Організація стаціонарного пункту сейсмологічних спостережень
DOI:
https://doi.org/10.24028/gzh.v43i5.244085Ключові слова:
сейсмологічна станція, інформаційне забезпечення, землетрус, сейсмічний моніторинг, програмний комплекс EarthwormАнотація
Інститут геофізики НАН України організовує і здійснює безперервні регіональні та локальні сейсмічні спостереження на території України. У статті розглянуто універсальну сучасну модель процесу моніторингу сейсмічної активності, яку застосовують в більшості міжнародних сейсмологічних агентств (USGS, EMSC, NEIC), та яка описує типовий стаціонарний пункт сейсмологічних спостережень Національної сейсмологічної мережі Інституту геофізики НАН України. Сейсмологічна мережа спостережень — це комплекс систем, який складається зі стаціонарних сейсмологічних пунктів реєстрації сейсмічних хвиль, розподіленої системи передачі і збору сейсмологічної інформації, а також центру оперативного опрацювання даних, що надходять з пунктів реєстрації даних. Описано процес проведення режимних сейсмологічних спостережень за локальними і віддаленими сейсмічними подіями території України і суміжних регіонів. Наведено деякі важливі аспекти необхідності комплексної обробки зареєстрованих подій для виділення локальних землетрусів та оцінювання сучасної активності тектонічних структур на території України.
Сейсмологічна мережа Національного сейсмологічного центру Інституту геофізики НАН України представлена невеликою кількістю стаціонарних пунктів спостережень: «Kiev-IRIS», «MI02-Полтава», «MI03-Сквира», «MI04-Дніпро»,«MI05-Степанівка», «ODS-Одеса», «MI07-Миколаїв», «MIU-Кривий Ріг», «MI06-Кременчуг». Ця кількість сейсмологічних пунктів спостережень фактично не забезпечує даними сейсмологічних спостережень центральну, східну та південну частини території України і не дає змоги надійно визначати рівень і кількісні характеристики її сейсмічної небезпеки. Оптимальним для умов і фінансових реалій України при організації стаціонарного пункту сейсмічних спостережень запропоновано сейсмологічний реєстратор Guralp CMG-40T виробництва британської фірми GURALP SYSTEMS LIMITED, а також використання сейсмологічного пакета обробки SeisСomP, що працює за протоколом SeedLink, який є основою системи збору даних через Інтернет. Цей програмний продукт є де-факто світовим стандартом у сфері обробки сейсмологічних даних.
Посилання
Ganiev, O. Z., Petrenko, K. V., Sheremet, E.E., Vakulovich, D. V., & Krasny, V. A. (2011). Organization of a seismological observation point on the Zmiyinyi Island. Geofizicheskiy Zhurnal, 33(2), 122—128. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v33i2.2011.117309 (in Ukrainian).
Mikhaylik, I. Y., Ganiev, A. Z., Petrenko, K. V., & Amashukeli, T. A. (2019). Equipment of seismic station IRIS KIEV and software interface for access to seismological data. Geofizicheskiy Zhurnal, 41(6), 203—212. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v41i6.2019. 190077 (in Russian).
Kalinyuk, I. V., Ganiev, A. Z., & Torbek, V. Y. (2017). Application of the Winston Automated System for Collecting, Storing, and Sharing Seismological Data. Seismic Instruments, 53(3), 192—202. https://doi.org/10.3103/S0747 923917030057.
Holcomb, G., & Hutt, R. (1992). An Evaluation of Installation Methods For STS-1 Seismometers. USGS, USA, Open File Report 92-302, Albuquerque, New Mexico.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
1. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства даної роботи і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі .
2. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на не ексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховище або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивної обговоренню, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивись The Effect of Open Access).