Сейсмотектоніка Корякського нагір’я — однієї з активних окраїн континенту Евразії
DOI:
https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v42i6.2020.222290Ключові слова:
північно-східна окраїна Азії, плита Берінгія, Корякське нагір’я, сейсмічність, вулканізм, глибово-клавішна тектоніка, високомагнітудні сейсмогенні центри Хаїлінський і гори ЛєдяноїАнотація
Наведено особливості загальної сейсмотектоніки Корякського нагір’я як північно-західної частини обрамлення плити Берінгії , включаючи новітню (09.01.2020 р.) сейсмічну активізацію району гори Лєдяної. Сейсмотектоніку нагір’я порівняно із загальною сейсмотектонікою Українських Карпат — однієї із помірно активних платформних окраїн Євразійського континенту. Ці особливості встановлено на основі комплексу геолого-геофізичних і новітніх GNSS даних і детального системного аналізу структурних елементів геолого-тектонічної системи і сейсмотектонічної активності Корякського регіону та його окремих зон із залученням сейсмічних даних каталогу Камчатського філіалу Геофізичної служби РАН. Методологія дослідження ґрунтується на авторських геолого-геофізичних концепціях глибово-клавішної структури і тектоніки літосфери активних окраїн континентів Тихоокеанських рухливих поясів сейсмічності і вулканізму та «крокодилової» альпійської тектоніки Українських Карпат. Показано, що геомеханіка Корякського регіону є складним просторово-часовим поєднанням колізійних, зсувних і горст-грабенових («клавішних») тектонічних процесів, що відображають загальні риси й характерні особливості геодинаміки та сейсмотектоніки плити Берінгії і Корякського сейсмічного поясу як північно-західної частини її обрамлення, виявляються в особливостях тектонічної будови літосфери регіону і в особливостях регіональної та локальної сейсмічності. Зокрема, вперше за комплексом системних даних детально простежено зсувну складову рухів плити Берінгії відносно плити Євразії і відображення цієї складової в особливостях місцевих сейсмотектонічних процесів. За даними моніторингу сейсмічності за період 2000—2020 рр. побудовано прив’язану до тектоніки карту землетрусів Корякського сейсмічного поясу, який простягається по північно-західному узбережжю Берингового моря, зокрема по Корякському нагір’ю. За найсильнішими сейсмічними подіями і роями афтершоків у поясі виділено Ільпірський, Хаїлінський і гори Лєдяної високомагнітудні (з М > 5,0) сейсмогенні центри. Простежено зв’язок цих сейсмогенних центрів з особливостями тектоніки регіону, а також колізійно- реологічний і глибинно-тектонічний генезис «клавішної» тектоніки на території нагір’я та її зв’язок з високомагнітудними сейсмогенними вузлами і вулканогенами Коряксько-Чукотського кайнозойского вулканічного поясу. Порівняльний аналіз сейсмотектоніки Корякського нагір’я та Українських Карпат дав змогу рельєфніше простежити як загальні риси, так і особливості компонент «клавішної» й «крокодилової» сейсмотектоніки цих регіонів. За результатами досліджень можна надійніше оцінювати рівень і особливості сейсмічної небезпеки для розглянутих регіонів, особливо для Корякського нагір'я, а також ці результати слід брати до уваги під час пошуків у регіоні корисних копалин та організації роботи гірничодобувних підприємств. У наступній статті детальніше буде розглянуто особливості сейсмотектоніки високомагнітудних вогнищевих зон Корякського сейсмічного поясу і Українських Карпат, і зокрема, найновішого з них у районі гори Лєдяної (Корякське нагір'я).
Посилання
Ankundinov, L.A., & Rozhkova, V.K. (1970). State geological map of the USSR. K 1 : 200 000. Koryak Series. Sheets P-58-XXXV, O-58-V. Explanatory letter. Moscow, 58 p. (in Russian).
Aprelkov, S.E., Dekina, G.P., & Popruzhenko, S.V. (1997). Specific features of geological structure of the Koryak Uplands and basin of the river Penzhyna. Tikhookeanskaya geologiya, 16(2), 46-57 (in Russian).
Baykov, A.I., & Yarotskyy, G.P. (1979). On the tectonics of the continent-ocean transition zone in Kamchatka: XIV Pacific International Congress (pp. 67-68). Khabarovsk-Moscow (in Russian).
