Топографія і реконструкція історичних копалень Каргалінського гірничо-металургійного центру (бронзовий вік)
DOI:
https://doi.org/10.24028/gzh.v43i2.230192Анотація
У степах Південного Уралу починаючи з IV тис. до н. е. і до кінця II тис. до н. е. розробляли Каргалінські мідні родовища. З їхньої руди в епоху бронзи було отримано величезну кількість міді. Геофізичні дослідження проведено на південній периферії Каргалінського рудного поля недалеко від селища Білоусівка на гірничоперероб- ному комплексі, протяжність якого становить 900—1000 м за поперечника 30—70 м. На цій площі зафіксовано близько сотні невеликих відкритих кар'єрів діамет- ром від 3 до 12 м з прибортовими відвалами, майданчики для сортування добутої руди, суміжних з ямами-печами діаметром 3—5 м з пожогу кускових руд. Виконано детальне топографічне, градієнтне магнітне і георадарне знімання на ділянках, у межах яких розташовані типові об'єкти: рудник-кар'єр, яма попереднього пожогу руд, шламові майданчики і рудний склад. У результаті отримано нові дані щодо будови древніх виробок і супутніх технологічних споруд. Виявлення числених магнітних аномалій поблизу кар'єру і ями засвідчило, що в мідній руді міститься досить велика кількість заліза, первинне сортування обпаленої руди проводили поблизу ям. За результатами георадарного знімання відновлено особливості будови ями-печі, побудовано 3D модель давнього кар’єру. Яма для випалу руди мала конусоподібну форму зі сходами для зручності завантаження і вивантаження руди. Діаметр біля основи сягав 5 м, діаметр основної шахти — 1—1,5 м, а глибина — близько 3 м, об’єм ями не перевищував 13—15 м3. Поперечні розміри гірничої виробки становили 7—9 м, глибина сягала 4 м. Кар’єр мав круті борти з півночі, сходу та півдня, а на заході рельєф більш пологий. Вхід на рудник був із західного боку. Первинна глибина кар’єру відрізнялася від сучасної поверхні на 2—3 м. За нашим оціненням, кількість видобутої руди в цій гірничій виробці становила 25—30 т. З урахуванням загального числа гірничих виробок за час експлуатації Білоусівського гірничо-металургійного комплексу було вилучено близько 2—2,5 тис. т рудної маси.
Посилання
Ankushev, M.N., Yuminov, A.M., Zaikov, V.V., & Noskevich, V.V. (2018). Copper mines of Bronze Age in Southern Trans-Urals. Izves-tiya Irkutskogo gosudarstvennogo universiteta. Seriya Geoarkheologiya. Etnologiya. Antropologiya, 23, 87-110. https://doi.org/10.26 516/2227-2380.2018.23.87 (in Russian).
Blinov, I.A. (2020). Chemical and mineral composition of sulfide nodules from the Mikhaylovsky and Belousovsky ancient mines, Orenburg Gis-Urals. Mineralogiya, (6), 35-45. https://doi.org/10.35597/2313-545X-2020-6-4-2 (in Russian).
Bogdanov, S.V. (2019). Technologies of mining and metallurgical production of the early metal era of Northern Eurasia from the standpoint of experimental archeology. In Phenomena of cultures of the Early Bronze Age of the steppe and forest-steppe zone of Eurasia: ways of cul-tural interaction in the 5th-3rd millennium BC (pp. 161-174). Orenburg: Publ. house of the OGPU (in Russian).
Bogdanov, S.V. (2020).Technological algorithms of the pastoral model of metal production in the steppe regions of North Eurasia in the Bronze Age. Uralskiy istoricheskiy vestnik, (4), 6-14 (in Russian).
Bogdanov, S.V., Tkachev, V.V., Yuminov, A.M., & Avramenko, S.V. (2018). Geoarchaeological system of historical copper mines of the Priuralsky (Kargalinsky) steppe mining and metallurgical center. Geoarkheologiya i arkheologicheskaya mineralogiya, 5, 121-133 (in Russian).
Bondar, K.M., Khomenko, R.V., Chernov, A.P., & Kuksa, N.V. (2020). Results of the ground penetrating radar survey in the church of St. Elias - Bohdan Khmelnytsky burial vault in Subbotov. Geofizicheskiy Zhurnal, 42(3), 175-194. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v42i3.2020.204709 (in Russian).
Zhurbin, I.V. (2004). Geophysics in archeology: methods, technology and application results. Izhevsk: Ed. Udmurt Institute of History, Language and Literature, Ural Branch of RAS, 152 p. (in Russian).
