До питання про можливу дегазаційну природу деяких локальних структур концентрично-зональної будови на території Волино-Подільської плити і західної частини Українського щита та шляхи їх подальшого вивчення

Анотація

У зв’язку з широким розгортанням як у світі, так і в Україні досліджень з глибинної водневої дегазації Землі та пошуків геологічних структур, в яких вона може бути виявлена, розглянуто деякі специфічні особливості розломно-блокової будови Подільського і Волинського мегаблоків Українського щита, а також Волино-Поліського вулканоплутонічного поясу (в рамках аркуша М-35-ІХ («Костопіль»). Особливу увагу звернуто на Горинську, Рівненську, Немирівську, Звіздаль-Заліську та деякі інші зони розломів, у межах яких з нової позиції розглянуто вже відомі та виділено інші локальні структури концентрично-зональної будови, які можна з певною ймовірністю пов’язувати з процесами трубної дегазації мантії. До локальних ознак трубних структур дегазації віднесено наявність аномалій магнітного та гравітаційного полів ізометричної форми, зокрема специфічної внутрішньої концентрично-зональної будови, аномалій інтегральної підвищеної електропровідності, невеликої амплітуди западин на сучасній поверхні рельєфу, наявність у контурах передбачуваних структур мінералізації самородної міді та інших металів, вуглецевих проявів, гідрохімічних аномалій урану та еманацій радону. Цим ознакам у межах домезозойського фундаменту аркуша «Костопіль»найбільше відповідають Тельчинська, Головинська, а на рівні кристалічного фундаменту — Городецька зонально-кільцеві структури, детально описані в статті. Раніше їх відносили до палеовулканоплутонічних структур, пов’язаних із зонами тектонічної активізації, хоча при цьому ігнорувалася відсутність у них прямих ознак глибинного магматизму. Важливою ознакою процесів холодної трубної дегазації із супутніми фазами імпульсної експлозіі в цих структурах є круте і навіть субвертикальне залягання порід кіль- цевого обрамлення, які зазвичай у межах району складають горизонтальний чохол. До Немирівської і Звіздаль-Заліської зон розломів, що обмежують Подільський мегаблок з південного сходу і сходу, належать відповідно Іллінецька та Білилівська локальні кільцеві структури, які деякі дослідники вважають астроблемами. При цьому ігнорується той факт, що Іллінецька структура формувалася протягом 50 млн років, а в Білилівській структурі встановлені вуглецеві прояви у вигляді розсипу дрібних алмазів і самородна золоторудна мінералізація в брекчії габро. Наявність ознак як астроблемного, так й ендогенного походження обох структур дає змогу запропонувати комбінацію обидвох механізмів їх формування, за яких падіння метеорита ініціює включення ендогенного процесу, зокрема трубної глибинної дегазації. На зазначених структурах з метою вивчення особливостей їхньої глибинної будови запропоновано проведення певного додаткового комплексу геолого-геофізичних досліджень.