Impact of deforestation on moisture evaporation from soil and canopy for the territory of Ukraine based on data of numerical experiment LUMIP

Л.А.  Писаренко; С.В. Краковська

doi:10.24028/gzh.v43i6.251564

Автор(и)

Л.А. Писаренко Український гідрометеорологічний Інститут ДСНС України та НАН України, Україна
С.В. Краковська Український гідрометеорологічний Інститут ДСНС України та НАН України, Державна установа Національний антарктичний науковий центр МОН України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24028/gzh.v43i6.251564

Ключові слова:

LUMIP, знеліснення, лісистість, випаровування з поверхні ґрунту, випаровування з рослинного покриву

Анотація

Проаналізовано вплив глобального часткового знеліснення на просторово-часовий розподіл витратної частини балансу вологи, а саме випаровування з ґрунту та рослинного покриву для території України за мінімального антропогенного впливу. Для дослідження використано дані шести глобальних кліматичних моделей теоретичного експерименту Land Use Model Intercomparison Project (LUMIP). Мета — виявити вплив глобального зменшення лісового покриву з подальшою його заміною на трав'яний на розподіл кліматичних характеристик у період з 1850 до 1929 р., коли лісовий покрив зменшувався з трендом 400 тис. км2/рік у доіндустріальний період 1850—1899 рр., або період мінімального і порівняно сталого антропогенного навантаження, та у наступні 30 років він залишався без змін. Для встановлення впливу знеліснення проводили нормування за середніми показниками за перше 20-річчя (1850—1869) та знаходили аномалії відносно вказаних показників як різницю до значень у цей базовий період. Зменшення лісистості з подальшою його заміною на трав’яний покрив зумовлює зростання значень середнього місячного випаровування з поверхні ґрунту з трендом до 1,6 мм/10 років у теплий сезон з більшими змінами у квітні—липні, оскільки знеліснення спричиняє більше відкриття ґрунту. Це підтверджується кореляційними зв'язками −0,8 ... −0,4 з максимальними значеннями у квітні, коли ще мало розвинений трав’яний покрив може перешкоджати інтенсивному випаровуванню. На противагу йому, у моделях випаровування з рослинного покриву зменшується разом зі знелісненням, оскільки зменшується доступна поверхня для випаровування. Такий ефект виявлено переважно у вузлах сітки моделей, де штучно зменшували лісистість, в усі сезони року, проте він є найбільшим у весняні та літні місяці із середніми місячними значеннями до −0,8 мм/10 років і коефіцієнтами кореляції 0,4 ... 0,9 залежно від моделі та сезону року. Отже, в моделюванні ефекту глобального часткового знеліснення отримано зростання випаровування з поверхні ґрунту одночасно зі зменшенням випаровування з рослинного покриву на території України. Такі зміни можуть привести до перерозподілу вологи між складовими водного балансу території, що має вплинути на її гідрологічні, агрометеорологічні та інші характеристики. Зокрема, збільшення випаровування з поверхні ґрунту через знеліснення може спричинити інтенсивніше висушування та деградацію ґрунтів. Вплив знеліснення на загальний вологовміст ґрунту і режим випадання опадів буде розглянуто у наступній публікації.

Посилання

Adamenko, T.I. (2014). Agroclimatic zoning of the territory of Ukraine taking into account climate change. Kyiv: VEGO «MAMA-86», 16 p. (in Ukrainian).

Balabukh, V.O. & Zibtsev, S.V. (2016). Impact of climate change on the quantity and area of forest fires in the North part of the Black sea region of Ukraine. Ukrayins’kyy hidrometeorolohichnyy Zhurnal, (18), 60—71. https://doi.org/10.31481/uhmj.18.2016.07 (in Ukrainian)

Balabukh, V., Malytska, L., & Lavrynenko, O. (2018). Dynamics of average annual air temperature and precipitation in some soil and climatic zones of Ukraine. In Adaptation of agrotechnologies to climate change: soil and agrochemical aspects (pp. 14—44). Kharkiv: Stylna typohrafiia (in Ukrainian).

Boychenko, S.G., & Zabarna, О.G. (2019). Estimation of comfort of weather conditions and trends of their changes for the Kyiv region in the conditions of climate change. Geofizicheskiy Zhurnal, 41(6), 128—143. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v41i6.2019.190071 (in Ukrainian).

Buksha, I.F., & Pasternak, V.P. (2005). Inventory and monitoring of greenhouse gases in forestry. Kharkiv: Published by KhNAU, 125 p. (in Ukrainian).

