Перспективи пошуку водневих родовищ в рифтогенних структурах платформ (на прикладі Дніпровсько-Донецького авлакогену)

Автор(и)

  • В. М. Шестопалов Radioenvironmental Centre of the National Academy оf Sciences of Ukraine; Institute of Geological Sciences of the National Academy of Sciences of Ukraine, Україна
  • О. Ю. Лукін Інститут геологічних наук НАН України, Україна
  • В.І. Старостенко Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, Україна
  • О. М. Пономаренко Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України, Україна
  • T. О. Цветкова Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, Україна
  • І. Л. Колябіна Інститут геологічних наук НАН України, Україна
  • О. М. Макаренко Науково-інженерний центр радіогідрогеоекологічних полігонних досліджень НАН України, Україна
  • O. В. Усенко Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, Україна
  • О. Д. Рудь Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, Україна
  • A. Онопріенко Фундація «Національного розвитку та інновацій», Україна
  • В. Ю. Саприкін Науково-інженерний центр радіогідрогеоекологічних полігонних досліджень НАН України, Україна
  • Р. Вардапелян Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24028/gzh.v43i5.244038

Ключові слова:

глибинний водень, вуглеводні, кільцеві структури, рифт, Срібненська структура, дегазація водню, родовища водню

Анотація

На прикладі Дніпровсько-Донецького авлакогену, який знаходиться в південній частині Східноєвропейської платформи, показана перспективність виявлення промислових накопичень водню в рифтогенних структурах платформ. У межах Дніпровсько-Донецької депресії геолого-геофізичними методами виділяється значна кількість розломів глибинного закладення і кільцевих структур вулканогенного і вибухового походження, які є цікавими з точки зору виявлення підвищених накопичень водню. Можливі місця розташування найбільш перспективних зон концентрації водню в платформних умовах приурочені до розломів у рифтових системах і їх найближчого оточення, а також до вибухових і вулканогенних кільцевих структур з ознаками сучасної активізації. Перспективність району на детальному рівні досліджень визначається, крім зазначеного структурного співвідношення, також результатами аналізу комплексу геофізичних характеристик (теплових, сейсмічних, гравітаційних, електропровідності, магнітних) і відповідних геологічних і гідрогеологічних параметрів. За результатами вивчення геолого-геофізичних матеріалів, космознімків і польових робіт виділені території для проведення подальших більш детальних робіт у межах Срібненської і інших кільцевих структур, Південного прибортового розлому, Північного прибортового розлому. Також виділені території для першочергового вивчення та території другої черги. У межах цих територій ідентифіковані ділянки для початкового дослідження із застосуванням космознімків, газового випробування (водень, гелій, метан та ін.), першочергових геофізичних досліджень, з оцінкою проміжних колекторів і порід-покришок. За їх результатами може бути проведено пробне неглибоке буріння і опробування в свердловинах. За сумою отриманих результатів і порівнянь даних вибираються ділянки для першочергового більш глибокого буріння і опробування. Як приклад польових робіт по оцінці дегазації Н2 в локальній депресії наведені результати, отримані в 30 км на схід від Києва. За межами локальної депресії концентрації водню на глибинах від 0,45 до 1,5 м близькі до 0. Максимальні значення концентрації Н2 (до 3500 ррm на глибині 1,5 м) характерні для точки, що знаходиться поблизу краю депресії.

Посилання

Belov, S. V. (2011). Hydrogen degassing of the planet: analysis of volcanic structures. Oko planet. Retrieved from https://oko-planet.su/phenomen/phenomenscience/93242-vodo-rodnaya-degazaciya-planety-analiz-vulkani-cheskih-struktur.html (in Russian).

Blair, C. C., D’Hondt, S., Spivack, A. J., & Kingsley, R. H. (2007). Radiolytic hydrogen and microbial respiration in subsurface sediments. Astrobiology, 7, 951—970.https://doi.org/10.1089/ast.2007.0150.

Canovas III, P. A., Hoehler, T., & Shock, E. L. (2017). Geochemical bioenergetics during low- temperature serpentinization: An example from the Samailophiolite, Sultanate of Oman. JGR Biogeosciences, 122, 1821—1847. https://doi.org/10.1002/2017JG003825.

Chakmazyan, K. V. (2016). Changes in microbial biomass structure of soils under conditions of natural accumulation and emission of hydro-gen: Candidate’s thesis. Moscow, 113 p. (in Rus¬sian).

