Relevance to World Margin Stability and Climatic Change (Vol. 137, pp. 195—213). Geol. Soc., London, Spec. Publ. https://doi.org/10.1144/GSL.SP.1998.137.01.16.
Ismagilov, D.F., Kozlov, V.N., Popkov, V.I., & Terekhov, A.A. (2002). Geological structure of the Kerch-Taman Shelf (from the CDP seismic data). Stavropol: SevKavGTU. 75 p. (in Russian).
Jones, R.W., & Simmons, M.D. (1997). A review of the stratigraphy of eastern Paratethys (Oligocene-Holocene), with particular emphasis on the Black Sea. In A.G. Robinson (Ed.), Regional and petroleum geology of the Black Sea and surrounding region (pp. 39—51). AAPG Memoir. 68. Tulsa, Oklahoma, USA.
Kazantsev, Yu.V. (1982). Tectonics of Crimea. Moscow: Nauka, 112 p. (in Russian).
Khriachtchevskaia, O.I., Stovba, S.M., & Popadyuk, I.V. (2009a). Hydrocarbon prospects in the Western Black Sea of Ukraine. The Leading Edge, 29(9), 1024—1029. https://doi.org/10.1190/1.3236371.
Khriachtchevskaia, O.I., Stovba, S.M., & Popadyuk, I.V. (2009b). Stratigraphic basis of geological and geophysical investigations of the Odessa shelf (north-western part of the Black Sea): state, problems and solutions. Geofizicheskiy zhurnal, 31(3), 17—31 (in Russian).
Khriachtchevskaia, O.I., Stovba, S.M., & Stephenson, R. (2007). 1D modelling of tectonic subsidence history of the Black (North-Western shelf) and the Azov Seas in Cretaceous—Neogene. Geofizicheskiy zhurnal, 29(5), 28—49 (in Russian).
Khriachtchevskaia, O.I., Stovba, S.M., & Stephenson, R.A. (2010). Cretaceous-Neogene tectonic evolution of the northern margin of the Black Sea from seismic reflection data and tectonic subsidence analysis. In R.A. Stephenson (Ed.), Sedimentary Basin Tectonics from the Black Sea and Caucasus to the Arabian Platform (Vol. 340, pp. 137—157). Geol. Soc., London, Spec. Publ. http://dx.doi.org/10.1144/SP340.8.
Kruglov, S.S., & Tsypko, A.K. (Eds.). (1988). Tectonics of Ukraine. Moscow: Nedra, 254 p. (in Russian).
Letouzey, J., Biju-Duval, B., Dorkel, A., Gonnard, R., Krischev, K., Montadert, L., & Sungurlu, O. (1977). The Black Sea: a marginal basin: geophysical and geological data. In B. Biju-Duval, & L. Montadert (Eds.), Structural History of the Mediterranean Basins (pp. 363—376). Paris: Editions Technip.
Malovitckiy, Ya.P., Terekhov, A.A., & Shimkus, K.M. (1979). The structure of the top of the sedimentary thickness and some features of the development of the peripheral zone of the Black Sea depth in the Cenezoic. In Ya.P. Malovitckiy, & K.M. Shimkus (Eds), Geological and geophysical studies of the Mediterranean and Black Seas (pp. 1—9). Moscow (in Russian).
McKenzie, D. (1978). Some remarks on the development of sedimentary basins. Earth and Planetary Science Letters, 40, 25—32.
Meijers, M.J.M., Vrouwe, B., van Hinsbergen, D.J.J., Kuiper, K.F., Wijbrans, J., Davies, G.R., Stephenson, R.A., Kaymakci, N., Ma¬tenco, L., & Saintot, A. (2010). Jurassic arc volcanism on Crimea (Ukraine): implications for the paleo-subduction zone configuration of the Black Sea region. Lithos, 119, 412—426. https://doi.org/10.1016/j.lithos.2010.07.017.