Belyi, V.F. (2003). Structural zones of northwest strike - an actual problem of the Cenozoic tectonics of North-East Asia: Geodynamics, magmatism and mineragenia of the continental margins of the Pacific North. Proc. of the All-Russian meeting (Vol. 1, pp. 147-149). Magadan (in Russian).
Belyavskiy, V.V., Zotov, E.E., Rakitov, V.A., Nurmukhamedov, A.G., Popruzhenko, S.V., Shpak, I.P., & Khrapov, A.V. (2007). Deep seismic geoelect-ric model of the Okhotsk-Chukotka volcano-genic belt and the Central Koryak folded zone within the Korf-Upper Penzhino profile. In Olyutor earthquake of April 20(21), 2006, Koryak Uplands. The first research results (pp. 277-288). Petropavlovsk-Kamchatsky: Publ. by the Geophysical Survey RAS (in Russian).
Bokun, A.M., & Nazarevych, A.V. (2013). Structure and dynamics of horizontal shear zones (by results of physical modelling and field studies). Geodynamika, (1), 129-141. https://doi.org/10.23939/jgd2013.01.129 (in Russian).
Vashchilov, Yu.Ya. (1982). The deep structure of the Okhotsk-Chukotka volcanogenic belt according to geophysical data. Tikhookeanskaya geologiya, (4), 45-47 (in Russian).
Gabsatarov, Yu.V. (2015). Kinematics of microplates in northeast Asia: Candidate’s thesis. Moscow: IPE RAS, 192 p. (in Russian).
Gabsatarov, Yu.V., Steblov, G.M., & Frolov, D.I. (2013). Results of new GPS observations in the area of the Bering microplate. Fizika Zemli, (2), 1-5 (in Russian).
Gorodinskiy, M.E. (Ed.). (1982). Geological map of the North-East of the USSR. Leningrad: Edition VSEGEI, SVGU Mingeo USSR (in Russian).
Gintov, O.B. (2005). Field tectonophysics and its application for the studies of deformations of the Earth’s crust of Ukraine. Kiev: Feniks, 572 p. (in Russian).
Guseva, T.V., Krupennikova, I.S., Mokrova, A.N., & Perederin, V.P. (2016). Geodetic satellite monitoring and seismic activity of the north-west of Russia. Sovremennyye problemy distantsionnogo zondirovaniya Zemli iz kosmosa, 13(5), 133-141. https://doi.org/10.21046/2070-7401-2016-13-5-133-141 (in Russian).
Dmitriev, V.D., & Yarotskiy, G.P. (1974). The role of stresses in the formation of ore-bearing structures of the Koryak-Kamchatka region. In Mechanics of the lithosphere (pp. 64-66). Moscow: Nedra (in Russian).
Litvinov, A.F., Patoka, N.G., Markovskiy, B.A. (Eds.). (1999). Map of minerals of the Kamchatka region. Scale 1 : 500,000. St. Petersburg: Edition VSEGEI, 19 s. (in Russian).
Solovyov, V.V., & Ryzhkova, V.M. (Eds.). (1996). Relief map of the base of the lithosphere of Russia. Scale 1 : 10,000,000. Explanatory note (pp. 187-194). Moscow-St. Petersburg: Edition Roskomnedra, VSEGEI (in Russian).
Catalogue of earthquakes of Kamchatka and the Commander Islands. Seismological Data Information System, Kamchatka Branch of GS RAS. (2020). Retrieved from http://sdis.emsd.ru/info/earthquakes/catalogue.php (in Russian).
Kopp, M.L., Verzhbitskiy, V.E., Kolesnichenko, A.A., Tveritinova, T.Yu., Vasil’ev, N.Yu., Korchemagin, V.A., Mostryukov, A.O., & Ioffe, A.I. (2014). Recent Stress Field in the East of the Russian Plate and the Urals from Macro- and Mesostructural Evidence. Geotectonika, (4), 23-43. https://doi.org/10.7868/S0016853X14040067 (in Russian).
Kornilov, B.A. (1971). Map of the anomalous magnetic field of the USSR. Explanatory note. Sheet P-58, 59. Moscow: Tsentrgeologiya, 36 s. (in Russian).
Lander A.V., Bukchin B.G., Droznin, D.V., & Kiryushin, A.V. (1994). Tectonic position and focal parameters of the Khailino (Koryak) earthquake of March 8, 1991: does the Beringia plate exist? Vychislitel’naya seysmologiya, (26),103-122 (in Russian).
