Сейсмічні події і тектоніка Кривбасу

Автор(и)

  • С.В. Щербина Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, Україна
  • П.Г. Пігулевський Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, Україна
  • І.Ю. Гурова Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, Україна
  • Т.А. Амашукелі Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, Україна
  • Л.О. Шумлянська Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, Україна
  • О.А. Калініченко Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, Україна
  • І.А. Калітова Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, Україна
  • Д.В. Малицький Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, Україна
  • В.Г. Нікулін Латвійський центр навколишнього середовища, геології та метеорології, Латвія
  • С.Т. Вербицький Відділ сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24028/gzh.v43i6.251566

Ключові слова:

наведені землетруси, локальні землетруси, промислові вибухи, сейсмічність, механізми вогнища, моделі земної кори

Анотація

Розглянуто результати вивчення двох сейсмічних подій — вибуху (23.09.2020 09:00) та землетрусу (30.09.2020 20:00), які відбулись у районі м. Кривий Ріг. Роз- роблено алгоритми обробки записів, зареєстрованих на сейсмічній станції «Кривий Ріг». Виконано комплексну інтерпретацію матеріалів сейсмологічних та геолого- геофізичних даних. Визначено координати сейсмічних подій, оцінено якість обробки сейсмологічних даних за експертним методом, а також ступінь довіри до отриманих параметрів. Подано аналіз природи походження землетрусу на підставі вивчення форми і спектрограм його запису. За структурою механізму вогнища землетрусу це природна сейсмічна подія індукованого типу. Наведено результати вивчення геотектоніки району виникнення землетрусу, показано зв'язок геологічних структур з параметрами його вогнища. Розраховано параметри напружено-деформованого стану земної кори району Криворізького залізорудного басейну (Кривбасу) і встановлено параметри епіцентру індукованого землетрусу 30.09.2020, 20:00:40,836 (час UTC). За експериментальними розрахунками глибина епіцентру локального землетрусу збігається з гіпотетичною глибиною у 15 км нижньої кромки розломів, яка відповідає моделі розподілу глибин гіпоцентрів землетрусів Східноєвропейської платформи.

Запропоновані методики і алгоритми відкривають додаткові можливості оцінювання при проведенні сучасних геофізичних досліджень довготривалої сейсмічної небезпеки м. Кривий Ріг. Зроблено висновок, що для точнішого визначення місця, часу та природи локальних сейсмічних подій на території Кривбасу потрібно розвивати в його межах і суміжних районах мережу сейсмічних станцій, здатних фіксувати події такої величини і менші.

Посилання

Hordienko, Yu.O., & Kaplaushenko, V.M. (2017). Modern information-computer technologies and seismic supervisions network of MCSM on forestalling of maximal seismic effect from the earthquakes in a near area. The Journal of Zhytomyr State Technological University. Engineering, (3), 61—71. https://doi.org/10.26642/tn-2006-3(38)-61-71 (in Ukrainian).

Zakharov, V.V., Martinyuk, A.V., & Tokar, Yu.N. (2002). State geological map of Ukraine. Scale 1 : 200 000. Sheets: M-36-XXXIV (Yellow Waters), L-36-IV (Kryvyi Rih). Explanatory note. Kyiv: Geoinform, 101 p. (in Ukrainian).

Zdeshchyts, V.M., Kalinichenko, O.A., Pigulevskyy, P.G., Rybalko, B.I., & Shcherbina, S.V. (2015). Investigation of micro-seismic phenomena of anthropogenic origin. Geofizicheskiy Zhurnal, 37(5), 132—142. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v37i5.2015.111153 (in Ukrainian).

Kendzera, A.V., Pigulevskiy, P.I., Shcherbina, S.V., Svistun, V.K., Gurova, I.Yu., & Lesovoy, Yu.V. (2012). The earthquake in Kryvyi Rih 14-01-2011 as a local result of seismotectonic and man-caused processes. Heodynamika, (1), 114—119 (in Russian).

Kurlov, N.S., Sheremet, E.M., Kozar, N.A., Gurskiy, D.S., Geychenko, M.V., Shcherbak, N.P., Starostenko, V.I., Zaritskiy, A.I., Belevtsev, R Ya., Antsiferov, A.V., Glevasskiy, E.B., Kulik, S.N., Burakhovich, T.K., Pigulevskiy, P.I., Agarkova, N.G., Antsiferov, V.A., Glukhov, A.A., Baysaro-vich, M.N., Borodulin, M.A., Butyrin, V.K., Glagolev, A.A., Ekaterinenko, V.M., Zakharov, V.V., Ivin, V.N., Kazanskiy, V.I., Kalinin, V.I., Kovalenko-Zavoyskiy, V.N., Lebedev, T.S., Mechnikov, Yu.P., Nikolaev, I.Yu., Prodayvoda, G.T., Rogov, A.M., Stanko, Ya.P., Setaya, L.D., Suslova, S.N., Foschiy, N.V. (2011). Krivoy Rog superdeep well SG-8. Donetsk: Noulidzh, 556 p. (in Russian).