Meisner, A., Krylov, O., & Nemcok, M. (2009). Development and structural architecture of the Eastern Black Sea. The Leading Edge, 29(9), 1046—1055.
Meisner, L.B., & Tugolesov, D.A. (2003). Key reflecting horizons in sedimentary fill seismic records of the Black Sea Basin (Correlation and stratigraphic position). Stratigraphy and Geological Correlation, 11(6), 606—619.
Melnik, V.I. (Ed.). (1985). Geology of shelf of UkrSSR. Lithology. Kiev: Naukova Dumka, 189 p. (in Russian).
Meredith, D.J., & Egan, S.S. (2002). The geological and geodynamic evolution of the eastern Black Sea basin: insights from 2-D and 3-D tectonic modelling. Tectonophysics, 350(2), 157—179. https://doi.org/10.1016/S0040-1951 (02)00121-X.
Monteleone, V., Minshull, T.A., Marin-Moreno, H. (2019). Spatial and temporal evolution of rifting and continental breakup in the Eastern Black Sea Basin revealed by long-offset seismic reflection data. Tectonics, 38(8), 2646—2667. https://doi.org/10.1029/2019TC005523
Morosanu, I. (2002). Inverted structural types of the Romanian offshore (Black sea). In C. Dinu, & V. Mocanu (Eds.), Geology and tectonics Romania Black Sea Shelf and its Hydrocarbon Potential (Vol. 2, pp. 21—28). BGF Spec. Vol. Bucharest: Vergiliu.
Munteanu, I., Matenco, L., Dinu, C., & Cloetingh, S. (2011). Kinematics of back-arc in¬version of the Western Black Sea Basin. Tectonics, 30(5), 1—21. http://dx.doi.org/10.1029/2011TC002865.
Munteanu, I., Diviacco, P., Sauli, C., Dinu, C., Burca, M., Panin, N., & Brancatelli, G. (2017). New Insights into the Black Sea Basin, in the Light of the Reprocessing of Vintage Regional Seismic Data. In C.W. Finkl, & C. Makowski (Eds.), Diversity in Coastal Marine Sciences (pp. 91—114). Coastal Research Library 23. https://doi.org/10.1007/978-3-319-57577-3_6.
Muratov, M.V. (Ed.). (1969). Geology of USSR. Vol. VIII. The Crimea. Part 1. Geological Description. Moscow: Nedra, 576 p. and a map (in Russian).
Muratov, M.V. (1955). History of tectonic evolution of the deep depression of the Black Sea and its origin. Byulleten Moskovskogo obshchestva ispytateley prirody. Otdel geologicheskiy, 30(5), 27—50 (in Russian).
Neprochnov, Yu.P., Kosminskaya, I.P., & Malovitsky, Ya.P. (1970). Structure of the crust and upper mantle of the Black and Caspian seas. Tectonophysics, 10(5-6), 517—538. https://doi.org/10.1016/0040-1951(70)90042-9.
Nikishin, A.M., Cloetingh, S., Brunet, M.-F., Stephenson, R., Bolotov, S.N., & Ershov, A.V. (1998). Scythian Platform and Black Sea region: Mesozoic-Cenozoic tectonic and dynamics. In S. Crasquin-Soleau, & E. Barrier (Eds.), Peri-Tethys Memoir 3: Stratigraphy and Evolution of Peri-Tethyan Platforms (Vol. 177, pp. 163—176). Paris: Mem. Mus. Nat. Hist. natur.
Nikishin, A.M., Korotaev, M.V., Ershov, A.V., & Brunet, M.-F. (2003). The Black Sea basin: tectonic history and Neogene-Quaternary rapid subsidence modelling. Sedimentary Geology, 156(1-4), 149—168. https://doi.org/10.1016/S0037-0738(02)00286-5.
Nikishin, A.M., Okay, A.I., Tüysüz, O., Demirer, A., Amelin, N., & Petrov, E. (2015а). The Black Sea basins structure and history: New model based on new deep penetration regional seismic data. Part 1: Basins structure and fill. Marine and Petroleum Geology, 59, 638—655. https://doi.org/10.1016/j.marpetgeo.2014.08.017.