Lander, A.V., Levina, V.I., & Ivanova, E.I. (2007). Olyutor earthquake of April 20(21) 2006, Мw = = 7.6: seismic history of the region and preliminary results of study of a series of aftershocks. In Olyutor earthquake of April 20(21), 2006, Koryak Uplands. The first research results (pp. 14-33). Petropavlovsk-Kamchatsky: Publ. by the Geophysical Survey RAS (in Russian).
Levina, V.I., Lander, A.V., Mityushkina, S.V., & Chebrova, A.Yu. (2013). Seismicity of the Kamchatka region 1962-2011. Vulkanologiya i seysmologiya, (1), 41-64. https://doi.org/10.7868/S0203030613010057 (in Russian).
Chekunov, A.V. (Ed.). (1987). Lithosphere of Central and Eastern Europe. Geotraverse I, II, V. Kiev: Naukova Dumka, 168 p. (in Russian).
Lozynyak, P., & Misyura, Ya. (2010). Peculiarities of geological structure of pre-Neogene foundation of Transcarpathian depression. Heolohiya i heokhimiya horyuchykh kopalyn, (3-4), 73-83 (in Ukrainian).
Lopatin, B.V., & Yarotskyy, G.P. (1983). On tectonic and mineralogical zoning of the north of the Kamchatka region. In Geological structure and minerals of Kamchatka (pp. 46-49). Petropavlovsk-Kamchatsky (in Russian).
Moroz, Yu.F. (1987). Deep structure of the south-western part of the Koryak plateau. Sovetskaya geologiya, (5), 118-123 (in Russian).
Nazarevych, A.V. Peculiarities of processes in foci on the example of catastrophic Sumatran earthquakes. In Theoretical and applied aspects of geoinformatics (pp. 260-278). Kyiv (in Ukrainian).
Nazarevych, A.V., & Nazarevych, L.Ye. (2013а). Geodynamics, tectonics and seismicity of the Carpathian region of Ukraine. Geodynamika, (2), 247-249. https://doi.org/10.23939/jgd2013.02.247 (in Ukrainian).
Nazarevych, A.V., & Nazarevych, L.Ye. (2002). Deep Trap-of-collection tectonic structures in the lithosphere of Carpathian region of Ukraine: the nature, genesis and prospective resources. Naukovyy visnyk Ivano-Frankivs’koho natsional’noho tekhnichnoho universytetu nafty i hazu, (3), 10-21 (in Ukrainian).
Nazarevych, L.Ye., & Nazarevych, A.V. (2006). Peculiarities of preparation and characteristics of a source of 1965 Beregovo earthquake (by macroseismic data). Geodynamika, (1), 61-74 (in Ukrainian).
Nazarevych, A.V., & Nazarevych, L.Ye. (2019). On the terraine features of the geodynamics of the Ukrainian Carpathians and their relation to the oil-and-gas bearing: Proc. of the In ternational Scientific and Practical Conference «Mining of mineral resources in Ukraine. Prospects for Investment», Ukraine, Truskavets, 7-11 October 2019, Kyiv, 2019 (Vol. 1, pp. 355-359) (in Ukrainian).
Nazarevych, L.Ye., & Nazarevych, A.V. (2013b). Seismicity of the Ukrainian part of the Folded Carpathians. Problemy seysmologii v Uzbekistane, (10), 16-22 (in Russian).
Nazarevych, L.Ye., & Nazarevych, A.V. (2012). Seismicity and some features of seismic tectonics of the Ukrainian Carpathians. Geodynamika, (1), 145-151. https://doi.org/10.23939/jgd2012.01.145 (in Ukrainian).
Nurmukhamedov, A.G., Nedyadko, V.V., Rakitov, V.A., & Lipatiev, M.S. (2016). The lithosphere boundaries in Kamchatka based on data on the earthquake converted-wave method (ECWM). Vestnik KRAUNTS. Nauki o Zemle, (1), 35-52 (in Russian).
Chebrov, V.N. (Ed.). (2007). Olyutor earthquake of April 20(21) 2006, Koryak upland. The first research results. Petropavlovsk-Kamchatsky: Published by the Geophysical Service RAS, 290 p. (in Russian).