Chapelle, F., O’Neill, K., Bradley, P. M., VletlK’, B. A., Ciufo, S. A., Knobel, L. L., & Lov¬¬ley, D. R. (2002). A hydrogen-based subsur¬face microbial community dominated by metha¬no¬gens. Nature, 415, 312—315. https://doi.org/10.1038/415312a.

Dzaugis, M. E., Spivack, A. J., Dunlea, A. G., Murray, R. W., & D’Hondt, S. (2016). Radiolytic hydrogen production in the subseafloor basaltic aquifer. Frontiers in Microbiology, 7, 76. https://doi.org/10.3389/fmicb.2016.00076.

Dey, G. R., Kishore, K., Moorthy, P. N., Ram¬shesh, V., Srivasteva, S. B., & Thomas, V. G. (1990). Water radiolysis at high temperatures and pressures. Bombay: Bhabha Atomic Research Centre, 27 p.

Donze, F.-V., Truche, L., ShekariNamin, P., Lefeuvre, N., & Bazarkina, E. F. (2020).Migration of Natural Hydrogen from Deep-Seated Sources in the São Francisco Basin, Brazil. Geosciences, 10, 346. https://doi.org/10.3390/ geosciences10090346.

Gilat, A. L., & Vol, A. (2005). Primordial hydro-gen-helium degassing, an overlooked major energy source for internal terrestrial processes. HAIT Journal of Science and Engineering B, 2(1-2), 125—167.

Gilat, A. L., & Vol, A. (2012).Degassing of primordial hydrogen and helium as the major energy source for internal terrestrial processes. Geoscience Frontiers, 3(6), 911—921.https://doi.org/10.1016/j.gsf.2012.03.009.

Gufeld, I. L. (2012).Geological consequences of amorphization of the lithosphere and upper mantle structures, caused by hydrogen degassing. Geodinamika i tektonofizika, 3(4), 417—435. https://doi.org/10.5800/GT-2012-3-4-0083 (in Russian).

Gufeld, I. L. (2013). On deep degassing and structure of lithosphere and upper mantle. Glubinnaya neft, 1(2), 171—188 (in Russian).

Hellevang, H., Huang, S., & Thorseth, I. H. (2011). The Potential for Low-Temperature Abiotic Hydrogen Generation and a Hydrogen-Driven Deep Biosphere. Astrobiology, 11(7), 711—724.http://doi.org/10.1089/ ast.2010.0559.

Holm, N. G., Oze, C., Mousis, O., Waite, J. H., & Guilbert-Lepoutre, A. (2015). Serpentinization and the formation of H2 and CH4 on celestial bodies (planets, moons, comets).Astrobiology, 15(7), 587—600. https://doi.org/ 10.1089/ast. 2014.1188.

Huang, R., Lin, C., Sun, W., Ding, X., Zhan, W., & Zhu, J. (2017). The production of iron oxi-de during peridotite serpentinization: Influ-ence of pyroxene. Geoscience Frontiers, 8(6), 1311—1321. https://doi.org/10.1016/ j.gsf.2017. 01.001.

Ikuta, D., Ohtani, E., Sano-Furakawa, A., Shiba-zaki, Y., Terasaki, H., Yuan, L., & Hattori, T. (2019).Interstitial hydrogen atoms in face-centered cubic iron in the Earth’s core. Scientific Reports, 9, 7108.https://doi.org/10.1038/ s41598-019-43601-z.

Jones, V. T., & Pirkle, R. J. (1981). Helium and hydrogen soil gas anomalies associated with deep or active faults: Proc. of the 1981 American Chemical Society Annual Meeting, Atlanta, GA.

Kelley, D. S., Karson, J. A., Blackman, D. K., Fruh-Green, G. L., Butterfield, D. A., Lilley, M. D., Olson, E. J., Schrenk, M. O., Roe, K. K., Lebon, G. T., & Rivizzigno, P. (2001). Anoff-axis hydrothermal vent field near the Mid-Atlantic Ridge at 30ON. Nature, 412, 127—128. https://doi.org/10.1038/35084000.

Klein, F., Bach, W., Jons, N., McCollom, T., Moskowitz, B., & Berquo, T. (2009). Iron partitioning and hydrogen generation during serpentinization of abyssal peridotites from 15N on the Mid Atlantic Ridge. Geochimica et Cosmochimica Acta, 73(22), 6868—6893. https://doi.org/10.1016/j.gca.2009.08.021.