Nikishin, A.M., Okay, A.I., Tüysüz, O., Wannier, M., Demirer, A., Amelin, N., & Petrov, E. (2015b). The Black Sea basins structure and history: New model based on new deep penetration regional seismic data. Part 2: Tectonic history and paleogeography. Marine and Petroleum Geology, 59, 656—670. https://doi.org/10.1016/j.marpetgeo.2014.08.018.
Nikishin, A.M., Wannier, M., Alekseev, A.S., Almendiger, O.A., Fokin, P.A., Gabdullin, R.R., Khudoley, A.K., Kopaevich, L.F., Mityukov, A. V., Petrov, E.I., & Rubtsova, E.V. (2017). Mesozoic to recent geological history of southern Crimea and the Eastern Black Sea region. In M. Sosson, R.A. Stephenson, & S.A. Adamia (Eds.), Tectonic Evolution of the Eastern Black Sea and Caucasus. (Vol. 428, pp. 241—264). Geol. Soc., London, Spec. Publ. http://doi.org/ 10.1144/SP428.1.
Nikishin, A.M., Ziegler, P.A., Bolotov, S.N., & Fokin, P.A. (2012). Late Palaeozoic to Cenozoic evolution of the Black Sea — Southern Eastern Europe region: a view from the Russian platform. Turkish Journal of Earth Sciences, 20, 571—634. http://doi.org/10.3906/yer-1005-22.
Nikishin, A.M., Ziegler, P.A., Panov, D.I., Nazarevich, B.P., Brunet, M.-F., Stephenson, R.A., Bolotov, S.N., Korotaev, M.V., & Tikhomirov, P.L. (2001). Mesozoic and Cainozoic evolution of the Scythian Platform—Black Sea—Caucasus domain. In P. Ziegler, W. Cavazza, A. Robertson, & S. Crasquin-Soleau (Eds.), Peri-Tethys Memoir 6: Peri-Tethyan Rift/Wrench and Passive Margins (Vol. 186, pp. 295—346). Paris: Mem. Mus. Nat. Hist. natur.
Okay, A.I., Altiner, D., Sunal, G., Tüysüz, O., Aygül, M., Akdoğan, R., Altıner, S., & Simmons, M. (2018). Geological Evolution of the Central Pontides. In M.D. Simmons, G.C. Tari, & A.I. Okay (Eds.), Petroleum Geology of the Black Sea (Vol. 464, 33—67). Geol. Soc. Spec. Publ.
Okay, A.I., & Nikishin, A.M. (2015). Tectonic evolution of the southern margin of Laurasia in the Black Sea region. International Geology Review, 57(5-8), 1—26. http://dx.doi.org/10.1080/00206814.2015.1010609.
Okay, A.I., Şengör, A.M.C., & Görur, N. (1994). Kinematic history of the opening of the Black Sea: its effects on the surrounding regions. Geology, 22(3), 267—270. https://doi.org/10.1130/0091-7613.
Peklo, V.P., Malovitskiy, Ya.P., Dyakonov, A.I., & Sidorenko, S.F. (1976). Tectonics of the junction area of Taman, the Western Caucasus and the adjacent part of the Black Sea. In Yu.D. Bulanje (Ed.), A comprehensive study of the Black Sea basin (pp. 82—85). Moscow: Nauka (in Russian).
Petroleum geology and Hydrocarbon Potential of the Black Sea and Azov Sea, Ukraine. (1994). Simon Petroleum Technology Limited. Llandudno, United Kingdom, Vol. 1. Unpublished report.
Popadyuk, I.V., & Smirnov, S.E. (1991). Problem of the structure of the Crimean Mountains -traditional perceptions and reality. Geotectonika, (6), 44—56 (in Russian).