Pozdeev, A.I. (1986). State geological map of the USSR. Scale 1 : 200 000. Sheet R-59-XIV (Uchkhichkhilya Pass). Explanatory note. Moscow, 107 p. (in Russian).
Polyakov, G.P., & Yarotsky, G.P. (1980). Metasomatic zonation of secondary quartzites of the Maletoyvayamsky ore units of Northern Kamchatka. In Ore zonation and physical chemistry of hydrothermal systems (pp. 43-49). Novosibirsk: Nauka (in Russian).
Rogozhin, E.A. (2012). Essays on Regional Seismotectonics. Moscow: Published by the Institute of Physics of the Earth RAS, 340 p. (in Russian).
Filatova, N.I., Yegorova, I.V., & Dvoryankin, A.I. (Eds.). (1984). Structures of the continental and transitional crust in satellite imagery. Moscow: Nedra, 211 p. (in Russian).
Fedotov, S.A., Chekhovich, V.D., & Yegorkin, A.V. (2011). The Neogene Deep Structure of the South of the Koryak Upland and the Modern Seismicity of the Region. Doklady AN, 437(5), 655-658 (in Russian).
Chekunov, A.V., Livanova, L.P., & Geyko, V.S. (1969). Deep structure and some features of tectonics of the Transcarpathian trough. Sovetskaya geologiya, (10), 57-68 (in Russian).
Yarotsky, G.P. (2006). Geological and geophysical regularities of localisation of Volcanic Sulfur Deposits in the Pacific Ore Belt (Koryakia, Kamchatka, Kuril Islands, Japan). Petropavlovsk-Kamchatsky: Publ. House of the V. Bering name Kamchatka State University, 138 p. (in Russian).
Yarotsky, G.P. (1974). Regularities of sulfur deposits localisation in the North Kamchatka sulfur-bearing region and geophysical methods in their exploration: Candidateўs thesis, 20 p. (in Russian).
Yarotsky, G.P. (2014). Transverse dislocations of the active margins of the continents of the Pacific ore belt. Geophysical exploration. Books 2 and 3. Petropavlovsk-Kamchatsky: Publ. House of the FSBEI HPE V. Bering name Kamchatka State University, 319 p. (in Russian).
Yarotsky, G.P. (2010). Fault-block tectonics of the lithosphere of the north-eastern part of the Pacific coast of Eurasia as a source of earthquakes in the south-west of the Koryak upland. Geodynamika, (1), 28-36 (in Russian).
Yarotsky, G.P. (2008). Seismicity and fault tectonics of the south-west of the Koryak Highlands. «Tectonophysics and topical questions of Earth sciences. On the 40th anniversary of the creation of M.V. Gzovsky the laboratory of tectonophysics at the Institute of Physics of the Earth of RAS». Proceedings of the All-Russian Conference (Vol. 2, pp. 372-375). Moscow: Publ. by the Institute of Physics of the Earth (in Russian).
Yarotsky, G.P. (2003). Tectonics and minerageny of the continental - ocean transition zone. Geodynamics, magmatism and minerageny of the continental margins of the North Pacific. Proceedings of the All-Russian Meeting (Vol. 3, pp. 244-249). Magadan (in Russian).
Yarotsky, G.P. (2013). The tectonic phenomenon of the Khailino earthquake of March 8, 1991 in the South-West of the Koryak Highlands. Geodynamika, (1), 110-123 (in Russian).
Yarotsky, G.P. (2016). The phenomenon of the Khailino earthquake of 1991 in the south-west of the Koryak Highlands. Book 4. Petropavlovsk-Kamchatsky: Publ. House of the V. Bering name Kamchatka State University, 177 p. (in Russian).
Yarotsky, G.P., Nazarevych, A.V., Nazarevych, L.Ye., & Lyashkevich, Z.M. (2015). About the connection of seismicity with geodyna-mics, fault-block tectonics and volcanism (on the example of Kamchatka and the Ukrainian Carpathians). 100 years of instrumental seismological observations in Kamchatka. Proceedings of the Fifth scientific and technical conference «Problems of integrated geophysical monitoring of the Russian Far East» September 27 - October 3, 2015. Petropavlovsk-Kamchatsky (CD) (in Russian).
Alaska Earthquake Center (2020). Retrieved from https://earthquake.alaska.edu/earthquakes.
