Тривимірна густинна модель Тарасівської базит-метабазитової структури Голованівської шовної зони Українського щита
DOI:
https://doi.org/10.24028/gj.v44i2.256269Ключові слова:
Український щит, Голованівська шовна зона, Тарасівська базит-метабазитова структура, тривимірна густинна модельАнотація
Уперше за даними тривимірного густинного моделювання побудовано схему розподілу густини на поверхні фундаменту Тарасівської базит-метабазитової структури площею 2,5₅5,5 км, що поширюється на глибину не більше 3—4 км. Детально вивчено розподіл густини до глибини 5 км та визначено глибини залягання геологічних тіл. Новим у методичному плані є застосування обвідної щабелеподібної межі знизу, форма представлення якої зумовлена передбачуваною глибиною залягання тіл із різною густиною. Так, глибина тіл із підвищеною густиною біля поверхні фундаменту становить 2 км, гранітоїдів — 3 км, чарнокітів та ендербітів нерозчленованих — 4 км. Показано, що апогаброїди та апонорити з середньою густиною 2,80—2,90 г/см3
(меншою мірою змінені породи базит-метабазитового складу), які утворюють центральну частину Тарасівської структури, поширюються до глибини 2 км без зміни кута їх падіння, що підтверджується даними сейсмометрії та електорозвідки. За комплексом наявних даних проведено вибір та обґрунтування густини вміщуючих порід чарнокіт-ендербітового ряду, які характеризуються густиною 2,75—2,76 г/см3
і утворюють у межах Тарасівської структури виступ близько 1—2 км. Крайові частини структури поширюються глибше відносно центральної, що свідчить проти синклінальної будови. За широтним розломом зсувного характеру, що проходить через центральну частину, Тарасівська структура поділяється на дві частини: північну, менш щільну, та ущільнену південну. Показано, що у східній та північно-східній частинах структури зони розломів роздроблені та ущільнені. У деяких із них густина становить 2,77 і 2,80 г/см3 по всьому розрізу, що можна пояснити перетином розломами в таких місцях високощільних порід. Відсутність підвідних каналів та малої глибинності Тарасівської структури може бути пояснена двояко: або канали базитової інтрузії, що утворює структуру, швидше за все, мають невеликий діаметр (або діаметри), через що не можуть бути зафіксовані гравіметрією; або потужні зсувні процеси, що фіксуються в межах Голованівської шовної зони, призвели до утворення детачменту на глибині (сучасній) 3—4 км, внаслідок чого верхня частина Ятранського блоку разом з Тарасівською базит-метабазитовою структурою досить сильно пересунулася на південь, зірвавши її з кореневої частини. Останнє твердження вважається найімовірнішим.
Посилання
Azarov, N.Ya., Antsiferov, A.V., Sheremet, E.M., Glevasskiy, E.B., Esipchuk, K.E., Kulik, S.N., Burakhovich, T.K., Pigulevskiy, P.I., Nikolaev, Yu.I., Nikolaev, I.Yu., Setaya, L.D., Zakharov, V.V., & Kurlov, N.K. (2008). Geological and geophysical model of the Golovanevskaya suture zone of the Ukrainian shield. Donetsk: Weber, 305 p. (in Russian).
Burakhovich, T.K., Ilyenko, V.A., Kushnir, A.M., & Shirkov, B.I. (2018). Three-dimensional deep geoelectric model of the Tarasivka structure of the Golovanivsk suture zone. Geophysical Journal, 40(2), 108—122. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v40i2.2018.128934 (in Ukrainian).
Vinogradov, G.G., Paliy, D.P., Entin, V.A., & Marinovich, B.A. (1976). Geological map scale 1:50,000 of the territory sheets M-36-122- Б, Г. Report No. 37. Vol. 1. Kyiv: Ukrgeolfond, 185 p. (in Russian).
Geological structure of Pobuzhsky mining area according to modern geophysical and geological data and assessment of its prospects for minerals. Research report. (2020). Head O.B. Gintov. Kyiv, 519 p. (in Ukrainian).