Popadyuk, I.V., Stovba, S.M., & Khriachtchevskaia, O.I. (2013a). The new geological map of the Crimea mountains by SPK-Geoservice as a new approach to understanding the Black Sea region. Abstracts of Darius Programme, Eastern Black Sea — Caucasus Workshop, 24—25 June, Tbilisi, Georgia (pp. 48—50).
Popadyuk, I.V., Stovba, S.M., & Khriachtchevskaia, O.I. (2013b). The new geological map of the Crimea Mountains, scale 1:200 000, and its stratigraphic background. Materials of the international scientific conference «Stratigraphy of sedimentary formations of the Upper Proterozoic and Phanerozoic» (pp. 117—118). Kiev (in Ukrainian).
Popadyuk, I.V., Khriachtchevskaia, O.I., & Stovba, S.M. (2015a). Lower Cretaceous sediments and geological structure of the vicinity of Prokhladnoe village (Crimea): Materials of the international conference «Fundamental significance and applied role of geological education and science» (pp. 173—175). Lviv: Lviv National University by I. Franka (in Russian).
Popadyuk, I.V., Stovba, S.M., & Khriacht¬chev¬skaia, O.I. (2015b). The new geological map of the Crimean Mountains of scale 1:200 000: Materials of the international conference «Fundamental significance and applied role of geological education and science» (pp. 175—178). Lviv: Lviv National University by I. Franka (in Ukrainian).
Rangin, C., Bader, A.G., Pascal, G., Ecevitoglu, B., & Görür, N. (2002). Deep structure of the Mid Black Sea High (offshore Turkey) imaged by multi-channel seismic survey (BLACKSIS cruise). Marine Geology, 182, 265-278. https://doi.org/10.1016/S0025-3227(01) 00236-5.
Robinson, A.G., & Kerusov, E. (1997). Stratigraphic and structural development of the Gulf of Odessa, Ukrainian Black Sea, implications for petroleum exploration. In A.G. Robinson (Ed.), Regional and Petroleum Geology of the Black Sea and Surrounding Region (pp. 369—380). OK, Tulsa: Amer. Assoc. Petr. Geol., Memoir (68).
Robinson, A.G., Rudat, J.H., Banks, C.J., & Wiles, R.L.F. (1996). Petroleum Geology of the Black Sea. Marine and Petroleum Geology, 13(2), 195—223. https://doi.org/10.1016/0264-8172(95)00042-9.
Robinson, A.G., Spadini, G., & Cloetingh, S. (1995). Stratigraphic evolution of the Black Sea: inferences from basin modelling. Marine and Petroleum Geology, 12(8), p. 821—836. https://doi.org/10.1016/0264-8172(95)98850-5.
Roveri, M., Flecker, R., Krijgsman, W., Lofi, J., Lugli, S., Manzi, V., Sierro, F.J., Bertini, A., Camerlenghi, A., De Lange, G., Govers, R., Hilgen, F.J., Hübscher, C., Meijer, P.T., Stoica, M. (2014). The Messinian Salinity Crisis: Past and future of a great challenge for marine sciences. Marine Geology, 352, 25—58. http://dx.doi.org/10.1016/j.margeo.2014.02.002.
Rusakov, O.M., & Pashkevich, I.K. (2017). The decisive role of the crystalline crust faults in the Black Sea opening. Geofizicheskiy zhurnal, 39(1), 3—16. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v39i1.2017.93998.
Saintot, A., Stephenson, R.A., Stovba, S., Brunet, M.F., Yegorova, T., & Starostenko, V. (2006). The evolution of the southern margin of Eastern Europe (Eastern European and Scythian platforms) from the latest Precambrian-Early Palaeozoic to the Early Cretaceous. In D.G. Gee, & R.A. Stephenson (Eds.), European Lithosphere Dynamics (pp. 481—505). Geol. Soc., London, Memoirs, 32. https://doi.org/10.1144/GSL.MEM.2006.032.01.30.