Lazarenko, M.A., Gerasimenko, O.A., Ostapchuk, N.M., & Shipko, N.L. (2019). Neurome-erage assessment of magnitudies and parame-ters of localization earthquake sources by initial characters recording a seismic signal. Geofizicheskiy Zhurnal, 41(1), 200—214. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v41i1.2019.158874 (in Russian).

Malytskyy, D.B. (2010). Analytic-numerical approaches to the calculation of seismic moment tensor as a function of time. Geoinformatika, (1), 79—85 (in Ukrainian).

Malytskyy, D.V. (2016). Models of seismic sources. Kyiv: Naukova Dumka, 241 p. (in Ukrainian).

Pigulevskij, P.I., Shcherbina, S.V., & Svistun, P.I. (2015). About seismic events in Krivbass (Ukraine) and the mechanism of its center. Vestnik VGU. Geologiya, (1), 102—108 (in Russian).

Pigulevskyy, P.G., Svistun, V.K., Mechnikov, Y.P., Kyrylyuk, O.S., & Lisovoy, Y.V. (2016). Features of disjunctive tectonics of Krivoy Rog iron-ore area. Geofizicheskiy Zhurnal, 38(5), 154—163. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v38i5.2016.107829 (in Ukrainian).

Shcherbina, S.V., Pigulevskij, P.I., Gurova, I.Yu., & Kalinichenko, O.A. (2013). Registration and analysis of natural and man-made seismic events in Krivoy Rog. Geoinformatika, (4), 23—31 (in Russian).

Shcherbina, S.V., Pigulevskij, P.I., & Kril, T.V. (2012). Estimation of seismic danger of residential buildings in Kryvyi Rih on the basis of microseismic supervisions. Geoinformatika, (4), 66—71 (in Russian).

Burtiev, R. (2017). Seismic Hazard Assessment Method Based on the Stochastic Models of Seismicity. Bulletin of the International Institute of Seismology and Earthquake Engineering, 51, 22—38.

Dziewonski, A.M, Chou, T.A., & Woodhouse, J.H. (1981). Determination of earthquake source parameters from waveform data for studies of regional and global seismicity. Journal of Geophysical Research: Solid Earth, 86(B4), 2825—2852. https://doi.org/10.1029/JB086iB04p02825.

Godano, M., Bardainne, T., Regnier, M., & Deschamps, A. (2011). Moment tensor determination by nonlinear inversion of amplitudes. Bulletin of the Seismological Society of America, 101, 366—378. https://doi.org/10.1785/0120090380.

Hardebeck, J.L., & Shearer, P.M. (2003). Using S/P amplitude ratios to constrain the focal mechanisms of small earthquakes. Bulletin of the Seismological Society of America, 93, 2432—2444. https://doi.org/10.1785/0120020236.

IASPEI standard phase list. (2003). Retrieved from http://www.isc.ac.uk/standards/phases/.

Kikuchi, M., & Kanamori, H. (1991). Inversion of complex body waves-III. Bulletin of the Seismological Society of America, 81, 2335—2350. https://doi.org/10.1785/BSSA0810062335.

Malytskyy, D., & D’Amico, S. (2015). Moment tensor solution through wave forms inversion. Publisher: Mistral Service, 25 p.

Malytskyy, D., & Kozlovskyy, E. (2014). Seismic waves in layered media. Journal of Earth Science and Engineering, 4, 311—325.

Miller, A.D., Julian, B.R., & Foulger, G.R. (1998). Three-dimensional seismic structure and moment tensors of non-double-couple earthquakes at the Hengill-Grensdalur volcanic complex, Iceland. Geophysical Journal International, 133(2), 309—325. https://doi.org/10.1046/j.1365-246X.1998.00492.x.

Љнlenэ, J., Panza, G.F., & Campus, P. (1992). Waveform inversion for point source moment tensor retrieval with variable hypocentral depth and structural model. Geophysical Journal International, 109, 259—274. https://doi.org/10.1111/j.1365-246X.1992.tb00097.x.

Sipkin, S.A. (1986). Estimation of earthquake source parameters by the inversion of waveform data: Global seismicity, 1981—1983. Bulletin of the Seismological Society of America, 76(6), 1515—1541. https://doi.org/10.1785/BSSA0760061515.

Vavryčuk, V., & Kьhn, D. (2012). Moment tensor inversion of waveforms: a two-step time frequency approach. Geophysical Journal Inter-national, 190(3), 1761—1776. https://doi.org/10.1111/j.1365-246X.2012.05592.x.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-02-07

Як цитувати

Щербина, С., Пігулевський, . П., Гурова , . І., Амашукелі, Т., Шумлянська, . Л. ., Калініченко, О., Калітова, І. ., Малицький, Д., Нікулін, В., & Вербицький , С. (2022). Сейсмічні події і тектоніка Кривбасу. Геофізичний журнал, 43(6), 248–265. https://doi.org/10.24028/gzh.v43i6.251566

Номер

Том 43 № 6 (2021)

Розділ

Статті

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

1. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства даної роботи і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі .

 2. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на не ексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.

 3. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховище або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивної обговоренню, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивись The Effect of Open Access).