Buksha, I.F., Shvidenko, A.Z., Bondaruk, M.F., Tselyshev, O.H., Pyvovar, T.S., Buksha, M.I., Pasternak, V.P., & Krakovska, S.V. (2017). The methodology of modeling of the impact of climate change on forest phytocenoses in Ukraine. Naukovyy visnyk NUBIPU. Seriya «Lisivnytstvo ta dekoratyvne sadivnytstvo», (is. 266, pp. 26—38) (in Ukrainian).

Voloshchuk, V.M., Boychenko, S.G., Stepanenko, S.M., Bortnik, S.Yu., & Shishchenko, P.G. (2002). Global warming and climate in Ukraine: Regional environmental and socio-economic aspects. Kyiv: PPC Kiev University, 116 p. (in Ukrainian).

Gorbachova, L.O. (2014). Spatial links distribution between water balance elements of the Ukraine river catchments. Ukrayins’kyy heohrafichnyy Zhurnal, (2), 17—21. https://doi.org/10.15407/ugz2014.02.017 (in Ukrainian).

Grebin, V.V. (2010). Modern streamflow regime of rivers in Ukraine (landscape-hydrology analysis). Kyiv: Nika-Centre, 316 p. (in Ukranian).

Dronova, O.O., & Kuznetsova, J.O. (2016). Effect of forestry of the southern Ukraine on the regulation of carbon dioxide in the atmosphere. Ukrayins’kyy hidrometeorolohichnyy Zhurnal, (17), 79—85 (in Ukranian).

Stepanenko, S.M. & Polevoy, A.M. (Eds.). (2018). Climatic risks of functioning of branches of the economy of Ukraine in the conditions of climate change: monograph. Odesa: TES, 548 p. (in Ukranian).

Lipinskyy, V., Dyachuk, V., & Babichenko, V. (Eds.). (2003). Climate of Ukraine. Kyiv: Rayevskyy Publishing, 343 p. (in Ukrainian).

Krakovska, S.V., Gnatiuk, N.V., Shpytal, T.M., & Palamarchuk, L.V. (2016). Projections of surface air temperature changes based on data of regional climate models’ ensemble in the regions of Ukraine in the 21st century. Naukovi pratsi UkrNDHMI, (268), 33—44 (in Ukranian).

Krakovska, S.V., Palamarchuk, L.V., Gnatiuk, N.V., Shpytal, Т.M., & Shedemenko, I.P. (2017) Changes in precipitation distribution in Ukraine for the 21st century based on data of regional climate model ensemble. Geoinformatika, (4), 62—74 (in Ukranian).

Lipchenko, A.E., Illyin, Yu.P., Repetin, L.N., & Lipchenko, M.M. (2006.). Decrease in evaporation from the Black Sea surface in the second half of the 20th century as a consequence of global climate changes. Ekolohichna bezpeka pryberezhnykh ta shel’fovykh zon ta kompleksne vykorystannya resursiv shel’fu, (14), 449—461 (in Russian).

Loboda, N.S., & Bozhok, Y.V. (2016). Assessment of water resources change of the Danube River in the XXI century under the scenario A1B using the model «climate-runoff». Ukrayins’kyy hidrometeorolohichnyy Zhurnal, (18), 112—120. https://doi.org/10.31481/uhmj.18.2016.13 (in Ukrainian).

Martazinova, V.F., & Shchehlov, А.А. (2018). Nature of extreme precipitation over Ukraine in the 21st century. Ukrayins'kyy hidrometeorolohichnyy Zhurnal, (22), 36—45. https://doi.org/10.31481/uhmj.22.2018.04 (in Russian)

Oliinyk, V.S., & Rak, Yu.A. (2018). Water regulating role of the forest cover of the Gorgany watersheds. Naukovi pratsi Lisivnychoyi akademiyi nauk Ukrayiny, (16), 17—23. https://doi.org/10.15421/411802 (in Ukrainian).

Orlova, L.D. (2009). The transpiration rate of poic plants of the left-bank Ukraine’s forest-steppe. Visnyk Dnipropetrovs’koho universytetu. Biolohiya. Ekolohiya, 1(17), 166—171. https://doi.org/10.15421/010925 (in Ukrainian).

Osypov, V.V., Osadcha, N.M., & Osadchyi, V.I. (2021). Climate change and water resources of the Desna river basin till the middle of the XXI century. Dopovidi NAN Ukrayiny, (2), 71—81. https://doi.org/10.15407/dopovidi2021.02.071 (in Ukrainian).