Klein, F., Grozeva, N. G., & Seewald, I. S. (2019).Abiotic methane synthesis and serpentinization in olivine — hosted fluid inclusions. Proc. of the National Academy of Sciences of the USA, 116(36), 17666—17672. Retrieved from www.pnas.org/cgi/doi/10.1073/pnas.1907871116.

Konn, C., Charlou, J. L., Holm, N. G., & Mousis, O. (2015).The production of Methane, Hydrogen and Organic Compounds in Ultramafic — Hosted Hydrothermal Vents of the Mid-Atlantic Ridge. Astrobiology, 15(5), 381—399. https://doi.org/10.1089/ast.2014.1198.

Kronig, R., de Boer, J., & Korringa, J. (1946). On the internal constitution of the Earth.Physica, 12(5), 245—256. https://doi.org/10.1016/S0031 -8914(46)80065-X.

Larin, V. N. (1993). Hydridic Earth: The New Geo-logy of Our Primordially Hydrogen-rich Planet. Alberta: Polar Publishing, 247 p.

Larin, V. N. (2005). Our Earth (origin, composition, structure and evolution of primordially hydridic Earth). Moscow: Agar, 247 p. (in Russian).

Larin, N. V., Zgonnik, V., Rodina, S., Deville, E., Prinzhofer, A., & Larin, V. N. (2015). Natural mo-lecular hydrogen seepage associated with sur-ficial, rounded depressions on the European Craton in Russia. Natural Resources Research, 24, 369—38. https://doi.org/10.1007/s11053-014-9257-5.

Leong, J. A. M., & Shock, E. L. (2020).Thermodynamic constraints on the geochemistry of low- temperature, continental, serpentiniza¬ti¬on-generated fluids. American Journal of Science, 320(3), 185—235. https://doi.org/ 10.2475/ 03.2020.01.

Letnikov, F. A. (2001). Ultradeep fluid systems of the Earth and problems of ore formation. Geologiya rudnykh mestorozhdeniy, 43(4), 291—307 (in Russian).

Letnikov, F. A. (2015). Deep fluids of the con-tinental lithosphere. Proceedings of the All-Russia conference «Fluid regime of endogenic processes in the continental lithosphere» (pp. 11—22). Irkutsk: Institute of the Earth’s Crust SB RAS (in Russian).

Lin, Li-H., Hall, J., Lippmann-Pipke, J., Ward, J. A., Sherwood Lollar, B., DeFlaun, M., Rothmel, R., Moser, M., Gihring, T. M., Mislowack, B., & Onstott, T. C. (2005). Radiolytic H2 in continental crust: Nuclear power for deep subsurface microbial communities. Geochemistry, Geophysics, Geosystems, 6(7), 3—13. https://doi.org/ 10.1029/2004GC000907.

Lukin, A. E., & Shestopalov, V. M. (2021). Tectono-magmatogenering structures in zones of increased geodynamic instability as priority objects for exploration of hydrogen fields. Geofizicheskiy Zhurnal, 43(4), 3—43 (in Russian). https://doi.org/10.24028/gzh.v43i4.239953.

Malvoisin, B., Brunet, F., Carlut, J., Roumon, S., & Cannat, M. (2012). Serpentinization of oceanic peridotites: 2. Kinetics and processes of San Carlos olivine hydrothermal alteration. Journal of Geophysical Research: Solid Earth, 117, B04102.https://doi.org/10.1029/2011JB008842.

Malvoisin, B., Brantut, N., & Kaczmarek, M. (2017). Control of serpentinisation rate by reaction-induced cracking. Earth and Planetary Science Letters, 476, 143—152. https://doi.org /10.1016/j.epsl.2017.07.042.

Marakushev, A. A. (1999). Origin of the Earth and nature of its endogenous activity. Moscow: Nauka, 253 p. (in Russian).

Mayhew, L. E., Ellison, E. T., McCollom, T. M., Trainor, T. P., & Templeton, A. S. (2013). Hydrogen generation from low-temperature water-rock reactions. Nature Geoscience, 6(6), 478—484. https://doi.org/10.1038/ngeo1825.

McCollom, T. M., & Bach, W. (2009).Thermodynamic constraints on hydrogen generation during serpentinization of ultramafic rocks. Geochimica et Cosmochimica Acta , 73(3), 856—875. https://doi.org/10.1016/ j.gca.2008.10.032.

McCollom, T. M., & Seewald, L. S. (2013). Serpen-tinites, hydrogen and life. Elements, 9(2), 129— 134. https://doi.org/10.2113/gselements.9.2. 129.