Schlezinger, A.R. (1972). The position of Crimean Mountains in the general structure of the European part of the USSR. In Methodology and results of geological and geophysical studies of the crust and upper mantle (pp. 212—229). Moscow: Nauka (in Russian).
Scott, C.L., Shillington, D.J., Minshull, T.A., Edwards, R.A., Brown, P.J., & White, N.J. (2009). Wide-angle seismic data reveal extensive overpressures in Eastern Black Sea. Geo¬phy¬sical Journal International, 178(2), 1145—1163. https://doi.org/10.1111/j.1365-246X.2009.04215.x.
Seghedi, A. (2001). The North Dobrogea orogenic belt (Romania): a review. In P.A. Ziegler, W. Cavazza, A.H.F. Robertson, & S. Crasquin-Soleau (Eds.), Peri-Tethys Memoir 6: Peri-Tethyan Rift/Wrench Basins and Passive Margins (pp. 237—257). Paris: Mem. Mus. Nat. Hist. natur.
Sheremet, Y., Sosson, M., Muller, C., Gintov, O., Murovskaya, A., Yegorova, T. (2016a). Key problems of stratigraphy in the Eastern Crimea Peninsula: some insights from new dating and structural data. In M. Sosson, R.A. Stephenson, & S.A. Adamia (Eds.), Tectonic Evolution of the Eastern Black Sea and Caucasus (Vol. 428, pp. 265—305). Geol. Soc., London, Spec. Publ. http://doi.org/10.1144/SP428.14.
Sheremet, Y., Sosson, M., Ratzov, G., Sydorenko, G., Voitsitskiy, Z., Yegorova, T., Gintov, O., & Murovskaya, A. (2016b). An offshore-onland transect across the north-eastern Black Sea basin (Crimean margin): evidence of Paleocene to Pliocene two-stage compression. Tectonophysics, 688, 84—100. https://doi.org/10.1016/j.tecto.2016.09.015.
Shillington, D.J., Minshull, T.A., Edwards, R.A., Brown, P.J., & White, N. (2017). Crustal structure of the Mid Black Sea High from wide-angle seismic data. In M.D. Simmons, G.C. Tari, & A.I. Okay (Eds.), Petroleum geology of the Black Sea (Vol. 464, pp. 19—32). Geol. Soc., London, Spec. Publ.
Shillington, D.J., Scott, C.L., Minshull, T.A., Edwards, R.A., Brown, P.J., & White, N. (2009). Ab¬rupt transition from magma-starved to magma-rich rifting in the eastern Black Sea. Geology, 37(1), 7—10. https://doi.org/10.1130/G25302A.1.
Shnyukov, Е.F. (Ed.). (1987). Geology of shelf of UkrSSR. Tectonics. Kiev: Naukova Dumka, 152 p. (in Russian).
Shnyukov, E.F., Ivannikov, A.V., Inozemtsev, Yu.I., Orlovsky, G.N., Maslakov, N.A., Rybak, E.N., Luschiv, Ya.K., & Paryshev, A.A. (2003). Lithological and stratigraphic characteristics of the bottom sediments of the Crimean shelf and the deep-water part of the Black Sea. Geologicheskiy zhurnal, (1), 9—23 (in Russian).
Shnyukov, E.F., Shcherbakov, I.B., & Shnyukova, E.E. (1997). Paleo-island arc of the north of the Black Sea. Kiev, 288 p. (in Russian).
Shnyukov, E.F., & Ziborov, A.P. (2004). Mineral resources of the Black Sea. Kiev: Department of Marine Geology and Sedimentary Ore-Formation NAS of Ukraine, 280 р. (in Russian).
Slyshynsky, S.B., Zhadan, A.M., & Popadyuk, I.V. (2007). Preliminary results of regional seismic 2D researches within the Ukrainian sector of the Black Sea offshore. In Problems of the oil-and-gas industry. Collection of scientific works (pp. 140—147). Kiev: DP Naukanoftogaz (in Ukrainian).