Palamarchuk, L.V., Shpyg, V.M., & Guda, K.V. (2014). Conditions of formation of strong cold season precipitation in the plains territory of Ukraine. Fizychna heohrafiya ta heomorfolohiya, (2), 110—120 (in Ukrainian).

Pysarenko, L.A., & Krakovska, S.V. (2021). Impact of deforestation on radiative and thermal regimes of the territory of Ukraine on the base of global climate models data. Geofizicheskiy Zhurnal, 43(3), 135—160. https://doi.org/10.24028/gzh.v43i3.236385 (in Ukrainian).

Announcement about a draft of the Strategic Plan for State Forest Management of Ukraine until 2035. (2020). Retrieved from https://mepr.gov.ua/news/36108.html (in Ukrainian).

Pol’ovyi, А.M. (2012). Agricultural Meteorology. Odessa: TES, 623 p. (in Ukrainian).

Pol’ovyy, A.M., & Bozhko, L.Yu. (2015). Influence of climatic changes on mode of moistening of vegetation period in Ukraine. Ukrayins’kyy hidrometeorolohichnyy Zhurnal, (16), 128—140. https://doi.org/10.31481/uhmj.16.2015.17 (in Ukrainian).

Rakhmanov, V.V. (1984). The hydroclimatic role of forests. Moscow: Lesnaya promyshlennost, 240 p. (in Russian).

The Strategy for Adaptation to Climate Change in Agriculture, Forestry, Fisheries and Hunting of Ukraine until 2030. (2019). Retrieved from: https://www.uahhg.org.ua/wp-content/uploads/2019/08/Стратегія-адаптації-до-зміни-клімату-сільського-лісового-та-рибного-господарств-України-до-2030-року_29.05.19.pdf (in Ukrainian).

Khokhlov, V.M., Borovska, H.O., & Zamfirova, M.S. (2020). Climatic changes and their influence on air temperature and precipitation in Ukraine during transitional seasons. Ukrayins’kyy hidrometeorolohichnyy Zhurnal, (26), 60—67. https://doi.org/10.31481/uhmj.26.2020.05 (in Ukrainian).

Khokhlov, V.M., & Yermolenko, N.S. (2015). Future climate change and it`s impact on precipitation and temperature in Ukraine. Ukrayins’kyy hidrometeorolohichnyy Zhurnal, (16), 76—82. https://doi.org/10.31481/uhmj.16.2015.10 (in Ukrainian).

Shvidenko, A.Z., Buksha, I.F., & Krakovska, S.V. (2018). Vulnerability of Ukraine’s forests to climate change. Kyiv: Nika-Centre, 184 p. (in Ukranian).

Shevchenko, O.G. (2014). Urban Vulnerability to Climate Change. Fizychna heohrafiya ta heomorfolohiya, (4), 112—120 (in Ukrainian).

Shevchenko, O., Vlasyuk, O., Stavchuk, I., Vakolyuk, M., Illyash, O., & Rozhkova, A. (2014) National Climate Vulnerability Assessment: Ukraine Scientificalmonography. Kyiv: Myflaer, 74 p. (in Ukrainian).

Adamenko, T.I., Demydenko, A.O., Romashchenko, M.I., Tsvietkova, A.M., Shevchenko, A.M., & Yatsyuk, M.V. (2016). Rethinking of Water Security for Ukraine based on results of National Policy Dialogue. Global Water Partnership. Kyiv, 20 p. Retrieved from: https://www.gwp.org/globalassets/global/gwp-cee_files/regional/rethinking-water-securityukraine-2016.pdf.

Balabukh, V., Lavrynenko, O., Bilaniuk, V., Mykhnovych, A., & Pylypovych, O. (2018). Extreme weather events in Ukraine: occurrence and changes. In P.J. Sallis (Ed.), Extreme Weather (pp. 85—106). London: Intech Open. https://doi.org/10.5772/intechopen.77306.

Bonan G.B. (2008). Forests and Climate Change: Forcings, Feedbacks, and the Climate Benefits of Forests. Science, 320, 1444—1449. https://doi.org/10.1126/science.1155121.

Bonan G.B., Pollard D. & Thompson S.L. (1992). Effects of boreal forest vegetation on global climate. Nature, 359, 716—718. https://doi.org /10.1038/359716a0.

Boychenko, S., Voloshchuk, V., Movchan, Ya., Serdjuchenko, N., Tkachenko, V., Tyshchenko, O., & Savchenko, S. (2016). Features of climate change on Ukraine: scenarios, consequences for nature and agroecosystems. Proceedings of the National Aviation University, (4), 96—113. https://doi.org/10.18372/2306-1472.69.11061.