McCollom, T. M., Klein, F., Robbins, M., Moskowitz, B., Berquo, T. S., Jons, N., Bach, W., & Templeton, A. (2016). Temperature trends for reaction rates, hydrogen generation, and partitioning of iron during experimental serpentinization of olivine. Geochimica et Cosmochimica Acta, 181(15), 175—200. https://doi.org/10.1016/ i.gca.2016.03.002.

Molchanov, V. I. (1981). Hydrogen generation in lithogenesis. Novosibirsk: Nauka, 142 p. (in Russian).

Moody, J. B. (1976). Serpentinization: a review. Lithos, 9(2), 125—138. https://doi.org/10.1016/ 0024-4937(76)90030-X.

Murphy, C. A. (2016). Hydrogen in the Earth’s Core: Review of the Structural, Elastic and Thermodynamic Properties of Iron-Hydrogen Alloys. In Deep Earth: Physics and Chemistry of the Lower Mantle and Core (pp. 253—264). https:// doi.org/10.1002/9781118992487.ch20.

Neal, С., & Stanger, G. (1983). Hydrogen generation from mantle source rocks in Oman. Earthand Planetary Science Letters, 66, 315—320. https://doi.org/10.1016/0012-821X(83)90144-9.

Parkes, R. J., Linnane, C. D., Webster, G., Sass, H., Weightman, A. J., Hornibrook, E. R. C., & Horsfield, B. (2011). Prokaryotes stimulate mineral H2 formation for the deep biosphere and subsequent thermogenic activity. Geology, 39(3), 219—222. http://dx.doi.org/10.1130/G31598.1.

Parnell, J., & Blamey, N. (2017).Global hydrogen reservoirs in basement and basins. Geochemical Transactions, 18(1). https://doi.org/10.1186/s12932-017-0041-4.

Pashova, N. T., Krivosheya, V. M., Marina, N. V., Fedorchuk, N. I. (2013). Ring structures on the northern coastal zone of DDZ — deep migration channels of explosives — analogues of «GAS HIMNEYS». Azov-Black Sea landfill for the study of geodynamics and fluid dynamic of oil and gas fields. Abstracts of the XI International Conference: «Crimea-2013», Simferopol (pp. 32—33).

Polyanskaya, L. M., Sukhanova, N. I., Chakmazyan, K. V., & Zvyagintsev, D. G. (2014). Specific features of the structure of microbial biomass in soils of annular mesodepressions in Lipetsk and Volgograd oblasts. Eurasian Soil Science, 47(9), 903—909. https://doi.org/10.1134/S1064229314090105.

Portnov, A. V. (2010). Volcanoes — natural hyd-rogen fields. Promyshlennye vedomosti, (10—12). Retrieved from https://www.promved.ru/ articles/article.phtml?id=2015 (in Russian).

Proskurowski, G., Lilley, M. D., Kelley, D. S., & Olson, E. J. (2006). Low temperature volatile production at the Lost City Hydrothermal Field, evidence from a hydrogen stable isotope geothermometer. Chemical Geology, 229, 331—343. https://doi.org/10.1016/i.chemgeo.2005.11.005.

Rumyantsev, V. N. (2016). Hydrogen in the Earth’s outer core and its role in the deep Earth geo-dynamics. Geodynamics and Tectonophysics, 7(1), 119—135. https://doi.org/10.5800/GT-20 16-7-1-0200.

Russell, M. J., Hall, A. J., & Martin, W. (2010). Serpentinization as a source of energy at the ori-gin of life. Geobiology, 8(5), 355—371. https:// doi.org/10.1111/j.1472-4669.2010.00249.x.

Sato, M., Sutton, A. L., McGee, K. A., & Russel-Robinson, S. (1986). Monitoring of hydrogen along the San Andreas and Calaveras faults in central California in 1980—1984. Journal of Geophysical Research, 91(B12), 1315—1326. https:doi.org/10.1029/JB091iB12p12315.

Semenenko, N. P. (1990). Oxygen-hydrogen model of the Earth. Kiev: Naukova Dumka, 240 p. (in Russian).

Seyfried, W. E., Foustoukos, D. I., & Qi, F. (2007). Redox evolution and mass transfer during serpentinization: An experimental and theoretical study at 200 °C, 500 bar with implications for ultramafic-hosted hydrothermal systems at Mid-Ocean Ridges. Geochimica et Cosmochimica Acta , 71(15), 3872—3886. https://doi.org/10.1016/i.gca.2007.05.015.

