Прогнозування нафтофізичних властивостей відкладів Кюровдагського родовища у результаті атрибутного аналізу 3D сейсмічних даних
DOI:
https://doi.org/10.24028/gj.v44i3.261976Ключові слова:
вміст нафти і газу, постпліоценові і пліоценові родовища, структура, нафтогазове родовище, 3D сейсмічна розвідка, світло відбивні горизонти, сейсмічні атрибутиАнотація
У статті наведено прогнозування нафтофізичних властивостей продуктивних родовищ Кюровдагського родовища за атрибутним аналізом сейсмічних даних з метою визначення напрямів додаткової розвідки. Розглянуто географічне положення досліджуваної місцевості, її геолого-геофізичне вивчення, тектоніку, показано важливість 3D сейсмічної розвідки при уточненні будови Кюровдагської структури. Описано літологічно-стратиграфічну будову ді- лянки, схарактеризовано поклади продуктивного шару. Площа досліджень знаходиться у межах Нижньокуринської западини — складової частини великої тектонічної одиниці. Тектоніч-на зона південно-східного Ширвану включає чотири антиклінальні пояси: Пірсагат-Хамамдаг; Харамі—Мішоводаг—Кальмас—Хайдирлі—Агаєвір-Бяндован; Курсанга; Падар—Кюров-даг—Карабагли—Бабазанан—Дуздаг-Нефтехала. У північно-західній частині Ширвану між складками Падара і Карабаглі розміщується Кюровдагська брахіантикліналь. На півночі вона межує з підняттям Малий Харамі, на північному сході — з Мішоводською складкою, на пів-денному сході — з антикліналлю Курсанга, а на південному заході — з великою Сальянською депресією. Детальний опис структури складки Кюровдаг наведено за даними сейсмічної роз-відки 3D. Зазначено, що результати інтерпретації матеріалів 3D-знімання дали можливість істотно уточнити раніше прийняту схему розломів цієї структури. Наведено короткий опис вмісту нафти і газу на Кюровдагському родовищі. На досліджуваній площі поширені нафто- і газоносні відклади абшеронського ярусу плейстоцену, а також акчагилського ярусу і продуктивної товщі пліоцену, які літологічно репрезентовані піщано-глинистими породами з різним ступенем вапняності. Структура кожного з цих горизонтів досить складна і за латераллю мін-лива. Найскладнішим з них є середньоабшеронський під’ярус, у межах якого встановлено 11 нафтоносних шарів. Сформульовано мету дослідження та методологію проведеної науково-дослідної роботи. Для прогнозування у межах зазначеної площі з використанням наявних матеріалів геофізичного дослідження свердловин (ГДС) були підготовлені нормалізовані кри- ві відносного параметра, гамма-каротажу — dGR і опору. Аналіз залежності сейсмічних атри-бутів від петрофізичних параметрів у цільовому інтервалі показав низький інформаційний вміст методу ПС і гамма-каротажу за площею, а також виявлено хороший зв’язок кривої опору з миттєвими амплітудами, частотами і кутами нахилу. Отримано куби глинистості. Багатовимірний фільтр з колекторними відсічками було використано для ізоляції продуктивного класу за комплексом цих двох методів — отримано куб розрахункового розподілу вказаного класу. В результаті досліджень зроблено висновок, що через складність і інтерференційний характер спостережуваного хвильового малюнка в деяких частинах структури Кюровдага не вдалося надійно перетворити атрибути сейсмічного хвильового поля у петрофізичні параметри
Посилання
Abdullayev, N.R., Riley, G.W., & Bowman, A.P. (2012). Regional controls on lacustrine sandstone reservoirs: the Pliocene of the South Caspian basin. In O.W. Baganz, Y. Bartov, K.M. Bohacs, D. Nummedal (Eds.), Lacustrine sandstone reservoirs and hydrocarbon systems. Tulsa: American Association of Petroleum Geologists Memoir 95.
Akhmedov, T.R. (2016). Geological efficiency of seismic survey while study of non-anticline traps of various type in Azerbaijan. Newsletter of Ural State Mining University, 3(43), 41—45 (in Russian).
Alizade, A.A., Gulieyv, I.S., Mamedov, P.Z., Alieva, E.G., Feyzullaev, A.A., & Guseynov, D.A. (2018). Productive stratum of Azerbaijan. Vol. 1. Moscow: Nedra, 305 p. (in Russian).
Ampilov, Yu.P. (2004). Seismic interpretation: experience and problems. Moscow: Geoinformmark, 286 p. (in Russian).
Barnes, A.E. (1993). Instantaneous spectral bandwidth and dominant frequency with application to seismic reflection data. Geophysics, 58, 419—428. https://doi.org/10.1190/1.1443425.
Crawford, M., & Medwedeff, D. (1999). U.S. Patent Number 5,987,388. Аutomated extraction of fault surfaces from 3-d seismic prospecting data.
Guliyev, H.H., Aghayev, Kh.B., Shirinov, N.M. (2010). The research of the influence of the values of elastic parameters of geological medium on the basis of seismic and well data. Bulletin of the Taras Shevchenko National University. Geology, (50), 10—16 (in Russian).
Haase, A.B., & Stewart, R.R. (2005). Estimating Seismic Attenuation (Q) by an Analytical Signal Method. Paper presented at the 2005 SEG Annual Meeting, Houston, Texas, November 2005.
Iske, A., & Randen, T. (Eds.). (2005). Mathematical Methods and Modelling in Hydrocarbon Exploration and Production. Springer Verlag, 451 p.
Korneev, V.A., Goloshubin, G.M., Daley, T.M., & Silin, D.B. (2004). Seismic low-frequency effects in monitoring fluid saturated reservoirs. Geophysics, 69(2), 522—532. https://doi.org/10.1190/1.1707072.
Lees, J.A. (1999). Constructing Faults from Seed Picks by Voxel Tracking. The Leading Edge, 18(3), 289—416. https://doi.org/10.1190/1.1438287.
Mamedov, P.Z. (2008). On the reasons for the rapid subsidence of the Earth's crust in the South Caspian depression. Azerbaijan Oil Industry, (1), 9—15 (in Russian).
Ovcharenko, A.V. et al. (2002). Methodical methods of interpretation of geophysical materials in the search, exploration and development of hydrocarbon deposits (pp. 43—57). Moscow: Nauchny Mir (in Russian).
Pedersen, S.I., Randen, T., Sonneland, L., & Steen, O. (2002). Automatic Fault Extraction using Artificial Ants. 72nd SEG International Conference, Salt Lake City.
Safonov, A.S., Kondratieva, E.S., & Fedotova, O.V. (2011). Search for non-anticline hydrocarbon traps using seismic methods (pp. 187—365). Moscow: Nauchny Mir (in Russian).
Urupov, A.K. (2004). Fundamentals of 3D seismic exp-loration. Moscow: Publication of the Russian State University of Oil-and-Gas named after I.M. Gubkin, 584 p. (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
1. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства даної роботи і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі .
2. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на не ексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховище або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивної обговоренню, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивись The Effect of Open Access).