Bürgmann, R., Kogan, M.G., Steblov, G.M., Hilley, G., Levin, V.E., & Apel, E. (2005). Interseismic coupling and asperity distribution along the Kamchatka subduction zone. Journal of Geophysical Research: Solid Earth, 110(B7), B07405. https://doi.org/10.1029/2005JB003648.
Catalog СЕС. (2020). Retrieved from http://earthquake.usgs.gov/data/centennial/centennial_Y2K.CAT
Cross, R.S., & Freymueller, J.T. (2008). Evidence for and implications of a Bering plate based on geodetic measurements from the Aleutians and western Alaska. Journal of Geophysical Research: Solid Earth, 113(B7), B07405. https://doi.org/10.1029/2007JB005136.
Earthquakes of Alaska - December 1918 to November 2019. NOAA/NWS/Pacific Tsunami Warning Center. (2019). Retrieved from https://www.youtube. com/watch?v=VMg96IU1LD4.
Enders, M., Boyce, E.S., Bierma, R., Walker, K., & Feaux, K. (2011). The Earthscope Plate Boundary Observatory Alaska Region, an Overview of Network Operation, Maintenance and Improvement. Eos Trans. AGU, Fall Meet. Suppl. Abstract G41A-0718.
Fujita, K., Mackey, K.G., McCaleb, R.C., Cunbina, L.V., Kkovalev, V.N., Imaev, V.S., & Smirnov, V.N. (2002). Seismicity of Chukotka, northeastern Russia. In E.L. Miller, A. Grantz, S.L. Klemper (Eds.), Tectonic Evolution of the Bering Shelf-Chukchi Sea-Arctic Margin and Adjacent Landmasses (Vol. 360, pp. 259-272). Geol. Soc. Amer., Spec. Pap. Ser.
Global Centroid Moment Tensor Catalog. (2020). Retrieved from https://www.globalcmt.org/CMTsearch.html.
Gordeev, E.I., Pinegina, T.K., Lander, A.V. & Kozhurin, A.I. (2015). Beringia: Seismic hazard and fundamental problems of geotectonics. Izvestiya, Physics of the Solid Earth, 51(4), 512-521. https://doi.org/10.1134/S1069351315030039.
Kogan, M.G., & Steblov, G.M. (2008). Current global plate kinematics from GPS (1995-2007) with the plate-consistent reference frame. Journal of Geophysical Research: Solid Earth, 113(B4), B04416. https://doi.org/10.1029/2007JB005353.
Kováčiková, S., Logvinov, I., Nazarevych, A., Nazarevych, L., Pek, J., Tarasov, V., & Kalenda, P. (2016). Seismic activity and deep conductivity structure of the Eastern Carpathians. Studia Geophysica et Geodaetica, 60, 280-296. https://doi.org/10.1007/s11200-014-0942-y.
Mackey, K.G., Fujita, K., Gunbina, L.V., Kovalev, V.N., Imaev, V.S., Koz’min, B.M., & Imaeva, L.P. (1997). Seismicity of the Bering Strait region: evidence for a Bering block. Geology, 25(11), 979-982. https://doi.org/10.1130/0091-7613(1997)025<0979:SOTBSR>2.3.CO;2.
Okal, E.A. (2005). A re-evaluation of the great Aleutian and Chilean earthquakes of 1906 August 17. Geophysical Journal International, 161(2), 268-282. https://doi.org/10.1111/j.1365-246X.2005.02582.x
Search Earthquake Catalog/USGS. (2020). Retrieved from https://earthquake.usgs.gov/earthquakes/search/.
Starostenko, V., Janik, T., Kolomiyets, K., Czuba, W., Środa, P., Grad, M., Kovács, I., Stephenson, R., Lysynchuk, D., Thybo, H., Artemieva, I., Omelchenko, V., Gintov, O., Kutas, R., Gryn, D., Guterch, A., Hegedűs, E., Komminaho, K., Legostaeva, O., Tiira, T., & Tolkunov, A. (2013). Seismic velocity model of the crust and upper mantle along profile PANCAKE across the Carpathians between the Pannonian Basin and the East European Craton. Tectonophysics, 608, 1049-1072. https://doi.org/10.1016/j.tecto.2013.07.008.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Геофізичний журнал
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
1. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства даної роботи і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі .
2. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на не ексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховище або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивної обговоренню, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивись The Effect of Open Access).
