Використання коефіцієнта уразливості при вивченні вібросигналів на поверхні ґрунтів від руху електропоїздів метрополітену

Анотація

Мікросейсмічні коливання верхньої частини ґрунтової товщі відбуваються безперервно під впливом ендогенних і екзогенних процесів як природного, так і штучного походження. Мікроколивання техногенної природи особливо характерні для міських щільно забудованих територій. Практика моніторингових сейсмологічних спостережень показує, що в таких умовах можна спостерігати різні типи мікросейсмічних коливань, зокрема пружні вібросигнали в частотному діапазоні 1— 100 Гц , що генеруються минаючими поїздами метро. У розрахунках сейсмічної стійкості проєктованих споруд приділяється особлива увага резонансним характеристикам верхньої частини ґрунтової товщі, яка на певних частотах може істотно посилювати сейсмічні коливання, наприклад, від зовнішніх дій вібрації. Традиційними методами отримання характеристик резонансних коливань і їх облік здійснюються найчастіше з недостатньою достовірністю і повнотою, унаслідок чого вони використовуються зазвичай як допоміжні.

Розглянуто методичний комплекс із застосуванням сучасних способів вимірювання та обробки мікросейсмічних сигналів з метою виділення на досліджуваній території під будівництво ділянок з максимальними амплітудами відгуку на зовнішні пружні впливи та їх обліку в подальшому при проєктуванні і будівництві. Вивчення вібросейсмічних шумів, що формуються на поверхні ґрунтової товщі , наприклад поїздами метрополітену, дає змогу оцінити амплітудно-частотні характеристики цих ґрунтів, причому спектральне відношення горизонтальних зсувів ґрунтів до вертикальних H/ V і похідна цього відношення (коефіцієнт уразливості K_y) впевнено виділяють ослаблені зони, що зазнають найбільшого впливу зовнішніх пружних коливань.