Boychenko, S., Voloshchuk, V., Kuchma, T., & Serdyuchenko, N. (2018). Long-time changes of the thermal continentality index, the amplitu-des and the phase of the seasonal temperature variation in Ukraine. Geofizicheskiy Zhurnal, 40(3), 81—96. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v40i3.2018.137175.

Boysen, L., Brovkin, V., & Pongratz, J. (2018). Climatic effects of idealized deforestation experiments in Earth System Models. Geophysical Research Abstracts, 20. Retrieved from: https://meetingorganizer.copernicus.org/EGU2018/EGU2018-12079.pdf.

Boysen, L., Brovkin, V., Pongratz, J., Lawrence, D., Lawrence, P., Vuichard, N., Peylin, Ph., Liddicoat, S., Hajima, T., Zhang, Y., Rocher, M., Delire, Ch., Sйfйrian, R., Arora, V.K., Nieradzik, L., Anthoni, P., Thiery, W., Laguл, M., Lawrence, D., & Lo, M.-H. (2020). Global climate response to idealized deforestation in CMIP6 models. Biogeosciences, 17, 5615—5638. https://doi.org/10.5194/bg-17-5615-2020.

Brovkin, V., Boysen, L., Pongratz, J., Vuichard, N., Peylin, P., & Lawrence, D. (2020). Model intercomparison of idealized global deforestation experiments. EGU General Assembly, Online, 4—8 May 2020. https://doi.org/10.5194/egusphere-egu2020-10295.

Buksha, I.F., Pyvovar, T.S., & Buksha, M.I. (2014). Vulnerability assessment of eastern Ukrainian forests to climate change: Case study on the base of GIS technology usage. Scientific Proceedings of Forestry Academy of Sciences of Ukraine (is. 12, pp. 30—37).

Climate Change. United Nations. (2021). Ret-rieved from https://www.un.org/en/global-issues/climate-change.

CMIP Phase 6 (CMIP6). (2021). Retrieved from https://www.wcrp-climate.org/wgcm-cmip/wgcm-cmip6.

Fischer, A.P. (2019) Adapting and coping with climate change in temperate forests. Global Environmental Change, 54, 160—171. https://doi.org/10.1016/j.gloenvcha.2018.10.011.

Gao, Y. (2016). Interactions between land surface, forests and climate: regional modelling studies in the boreal zone: PhD thesis. University of Helsinki. Department of Physics. Retrieved from https://helda.helsinki.fi/handle/10138/166502.

Gauthier, S., Bernier, P., Kuuluvainen, T., Shvidenko, A., & Schepaschenko, D. (2015) Boreal forest health and global change. Science, 349 (6250), 819—822. https://doi.org/10.1126/science.aaa9092.

Guide to Hydrological Practice. Vol. I. Hydrology. From Measurement to Hydrological Information. WMO. (2008). Retrieved from https://library.wmo.int/doc_num.php?explnum_id= 10473.

Guide to Instruments and Methods of Observation. Vol. I. Measurement of Meteorological Variables. WMO. (2018). Retrieved from https://library.wmo.int/doc_num.php?explnum_id=10616.

ESGF: WCRP Coupled Model Intercomparison Project. (2021). Retrieved from https://esgf-node.llnl.gov/search/cmip6/.

Groisman, P.Ya., 7 Ivanov, S.V. (2009). Regional aspects of climate-terrestrial-hydrologic interactions in non-boreal Eastern Europe. Springer, 376 p.

Hofmeister, J., Hoљek, J., Brabec, M., Střalkovб, R., Mэlovб, P., Bouda, M., Pettit, J. L., Rydval, M., & Svoboda, M. (2019). Microclimate edge effect in small fragments of temperate forests in the context of climate change. Forest Ecology and Management, 448, 48—56. https://doi.org/10.1016/j.foreco.2019.05.069.

IPCC: Special Report on Climate Change, Desertification, Land Degradation, Sustainable Land Management, Food Security, and Greenhouse gas fluxes in Terrestrial Ecosystems. (2019). Retrieved from https://www.ipcc.ch/srccl/.

IPCC: Frequently Asked Questions. (2015). Retrieved from https://www.ipcc.ch/site/assets/uploads/sites/2/2018/12/SR15_FAQ_Low_Res.pdf.

Krakovska, S., Balabukh, V., Chyhareva, A., Pysarenko, L., Trofimova, I., & Shpytal, T. (2021). Projections of regional climate change in Ukraine based on multi-model ensembles of EuroCORDEX, EGU General Assembly 2021, online, 19—30 Apr 2021, EGU21-13821. https://doi.org/10.5194/egusphere-egu21-13821.