Sherwood Lollar, B., Onstott, T., Lacrampe-Cou-loume, G., & Ballentine, C. (2014).The contribution of the Precambrian continental litho-sphere to global H2 production. Nature, 516, 379—382. https://doi.org/10.1038/ nature14017.

Shestopalov, V. M. (2020). On geological hydrogen. Geophysical Journal, 42(6), 3—35. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v42i6.2020.222278 (in Russian).

Shestopalov, V. M., Koliabina, I. L., Ponomarenko, O. M., Lukin, A. Ye., & Rud, А. D. (2021).Thermodynamic assessment of the possibility of olivine interaction with deep-seated hydrogen. International Journal of Hydrogen Energy. https://doi.org/10.1016/j.ijhydene.2021.02.152.

Shestopalov, V. M., & Kolyabina, I. L. (2019). Preliminary results of analysis of possibility for serpentinization of olivine in the absence of water: Abstracts of scientific conference «Achievements and development of geological science in Ukraine» (Vol. 1, pp. 120—121). Kyiv: Publ. of the Institute of Geochemistry, Mineralogy and Ore Formation (in Ukrainian).

Sleep, N. H., Meibom, A., Fridriksson, Th., Cole-man, R. G., & Bird, D. K. (2004). H2-rich fluids from serpentinization: geochemical and bio-tic implications. Proceedings of the National Academy of Sciences of the USA, 101(35), 818— 823. https://doi.org/10.1073/pnas.0405289101.

Šrámek, O., McDonough, W. F., Kite, E. S., Lekić, V., Dye, S. T., & Zhong, S. (2013). Geophysical and geochemical constraints on geoneutrino fluxes from Earth’s mantle. Earth and Planetary Science Letters, 361, 356—366. https://doi.org/10.1016/j.epsl.2012.11.001.

Starostenko, V. I., Janik, T., Yegorova, T., Farfuliak, L., Czuba, W., Њroda, P., Thybo, H., Artemieva, I., Sosson, M., Volfman, Yu., Kolomiyets, K., Lysynchuk, D., Omelchenko, V., Gryn, D., Guterch, A., Komminaho, K., Legostaeva, O., Tiira, T., & Tolkunov, A. (2015). Seismic model of the crust and upper mantle in the Scythian Platform: the DOBRE-5 profile across the northwestern Black Sea and the Crimean Peninsula. Geophysical Journal International, 201, 406—428. https://doi.org/10.1093/ gji/ggv018.

Stevenson, D. I. (1977). Hydrogen in the Earth’s core. Nature, 268, 130—131. https://doi.org/10. 1038/268130a0.

Su, Q., Zeller, E., & Angino, E. E. (1992). Inducing action of hydrogen migrating along faults on earthquakes. Acta Seismologica Sinica, 5(4), 841—847. https://doi.org/10.1007/BF02651032.

Sugisaki, R., Anno, H., Adashi, M., & Ui, H. (1980). Geochemical features of gases and rocks along active faults. Geochemical Journal, 14(3), 101—112. https://doi.org/10.2343/ geochemj.14.101.

Sukhanova, N. I., Trofimov, S. Y., Polyanskaya, L. M., Larin, N. V., & Larin, V. N. (2013). Changes in the humus status and the structure of the microbial biomass in hydrogen exhalation places. Pochvovedenie, (2), 1—11. https://doi. org/10.7868/S0032180X13020147 (in Russian).

Syvorotkin, V. L. (2002). Deep Earth degassing and global catastrophes. Moscow: Geoinformtsentr, 250 p. (in Russian).

Takai, K., Gamo, T., Tsunogai, U., Nakayama, N., Hirayama, H., Nealson, K. H., & Horikoshi, K. (2004). Geochemical and microbiological evidence for a hydrogen-based, hyper-thermo-philic subsurface lithoautotrophic microbial ecosystem (Hyper SLIME) beneath an active deep sea hydrothermal field. Extremophiles, 8, 269—282. https://doi.org/10.1007/s00792-004-0386-3.

Tian, Z.-Z., Liu, J., Xia, Q.-K., Ingrin, J., Hao, Y.-T., & Christophe, D. (2016).Water concentration profiles in natural mantle orthopyroxenes: A geochronometer for long annealing of xenoliths within magma. Geology, 45, 87—90. https://doi.org/10.1130/G38620.1.