Gintov, O.B., Entin, V.A., Mychak, S.V., Pavlyuk, V.N., & Guskov, S.I. (2018). Unique basi¬te-metabasite structures of the Pobuzhsky ore mining region, their geological significance and ore-bearing prospects (by geophysical and geological data). Geophysical Journal, 40(3), 3—26. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v40i3.2018.137170 (in Russian).
Gintov, O.B., Entin, V.A., Mychak, S.V., Pavlyuk, V.N., & Zyultsle, V.V. (2016). Structural-petrophysical and tectonophysical base of geological map of crystalline basement of the central part of Golovanevsk suture zone of the Ukrainian Shield. Geophysical Journal, 38(3), 3—28. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v38i3.2016.107777 (in Russian).
Korchin, V.A., Burtnyy, P.A., & Kobolev, V.P. (2013). Thermobaric petrophysical modeling in geophysics. Kiev: Naukova Dumka, 302 p. (in Russian).
Krasovskiy, S.S. (1981). Reflection of the dynamics of the Earth’s crust of the continental type in the gravitational field. Kiev: Naukova Dumka, 262 p. (in Russian).
Kushnir, A.M., Burakhovich, T.K., Ilyenko, V.A., Shyrkov, B.I., & Nikolayev, I.Y. (2019). Deep geoelectric studies of the Troyankiv and Tarasivka metabasite massifs of the Golovaniv suture zone. Geophysical Journal, 41(6), 56—72. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v41i6. 2019.190066 (in Ukrainian).
Makarenko, I.B. (2019). Heterogeneity of the Earth’s crust of Ukraine and adjacent regions inferred from 3D gravity modeling: Abstract of the thesis. Kiev, 47 p. (in Ukrainian).
Pavlyuk, V.M., Bobrov, O.B., Vysotsky, B.L., Dovgan, R.M., Zhovinsky, E.Ya., Kostenko, M.M., Lykov, L.I., & Tsymbal, S.M. (2008). Report on the topic «Geology, petrology, geochemistry, age and ore content of mafic-ultramafic associations in the western part of USh». Books 1—6. Fund of SE «Ukrainian Geological Company». Kyiv, 683 p. (in Ukrainian).
Dortman, N.B. (Ed.). (1992). Petrophysics: Handbook. Rocks and minerals. In 3 books. Book one. Moscow: Nedra, 391 p. (in Russian).
Sollogub, V.B. (1986). Lithosphere of Ukraine. Kyiv: Naukova Dumka, 183 p. (in Russian).
Starostenko, V.I., Legostaeva, O.V., Makarenko, I.B., & Savchenko, A.S. (2015). Software system for automated data interpretation of potential fields (GMT-Auto). Geophysical Journal, 37(1), 42—52. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v37i1.2015.111322 (in Russian).
Starostenko, V.I., Kuprienko, P.Ya., Makarenko, I.B., Savchenko, A.S., & Legostaeva, O.V. (2018). Three-dimensional Earth’s crust density model of the central part of the Golovanevsk suture zone of the Ukrainian Shield. Geophysical Journal, 40(3), 27—53. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v40i3.2018.137172 (in Russian).
Starostenko, V.I., Sharypanov, V.M., Savchenko, A.S., Legostaeva, O.V., Makarenko, I.B., & Kuprienko, P.Ya. (2011). On the automated interactive processing of graphic images of geological and geophysical objects. Geophysical Journal, 33(1), 54—61. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v33i1.2011.117325 (in Russian).
Shimkiv, L.M., & Entin, V.A. (1988). Results of seismic surveys of MOV-OGT within the Pervomaisky region of the Middle Bug region. Report of the Seismic and Pravoberezhnaya Geophysical Parties of the Kyiv Integrated Geophysical Expedition. Kyiv: Ukrgeolfond, 246 p. (in Russian).
Shcherbakov, I.B. (1975). Petrography of Precambrian rocks in the central part of the Ukrainian Shield. Kiev: Naukova Dumka, 278 p. (in Russian).
Yaroshchuk, M.A. (1983). Iron ore formations of the Belotserkovsky-Odessa metallogenic zone (western part of the shield). Kiev: Naukova Dumka, 224 p. (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
1. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства даної роботи і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі .
2. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на не ексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховище або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивної обговоренню, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивись The Effect of Open Access).