Sosson, M., Stephenson, R., Sheremet, Y., Rolland, Y., Adamia, S., Melkonian, R., Kangarli, T., Yegorova, T., Avagyan, A., Galoyan, G., Danelian, T., Hässig, M., Meijers, M., Müller, C., Sahakyan, L., Sadradze, N., Alania, V., Enu¬kidze, O., & Mosar, J. (2016). The eastern Black Sea-Caucasus region during the Cretaceous: new evidence to constrain its tectonic evolution. Comptes Rendus Geoscience, 348 (1), 23—32. https://doi.org/10.1016/j.crte.2015.11.002.
Spadini, G., Robinson, A., & Cloetingh, S. (1997). Thermo-mechanical modelling of Black Sea Basin formation, subsidence and sedimentation. In A. Robinson (Ed.), Regional and petroleum geology of the Black Sea and surrounding areas (pp. 19—38). Am. Assoc. Pet. Geol., Mem. (68).
Spadini, G., Robinson, A., & Cloetingh, S. (1996). Western versus Eastern Black Sea tectonic evolution: prerift lithosphere controls on basin formation. Tectonophysics, 266, 139—154.
Starostenko, V., Buryanov, V., Makarenko, I., Ru¬sakov, O., Stephenson, R., Nikishin, A., Geor¬gi¬ev, G., Gerasimov, M., Dimitriu, R., Legosta¬eva, O., Pchelarov, V., & Sava, C. (2004). To¬po¬gra¬phy of the crust-mantle boundary beneath the Black Sea basin. Tectonophysics, 381(1-4), 211—233. https://doi.org/10.1016/j.tecto. 2002.08.001.
Stephenson, R., Mart, Y., Okay, A., Robertson, A., Stovba, S., Khriachtchevskaia, O., & Saintot, A. (2004). TRANSMED Transect VIII: Eastern European Craton to Arabian Craton (Red Star to Red Sea). In W. Cavazza, F. Roure, W. Spakman, G. M. Stampfli, & P. A. Ziegler (Eds.), The TRANSMED Atlas. The Mediterranean Region from Crust to Mantle. Geological and Geophysical Framework of the Mediterranean and the Surrounding Areas. Part 2, CD ROM.
Stephenson, R., & Schellart, W.P. (2010). The Black Sea back-arc basin: insights to its origin from geodynamic models of modern analogues. In M. Sosson, N. Kaymakci, R. A. Stephenson, F. Bergerat, & V. Starostenko (Eds.), Sedimentary Basin Tectonics from the Black Sea and Caucasus to the Ara bian Platform (Vol. 340, pp. 11—21). Geol. Soc., London, Spec. Publ. http://dx.doi.org/10.1144/SP340.2.
Stovba, S.M., & Khriachtchevskaia, O.I., 2006. Programme of optimal exploration work within HC prospects up to 2010. In Report «Geological and geophysical estimation of oil-and-gas potential and selection of first-priority objects for HC exploration in Ukrainian sector of the Black and Azov Seas» (pp. 484—510). Kyiv: Naukanaftogaz, Fund of «Geoinform», p. (in Ukrainian).
Stovba, S., & Khriachtchevskaia, O. (2009). Tectonics and Evolution of the Ukrainian Black Sea from new regional seismic data. Geophysical Research Abstracts, Vol. 11, EGU2009-2474, European Geosciences Union General Assembly, Vienna, Austria, 19—24 April.
Stovba, S., & Khriachtchevskaia, O. (2011). Driving and triggering mechanisms of inversion tectonics in the Ukrainian Black Sea. Abstracts of the 3rd International Symposium on the Geology of the Black Sea Region. Bucharest, Romania, 1—10 October (pp. 177—179).
Stovba, S.M., Khriachtchevskaia, O.I., & Popadyuk, I.V. (2009). Hydrocarbon Bearing Area in the Eastern Part of the Ukrainian Black Sea. The Leading Edge, 29(9), 1042—1045. https://doi.org/10.1190/1.3236373.