Lepekhin, I.I. (1772). Day notes of the journey of the doctor and the Academy of Sciences of the adjunct Ivan Lepekhin to different provinces of the Russian state in 1770. St. Petersburg: Printing house of the Imperial Academy of Sciences, 359 p. (in Russian).
Noskevich, V.V., Fedorova, N.V., Tkachev, V.V., Baytleu, D.A., & Yuminov, A.M. (2017). Reconstruction of ancient quarries copper Bronze Age by GPR data. Geofizika, (1), 56-62 (in Russian).
Noskevich, V.V., & Fedorova, N.V. (2018). Using the ground penetrating radar method for research of the ancient «Vorovskaya Yama» copper mine in the South Urals. Izvestiya Ural’skogo gosudarstvennogo gornogo universiteta, (4), 61-67. https://doi.org/10.21440/2307-2091-2018-4-61-67 (in Russian).
Rychkov, N.P. (1770). Journal or Day Notes of Captain Rychkov’s voyage to different provinces of the Russian state in 1769 and 1770. Petersburg: Printing house of the Imperial Academy of Sciences, 220 p. (in Russian).
Starovoytov, A.V. (2008). Interpretation of GPR data. Moscow: Publ. house of Moscow University, 192 p. (in Russian).
Chernykh, E.N. (Ed.). (2002). Kargaly. Vol. I. Geological and geographical characteristics History of discoveries, exploitation and investigations Archaeological sites. Moscow: Languages of Slavonic culture, 112 p. (in Russian).
Chernykh, E.N. (Ed.). (2007). Кargaly. Vol. V. Phenomenon and paradoxes of development Kargaly in the systems of metallurgical provinces hidden (sacral) lifе of archaic miners and metallurgists. Moscow: Languages of Slavonic culture, 200 p. (in Russian).
Chernykh, E.N. (2005). Ways and models of development of archaeometallurgy in the Old and New World. Rossiyskaya arkheologiya, (4), 49-60 (in Russian).
Yuminov, A.M., Bogdanov, S.V., Tkachev, V.V., Avramenko, S.V., & Manbetova, G.R. (2017). Geochemical characteristics of ores of historical copper mines in the steppe Urals. Geoarkheologiya i arkheologicheskaya mineralogiya, 4, 118-123 (in Russian).
Berseneva, N.A., Epimakhov, A.V., Noskevich, V.V., Fedorova, N.V. & Tkachev, V.V. (2016). Reconstruction of the Ancient Bronze Age Copper Quarries Using GPR. 23nd European Meeting of Environmental and Engineering Geophysics, Near Surface Geoscience: Conference Proceedings (pp. 1-4).
Conyers, L.B. (2016). Ground-penetrating Radar for Geoarchaeology. Analytical Methods in Earth and Environmental Science. New York: Wiley Publ., 160 р.
Goodman, D., & Piro, S. (2013). GPR Remote Sensing in Archaeology. Springer, 233 p.
GSSI-RADAN-7 Manual. (2017). Geophysical Survey Systems, Inc. Nashua, NH, USA. Retrieved from https://www.geophysical.com/wp-content/uploads/2017/10/GSSI-RADAN-7-Manual.pdf.
Elsayed, I.S., Alhussein, A.B., Gad, E., & Mahfuuz, A.H. (2014). Shallow seismic refraction, two-dimensional electrical resistivity imaging, and ground penetrating radar for imaging the ancient monuments at the western shore of old Luxor city, Egypt. Archaeological Discovery, 2(2), 31-43. https://doi.org/10.4236/ad.2014.22005.
Noskewich, V.V., Fedorova, N.V., & Yuminov, A.M. (2019). Application of GPR for the reconstruction of the copper mine of the Bronze in the Southern Trans-Ural of Russia. 25nd European Meeting of Environmental and Engineering Geophysics, Near Surface Geoscience: Conference Proceedings (pp. 1-5). https://doi.org/10.3997/2214-4609.201902372.
Yuminov, A.M., Blinov, I.A., & Guzairova, A.E. (2019). Mineral Composition of Ores and Primary Processing Products of the Ancient Mikhailovsky Mine (Central Orenburg Region). Geoarchaeology and Archaeological Mineralogy (pp. 90-95). Springer. https://doi.org/10.007/978-3-030-48864-2_13.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
1. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства даної роботи і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі .
2. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на не ексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховище або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивної обговоренню, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивись The Effect of Open Access).