Kulmala, M., Ezhova, E., Kalliokoski, T., Noe, S., Vesala, T., Lohila, A., Liski, J., Makkonen, R., Bдck, J., Petдjд, T. & Kerminen, V.-M. (2020). CarbonSink+: Accounting for multiple climate feedbacks from forests. Boreal Environment Research, 25, 145—159.

Lawrence, D.M., Hurtt, G.C., Arneth, A., Brovkin, V., Calvin, K.V., Jones, A.D., Jones, C.D., Lawrence, P.J., de Noblet-Ducoudrй, N., Pongratz, J., Seneviratne, S.I., & Shevliakova, E. (2016). The Land Use Model Intercomparison Project (LUMIP) contribution to CMIP6: rationale and experimental design. Geoscientific Model Development, 9, 2973—2998. https://doi.org/10.51 94/gmd-9-2973-2016.

Lindner, M., Maroschek, M., Netherer, S. Kremer, A., Barbatie, A., Garcia-Gonzalo, J., Seidl, R., Delzon, S., Corona, P., Kolstrцm, M., Lexer, M.J., & Marchettie, M. (2010). Climate change impacts, adaptive capacity and vulnerability of European forest ecosystems. Forest Ecology and Managment, 259, 698—709. https://doi.org/10.1016/j.foreco.2009.09.023.

Malytska, L., & Balabukh, V. (2018). Atmospheric self-cleaning coefficients as indicators of the atmospheric ability to dissipate pollutants in Ukraine. Meteorology Hydrology and Water Management, 6(1), 59—65. https://doi.org/10.26491/mhwm/79450.

Morton, F.I. (1984). What are the limits on forest evaporation? Journal of Hydrology, 74(3-4), 373—398. https://doi.org/10.1016/0022-1694(84)90025-8.

Novak, V. (2012). Evapotranspiration in the Soil-Plant-Atmosphere System. Springer, 272 p.

Reynolds, E.R.C., & Thompson F.B. (Eds.). (1988). Forests, Climate, and Hydrology: Regional Impacts. 217 p.

Shevchenko, O.H., Snizhko, S.I., & Matviienko, M.O. (2020). Simulation of the thermal comfort conditions of urban areas: a case study in Kyiv. Visnyk of V.N. Karazin Kharkiv National University, Series «Geology. Geography. Ecology», 51, 186—198. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2019-51-13.

Shevchenko, O., Snizhko, S., & Matzarakis, A. (2020). Recent trends on human thermal bio-climate conditions in Kyiv, Ukraine. Geographia Polonica, 93(1), 89—106. https://doi.org/10.7163/GPol.0164.

Shvidenko, A., Buksha, I., Krakovska, S., & Lakyda, P. (2017). Vulnerability of Ukrainian Forests to Climate Change. Sustainability, 9(7). https://doi.org/10.3390/su9071152.

Smith, R.L., & Smith, T.M. (2001). Ecology & field biology. San Francisco, Benjamin Cummings. 720 p.

Snizhko S., Shevchenko, O., Didovets, Iu., Krukivska, A., & Kostyrko, I. (2020) Assessment of changes in the main climatic parameters over the territory of Ukraine during the XXI century according to scenarios based on representative concentration pathways (RCP). Conference Proceedings, XIV International Scien-tific Conference «Monitoring of Geological Processes and Ecological Condition of the Environment», Nov 2020 (Vol. 2020, pp. 1—5). https://doi.org/10.3997/2214-4609.202056032.

Snyder, P.K., Delire, C., & Foley, J.A. (2004). Evaluating the influence of different vegetation biomes on the global climate. Climate Dynamics, 23, 279—302. https://doi.org/10.1007/s00382-004-0430-0.

Spracklen, D., Bonn, B., & Carslaw, K.S. (2008) Boreal forests, aerosols and the impacts on clouds and climate. Philosophical Transactions of The Royal Society A Mathematical Physical and Engineering Sciences, 366(1885), 4613—4626. https://doi.org/10.1098/rsta.2008.0201.

Wang, F., Notaro, M., Liu, Zh., & Chen, G. (2014). Observed Local and Remote Influences of Vegetation on the Atmosphere across North America Using a Model-Validated Statistical Technique That First Excludes Oceanic Forcings. Journal of Climate, 27, 362—382. https://doi.org/10.1175/JCLI-D-13-00080.1.

WMO. Water-related hazards dominate disasters in the past 50 years. (2021). Retrieved from https://public.wmo.int/en/media/press-release/water-related-hazards-dominate-disasters-past-50-years.