Stovba, S.M., Khriachtchevskaia, O.I., & Popa¬dyuk, I.V. (2013). Crimea and Ukrainian Eastern Black Sea basin as an inverted Early Cretaceous rift system. Abstracts of Darius Programme, Eastern Black Sea — Caucasus Workshop, 24—25 June, Tbilisi, Georgia (pp. 65—67).
Stovba, S.M, & Popadyuk, I.V. (2009). Work results. In I. V. Popadyuk, & S.M. Stovba (Eds.), 2D seismic regional exploration within the Ukrainian sector of the Black Sea (Report No. 14/200/05, 4 Books, pp. 183—384). Kyiv: Funds of SE «Naukanaftogaz» (in Ukrainian).
Stovba, S.M., Popadyuk, I.V., Khriachtchev¬ska¬ia, O.I., Fenota, P.O. (2017a). Crimea and Uk¬rai¬nian Black Sea: the origin, tectonics and evolu¬tion. Abstracts of EAGE conference Geoinformatics, Kiev (pp. 577—581). doi:10.3997/2214-4609.201701798.
Stovba, S.M., Popadyuk, I.V., Khriachtchev¬ska¬ia, O.I., & Fenota, P.O. (2017b). The Ukrainian Sector of the Black Sea and Crimea: the Atlas of Subcrop Maps and Palaeogeographical Reconstructions. Abstracts of EAGE conference Geoinformatics, Kiev (pp. 20—24). doi: 10.3997/2214-4609.201701799.
Stovba, S.M., Topoluk, V.V., Pobedash, M.S., Smekalina, L.V., Khriashchevska, O.I., Py¬lyp¬¬chuk, I.A., Oleksiyenko, I.A., Sovich, T.A., Svar¬chevska, I.B., Kamenchuk, G.S., To¬po¬luk, G.M., Nikiforuk, O.P., Zabelska, V.K., Lit¬¬vi¬nen¬ko, Yu.A., Boychenko, B.S., Semen¬chik, E.D., & Bala, V.V. (2003). Study of the structure and evolution of the Azov-Black Sea Basin. Report 113/99. Kyiv: Ukrgeofyzika, 291 p. (in Ukrainian).
Stovba, S.M., & Stephenson, R.A. (2019). Reappraisal of the main Black Sea rifting phase in the Cretaceous and implications for the pre-rift history of the Black Sea lithosphere. Abstracts of AAPG GTW: Exploration and Production in the Black Sea, Caucasus, and Caspian Region. Batumi, Georgia, 18—19 September 2019 (7 p.).
Sydorenko, O., Stephenson, R., Yegorova, T., Sta-
¬ros¬tenko, V., Tolkunov, A., Janik, T., Maj¬dan¬ski, M., Voitsitskiy, Z., Rusakov, O., & Omel¬chen¬ko, V. (2016). Geological structure of the northern part of the Eastern Black Sea from regional seismic reflection data including the DOBRE-2 CDP profile. In M. Sosson, R.A. Stephenson, & S.A. Adamia (Eds.), Tectonic Evolution of the Eastern Black Sea and Caucasus (Vol. 428, pp. 307—321). Geol. Soc., London, Spec. Publ. https://doi.org./10.1144/SP428.15.
Tari, G. (2015). Is the Black Sea really a back-arc basin? In Transactions of the GCSEPM Foundation Perkins–Rosen 34th Annual Re¬se¬arch Conference on Petroleum Systems in Rift Basins (pp. 510—520).
Tari, G., Davies, J., Dellmour, R., Larratt, E., Novotny, B., & Kozhuharov, E. (2009). Play types and hydrocarbon potential of the deepwater Black Sea, NE Bulgaria. The Leading Edge, 28(9), 1076—1081. https://doi.org/10.1190/1.3236377.