Tsvetkova, T. A., Bugaenko, I. V., & Zaets, L. N. (2017).Seismic visualization of plumes and super-deep fluids in mantle under Ukraine. Geofizicheskiy Zhurnal, 39(4), 42—54. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v39i4.2017. 107506 (in Russian).

Tsvetkova, T. A., Bugaenko, I. V., & Zaets, L. N. (2020). Speed structure of the mantle under the Dnieper-Donets depression and its surrooudings. Pt. II. Geofizicheskiy Zhurnal, 42(3), 145—161. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v42i3.2020.204706 (in Russian).

Turke, A., Nakamura, K., & Bach, W. (2015). Palagonitization of basalt glass in the flanks of midocean ridges: implications for the bioenergetics of oceanic intracrustal ecosystems. Astrobiology, 15, 793—803. https://doi.org/10.1089/ast.2014.1255.

Vovk, I. F. (1987). Radiolytic salt enrichment and brine in the crystalline basement of the East European platform, in Saline Water and Gases in Crystalline Rocks. Geological Association of Canada, Special Paper, 33, 197—210.

Wakita, H., Nakamura, V., Kita, I., Fujii, N., & Notsu, K. (1980). Hydrogen release, new indicator of fault activity. Science, 210, 188—190. https://doi.org/10.1126/science.210.4466.188.

Walshe, J. L. (2006). Degassing of hydrogen from the Earth’s core and related phenomena of the system Earth. Geochimica et Cosmochimica Acta, 70(18), A684—A684. https://doi.org/10.1016/j.gca.2006.06.1490.

Wang, X. B., Ouyang, Z. Y., Zhuo, Sh. G., Zhang, M. F., Zheng, G. D., & Wang, Y. L. (2014). Serpentinization, abiogenic organic compounds, and deep life.Science China Earth Sciences, 57(5), 878—887. https://doi.org/10.1007/s11430-014-4821-8.

Ware, R. N., Roecken, C., & Wyss, M. (1984). The detection and interpretation of hydrogen in fault gases. Pure and Applied Geophysics, 122(2-4), 392—402. https://doi.org/10.1007/B F00874607.

Warr, O., Guinta, T., Ballentine, Ch. J., & Sherwood Lollar, B. (2019). Mechanisms and rates of He, Ar, and H2 production and accumulation in fracture fluids in Precambrian Shield environments. Chemical Geology, 530, 119322. http: doi.org/10.1016/j.chemgeo.2019.119322.

Worman, S. L., Pratson, L. F., Karson, J. A., & Klein, E. M. (2016).Global rate and distribution of H2 gas produced by serpentinization within oceanic lithosphere. Geophysical Research Letters, 43, 6435—6443. http:doi.org/10.1002/ 2016GL069066.

Zgonnik, V. (2020). The occurrence and geoscience of natural hydrogen: A comprehensive review. Earth-Science Reviews, 203, 103140. https://doi.org/10.1016/j.earscirev.2020.103140.

Zgonnik, V., Beaumont, V., Deville, E., Larin, N., Pillot, D., & Farrell, K. M. (2015). Evidence for natural molecular hydrogen seepage associated with Carolina bays (surficial, ovoid depressions on the Atlantic Coastal Plain, Province of the USA). Progress in Earth and Planetary Sciences, 2,31. https://doi.org/10.1186/s40645-015-0062-5.

Zhou, X., Du, J., Chen, Z., Cheng, J., Tang, Yi., Yang, L., Xie, C., Cui, Y., Liu, L., Yi, L, Yang, P., & Li, Y. (2010). Geochemistry of soil gas in the seismic fault zone produced by the Wenchuan Ms 8.0 earthquake, southwestern China. Geochemical Transactions, 11, 5. https://doi.org /10.1186/1467-4866-11-5.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-11-24

Як цитувати

Шестопалов, В. М. ., Лукін, О. Ю. ., Старостенко, В., Пономаренко, О. М., Цветкова T. О. ., Колябіна, І. Л. ., Макаренко, О. М. ., Усенко O. В., Рудь, О. Д. ., Онопріенко A. ., Саприкін, В. Ю. ., & Вардапелян, Р. . (2021). Перспективи пошуку водневих родовищ в рифтогенних структурах платформ (на прикладі Дніпровсько-Донецького авлакогену). Геофізичний журнал, 43(5), 3–18. https://doi.org/10.24028/gzh.v43i5.244038

Номер

Розділ

Статті