Поперечна деформаційна зональність і палинспастичні реконструкції Карпат на основі аналізу складчастості
DOI:
https://doi.org/10.24028/gj.v44i3.261975Ключові слова:
Українські Карпати, складчастість, деформації вигину і неспіввісної течії, палинспастичні реконструкціїАнотація
На основі структурного аналізу побудовано комплексний деформаційний про-філь вздовж лінії Хуст—Івано-Франківськ, що характеризує розподіл соскладчастої деформації за такими параметрами — кутами нахилу головної осі стискання і прос-того зсуву, величинами горизонтального стиску і деформації еліпса. Горизонтальне скорочення демонструє серію піків над більш-менш вирівняним загальним дворазо-вим стиском. Найбільш інтенсивна деформованість, що виражена максимальними величинами горизонтального і загального стиску (до 4-кратного), властива області Внутрішніх покривів (в основному Дуклянська зона) і закінченню Кросненської зони. Є також указівка на зростання деформованості в тилу Внутрішніх покривів і у фронті Скибової зони. Деформація в цілому зменшується до центральної частини профілю, до зони Кросно, де визначаються також умови практично горизонтального головного стиску. Реконструкція первинних розмірів структурних зон уздовж про-філю Хуст—Івано-Франківськ і контурів зони Кросно профілю DOBRE-3 показує збіг з результатами застосування в цих перетинах методу збалансованих розрізів. Дов-жина профілю в інтервалі Поркулецької—Скибової зон унаслідок повернення в стан до деформації неспіввісної течії збільшилася в 2,4 раза, досягши 183 км, що слід розглядати як нижню оцінку вихідної ширини, яка має бути збільшеною за рахунок складових складчастості вигину
Посилання
Gintov, O.B., Bubnyak, I.N., Vikhot’, Y.M., Murovskaya, A.V., Nakapelyukh, M.V., & Shlapinskiy, V.E. (2014). Tectonophysical and palinspatic sections of the Ukrainian Carpathians along the geo-traverse DOBRE-3 (PANCAKE). Geophysical Journal, 36(3), 3—33. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v36i3.2014.116050 (in Russian).
Hnylko, O. (2011). Terrain analysis and geological evolution of the Carpathians. Visnyk L’vivs’koho universytetu. Ser. heol., (2), 174—188 (in Ukrainian).
Gonchar, V.V. (2000). Finite and progressive deformations in non-coaxial flow: application in structural analysis. Izvestiya vuzov. Geologiya i razvedka, (6), 30—34 (in Russian).
Gonchar, V.V. (2018). Models of out-of-line deformation in structural analysis of folding of the Ukrainian Carpathians. Geophysical Journal, 40(1), 78—92. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v40i1.2018.124017 (in Russian).
Patalakha, E.I., Lukienko, A.I., & Gonchar, V.V. (1995). Tectonic flows as a basis for understanding geological structures. Kiev: Feniks, 160 p. (in Russian).
Patalakha, E.I., Gonchar, V.V., Senchenkov, I.K., & Chervinko, O.P. (2003). Elements of geodynamics of the Carpathians. Kiev: EKMO, 151 p. (in Russian).
Kruglov, S.S., & Tsypko, A.K. (Eds.). (1988). Tectonics of Ukraine. Moscow: Nedra, 254 p. (in Russian).
Tectonofacial analysis and problems of geodynamics (in memory of E.I. Patalahi). (2008). Kiev: Ed. OMGOR, 295 p. (in Russian).
Матеріали геологічних знімань:
Державна геологічна карта України м-ба 1 : 200 000. Хуст, Бая-Маре, 2009.
Державна геологічна карта України м-ба 1 : 200 000. Івано-Франківськ, 2007.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
1. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства даної роботи і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі .
2. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на не ексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховище або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивної обговоренню, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивись The Effect of Open Access).