Tari, G., Fallah, M., Kosi, W., Schleder, Z., Turi, V., & Krezsek, C. (2015). Regional Rift Structure of the Western Black Sea Basin: Map-View Kinematics. In Petroleum Systems in «Rift» Basins (pp. 372—395). doi: 10.5724/gcs.15.34.0372.
Tari, G.C., & Simmons, M.D. (2018). History of deepwater exploration in the Black Sea and an overview of deepwater petroleum play types. In M.D. Simmons, G.C. Tari, & A.I. Okay (Eds.), Petroleum Geology of the Black Sea (Vol. 464). Geol. Soc., London, Spec. Publ. https://doi.org/10.1144/SP464.16.
Terekhov, A.A. (1988). About the nature of young folding in the Pre-Crimean and Pre-Caucasus parts of the Black Sea. Doklady AN USSR, 302(4), 924—944 (in Russian).
Terekhov, A.A. (1979). Structural peculiarities of the Mesozoic/Cenozoic sediments at the eastern part of the Black Sea from data on seismic reflections. Geotektonika, (2), 108—120 (in Russian).
Terekhov, A.A, & Shimkus, K.M. (1989). Young deposits and thrust structures in the pre-Crimean and pre-Caucasus parts of the Black Sea Depression. Geotektonika, (1), 72—79 (in Russian).
Tugolesov, D.A., Gorshkov, A.S., Meysner, L.B., Soloviov, V.V., Khakhalev, E.M., Akilova, Y.U.V., Akentieva, G.P., Gabidulina, T.I., Kolomeytseva, S.A., Kochneva, T.Y.U., Pereturina, I.G., & Plashihina, I.N. (1985). Tectonics of the Mesozoic Sediments of the Black Sea Basin. Moscow: Nedra, 215 p. (in Russian).
Van Baak, C.G.C., Radionova, E.P., Golovina, L., Rafti, I., Kuiper, K.F., Vasiliev, I., Krijgsman, W. (2015). Messinian events in the Black Sea. Terra Nova, 27(6), 433—441. doi: 10.1111/ter.12177.
Yanshin, A.L., Malovitskiy, Ya.P., Moskalenko, V.N., Nikolaeva, E.Ya., Shimkus, K.M., & Shlezinger, A.E. (1977). Structural features of the sedimentary cover of the Black Sea Depression and their significance for understanding its formation. Byulleten Moskovskogo obshchestva ispytateley prirody. Geologiya, 52(5), 42—69 (in Russian).
Yeger, D.O., Popadyuk, I.V., Stovba, S.M., Ratushnyi, V.S., Khriachtchevskaia, O.I., Makeev, V.G., Gorbunov, V.I., & Gubych, I.B. (2008). New approach resulted with success: a case of Subbotina field discovery, Ukrainian Black Sea. Oil and gas industry, (2), p. 4—7 (in Ukrainian).
Yegorova, T., & Gobarenko, V. (2010). Structure of the Earth’s crust and upper mantle of West- and East-Black Sea Basins revealed from geophysical data and its tectonic implications. In R.A. Stephenson, N. Kay-makci, M. Sosson, V. Starostenko, & F. Bergerat (Eds.), Se¬di¬¬men¬tary basin. Tectonics from the Black Sea and Caucasus to the Arabien Platform (Vol. 340, pp. 23—42). Geol. Soc., London, Spec. Publ. https://doi.org/10.1144/SP340.3.
Yegorova, T., Yanovskaya, T., Gobarenko, V., & Baranova, E. (2010). Lithosphere structure of the Black Sea basin from seismic tomography and 3D gravity analysis. Geofizicheskiy zhurnal, 32(4), 204—206.
Zonenshain, L.P., & Le Pichon, X. (1986). Deep basins of the Black Sea and Caspian Sea as remnants of Mesozoic back-arc basins. Tectonophysics, 123(1-4), 181—211. https://doi.org/10.1016/0040-1951(86)90197-6.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Геофізичний журнал
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
1. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства даної роботи і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі .
2. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на не ексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховище або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивної обговоренню, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивись The Effect of Open Access).
